Доктор Сон

2

О 14:00 тієї неділі Роза Циліндр повісила на дверях свого надрозмірного автодому таке оголошення: МЕНЕ НЕ ТУРБУВАТИ БЕЗ НАГАЛЬНОЇ ПОТРЕБИ. На наступні години було складено ретельний графік. Сьогодні вона зовсім нічого не їстиме, а питиме тільки воду. Замість ранкової кави вона прийняла блювотне. Коли прийде час добуватися в мозок тієї дівчинки, вона буде чистою, як порожня склянка.

За відсутності тілесних функцій, які могли б її відволікати, Роза зможе знайти все, що їй потрібно: ім’я дівчинки, її точне місцеперебування, з чим і як детально вона обізнана та — це було дуже важливим — кому вона могла вже щось розповісти. Роза непорушно лежатиме на своєму двоспальному ліжку з четвертої дня до десятої вечора, дивлячись у стелю і медитуючи. Коли розум її стане таким же чистим, як її тіло, Роза прийме духу з одного з балонів у прихованому сейфі — єдиної затяжки буде достатньо — і вона знов обертатиме світ, поки не опиниться у тій дівчинці, а дівчинка в ній. О першій ночі за Східним часом її пожива спатиме мертвим сном, і Роза перебиратиме вміст її мозку, як їй забажається. Можливо, їй навіть вдасться вщепити туди навіяння: Приїдуть певні люди. Вони тобі допоможуть. Поїдеш з ними.

Але, як зазначив більш як дві сотні років тому отой старомодний селянський поет Боббі Бернз275, «найкращі плани мишей і людей ідуть косяка під хвіст», і заледве вона почала промовляти перші фрази своєї релаксаційної мантри, «косяк» почав тарабанити їй у двері.

— Ідіть геть! — заволала вона. — Ви що, читати не вмієте?

— Розі, тут зі мною Горіх, — погукав Крук. — Здається мені, він дістав те, про що ти питала, але йому потрібне твоє погодження, а терміни на цю штуку сучі.

Вона ще полежала якусь мить, потім злобно видихнула, підвелася і, підхопивши сайдвіндерську майку (ПОЦІЛУЙ МЕНЕ НА ДАХУ СВІТУ!), натягнула її через голову. Майка прикривала лише верх її стегон. Роза відчинила двері.

— Нехай вам щастить.

— Ми можемо й потім, — сказав Волоський Горіх. Невеличкий чоловік з лисою маківкою й сірими волосяними мачулками «Брілло», що пушилися в нього понад вухами276. У руці він тримав аркуш паперу.

— Ні, тільки зробіть це швидко.

Вони сіли до столу в комбінованій кухні/вітальні. Роза вихопила папір в Горіха з руки і нашвидку його переглянула. Це була якась складна, повна шестикутників хімічна діаграма. Для Рози вона нічого не значила.

— Що це?

— Потужний седатив, — доповів Горіх. — Він новий, і він чистий. Джиммі отримав цю формулу від одного з наших агентів у АНБ277. Він її вимкне, але без загрози того, що дівчинка помре від передозу.

— Це може бути тим, що нам потрібно, гаразд, — Роза сама розуміла, що невдоволено бурчить. — Але хіба це не могло зачекати до завтра?

— Вибачаюся, вибачаюся, — промовив покірно Горіх.

— А я ні, — заявив Крук. — Якщо ти хочеш швидко запопасти цю дівчинку і вихопити її чисто, мені треба не лише забезпечити можливість дістати скільки нам треба цієї штуки, я мушу також організувати її вчасну доставку до якоїсь із наших скриньок.

Правдиві мали сотні таких абонентських скриньок по всій Америці, переважно у «Мейл-Боксах тощо» та різноманітних закладах «Ю-Пі-Ес»278. Оскільки вони подорожували тільки своїми автодомами, користання скриньками вимагало планування на багато днів наперед. Поїхати якимсь громадським транспортом для члена Правдивого Вузла було б не легшим, аніж перерізати собі горло. Приватні повітряні подорожі були можливими, але неприємними; вони надзвичайно страждали від висотної хвороби. Волоський Горіх припускав, що це якось пов’язано з їх нервовою системою, яка радикально відрізнялася від мугирської. Щодо Рози, то її турбувала інша, фундована платниками податків нервова система. Вельми нервова. Після одинадцятого вересня 2001 року Департамент внутрішньої безпеки уважно моніторив навіть приватні польоти, а перше правило виживання Правдивого Вузла — ніколи не привертати уваги.

Дякувати міжштатній системі автомагістралей, їх автодоми завжди адекватно слугували для досягнення їхніх цілей, прислужаться й цього разу. Невеличка рейдерська група, зі змінними кожні шість годин водіями за кермом, зможе дістатися від Сайдвіндера до північної частини Нової Англії менш ніж за тридцять годин279.

— Гаразд, — промовила вона, пом’якшавши. — Що ми маємо на І-90 у штаті Нью-Йорк або у Массачусетсі?280

Не затинаючись, не мимрячи, що доповість їй про це пізніше, Крук повідомив:

— Стербридж у Массачусетсі, експрес-пошта «І-Зі»281.

Вона поплескала пальцями по краю того аркуша з незбагненними хімічними формулами, що його тримав у руці Горіх.

— Нехай цю річ надішлють туди. І щоб маршрут переривався не менш ніж три рази, аби ми мали повноцінні підстави відмовитися від нашої причетності, якщо щось піде не так. Серйозно поганяй цю штуку туди-сюди.

— Хіба нам вистачить на це часу? — запитав Крук.

— Не вбачаю причин, чому ні, — відповіла Роза (ці свої слова вона ще згадає). — Надішли її на Південь, потім на Середній Захід, і тільки по тому до Нової Англії. Аби лиш вона в четвер була в Стербриджі282. Скористайся експрес- поштою, не «Фед-екс» і не «Ю-Пі-Ес»283.

— Так і зроблю, — відповів Крук. Без жодних зауважень.

Роза повернула свою увагу до лікаря Правдивих.

— Краще, аби ти виявився правим, Горіху. Якщо ти її прикінчиш передозом, замість того, щоби просто всипити, я потурбуюся про те, щоб ти став першим спровадженим у вигнання Правдивим від часів Малого Великого Рогу284.

Волоський Горіх трохи зблід. Добре. Вона нікого не збиралася виганяти, просто все ще сердилася, що її були перервали.

— Ми доставимо цей наркотик у Стербридж, і Горіх вже знатиме, як саме його використовувати, — сказав Крук. — Без проблем.

— А нема чогось простішого? Такого, що ми могли б дістати тут?

Відповів Горіх:

— Нема, якщо ти не хочеш, щоб вона зіграла з нами в Майкла Джексона285. Ця штука безпечна і діє швидко. Якщо дівчинка дійсно така сильна, як ти, схоже, вважаєш, швидкість тут особливо важ…

— Окей, окей, мені все ясно. Ми з цим закінчили?

— Є ще одне, — сказав Волоський Горіх. — Гадаю, воно могло б і зачекати, але…

Вона кинула погляд крізь вікно і — ох, боженьки ви мої рибоньки — повз «Оверлук Лодж», через парковку, сюди поспішав Джиммі Арифметика, і теж з аркушем паперу в руці. Навіщо вона повісила в себе на дверній ручці застереження «НЕ ТУРБУВАТИ»? Чому не запрошення «ЗАХОДЬТЕ ВСІ»?

Роза зібрала всю свою роздратованість, запхала її в мішок, закинула його на задвірки свого мозку і бадьоро посміхнулася:

— Що там іще?

— Дідо Флік, — мовив Крук, — вже не тримає в собі помаду.

— Він не здатен як слід тримати лайно в собі протягом останніх двадцяти років, — сказала Роза. — Памперсів він не носить, і я не можу його змусити. Ніхто не може.

— Зараз вже інше, — сказав Горіх. — Він майже не підводиться з ліжка. Баба і Чорноока Су доглядають його, як можуть, але той його кемпер смердить, наче срань господня…

— Йому покращає. Ось підгодуємо його трохи духом.

Проте їй не сподобався вираз обличчя Горіха. Два роки минуло відтоді, як відійшов Томмі Ваговоз, а за часовими мірками Правдивих це трапилося неначе два тижні тому. А тепер Дідо Флік?

— У нього мозок руйнується, — навпрямки сказав Крук. — І… — Він кинув погляд на Горіха.

— Петті у нього прибирала сьогодні зранку, і вона каже, що бачила, нібито його зациклило.

— Нібито, — повторила Роза. Їй не хотілося в таке вірити. — Хтось іще інший це бачив? Баба? Су?

— Ні.

Вона знизала плечима, немов кажучи «ну от, бачите». Далі дискусія не пішла, бо в двері уже постукав Джиммі, і цього разу вона зраділа заваді.

— Заходь!

Джиммі просунув досередини голову:

— Я не зайвий, можна?

— Так! Коли ти вже тут, то чому не привів із собою ще й «Рокетс» і великий парадний оркестр Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі?286 Чорти мене забирай, а я всього лиш хотіла увійти в медитацію, після того як провела кілька приємних годин, вичавлюючи грязоту собі з тельбухів.

Крук послав їй помірно докірливий погляд, та вона його, либонь, і заслужила — можливо, заслужила, бо ці люди всього лише виконували ту роботу Правдивих, про яку вона їх сама просила — проте, якщо Крук коли-небудь посів місце в капітанському кріслі, він би її зрозумів. Жодної хвилини на саму себе, хіба що пригрозиш їм смертельно болючим покаранням. А в багатьох випадках навіть це не діє.

— У мене є дещо, на що тобі, можливо, буде цікаво поглянути, — сказав Джиммі. — А оскільки Крук і Горіх вже були тут, то я й вирішив…

— Я знаю, що ти вирішив. Що там таке?

— Я продовжував полювати в інтернеті на новини про ті два міста, які ти тоді виокремила — Фрайбург і Енністон. І знайшов це у «Юніон Лідері». Це було в газеті за минулий четвер. Може, воно тут і ні до чого.

Вона взяла аркуш. Головна стаття там була про якусь загумінкову школу, яка через урізання бюджету згортає свою футбольну програму. Під нею містилася коротша замітка, яку Джиммі окреслив колом.

«КИШЕНЬКОВИЙ ЗЕМЛЕТРУС» — ПОВІДОМЛЯЮТЬ З ЕННІСТОНА

Наскільки дрібним може бути землетрус? Доволі дрібним, якщо вірити людям з Ричленд-корт, короткої Енністонської вулиці, що впирається у річку Сако. Минулого вівторка, як повідомили кілька мешканців цієї вулиці, вони стали свідками струсу, від якого торохтіли вікна, здригалися підлоги і покотився посуд з полиць. Ден Борленд, пенсіонер, який живе в кінці вулиці, показав тріщину, що впоперек перетнула його свіжозаасфальтовану під’їзну алею. «Якщо бажаєте доказу, ось він», — сказав він.

Хоча Центр геологічних спостережень у Рентамі287, Массачусетс, повідомив, що минулого вівторка у Новій Англії не було жодних поштовхів, Метт і Кессі Ренфрю скористалися приводом і влаштували «Землетрусне барбекю», в якому взяли участь більшість мешканців вулиці.

Ендрю Сіттенфельд з Центру геологічних спостережень каже, що поштовх, який відчули мешканці Ричленд-корт, міг бути імпульсною хвилею води в каналізаційній системі або, можливо, військовий літак прорвав звуковий бар’єр. Коли ці припущення були повторені містерові Ренфрю, він щиро розреготався: «Ми самі знаємо, що ми відчули, — сказав він. — Це був землетрус. І нічого негативного насправді в цьому нема. Ушкодження мінімальні, але ого-го, ми з цього утнули прекрасну гулянку».

(Ендрю Ґолд)

Роза двічі перечитала замітку, потім підняла голову, очі в неї сяяли.

— Гарний улов, Джиммі.

Джиммі вишкірився:

— Дякую. Тоді я вас з цим залишу.

— Забирай з собою Горіха, йому треба оглянути Діда. Круче, ти на хвильку залишишся.

Коли ті двоє пішли, Крук закрив за ними двері.

— Ти вважаєш, це дівчинка спричинила цей землетрус у Нью-Гемпширі?

— Саме так і вважаю. Не на сто відсотків упевнена, але щонайменше на вісімдесят. А мати конкретну місцинку, на яку можна націлитися — не просто місто, а вулицю — це робить для мене справу, коли я вирушу її шукати цієї ночі, до чорта легшою.

— Розі, якщо ти зможеш підсадити їй до голови червака «гайда разом», можливо, нам навіть не буде потреби її зачмелювати.

Вона усміхнулася, знову подумавши, що Крук уявлення не має, наскільки та особлива. Пізніше вона думатиме: «Не мала й я. Мені лише здавалося, ніби я його маю».

— Нема законів, що забороняють надії, мені так здається. Але щойно ми її захопимо, нам знадобиться щось трохи ефективніше за Мікі Фінна288, яким би воно не було високотехнологічним. Нам потрібен чудо-наркотик, який утримуватиме її тихою й погідливою, допоки вона не вирішить, що в її найкращих інтересах співпрацювати з нами добровільно.

— Ти поїдеш з нами, коли ми вирушимо її брати?

Роза так і збиралася, але тепер, подумавши про Діда Фліка, вона завагалася.

— Я не певна.

Нічого не перепитуючи (що її втішило), він вирушив до дверей.

— Я подбаю, щоб тебе більше не турбували.

— Добре. І подбай, щоби Волоський Горіх зробив Діду повне обстеження — я маю на увазі від дірки в гузні до його апетиту. Якщо він насправді зациклюється, я бажаю знати про це завтра, коли вийду з пурди289. — Вона відкрила сейф під підлогою й дістала один із балонів. — І дай йому, що тут залишилося.

Крук був шокований.

— Все віддати? Розі, якщо він зациклюється, в цьому нема сенсу.

— Дай йому. Цей рік був добрим для нас, як дехто з вас мені на це нещодавно вказував. Ми можемо собі дозволити таку невеличку екстравагантність. Крім того, Правдивий Вузол має лише одного дідуся. Він пам’ятає ще, як люди в Європі поклонялися деревам, а не таймшерним кондомініумам. Ми не мусимо його втратити, якщо можемо цьому запобігти. Ми не дикуни якісь.

— Мугирі могли б з цим не погодитися.

— Саме тому вони й мугирі. А тепер забирайся геть звідси.

275 Robert Burns (1759—1796) — видатний шотландський поет; цитата з його вірша «До миші, моїм плугом вивернутої разом з її гніздом» (1785).

276 «Brillo Pad» — бренд наповнених милом посудних мачулок зі сталевої стружки, які випускаються з 1913 р.

277 Агентство національної безпеки (NSA) — одна зі спецслужб США, що зокрема займається науково-технічною розвідкою.

278 «Mail Boxes Etc» — заснована 1980 р. міжнародна компанія експрес-пошти, в центрах якої також можна орендувати абонентську скриньку з цілодобовим доступом; «UPS Store» — подібного роду компанія, яка з 2001 р. володіє першою.

279 Відстань між Колорадо і Нью-Гемпширом центральними автомагістралями становить 3367 км.

280 I-90 — найдовша автомагістраль у США (4990 км) від тихоокеанського міста Сіетла в штаті Вашингтон до Бостона на березі Атлантичного океану.

281 «EZ Worldwide Express» — заснована наприкінці 1980-х кур’єрсько-поштова служба з відділеннями в кількох країнах.

282 Sturbridge — засноване 1729 р. місто в Массачусетсі, звідки ~280 км по шосе до району Білих гір у Нью-Гемпширі.

283 «FedEx» — заснована 1973 р. в Арканзасі кур’єрсько-транспортна компанія глобального обслуговування; «United Parcel Service» — заснована 1907 р. у штаті Джорджія міжнародна компанія з експрес-доставки посилок і вантажів.

284 Натяк на індіанського вождя Сидячого Бика, який після битви проти кавалерії США при річці Великий Малий Ріг 1876 р. вирушив у вигнання до Канади.

285 Співак Майкл Джексон (1958—2009) помер від передозування вколотого йому персональним лікарем стандартного операційного седативу «Пропофол».

286 «The Rockettes» — заснована 1925 р. танцювальна трупа мюзик-холу «Радіо-Сіті» в Нью-Йорку; «UCLA Bruin Marching Band» — заснований 1921 р. великий студентський духовий оркестр, який грає на всіх домашніх матчах університетської футбольної команди, дає концерти, а також записується на диски і знявся в десятках фільмів.

287 Wrentham — засноване 1660 р. місто.

288 Mickey Finn — поширена з ХІХ століття сленгова назва будь-якого снодійного, яке потай додають до питва, наприклад, з метою подальшого пограбування клієнта.

289 Purdah (від перського «завіса») — стародавня практика релігійно-соціальної ізоляції жінок, яка зберігається в фундаменталістських громадах деяких мусульманських країн.