Нефритове місто

ІНТЕРЛЮДІЯ ДРУГА
ТОЙ, ХТО ПОВЕРНУВСЯ

Найвідомішим священним текстом божизму є «Угода про Повернення» — історія про благочестивого чоловіка на ім’я Дзеньшу, який дуже-дуже давно виступив проти злодіянь царя-тирана й був вигнаний з рідного краю. Він зібрав усю свою велику родину, разом із молодшими братами й сестрами та їхніми сім’ями, на великому кораблі й рушив на пошуки легендарних руїн того самого нефритового палацу на землі.

Сорок років мандрували вони, зупинялися, та ніколи не пускали коріння, отримували допомогу одних богів та перешкоди від рук інших, переживали пригоди, що лягли в основу багатьох міфів кеконської культури, і зрештою Дзеньшу та його клан побачили пишний і нічим не зіпсутий острів. Відданість та благочестивість Дзеньшу так вразили Всеотця Ятто, що він заговорив з героєм, який устиг постарішати, та скерував його путь у гори, де той відшукав нефритові брили — рештки божественного дому, створеного колись для людства. Рештки дару богів.

І поки його родина облаштовувала поселення на березі, Дзеньшу оселився в горах та присвятив самітницьке життя медитації. Оточений нефритом Дзеньшу розвинув і вдосконалив богоподібні мудрість та здібності, дедалі наближаючись до небесних чеснот. Його внуки та правнуки розшукували його, аби попросити про допомогу, і він ненадовго уривав самітництво, щоб залагоджувати суперечки, стишувати землетруси, відганяти шторми та відбивати напади варварів. Коли йому виповнилося триста років, боги погодились, що серед усіх їхніх земних нащадків тільки Дзеньшу заслуговує на те, аби повернутись на небо.

Святобливі божисти Кеконю вважають себе нащадками Дзеньшу й найближчими серед людей до божої благодаті. Сучасні Зеленокості, що сповідують цю релігію, вважають за взірець спосіб життя Байдзеня — улюбленого племінника Дзеньшу, який пішов у гори, щоб навчитися в дядька мудрості, а коли Дзеньшу покинув землю — став захисником острів’ян, першим і найлютішим нефритовим воїном з легенд. «Той, хто повернувся» — так шанобливо називають Дзеньшу всі кеконьці, і лише Зеленокості вважають себе достатньо близькими до його спадку, щоб звертатися до нього просто «Старий дядечку».

Після піднесення Дзеньшу боги оголосили: якщо решта людства дотримуватиметься прикладу Дзеньшу й сягне чотирьох небесних чеснот — смиренності, співчутливості, хоробрості та доброти, їх теж привітають на небі як богорівних. Усі божисти вірять, що зрештою обіцяне станеться, і звуть його Поверненням.