Доктор Сон

9

Ден з Біллі стояли під піддашком чергового мотелю. І все ще жодної звістки від Абри. Це було погано.

— Ходімо, командире, — сказав Біллі. — Нумо, заходь уже досередини і…

Аж тут вона з’явилася. Слава Богу.

— Тихо хвилинку, — мовив Ден і почав слухати. За дві хвилини він обернувся до Біллі, який подумав, що ця усмішка на обличчі знову зробила його схожим на Дена Торренса.

— Це вона була?

— Так.

— Ну, і як воно там пройшло?

— Абра сказала, що все пройшло нормально. Ми в ділі.

— Аніяких розпитувань про мене?

— Тільки про те, з якого ти боку родини. Слухай, Біллі, вигадка з дядьком була помилкою. Ти надто старий, щоби бути братом Люсі чи Девіда. Коли ми зупинимося завтра зробити нашу справу, тобі треба купити якісь сонячні окуляри. Великі. І натягнути оцей круглий картуз на голову аж до вух, щоб не показувати своє сиве волосся.

— Може, мені придбати собі «Тільки для чоловіків»394, поки мене не вигнали з діла.

— Не знущайся з мене, ти, старий пердун.

Біллі задоволено посміхнувся.

— Ходімо реєструватися та щось поїмо. Ти на вид покращав. Схоже, зможеш направду щось з’їсти.

— Суп, — сказав Ден. — Нема сенсу тиснути на мою вдачу.

— Суп. Правильно.

Він з’їв його весь. Повільно. І, нагадуючи собі, що менш ніж за двадцять чотири години це в той чи інший бік, але мусить завершитися, спромігся втримати той суп усередині. Вони вечеряли в кімнаті Біллі, і, коли нарешті поїли, Ден розпластався на килимі. Це бодай трішечки полегшувало біль у його нутрощах.

— Що це? — спитав Біллі. — Якийсь сорт отого лайна з йоги?

— Точно. Я навчився цього з коміксів про Йогі Ведмедя395. Повтори мені все знову.

— Я все пам’ятаю, командире, не турбуйся. Ти зараз почав говорити голосом Кейсі Кінгслі.

— Лячно навіть подумати. А тепер повтори мені все знову.

— Абра починає попискувати поблизу Денвера. Якщо в них є хтось, хто вміє слухати, вони знатимуть, що вона їде. І що вона вже поблизу. Ми приїжджаємо в Сайдвіндер раніше — скажімо, не о п’ятій, а о четвертій — і їдемо просто дорогою до того кемпінгу. Нашого пікапа вони не побачать. Якщо не виставлять вартових на шосе, тобто.

— Я не думаю, щоб вони їх виставили. — Денові згадався черговий афоризм АА: «Нам непідвладні інші люди, місцини й речі». Як і в більшості золотих алко-самородків, у цьому також було сімдесят відсотків правди і тридцять порожнього бла-бла-бла. — У будь-якому разі, ми не можемо все проконтролювати. Давай далі.

— Приблизно за милю далі по дорозі, там є пікнікова галявина. Ти ходив туди пару разів зі своєю мамою, ще до того як вас засипало снігом на всю зиму. — Біллі на секунду замовк. — Тільки ти й вона? І ніколи твій тато?

— Він писав. Працював над п’єсою. Продовжуй.

Біллі продовжив. Ден уважно його вислухав і потім кивнув.

— Гаразд. Ти все пам’ятаєш.

— А я хіба не казав? А тепер я можу поставити запитання?

— Звичайно.

— Завтра вдень ти ще будеш здатен пройти пішки милю?

— Буду.

«Нехай би».

394 «Just For Men» — бренд барвників для різних типів сивого волосся (голова, вуса, борода, груди, пах тощо); завдяки рекламній стратегії компанії «Combe», яка виробляє ці засоби, бренд чітко асоціюється зі здоровим, спортивним стилем життя.

395 Yogi Bear — персонаж започаткованої 1958 р. серії дитячих коміксів, а пізніше також фільмів, рекламних кампаній, відеоігор тощо.