Кевін Дж. Андерсон. Боги і дракони

113

Посланець, примчавши до замку дорогою, що йшла вздовж ріки, приніс термінову звістку: ішаранське судно прибуло до Рівермута — дипломатичний корабель, не військовий, — і утаукські торговці ведуть його до Конвери по річці З'єднання.

— На борту сама емпра Ішари! — вигукнув посланець. — Вона каже, що хоче укласти мир.

Адан був вкрай здивований, проте й задоволений цією новиною.

— Я не очікував такого. І не очікував, що до нас прибуде емпра. — Він глянув на Пенду.

— Але ми, звичайно ж, вислухаємо її, правда? — запитала вона.

Конаґ, намагаючись повірити в почуте, відчув, як у нього швидше забилося серце.

— Мій батько розмовляв з емпрою на острові Фулкор, робив спроби домовитися про мир, але зрештою скінчилося це зовсім погано. Я не знаю, чому вона захотіла спробувати ще раз.

— О, це не стара емпра, — сказав посланець. — Це молода жінка, нова емпра на ім'я Семі. Мені здається, їй ще й двадцяти років немає.

Адан викликав почесну варту, щоб достойно зустріти й супроводити емпру та її почет, як тільки ішаранський корабель пришвартується до одного з неушкоджених річкових причалів, а тим часом його міністри розбіглися по замку, щоб все приготувати для прийому очільниці Ішари.

Адан був сповнений надії. Можливо, це буде одна з найважливіших його зустрічей на посаді конаґа. Конндур уже робив мирні пропозиції — в присутності Уто й Мандана, — проте тоді все закінчилося повною катастрофою. Чи буде Ішара вимагати помсти й відшкодування або ж емпра захоче його слухати?

Але це була нова емпра, як і він був новим конаґом... і це був новий світ.

Він і Пенда сиділи на своїх тронах, а велика зала наповнилася лордамн-васалами, радниками, чиновниками, і всім було вкрай цікаво побачити й почути емпру. До них приєдналася і Ґлік, ще раз неохоче вмивши лице й одягнувши чисте вбрання.

Двома днями раніше прибули Елліель та Ондер з групою дітей Хоробрих і попросили, щоб їх поселили десь неподалік та дали роботу в замку, а вони з Ондером збиралися облаштувати школу для своїх нових підопічних. Тепер же, поки Ондер тренував учнів в одному з відкритих дворів, Елліель прийшла до тронної зали і стала поруч з троном Адана як його зобов'язана Хоробра, а Чет стояла поруч з троном королеви. Як охоронці вони справляли гідне враження.

Емпру Семі до замку супроводжував загін бійців її Яструбиної варти в яскравих червоно-золотих одностроях. Мініатюрна молода жінка була вродливою і випромінювала силу. Адан подумав, що вона, мабуть, опинилася на престолі несподівано для самої себе внаслідок якихось драматичних обставин, так само, як і він отримав корону мимоволі. Напевно, вони обоє мали багато про що розказати одне одному, мали знання, якими могли поділитися, мали спадок, який належало записати. Семі виглядала молодо й свіжо, проте в її очах читалася глибока мудрість, а від її ходи віяло впевненістю. Це була не тендітна маленька дівчина, а правителька, яка розуміла, що під її владою цілий континент.

Несподівано, порушуючи протокол, Адан при наближенні гості підвівся з трону, віддаючи шану емпрі Ішари. Пенда також підвелася, і вони вдвох простягнули руки у вітальному жесті.

Зупинившись перед двома тронами, Семі офіційно вклонилася у відповідь.

— Ми не знайомі, конаґу Адане. Я не знаю ні політики Співдружності, ні вашої недавньої історії, проте добре розумію, що жоден з нас не очікував того, що правитиме своїми землями.

Адан посміхнувся.

— Ви маєте рацію. Я не очікував тут опинитися. Мій батько...

— Вашим батьком був Конндур Хоробрий, — мовила Семі. — Я сама була на острові Фулкор і чула, що він говорив. Я чула, як він робив пропозицію миру емпрі Ілуріс, і знаю, чого він хотів для наших земель. Моя попередниця... моя наставниця хотіла того ж. Я була там з нею. Я чула, як вона говорила це. Ілуріс вірила, що ми можемо покласти край протистоянню між нашими двома континентами, але... але на неї напали і ледь не вбили, скоївши акт жахливої зради.

— Ми не маємо до цього жодного стосунку, — швидко сказав Адан. — Це був...

Молода емпра підняла очі.

— Я знаю. Конаґ Конндур теж був убитий тієї ночі. Ішару мали звинуватити в цьому, проте це були не ми.

Адан кивнув.

— Тепер ми це знаємо. Кожен, хто був винен у цьому, отримав належне покарання. — Він кинув короткий погляд на Елліель, яка зблідла, проте залишалася нерухомою та суворою.

— Занадто багато людей загинуло через ці непорозуміння, — сказала Пенда.

— Нам була потрібна допомога Ішари, — продовжив Адан. — Насувалася страшна небезпека з далекого минулого — Люті хотіли розбудити дракона і знищити світ. Їм це майже вдалося.

— Ми відчули це зло навіть в Ішарі, — відказала Семі. — Наш наймогутніший божок...

Поміж присутніх у тронній залі прокотився шепіт. Адан кивнув.

— Ваш божок допоміг знищити Оссуса, дракона в серці світу. Наші об'єднані армії з усією своєю силою та зброєю самі не змогли б перемогти Оссуса. Ваш божок у цій боротьбі вичерпав всього себе і приніс нове життя на наші втомлені й понівечені землі. Це допомогло врятувати всіх нас.

Емпра Семі вклонилася.

— Моя... емпра Ілуріс була частиною цього божка.

Пенда взяла чоловіка за руку.

— У нас є маленька донька, і тепер, здається, ми всі маємо майбутнє.

— Якщо не знищимо його, — мовив Адан. — Я радий, що ви прибули до нас. Я сподіваюся, ви залишитеся достатньо довго, щоб ми могли провести перемовини й домовитися про нові засади у відносинах наших двох країн.

Емпра Семі посміхнулася.

— Я не маю ненависті до вашого народу. Я не знаю вас, конаґ Адан і королева Пенда, але я хотіла би почати все з чистого аркуша. Можливо, нам вдасться відновити торгівлю між Співдружністю та Ішарою.

Елліель кинула погляд на Адана. Після його легкого кивка вона, глянувши на Чет, заговорила.

— У нашої раси є давня образа на Ішару за те, що наша колонія була повністю знищена. Декотрі Хоробрі вже давно закликали до війни помсти, але...

— Але це було давно, — перебила її Чет.

Молода емпра явно знала, про що вони говорять, і, схоже, відчувала деякий сором.

— Я дізналася про цю історію завдяки тому, що верховний жрець Кловус зібрав відомості про неї. Я знайшла записи, які він роздобув, і ми визначили, де саме була ваша давно втрачена колонія.

— Валаера, — додала Елліель. — Усі Хоробрі знають цю легенду і відчувають біль. І цей біль... він звів Уто з розуму.

— Я не можу стерти біль, — сказала Семі, — проте можу визнати, що з вами вчинили несправедливо в ті давні часи. Ми знаємо точне місце, і якщо... — Вона замовкла й глибоко вдихнула. Бійці Яструбиної варти, виструнчившись, напружено застигли. — Якщо хтось з ваших людей захоче відвідати місце, де колись була Валаера... я готова це обговорити.

Усе ще тримаючись за руки, Адан і Пенда зійшли з тронного підвищення і рушили назустріч ішаранській емпрі.

— Ваші слова радують наші серця, емпро Семі. Чи не почати нам з тимчасового перемир'я, поки ми будемо розробляти офіційну угоду?

— Я згодна на це, якщо ви виділите час для певних торговельних переговорів, — мовила емпра.

З теплою посмішкою королева Пенда сказала:

— Ви прибули в слушний момент. Ми сподіваємося, що ви всі залишитеся нашими гостями на коронації конаґа Адана Старфолла.