Розділ 62

— Чувак, це просто моя робота, — каже Y. Т. — Цей тип, Енкі, хотів передати Хіро повідомлення, і я його доставила.

— Заткнися, — кидає Райф. Не роздратовано, просто хоче, щоб вона замовкла, бо зараз, коли всі його зомбі навалилися на Хіро, це вже не має значення.

Y. Т. визирає з вікна. Вони летять над Тихим океаном, тримаються доволі низько, тож вода під ними проноситься дуже швидко. Вона не знає, з якою саме швидкістю вони летять — але, мабуть, досить-таки швидко. Вона завжди вважала, що океан має бути блакитним, проте насправді він виявляється найнуднішого сірого кольору, який тільки можна уявити. Нескінченні милі сірої барви.

За кілька хвилин їх наздоганяє ще один гелікоптер, летить поруч, доволі близько, тримає стрій. Це гелікоптер RARE, в ньому повно медиків.

Крізь скло кабіни вона бачить, що в гелікоптері сидить Ворон. Спершу їй здається, що той досі непритомний — скрутившись, він нерухомо застиг у кріслі.

А тоді він підводить голову, і Y. Т. помічає, що він підключений до Метасвіту. Піднімає руку і на мить знімає окуляри, визирає у вікно і бачить, що вона на нього дивиться. Вони зустрічаються поглядами, і її серце починає тріпотіти, ніби кролик у целофановому пакеті. Він посміхається і махає їй рукою.

Y. Т. відхиляється на спинку крісла й опускає на вікно шторку.

Загрузка...