Оповідання про славне Військо Запорізьке низове

Глава 71. Незадоволення запорожців Мазепою

Взагалі взаємини запорожців і Мазепи чим далі все гіршали, й мало не в кожному листі до гетьмана запорожці дорікали йому за те, що: 1) на Самарі, одвічній запорозькій землі, побудовані міста, обсаджені московськими людьми; 2) ті люди вирубали запорозькі ліси; 3) на Орелі сидить московський воєвода з ратними людьми, тоді як за умовою з Богданом Хмельницьким він мав бути тільки в Києві; 4) московський уряд без відома козаків та військового суду бере й засилає в Сибір козацьку українську старшину, полковників і навіть гетьманів; 5) московський цар раз у раз вимагає, щоб запорожці воювали проти татар і турків, а коли запорожцям стає скрутно, не подає їм помочі.

У середині року 1694-го на Січі знову зчинився заколот із приводу закликів Петрика до нового походу, разом з ордою, на Гетьманщину. Його прихильники скинули з кошевства Рубана за те, що той не хотів приєднатись до татар, але, як й обидва попередні рази, товариство не знайшло з-поміж себе козака, здатного тримати булаву, а через те на третій день заколоту вороги бусурманів взяли гору, обрали кошовим Івана Шарпила й почали лаштуватись до війни з татарами.