Дім Аїда

Словник

Авгурії — ритуал віщування майбутнього.

Егіда — щит Талії Грейс, що примушував ворогів тремтіти від страху.

Аїд — грецький бог смерті та скарбів. Римська форма — Плутон.

Аквілон — римський бог Північного Вітру. Грецька форма — Борей.

Алкіоней — найстарший з велетнів, народжених Геєю. Призначений перемогти Плутона.

Алоади — велетні-двійнята, що намагались узяти приступом Олімп, звалюючи одна на одну грецькі гори. Apec спробував зупинити їх, але його перемогли та ув’язнили в бронзовому глеку. Звільнив бога війни Гермес. Пізніше велетнів здолала Артеміда. Вона пробігла поміж них у подобі оленя. Двійнята кинули в неї списи, але промахнулися і натомість закололи одне одного.

Арахна — ткаля, яка стверджувала, що майстерніша за Афіну. Це розгнівало богиню, тому вона знищила Арахнині гобелени та верстат. Арахна повісилась. Афіна повернула її до життя в подобі павука.

«Арго II» — дивовижний корабель, збудований Лео, здатний пересуватись небом та морем. Замість носової прикраси на ньому бронзова голова Фестуса. Названий на честь «Арго» — судна, на якому група грецьких героїв на чолі з Ясоном шукала Золоте Руно.

Аргонавти — так у грецькій міфології називали героїв, які подорожували з Неоном на «Арго» у пошуках Золотого Руна.

Арґентум — срібло; ім’я одного з металевих хортів Рейни, здатних помічати брехню.

Apec — грецький бог війни. Син Зевса і Гери, зведений брат Афіни. Римська форма — Марс.

Аріадна — донька Міноса, яка допомогла Тесею вибратись із Лабіринту.

Аріон — неймовірно швидкий чарівний кінь, який живе на волі, але час від часу з’являється на поклик Хейзел. Його улюблена їжа — золоті самородки.

Архімед — грецький математик, фізик, інженер, винахідник і астроном, який жив між 287 та 212 роками до н. е. Уважається одним з провідних учених класич-• ної античності. Відкрив спосіб визначення об’єму сфери. Астролябія — пристрій навігації за допомогою положення планет та зірок на небі.

Асфоделева лука частина Підземного царства, куди відряджають нелихі, але й нехороші душі.

Аурум — золото; ім’я одного з металевих хортів Рейни здатних помічати брехню.

Афіна — грецька богиня мудрості. Римська форма Мінерва.

Афіна Парфенос — велетенська статуя Афіни, найвідоміша грецька статуя всіх часів.

Афродіта — грецька богиня кохання та краси. Була дружиною Гефеста, але кохала Ареса, бога війни. Римська форма — Венера.

Ахелой — річний бог, грецькою «потамос» (ποταμός).

Ахерон — п’ята річка в Підземному царстві, ріка болю, найсуворіша кара для проклятих душ.

Ахліс — грецька богиня горя та отрут, повелителька Туману Смерті та донька Хаосу і Ночі.

Баліста — римська метальна облогова зброя, що випускає великі снаряди на далеку відстань.

Бараки — житлове приміщення солдатів римської армії.

Бахус — римський бог вина та гулянок. Грецька форма — Діоніс.

Беллона — римська богиня війни.

Борей — бог північного вітру. Римська форма — Аквілон.

Бореади — Кал і Зет, сини Борея, бога Північного вітру.

Брама Смерті — вхід до Тартару, розташований у Домі Аїда. Двері мають дві сторони — одну в смертному світі, іншу в підземному.

«Будинок Вовка» — місце де Лупа готувала Персі до вступу в римський легіон.

Буря — Джейсонів друг, грозовий дух у подобі коня.

Венера — римська богиня кохання та краси. Була дружиною Вулкана, але кохала Марса, бога війни. Грецька форма — Афродіта.

Вентус — дух вітру.

Вулкан — римський бог вогню та ремесел, син Юпітера та Юнони, одружений із Венерою. Грецька форма — Гефест.

Ганнібал — карфагенський полководець, який жив між 247 — 183 рр. до н. е. Уважається одним із найвидатніших стратегів в історії. Одне з його найвеличніших досягнень — перехід з Іберії через Піренеї та Альпи в Італію. Ганнібалу вдалось провести не тільки людей, але й бойових слонів.

Гарпія — крилата жінка, яка любить цупити речі.

Геката — богиня чаклунства та роздоріжжя. Керує Туманом. Донька титанів Перса й Астерії.

Гемера — богиня дня, донька Ночі.

Гера — грецька богиня шлюбу, Зевсова сестра та дружина. Римська форма — Юнона.

Геракл — грецький еквівалент Геркулес, син Зевса та Алкмени, найсильніший зі смертних.

Герас — бог старості.

Геріон — чудовисько з трьома тулубами, убите Гераклом/ Геркулесом.

Геркулес — римський еквівалент Геракла, син Юпітера та Алкмени, який народився з неймовірною силою.

Гермес — грецький бог мандрів, провідник духів померлих, бог зв’язку. Римська форма — Меркурій.

Гесіод — грецький поет, який припускав, що падіння до Тартару триває дев’ять днів.

Гефест — грецький бог вогню та ремесла, син Зевса і Гери, одружений з Афродітою. Римська форма — Вулкан.

Гея — грецька богиня землі, матір титанів, велетнів, циклопів та чудовиськ. Римська форма — Терра.

Гіперіон — один з дванадцятьох титанів, владика сходу.

Гіпнос — бог сну. Римська форма — Сомн.

Гіпогеум — місце під амфітеатром, де знаходились декорації та механізми для спецефектів.

Гладіус — короткий меч.

Гора Тем — місце у затоці Сан-Франциско, де титани збудували палац.

Горацій — римський генерал, який самотужки відбив орду загарбників ціною власного життя. Завадивши варварам перетнути Тибр, він виграв товаришам достатньо часу, щоб закінчити укріплення, і врятував цим Республіку.

Готель «Лотос» — казино у Лас-Вегасі, де Персі з Аннабет та Гровером згаяли дорогоцінний час після того, як з’їли зачаровані квітки лотоса.

Грекус — слово, яким римляни називали греків.

Грецький вогонь — запалювальний снаряд, що використовували у морських баталіях, тому що він горів у воді.

Грифон — істота з передньою половиною та крилами орла і задньою половиною лева.

Ґрі-ґрі — талісман вуду з Нового Орлеана, названий на честь французького слова «сірий» (gris). Спеціальні трави та інші інгредієнти змішують і кладуть у маленький червоний фланелевий мішечок, що потім носять із собою або зберігають удома, щоб відновити рівновагу між чорним та білим аспектами життя.

Дамасен — велетень, син Тартара та Геї, створений у протидію Аресу та проклятий батьком за вбивство драгона.

Дев’ятий Бункер — повна зброї та інструментів прихована майстерня, яку Лео знайшов у Таборі Напівкровок. Їй щонайменше двісті років. Використовувалась під час Громадянської Війни Напівбогів.

Дедал — у грецькій міфології майстерний ремісник, який створив Лабіринт на Криті для ув’язнення Мінотавра ( напівлюдини-напівбика).

Деметра — грецька богиня землеробства, дочка титанів Реї та Кроноса. Римська форма — Церера.

Денарій — найпоширеніша монета у римському грошовому обігу.

Дім Аїда — стародавній грецький храм в Епірі.

Діоклетіан — останній імператор-язичник і перший, хто мирно відрікся від влади. Напівбог, син Юпітера. Згідно з легендою його скіпетр закликав примарну армію.

Діомед — один з найхоробріших героїв Троянської війни.

Діоніс — грецький бог вина та розгулу, син Зевса. Римська форма — Бахус.

Драгон — велетенське жовто-зелене змієподібне чудовисько з комірцями навколо шиї, плазунськими очима та величезними пазурами. Плюється отрутою.

Драхма — срібна грецька монета.

Дріади — лісні німфи.

Ейдолони — духи, які захоплюють чужі тіла.

Елізіум — частина Підземного царства, місце спочину блаженних душ.

Емпуса — вампіриця з кликами, кігтями, бронзовою лівою ногою та ослячою правою, вогняним волоссям та білою, наче кістки, шкірою. Емпуси здатні керувати Туманом, змінювати подобу та чаромовством приваблювати смертних жертв.

Еол — бог усіх вітрів.

Епір — регіон, що нині розташований частково в північно-західній Греції та частково в південній Албанії.

Ереї — духи жіночої статі; зморщені потворні бабки з кажанячими крилами, латунними кігтями та палаючими червоними очима; дочки Нікти (Ночі).

Ерида — богиня чвар.

Ерос — грецький бог кохання. Римська форма — Купідон.

Зевс — грецький бог неба та цар богів. Римська форма — Юпітер.

Земленароджені — грецькою «гігіни», чудовиська з шістьма руками, з одягу на них лише пов'язки на стегнах.

Зефір — грецький бог західного вітру. Римська форма — Фавоній.

Імперське золото — рідкісний метал, згубний для чудовиськ, освячений у Пантеоні; таємниця його існування була відома тільки приближеним особам до імператора.

Іхор — золота кров богів та безсмертних.

Кадм — напівбог, син Ареса, який убив дракона, а за це був перетворений богом війни на змію.

Каліпсо — богиня-німфа з міфічного острова Огігії, дочка титана Атласа. Багато років тримала у себе Одіссея.

Кампа — чудовисько з тулубом змієволосої жінки та ногами дракона, призначена титаном Кроносом охороняти циклопів у Тартарі. Зевс убив її та звільнив велетнів з в’язниці, щоб ті допомогли йому у війні проти титанів.

Карні Поля — частина Підземного царства, куди рушають лихі душі, щоб отримати кару за свої гріхи.

Катапульта — військова машина для кидання об’єктів. Катоблепас — коровоподібне чудовисько, назва означає «той, що дивиться вниз». Їх випадково завезли у Венецію з Африки. Харчуються отруйним корінням, що росте вздовж каналів, і мають згубні погляд та подих.

Катоптріс — кинджал Пайпер.

Кентавр. — рідкісна істота, напівлюдина-напівкінь.

Керкопи — двоє мавпоподібних братів-карликів, які обожнюють крадіжки та безлад.

Кірка — грецька богиня чаклунства; латинізоване ім’я — Цирцея.

Клітій — велетень, створений Геєю, щоб поглинути та знищити магію Гекати.

Когорта — один з десяти дивізій у римському легіоні, група солдатів.

Кей — один з дванадцяти титанів, володар півночі.

Кокіт — річка скорботи в Тартарі, у якій замість води тече чисте горе.

Колізей — амфітеатр еліптичної форми в центрі Рима, в Італії. Здатний вміщувати до п’ятдесяти тисяч глядачів. Колізей використовувався для гладіаторських боїв та публічних видовищ: жартівливих морських баталій, полювання, страт, історичних реконструкцій, вистав тощо.

Кронос — наймолодший з дванадцятьох титанів, син Урана та Геї, батько Зевса. Убив свого батька за наказом матері. Повелитель долі, урожаю, справедливості та часу. Римська форма — Сатурн.

Купідон — римський бог кохання. Грецька форма — Ерос.

Лабіринт — підземна система тунелів, уперше збудована на Криті ремісником Дедалом, щоб стримувати Мінотавра.

Лар — домашній бог, дух пращура.

Легіонер — член легіону.

Лемури — римський термін для розгніваних привидів.

Лестригони — високі людожери з півночі, імовірна причина появи легенди про снігову людину.

Лета — одна з річок у Підземному царстві. Ковток її води стирає пам’ять.

Лето — донька титана Кея, народила від Зевса Артеміду та Аполлона. Богиня материнства.

Мантікора — створіння з людською головою, левовим тілом та хвостом скорпіона.

Марс — римський бог війни. Також Марс Ультор: покровитель імперії; божественний батько Ромула і Рема. Грецька форма — Apec.

Медея — учениця Гекати й одна з наймогутніших чаклунок античного світу.

Меркурій — римський вісник богів, покровитель ремесел, прибутків та торгівлі. Грецька форма — Гермес.

Мінерва — римська богиня мудрості. Грецька форма — Афіна.

Мінос — цар Криту, син Зевса. Щороку змушував царя Егея відправляти сімох хлопців та сімох дівчат у Лабіринт, де тих з’їдав Мінотавр. Після смерті, став суддею в Підземному царстві.

Мінотавр — чудовисько з тілом людини і головою бика.

Мойри — у грецькій міфології були ще до існування богів: Клото, яка плела нить життя; Лахесіс, яка визначала, скільки життя триватиме; Атропа, яка перерізала нитку своїми ножицями. У римлян — парки.

Наяди — водні німфи.

Небесна бронза — згубний для чудовиськ рідкісний метал.

Некромантейон — оракул смерті або Дім Аїда в Греції; багаторівневий храм, де живі шукали поради у померлих.

Нептун — римський бог моря. Грецька форма — Посейдон.

Нікта — богиня ночі, одна з первісних богів, творців світу.

Німфа — природний дух жіночої статі, який дбає про живих істот.

Німфеум — вівтар німф.

Новий Рим — місто в Таборі Юпітера, де напівбоги живуть у мирі, без втручання смертних та чудовиськ.

Нот — грецькій бог Південного Вітру. Римська форма — Австер.

Нумен-монтанум — римський гірський бог. Грецька форма — урай.

Огігія — притулок і в’язниця німфи Каліпсо.

Одіссей — легендарний грецький цар Ітаки і герой однойменної епопеї Гомера. Римський варіант — Улісс.

Особняк Ночі — палац Нікти.

Австер — римський бог південного вітру. Грецька форма — Нот.

Пасіфая — жінка Міноса. Закохалась в улюбленого бика чоловіка та народила Мінотавра. Покровителька травників.

Пегас — у грецькій міфології чарівний крилатий кінь. Народився з крові Медузи Горгони. Брат Хрісаора.

Перистиль — вхід до особистої резиденції імператора.

Періклемен — аргонавт, син двох напівбогів та онук Посейдона, який дарував йому здібність перетворюватись на різних тварин. .

Персефона — грецька цариця Підземного царства, жінка Аїда, донька Зевса та Деметри. Римська форма — Прозерпіна.

Пілум — римський спис.

Плутон — римський бог смерті та скарбів. Грецька форма — Аїд.

Полібот — велетень, син Геї.

Поліфем — велетенський одноокий син Посейдона та Фооси.

Порфіріон — цар велетнів.

Посейдон — грецький бог морів, син титанів Кроноса і Реї, брат Зевса та Аїда. Римська форма — Нептун.

Претор — обраний римлянами верховний суддя та командувач армії.

Прозерпіна — римська цариця Підземного царства. Грецька форма — Персефона.

Псіхея — смертна дівчина, яка закохалась в Ероса.

Ріг достатку — величезна посудина у вигляді рога, переповнена їжею та коштовностями. Виник, коли Геракл (латинізований Геркулес) боровся з річним богом Ахелоєм і відламав йому один ріг.

Ромул і Рем — діти-близнята Марса та жриці Реї Сильвії. Їх викинув у Тибр названий батько Амулій. Були врятовані та виховані вовчицею. Досягнувши повноліття, заснували Рим.

Сатир — грецький лісний бог, напівкозел-напівлюдина. Римський еквівалент — фавн.

Сатурн — римський бог землеробства, син Урана та Геї, батько Юпітера. Грецька форма — Кронос.

Сивілині книги — зібрання римованих пророцтв, написаних грецькою мовою. Тарквіній Гордий, цар Риму, купив їх у провидиці на ім’я Сивіла та звертався до них у важкі часи.

Скорпіон — римська метальна зброя, що випускала великі снаряди у дальні цілі.

Спата — важкий меч римської кінноти.

Спес — богиня надії.

Стела — плита з висіченими на ній текстами або зображеннями.

Стигійська сталь — чарівний метал, викуваний у Стіксі, здатний поглинати есенцію чудовиськ та ранити смертних, богів, титанів і велетнів. Має потужний вплив на привидів та інших мешканців Підземного царства.

Анаклузмос — «стрімка течія», назва меча Персі грецькою.

Скіпіо — пегас Рейни.

Табір Напівкровок — навчальний полігон для грецьких напівбогів, розташований на Лонг-Айленді в Нью-Йорку.

Табір Юпітера — навчальний полігон для римських напівбогів, розташований між пагорбами Окленда та Берклі в Каліфорнії.

Танатос — грецький бог смерті, підлеглий Аїда. Римська форма — Лет.

Тантал — грецький цар. Був улюбленцем богів і міг їсти з ними за одним столом, поки одного дня не виказав Зевсові таємниці. Його заслали в Підземне царство, де він довіку мусив стояти в ставку під фруктовим деревом, але не міг утамувати голод чи спрагу.

Тартар — чоловік Геї, дух прірви, батько велетнів.

Тесей — цар Афін, відомий багатьма подвигами, включно з убивством Мінотавра.

Тельхін — морський демон з плавцями замість рук і головою собаки.

Термін — римський бог кордонів та орієнтирів.

Терра — римська богиня землі. Грецька форма — Гея.

Тиберій — правив Римською імперією з 14 до 37 року до н. е. Був одним з найвидатніших полководців Риму. Однак в історію увійшов як відлюдний та жорстокий правитель, який ніколи не хотів бути імператором.

Тибр — третя за довжиною ріка в Італії. На її берегах заснували Рим. У стародавньому Римі в ріку кидали засуджених злочинців.

Титани — раса могутніх грецьких божеств, нащадки Геї та Урана, які правили протягом Золотої Доби і були скинуті расою молодших богів, Олімпійців.

Трирема — давньогрецький воєнний корабель з трьома рядами весел з кожного боку.

Триптолем — бог сільського господарства, допомагав Деметрі знайти її дочку Персефону, викрадену Аїдом.

Троянська війна — війна, яку розпочали ахійці (греки) проти Трої після того, як Парис викрав Єлену у її чоловіка Менелая, царя Спарти.

Троянський кінь — історія з Троянської війни про величезного дерев’яного коня, якого збудували греки та залишили біля Трої з найсильнішими воїнами всередині. Троянці перетягнули коня в місто як трофей. Тієї самої ночі греки вийшли назовні та впустили решту своїх товаришів у Трою. Місто було знищено, а війна скінчилась.

Туман — чарівна сила, що приховує від смертних те, що бачать напівбоги.

Урай — гірський бог грецькою. Римський аналог — нумен-монтанум.

Уран — батько титанів.

Фавн — римський лісний бог, напівкозел-напівлюдина. Грецька форма — сатир.

Фавоній — римський бог західного вітру. Грецька форма — Зефір.

Фаланга — тісно зімкнутий лінійний стрій важкоозброєної піхоти.

Флегетон — вогняна річка, що тече крізь Аїдове царство в Тартар, підтримує життя в нечестивцях, щоб ті могли зносити муки на Карних полях.

Фурії — римські богині помсти, зазвичай зображені трьома сестрами — Алекто, Тісіфоною та Мегерою, дочками Геї та Урана. Живуть у Підземному царстві, де катують злочинців та грішників. Грецька форма — ерінії.

Хіона — грецька богиня снігу, донька Борея.

Хітон — вид грецького одягу, безрукавна лляна або вовняна сорочка, що закріплюється застібками на плечах та поясом на талії.

Центуріон — римський офіцер.

Церера — римська богиня землеробства. Грецька форма — Деметра.

Циклоп — представник первинної раси велетнів з одним оком посеред чола.

Чаромовство — здібність, дарована дітям Афродіти, що дає змогу підкорювати голосом людську волю.

Юнона — римська богиня жінок, шлюбу та родючості; сестра та жінка Юпітера; мати Марса. Грецька форма — Гера.

Юпітер — римський цар богів; також Юпітер Оптимус Максимус (найкращий і найвеличніший). Грецька форма — Зевс.

Янус — римський бог дверей, початків та переходів. Зазвичай зображений з двома обличчями, тому що здатен дивитись у минуле та майбутнє.

Япет — один з дванадцятьох титанів, владика Заходу. Ім'я означає «той, хто пронизує». Коли Персі бився з титаном в Аїдовому царстві, той упав у Лету і втратив пам'ять. Персі перейменував його на Боба.

Braccae — штани латиною.

Senatus Populusque Romanus (SPQR) — «Сенат і люди Риму». Фраза свідчила про форму правління Римської Республіки та використовувалася як офіційний символ Риму.