Королі Жаских Земель. Книга 1 (Банда)

Королі Жаских Земель. Книга 1 - Ніколас Імс

— Вона навіть зібрала власну банду, — розповідав Ґеб. — І вони вичистили кілька гнізд по всьому місту: вбивали велетенських павуків, знищили якусь забуту всіма стару тварюку, що жила в каналізації. Але все-таки я сподівався, — закусив він губу, — я навіть тоді сподівався, що вона зможе обрати інший шлях. Кращий шлях. Замість того, щоб іти моїми слідами.

Він підняв очі.

— Поки не надійшов заклик від Республіки Кастія — вони благали кожного, хто здатен тримати в руках меча, виступити проти Жаскої Орди.

На якусь мить Клей замислився над тим, що це означає. Поки не пригадав почуте раніше того ж вечора: дванадцятитисячне військо було розгромлено набагато численнішим ворогом: уцілілих оточили у Кастії, і вони, без жодних сумнівів, шкодували, що не полягли на полі бою, а натомість змушені відчути на собі всю жорстокість життя в місті під облогою.

Це означало, що дочки Ґебріела вже не було серед живих. Або що вона помре, щойно місто викине білий прапор.

Клей заговорив, намагаючись, щоб у його голосі не було чути розпачу:

— Ґебе, я...

— Я вирушаю за нею, Клею. І ти мені потрібен.

Ґеб нахилився вперед у кріслі, його погляд запалав батьківським страхом і гнівом.

— Настав час знову зібрати нашу банду.

Ukrainian Edition Letter

Kings of the Wyld is my love letter to fantasy: a tongue-in-cheek, over-the-top celebration of everything that set my imagination aflame when I first started reading. It’s got adventure, fellowship, valour in the face of overwhelming odds, and heroes who, while imperfect, are unwilling to stand by while those they love charge headlong into harm’s way.

While writing it, I wasn’t sure there was space for it in the fantasy genre. Books at the time were full of anti-heroes. Almost every character was a villain you had no choice but to root for. «Grimdark» was all the rage, and happy endings were a dream that died on the last page of chapter one. I loved those books, and still do, but I wanted to write something different. The world, I think, is dark enough already.

The book you’re about to read has more jokes than consequences, more love than hate, more light than darkness. I sincerely hope you like it, and that you see in its characters (if only a glimpse) the qualities exemplified by the people of Ukraine: unyielding resiliency, unwavering courage, an unwillingness to let despair bury the evergreen flower of hope.

Thank you for reading it.

Lastly, I’d be remiss if I didn’t thank a Ukrainian fan whose Kings of the Wyld-inspired music has inspired me in turn. Thank you, Alex Nitsu. I hope this finds you well, my friend.

Лист українському читачеві

Королі Жаских Земель — це моє любовне послання до фентезі, свого роду іронічний вираз та безмежної шани усьому, що розпалило мою уяву, коли я тільки починав читати. Є в цьому посланні пригоди, міцна дружба, відвага перед лицем неймовірних труднощів, а також герої — хоча й недосконалі, але з тих людей, хто не бажає стояти осторонь, коли їхнім близьким загрожує небезпека.

Пишучи цю книгу, я не був певен, що вона знайде своє місце у світі фентезі. У тогочасних романах правили бал антигерої — майже кожен персонаж був лиходієм, і читачеві не залишалося іншого вибору, окрім як співпереживати йому. У моді був піджанр «ґрімдарк», а надії на гепі-енд зазвичай конали ще на останній сторінці першої глави. Я ці книжки дуже любив, та й досі люблю, але хотів написати дещо інше. Як на мене, світ і без того перетворився на доволі темне місце.

У книзі, яку ти, читачу, тримаєш в руках, більше жартів, ніж їхніх наслідків, більше любові, ніж ненависті, а світла більше, ніж темряви. Я щиро сподіваюся, що тобі вона сподобається, і що ти побачиш у героях Королів Жаских Земель бодай проблиск тих рис, прикладом яких є нині український народ: непохитної стійкості, нездоланної мужності та непоступливості перед відчаєм, який прагне поховати вічнозелену квітку надії.

Дякую, що прочитав.

І наостанок, було би помилкою з мого боку не подякувати моєму українському шанувальникові, чия музика, надихнувшись Королями Жаских Земель, своєю чергою надихнула потім і мене.

Дякую, Alex Nitsu. Сподіваюся, мій друже, у тебе все гаразд.

Мамі, яка завжди вірила.

Роуз, яка завжди знала.

І Татові, який ніколи не дізнається, як сильно...