Доктор Сон

10

Люсі розбудила його рівно о третій тридцять, але похитала головою, коли він потягнувся розбудити Джона.

— Дайте йому поспати трішки довше. І чоловік мій ще хропе на дивані. — Вона направду посміхнулася. — Знаєте, це мені приводить на згадку Гетсиманський сад. Коли Ісус докоряв Петрові: «Отак не змогли ви й однієї години попильнувати зі мною?» Чи якось так. Але я не маю причин докоряти Девідові, гадаю… він теж це бачив. Ходімо. Я зробила яєчню. У вас вигляд такий, що вам це не завадить. Худий, як тріска. — Вона помовчала, а потім додала: — Братику.

Ден взагалі-то не почувався голодним, але пішов слідом за нею до кухні.

— Він теж бачив що?

— Я перебирала папери Момо, аби лиш руки чимсь зайняти, щоб згаяти час, і почула якесь дзвякання з кухні.

Вона взяла його за руку і підвела до робочого столу між плитою і холодильником. Там стояв ряд старомодних аптекарських слоїків, і один з них, цукерниця, був перекинутий. Розсипаним цукром було написано послання:

Зі мною все ОКЕЙ

мушу ще поспати

Люблю ВАС



Попри свій стан, Ден згадав свою чорну дошку і не втримався від усмішки. Це було так по-Абриному.

— Мабуть, вона прокинулася раптом ненадовго і вирішила це написати, — сказала Люсі.

— Не думаю, — сказав Ден.

Вона поглянула на нього від плити, де викладала на тарілку яєчню.

— Ви могли її розбудити. Вона почула вашу тривогу.

— Ви направді в це вірите?

— Так.

— Сідайте. — Вона зробила паузу. — Сідай, Дене. Гадаю, мені треба звикати називати тебе так. Сідай і поїж.

Ден не був голодним, але потребував пального. Отже, зробив, як вона наказала.

11

Вона сиділа навпроти нього, сьорбаючи зі склянки сік, налитий, мабуть, з останньої карафи, яку Кончетті Рейнолдс доставили від «Діна & ДеЛуки»379.

— Старший чоловік з алкогольними проблемами і юна фанатка. Таку я собі уявила картину.

— Я теж, — сказав Ден, розмірено, методично ковтаючи яєчню, не відчуваючи її смаку.

— Кави, містере… Дене?

— Будь ласка.

Вона пройшла повз розсипаний цукор до «Банна»380.

— Він жонатий, але його робота приводить його на численні вчительські вечірки, де багато симпатичних молодих дівчат. Не кажучи вже про енергію лібідо, що розквітає, коли час стає пізнім, а музика гучнішою.

— Схоже на те, — сказав Ден. — Можливо, моя мама спершу теж ходила з ним на ті вечірки, але потім з’явилася дитина, що потребувала догляду, грошей на няньку не було, тож вона мусила сидіти вдома. — Люсі подала йому чашку з кавою. Він почав пити її, перш ніж вона встигла запитати, скільки йому цукру. — Дякую. Як там не було, вона завагітніла. Мабуть, у якомусь мотелі. Напевне, що не на задньому сидінні машини — у нас був «Фольксваген Жук». Навіть пара сексуально навіжених акробатів там не впоралася б.

— Запаморочений трах, — промовив Джон, заходячи до кухні. — Волосся в нього на потилиці стирчало пір’ям після сну. — Так це називають ветерани. А є ще трохи такої яєчні?

— Повно, — відповіла Люсі. — Абра залишила послання на тому столі.

— Справді? — Джон підійшов подивитися. — Це вона?

— Так. Я будь-де впізнаю її почерк.

— Свята срака, це могло б викинути «Верізон»381 геть із бізнесу.

Вона не посміхнулася.

— Сідайте, їжте, Джоне. У вас на все десять хвилин, потім я розбуджу Сплячу Красуню там, на дивані. — Вона сіла. — Продовжуй, Дене.

— Я не знаю, чи вона думала, що мій батько покине мою маму, чи ні, і сумніваюся, що відповідь на це питання знайдеться в її скрині. Хіба що вона залишила по собі приватний щоденник. Все, що я знаю, засновуючись на тому, що розповів мені Дейв, і що потім розказала Кончетта, вона ще якийсь час крутилася там. Можливо, на щось сподівалася, можливо, просто розважалася, можливо, і те, й інше. Але на той час, коли вона зрозуміла, що вагітна, вона, мабуть, уже заспокоїлась. Наскільки я розумію, ми тоді вже переїхали до Колорадо.

— Як ти гадаєш, твоя мати врешті-решт дізналася про це?

— Не знаю, але вона мусила мати сумніви щодо його вірності, особливо коли він з’являвся додому серед ночі і п’яний як чіп. Я певен, вона розуміла, що п’яниці не обмежуються в своїх дурних розвагах лише ставками на поні й засовуванням п’ятидоларових банкнот у вирізи офіціанток у барі «Твіст-енд-Шавт».

Вона поклала руку йому на плече.

— З тобою все гаразд? У тебе виснажений вигляд.

— Я в порядку. Просто ти не єдина, хто намагається все це переварити.

— Вона загинула в автокатастрофі, — сказала Люсі. Вона відвернулася від Дена, дивлячись на дошку для записів на холодильнику. Посеред неї містилася фотографія Кончетти з Аброю, що виглядала приблизно рочки на чотири, вони, взявшись за руки, йшли полем квітучих стокроток. — Чоловік там з нею був набагато старшим. І п’яним. Вони їхали дуже швидко. Момо не хотіла мені розповідати, але, коли мені виповнилося десь вісімнадцять, і стало цікаво, я так наполягала, що вона повідомила мені деякі деталі. Я запитала в неї, чи була моя мати теж тоді п’яною, але Четта відповіла, що не знає. Вона сказала, що в поліції нема підстав перевіряти загиблих у смертельних аваріях пасажирів, тільки водія. — Вона зітхнула. — Це не має значення. Облишимо сімейні історії на якийсь інший день. Розкажи мені, що трапилося з моєю дочкою.

Ден почав. У якийсь із моментів, обернувшись, він побачив у дверях Девіда Стоуна, який заправляв собі сорочку в штани і дивився на нього.

379 «Dean & DeLuca» — заснована 1977 р. шкільним учителем і рекламником мережа бакалійних крамниць та еспресо-барів з харчами і напоями найвищої якості.

380 Популярний бренд домашніх кавоварок індустріальної якості, що з 1972 р. випускаються компанією «Bunn-O-Matic».

381 «Verizon Communications» — заснована 2000 р. найбільша в світі компанія з надання широкосмугового доступу до інтернету.