Дім Землі та Крові

82

«Вибух газу», — повідомила вона у переговорний пристрій Допоміжним силами, яких, вочевидь, їхнє начальство не ознайомило з деталями виклику. Вона сказала, що з нею все гаразд. І що це проблеми приватного характеру.

Ні згадки про Архангела. Чи про попіл, який вона зібрала пилососом і висипала у смітник на задньому дворі.

Після цього вона піднялася до кабінету Джесіби і, взявши Сирінкса на руки, гладила його хутро, цілувала у досі вологу голову і часто шепотіла: «Усе гаразд. Ти в порядку».

Зрештою він заснув у неї на колінах, і лише коли вона впевнилася, що його дихання заспокоїлося і стало рівним, вона зрештою дістала з задньої кишені легінсів свій телефон.

У неї було сім пропущених дзвінків, усі від Джесіби. І низка повідомлень. Брайс погано зрозуміла зміст попередніх, але останнє, яке надійшло хвилину тому, було таке: «Напиши, що ти в порядку».

Її пальці здавалися чужими, у вухах пульсувала кров, але вона написала: «Усе гаразд. Ви бачили, що сталося?»

За мить Джесіба відповіла: «Так. Усе з самого початку». Потім чаклунка додала: «Усі на Саміті бачили».

«Чудово», — тільки й написала Брайс.

Вона ввімкнула на телефоні беззвучний режим, сунула його до кишені і наважилася спуститися до затоплених руїн архіву.

Майже вся бібліотека знаходилася під водою. Від Лехаби не лишилося й сліду. Навіть жменьки попелу.

На антресолях лежав розпластаний труп некка, його висохла шкіра відшаровувалася, а одна пазуриста рука досі стискала залізний прут балконної огорожі.

Джесіба наклала достатньо заклинань на бібліотеку, які захистили від хвилі книжки і невеличкі акваріуми й тераріуми, хоч їхні мешканці й були страшенно перелякані, але саме приміщення…

Навколо панувала гнітюча тиша.

Лехаба зникла. Ніхто не буркотів з-за її плеча, скаржачись на безлад.

А Даніка… Брайс відкинула правду, яку відкрив їй Михей. Ріг на її спині відновився і знову функціонував. Вона не відчувала зміни — не зрозуміла би, що він відновився, якби не жахливий вибух сили, випущеної Архангелом. Добре, що хоч портал не відкрився. Хоч за це спасибі.

Вона знала, що світ прийде до неї. Що скоро він з’явиться на її порозі.

І вона може жорстоко поплатитися за те, що зробила.

Тож Брайс попленталася нагору. Її нога загоїлася. Увесь біль зник; її організм очистився від синту…

Брайс виблювала у відро для сміття біля її стола. Отрута в антидоті немилосердно палала всередині і, виходячи з неї, обпікала їй горло, але вона не зупинялася і блювала, доки у роті не залишилася сама слина.

Треба було комусь зателефонувати. Хоч комусь.

Утім, у двері галереї ніхто не дзвонив. Ніхто не приходив, аби покарати її за скоєне. Сирінкс досі спав, згорнувшись тугим клубочком. Брайс підійшла до виходу й відчинила двері галереї.

І тоді почула крик. Схопивши Сирінкса, вона побігла на звук.

А прибігши на місце, зрозуміла, чому ніхто не прийшов по неї чи по Ріг на її спині.

У них були значно серйозніші проблеми.

На Саміті панував хаос. Астерійська Гвардія відлетіла, ймовірно, щоб отримати вказівки від своїх господарів, а Сандріель лише витріщалася у зображення з камери, на якій Брайс Квінлан невимушено збирала пилососом попіл Губернатора з килима, ніби це були розсипані чипси.

Це видовище настільки відволікло Архангелицю, що Гант зміг зрештою зрушити з місця. Він прослизнув до вільного місця поруч з Рунном і Флінном і тихо сказав:

— Зараз усе тільки погіршиться.

І справді, Король Осені вже посадив Деклана Еммета і ще двох технічних спеціалістів за шість різних комп’ютерів, стежачи за тим, що транслювалося на їхніх моніторах — від зображення галереї до новин і переміщень Допоміжних сил містом. Трістан Флінн знову був на телефоні й сперечався з кимсь із командного пункту фейців.

Рунн потер обличчя.

— Вони вб’ють її за це.

За те, що вона вбила Губернатора. За те, що довела, що спрайта і напівкровна жінка змогли виступити проти Губернатора і перемогти. Це було абсурдно. Настільки ж неймовірно, як дрібній рибці вбити акулу.

Сабіна все ще витріщилася на екрани, не помічаючи, як старий Ватажок дрімає у своєму кріслі біля неї. Бліда Амелі Рейвенскрофт тремтливою рукою простягла Сабіні склянку води, але Перша Претендентка не звернула на це уваги.

На іншому боці кімнати підвелася Сандріель, притискаючи до вуха телефон. Не дивлячись ні на кого, вона піднялася сходами і вийшла в оточенні своїх тріаріїв. Поллукс уже опанував себе і знову набув бундючного вигляду.

Ганта замутило від думки про те, що Сандріель була за кілька кроків від того, щоб бути проголошеною Архангелицею Вальбари. Широка самовдоволена посмішка Поллукса лише підтверджувала цю ймовірність. Прокляття.

Рунн глянув на Ганта.

— Нам потрібен план, Аталаре.

Заради Брайс. Щоб якимось чином захистити її від наслідків цього жаху. Якщо таке взагалі було можливо. Якщо астері вже не виступили проти неї і зараз не казали Сандріель, що вона має робити, щоб усунути загрозу, якою стала для них Брайс, навіть без Рога на спині.

Добре, що хоч так званий експеримент Михея провалився. Спасибі й за це.

— Вони вб’ють її за це, — знову сказав Рунн, радше самому собі.

Королева Гіпаксія сіла по інший бік від Ганта і, застережливо глянувши на нього, показала ключ. Вона вставила його в кайданки, і горсіанські камені з глухим звуком упали на стіл.

— Мені здається, зараз у них є серйозніші проблеми, — сказала вона, вказуючи на камери міста, зображення з яких Деклан вивів на екрани.

У конференц-залі запала тиша.

— Скажіть мені, що це не те, що я думаю, — промовив Рунн.

Експеримент Михея з Рогом аж ніяк не провалився.