Доктор Сон

3

Наступного четверга на збори «Ми вивчаємо тверезість» Ден приїхав рано. Якщо доктор Джон вирішив пустити на пси свій шлюб, а можливо, й власну кар’єру, через пропажу якогось семисотдоларового годинника (алконавти банально псують собі шлюби й кар’єри через менші дрібниці), значить, каву зараз заварюватиме хтось інший. Але Джон був на своєму місці. І годинник на ньому.

Цього разу ініціатором обіймів виступив Джон. І то вельми щирих. Ден мало не очікував, що зараз отримає пару галльських поцілунків у щоки, але Док Дж. його відпустив.

— Він лежав саме там, де, ти сказав, він може бути. Десять днів — і все ще на місці. Це наче чудо якесь.

— Нє, — заперечив Ден. — Більшість людей рідко дивляться вище лінії свого погляду. Це доведений факт.

— Як ти дізнався?

Ден помотав головою.

— Не можу пояснити. Подеколи я просто знаю, і все.

— Як я можу тобі віддячити?

Це було те питання, якого Ден очікував, на яке сподівався.

— Дотриманням дванадцятого кроку, дурнику.

Брови Джона Д. злетіли вгору.

— Анонімністю. Якщо сказати односкладно: ані пари збіса з вуст.

На обличчі Джона розквітло зрозуміння.

— Це мені легко.

— Добре. Готуй тепер каву. Я розкладу книжки.

4

У більшості груп АА Нової Англії річниці називають днями народження і святкують їх після зборів з пирогами. Невдовзі перед тим, як у такому ж стилі мали відсвяткувати третій рік Денової тверезості, до Джона Далтона, — відомого в різних колах як доктор Джон або Док Дж., приїхали Девід Стоун і прабаба Абри, щоб запросити його на інший день народження. Мова йшла про святкування родиною Стоунів триріччя Абри.

— Це вельми приємно, — сказав Джон, — і я буду більш ніж радий під’їхати, якщо ніщо не завадить. От лишень чому мені здається, що за цим приховується щось іще?

— Бо так і є, — сказала Четта. — І оцей містер Упертюх нарешті вирішив, що настав час про це побалакати.

— Якась проблема з Аброю? Якщо так, розкажіть детальніше. Судячи з останнього огляду, з нею все гаразд. Страшенно розвинута. Соціальні навички прегарні. Мовні навички вище даху. Те саме з читанням. Останнього разу, як вона була тут, вона читала мені «Алігатори кругом повсюди»112. Можливо, це механічна пам’ять, але все одно прекрасно для дитини, якій ще навіть трьох років нема. А Люсі знає, що ви тут?

— Люсі й Четта, це одна банда, вони на мене напосілися разом, — признався Девід. — Люсі зараз вдома з Аброю, готують кекси для свята. Коли я звідти йшов, кухня була схожою на пекло в бурю.

— То про що саме ми тут говоримо? Про те, що ви хочете, аби я приїхав на її свято зі спостережно-оглядовою метою?

— Саме так, — сказала Четта. — Ніхто з нас не може сказати напевне, що щось відбудеться, але шансів на це більше, коли вона буде збудженою, а вона вже дуже розхвильована майбутнім святом. Прийдуть усі її друзі з дитсадка, виступить там також і фокусник зі своїми магічними трюками.

Джон висунув шухляду й дістав жовтий блокнот113.

— Що саме там може відбутися, чого ви очікуєте?

Девід зам’явся:

— Ну… це важко сказати.

Четта подивилася на нього прямо:

— Розказуй, каро. Тепер вже пізно задкувати. — Тон у неї був легкий, майже грайливий, але Джону Далтону вона здалася занепокоєною. Він зрозумів, що обоє його візитерів занепокоєні. — Почни з тієї ночі, коли вона почала плакати не перестаючи.

112 «Alligators All Around» (1962) — книжка з його серії читанок для малят автора й ілюстратора численних дитячих книжок Моріса Бернарда Сендака (1928—2012).

113 З 1888 р. блокноти, записники, зошити в США зазвичай мають папір жовтуватого кольору, який вважається комфортнішим для очей.