Доктор Сон

3

Того ж дня Правдивий Вузол, який зимував на території кемпінгу КСА83 в Арізоні, спакувався і почав манівцями мандрувати на схід. До Шоу-Лоу84 вони їхали по трасі № 77 звичним караваном: чотирнадцять автодомів, деякі тягнули за собою легкові автомобілі, деякі везли закріплені на дахах садові крісла й велосипеди. Між ними були «Віннебаго», «Баундери», «Південні вітри», «Монако»85. Розин «ЕрфКрузер» — імпортний сталевий красень вартістю сімсот тисяч доларів, найкраще житло на колесах з усіх, які лишень можна купити за гроші, — вів цей парад. Але повільно, не перевищуючи двох п’ятірок86.

Вони не поспішали. Часу мали вдосталь. Бенкет чекав за кілька місяців попереду.

83 «Kampgrounds of America» («Kемпінги Америки») — заснована 1962 р. мережа комфортабельних кемпінгів або просто обладнаних електрикою і водогоном майданчиків для різноманітного роду автомототуристів, яка зараз налічує близько 500 об’єктів у США й Канаді.

84 Show Low — засноване 1870 р. місто в окрузі Навахо, штат Арізона.

85 «Southwind» — бренд трейлерів та автодомів різної архітектури й ціни, які в 1962—2010 рр. випускалися в Каліфорнії компанією «Fleetwood RV»; «Monaco» — автодоми, що випускалися в 1968—2009 рр. однойменною компанією в штаті Орегон.

86 55 миль/год (89 км/год) — обмеження швидкості, введене 1974 р. через бензинову кризу федеральним урядом по всій території США; 1988 р. піднято до 65 миль/год (105 км/год); з 1995 р. встановлення граничної швидкості на їх території цілком належить до компетенції урядів окремих штатів, тож в деяких місцях зберігається 55.

4

— Чи збереглося оте? — спитала Кончетта, дивлячись, як Лючія розстібає на собі блузку і пропонує Абрі грудь. Аббі сонно закліпала очима, потикалася трішки і втратила цікавість. «Не варто зразу ж давати цицьку, щойно лиш в тебе пипки засвербіли, нехай вона сама попросить, — подумала Четта. — І то криком на все горло».

— Збереглося що? — перепитав Дейв.

Люсі зрозуміла.

— Я зомліла відразу по тому, як доню поклали мені на руки. Дейв каже, я її ледь не впустила. Не було часу, Момо.

— Ах, ви про оте, чим в неї було заліплено обличчя, — промовив Девід зневажливо. — Вони те зідрали й викинули геть. І чорт з ним, скажу я.

Девід усміхався, але очі його дивилися на неї виклично: «У тебе мусить вистачити розуму не продовжувати цю тему, — проказували вони. — У тебе достатньо розуму, тому краще облиш».

У неї вистачало розуму… і водночас ні. Чи так само брали її сумніви, коли вона була молодшою? Цього вона не пам’ятала, хоча добре пам’ятала кожний урок з Благословенних таїнств і безкінечні пекельні тортури, приписувані «Сестрами Милосердя», отими бандітті в чорному. Історія про дівчинку, яка осліпла через те, що підглядала свого голого брата у ванні, а ще інша — про чоловіка, який раптово помер на місці, бо ганив Папу.

«Віддайте їх нам, поки вони юні, і не важить, скільки курсів відмінників вони випустять і скільки напишуть поетичних книжок, нехай навіть ті книжки будуть відзначені всіма найвищими преміями. Віддайте їх нам, поки вони юні… і вони залишатимуться нашими довічно».

— Тобі варто було зберегти il amnio87. То на щастя.

Вона заговорила прямо до своєї онуки, цілком ігноруючи Девіда. Він був доброю людиною і добрим чоловіком для її Лючії, але пішов би він нахер з отим своїм зневажливим тоном. І двічі нахер оті його викличні очі.

— Я би зберегла, але ж не мала можливості, Момо. А Дейв не знав, — відповіла Люсі, застібаючи ґудзики на блузці.

Четта нахилилася й торкнулася кінчиком пальця ніжної щічки Абри, стара плоть сковзнула по новісінькій.

— Вважається, що народжені з il amnio мусять мати дар провидіння.

— Ви ж не вірите у це насправді, чи не так? — запитав Девід. — Та оболонка — то не що інше, як шматок плацентарної мембрани. Це…

Він просторікував іще щось, проте Кончетта не звертала уваги. Абра розплющила очі. У них містився цілий всесвіт поезії, рядки надто величні, щоби бодай колись бути написаними. Чи навіть збереженими в пам’яті.

— Не переймайся, — промовила Кончетта. Вона взяла на руки дитину і поцілувала її делікатну голівку, там, де пульсувало джерельце тім’ячка, де так близько під сподом жила магія розуму. — Що зроблено, те зроблено.

87 Той послід (італ.).