Доктор Сон

11

Ден повільно й обережно повів герцівський «Форд» кругом, до вантажного дебаркадера. Там було повно ям, деякі з них глибокі, всі важко розгледіти з вимкнутими фарами. Найменше з усього в світі йому хотілося втрапити «Фордом» в якусь із них і зламати вісь. Позаду заводу поверхня складалася з голої землі з рештками потрісканого асфальту. За футів п’ятдесят подалі стояла інша сітчаста огорожа, а поза нею безкраї лани кукурудзи. Цей вантажний двір не був завбільшки як парковка, але все одно доволі величенький.

— Дене? Як ми дізнаємося, де…

— Тихо будь.

Ден низько похилив голову, торкнувшись лобом керма, і заплющив очі.

(«Абро»)

Нічого. Звичайно, вона зараз спить. Там, в Енністоні, зараз уже вранішні години середи. Джон сидів поряд з ним, жуючи собі губи.

(«Абро»)

Ледь чутне ворушіння. Це може бути лиш його уява. Проте Ден сподівався, що це дещо більше.

(«АБРО»)

У нього в голові розплющилися очі. Зависла мить дезорієнтації, щось на кшталт подвійного бачення, а тоді Абра почала дивитися разом із ним. Вантажний дебаркадер і розтрощені рештки димарів раптом проявилися ясніше, хоча єдиним освітленням залишалося те саме сяяння зірок.

«Зір у неї набагато збіса кращий, ніж у мене».

Ден виліз із машини. Джон також, хоча Ден цього майже не зауважив. Він поступився контролем дівчинці, яка, прокинувшись, лежала в своєму ліжку за одинадцять сотень миль звідси. Він відчував себе металодетектором у людській подобі. От тільки не метал він — вони — зараз шукали.

(«підійди до отієї бетонної…»)

Ден підійшов до вантажного дебаркадера і став до нього спиною.

(«тепер починай ходити туди-сюди»)

Пауза, поки вона нашукувала спосіб, яким би їй уточнити, що саме вона від нього хоче.

(«як у «Місці злочину»317)

Він пройшовся футів з п’ятдесят наліво, потім повернув направо, рухаючись від дебаркадера супротивними діагоналями. Джон уже дістав з речового мішка лопату і стояв біля орендованого автомобіля, дивився.

(«ось тут вони поставили свої автодоми»)

Ден знову повернув ліворуч, рухаючись повільно, подеколи відкидаючи ногою зі свого шляху якусь випадкову цеглину або уламок бетону.

(«ти близько»)

Ден зупинився. Він унюхав щось неприємне. Трохи схожий на газ запах розкладу.

(«Абро, ти чуєш?»)

(«так, о Господи, Дене»)

(«потерпи, любонько»)

(«ти далеко зайшов, повернися назад, іди повільно»)

Ден розвернувся на одній ступні, наче недолугий солдат за командою «кругом». І знову вирушив у напрямку вантажного дебаркадера.

(«лівіше, візьми трохи лівіше, і повільно»)

Він рушив, як було сказано, роблячи тепер паузу після кожного маленького кроку. Ось знову той запах, тепер трохи сильніший. Раптом надприродно чіткий нічний світ почав туманитися в його очах, наповнюваних Абриними сльозами.

(«тут той хлопчик-бейсболіст, ти стоїш просто над ним»)

Ден глибоко вдихнув і ляснув себе по обличчю, витираючи щоки. Він весь тремтів. Не тому, що змерз, а тому, що тремтіла вона. Сидячи у себе в ліжку, вчепившись у свого валькуватого старого кролика і здригаючись, як старий листок на мертвому дереві.

(«забирайся звідси, Абро»)

(«Дене, а ти»)

(«так, в порядку, але тобі нема потреби цього бачити»)

Зненацька та абсолютна ясність зору пропала. Абра перервала зв’язок, і це було добре.

— Дене, — погукав Джон стиха. — Все гаразд?

— Так. — У його голосі все ще бриніли Абрині сльози. — Неси сюди лопату.

317 «CSI: Місце злочину» — телесеріал про роботу криміналістів, який виходить з 2000 р.