Кров Олімпу

XL Рейна

Нe час насолоджуватися перемогою.

Морду Пірата вкривала піна. Ноги здригались.

З рани на боці капала кров.

Рейна почала несамовито копирсатися у сумці, яку дала їй Фібі. Вона протерла рану цілющим зіллям і вилила єдинорожу настоянку на лезо срібного складаного ножа.

— Будь ласка, будь ласка, — бурмотіла вона собі під ніс.

Якщо чесно, Рейна гадки не мала, що робить, але як могла очистила рану і схопилася за ратище стріли. Якщо вістря зазубрене, вона зробить тільки гірше, коли його витягне. Але якщо отруєне — його не можна залишати. Проштовхнути стрілу вона теж не могла, бо та застрягла всередині тіла. Треба обирати менше зло.

— Буде боляче, друже, — сказала вона Піратові.

Він фиркнув, мовляв: «Сам знаю».

Рейна зробила надрізи обабіч рани і потягнула за стрілу. Пірат заверещав, але стріла вийшла гладко. Вістря це було зазубреним. Воно могло бути отруєним, а з’ясувати це було неможливо. І все ж, однією бідою менше.

Рейна вилила ще зілля на рану і перев’язала її. Вона притиснула пов’язку і почала пошепки рахувати. Кровотеча припинялась.

Вона накапала єдинорожої настоянки Піратові у рота.

Час наче зупинився. Серцебиття коня стало сильнішим та спокійнішим. Очі прояснились. Дихання вповільнилось.

Коли Рейна підвелась, то тремтіла від страху та втоми, але Пірат був живий.

— Усе буде добре, — пообіцяла вона. — Я повернусь з допомогою з табору.

Пірат щось буркнув. Рейна могла присягнутись, що він намагався вимовити «пончики». Мабуть, примарилось.

Для неї стало здивуванням те, наскільки розвиднілось. Афіна Парфенос виблискувала на сонці, а Ґвідо та решта крилатих коней нетерпляче били копитами.

— Битва... — Рейна повернулась до берега, але не побачила ознак бою. У ранковому припливі ліниво гойдалась грецька трирема. Мирно зеленіли пагорби.

На мить Рейна подумала, що римляни передумали нападати.

Можливо, Октавіан отямився. Можливо, Ніко з рештою переконали легіон.

А тоді над пагорбами спалахнуло помаранчеве сяйво. Численні смуги вогню, схожі на палаючі пальці, зметнулись у небо.

З онагрів дали перший залп.