Розділ 50


Я весь ранок дивно почувалась у власній шкурі. Від страшних Даїбових побоїв жахливо боліло все тіло. Мене мучили сильні сумніви у власних здібностях і призначенні. Через місячні моя матка розжарилася, наче камінь із кам’яного багаття. Мої руки були вкриті малюнками-джуджу. Моя права рука була небезпечна. Моя мати виявилася не такою простою, як я вважала, і те, чим вона була, було в мені. І те саме стосувалося мого біологічного батька. Та життя ніколи не зупиняється.

— Я скоро повернуся, — сказав Мвіта. — Протримаєшся без мене?

— Протримаюся. — Почувалася я жахливо, але також хотілося трохи побути на самоті.

Кілька хвилин по тому, коли я повільно витягувала ноги, до мене забігла Лую.

— Вони зникли! — заверещала вона.

— Що? — здивувалася я.

— Вони пішли, коли піщана буря припинилася, — пробелькотіла Лую. — І забрали Санді.

— Стоп, зачекай. Хто?!

— Діті, Фанасі! — прокричала Лую. — Всі їхні речі зникли. Я знайшла оце.

Лист був написаний кривуватим почерком Діті на подертій білій ганчірці.


Моя подруго Оньєсонву!

Я тебе дуже люблю, але не хочу брати в цьому участі. Це зі мною, відколи Бінту було вбито. З Фанасі те саме. Буря припинилась, і ми вважаємо, що це знак: треба тікати. Ми не хочемо загинути, як Бінта. Ми з Фанасі усвідомили, що кохаємо одне одного. І так, Лую, ми консумували наш шлюб. Якщо на це буде воля Ані, ми повернемося до Джвагіра й житимемо так, як нам судилось. Оньє, дякую. Ця подорож необоротно змінила нас на краще. Ми просто хочемо жити, а не загинути, як Бінта. Ми привеземо звістку про вас до Джвагіра. І сподіваємося почути про вас неймовірні історії. Мвіто, подбай про Оньє.

Твої друзі

Діті та Фанасі


— Санді вирішила, що вони потребують її більше, ніж ми, — прошепотіла я. Моїм обличчям покотилися сльози. — Мила верблюдиця. Вона ж не в захваті від них обох.

Я поглянула на Лую.

— Я з тобою до кінця, — сказала вона. — Тому й пішла.

Вона трохи помовчала.

— І саме тому пішла Бінта.

До намету ввірвалася Тінґ.

— Ссайку повернувся, — оголосила вона. — Ти одягнена? Добре.

Вона виринула з намету, а за мить повернулася із Ссайку та явно знервованим Мвітою. За ним ішла якась людина, закутана в чорні шати. У мене підкосилися ноги.

Загрузка...