9

Поки Джон (платячи готівкою) знімав для них два сусідніх номери в «Холідей Інн», Ден відвідав адерську залізну крамницю «Істинна ціна»313. Там він купив лопату, граблі, дві сапки, садовий совок, дві пари рукавичок і речовий мішок, щоб можна було куди скласти свої придбання. Єдиним інструментом дійсно йому потрібним була лопата, але він вирішив, що краще купити весь цей набір.

— Що привело вас до Адера, можу я спитати? — запитав продавець, пробиваючи Денові покупки.

— Просто проїжджав через це місто. У мене сестра в Де Мойні, і в неї там невеличкий садок. Мабуть, вона має більшість з цих речей, але подарунки завжди покращують рівень її гостинності.

— Знайома історія, брате. І вона дякуватиме вам за сапку з коротким держаком. Нема знаряддя зручнішого, а більшість садоводів-аматорів не здогадуються придбати собі таку річ. Ми приймаємо «Майстер Кард», «Візу»…

— Гадаю, дам краще пластику відпочинок, — сказав Ден, дістаючи гаманець. — Дайте мені тільки чек для Цукрового Дядька314.

— Ще б пак. А якщо ви назвете мені ваше ім’я і адресу — чи вашої сестри, — я надішлю вам наш каталог.

— Знаєте що, сьогодні, либонь, ми і це пропустимо, — сказав Ден, кладучи на прилавок невеличке віяло з двадцяток.

313 «True Value Company» — заснована 1948 р. у Чикаго кооперативна мережа незалежних крамниць (понад 5000 у світі), що торгують різноманітним реманентом, будматеріалами й домашнім обладнанням.

314 Те саме, що Дядько Сем, персоніфікація уряду США.

10

Об одинадцятій того вечора у двері Дена тихо постукали. Відчинивши, він впустив Джона. Абрин педіатр був блідий і збуджений.

— Ти поспав?

— Трохи. А ти?

— І так, і сяк. Здебільшого ніяк. У мене нерви зараз напружені, як у якогось чортового кота. А якщо нас зупинить коп, що ми скажемо?

— Що ми чули, ніби у Фрімені є забігайлівка з танцями, тож вирішили її пошукати.

— У Фрімені нічого нема, окрім кукурудзи. Не менш дев’яти мільярдів акрів самої кукурудзи.

— Ми цього не знаємо, — м’яко пояснив Ден. — Ми просто проїжджі. І ніякий коп нас не зупинить, Джоне. Ніхто нас навіть не помітить. Але якщо ти хочеш залишитися тут…

— Я не для того проїхав половину країни, щоби сидіти в мотелі й дивитися Джея Лено315. Дозволь мені лише скористатися туалетом. Я був сходив у себе, перед тим як виходити, але зараз схотілося знов. Господи, я так нервуюся…

Дорога до Фрімена здалася Денові дуже довгою, але щойно вони залишили позаду Адер, їм не зустрілося жодної машини. Фермери лягають спати рано, а ця дорога пролягала далеко від маршрутів вантажоперевезень.

Коли вони наблизилися до спиртзаводу, Ден погасив фари їхнього орендованого автомобіля, завернув на службову дорогу і повільно підкотив до зачинених воріт. Двоє чоловіків вийшли. Джон вилаявся, коли у «Форді» ввімкнулося верхнє світло.

— Я мусив би вимкнути цю штуку, ще перед тим, як ми виїжджали з готелю. Або розбити лампочку, якщо там нема вимикача.

— Розслабся, — сказав Ден. — Нікого тут нема, тільки ми, курчатка316.

Та все ж таки, поки вони підходили до воріт, і в нього у грудях колотилося серце. Якщо Абра права, маленького хлопчика після того, як його нещадно закатували, було поховано тут. Якщо уявити собі місцину, де мусять являтися привиди, то ця…

Джон взявся за ворота, і коли штовхання не допомогло, він їх посмикав на себе.

— Нема ради. Що тепер? Перелазити, я гадаю. Я готовий спробувати, тільки можу зламати собі нахер…

— Зачекай.

Ден дістав з кишені куртки ліхтарик-олівець і посвітив на ворота: спершу нічого, окрім зламаного висячого замка, потім рясні звої дроту вище і нижче замка. Він пішов назад до машини і своєю чергою здригнувся, коли загорілося освітлення в багажнику. От лайно, та гаразд. Неможливо про все пам’ятати. Висмикнувши новий речмішок, він пристукнув кришку. Повернулася темрява.

— Бери, — простягнув він Джону пару рукавичок. — Надягай.

Ден надяг і собі рукавички, відкрутив дріт і до часу встромив обидва його шматки в одне вічко сітчастої огорожі.

— Окей, поїхали.

— Мені знов треба помочитися.

— Ох, чоловіче. Потерпиш.

315 Jay Leno (нар. 1950 р.) — комедійний актор, ведучий власного телешоу на каналі «NBC».

316 Фраза-мем, що походить із хітової пісні «Ain’t Nobody Here but Us Chickens» (1946) ритм-енд-блюзового співака Луїса Джордана (1908—1975).

Загрузка...