Жнець

12 Посередності немає місця

— Цитадель женців — це єдиний самоврядний орган, — розповів жнець Фарадей. — Шторм керує всім світом, окрім Цитаделі женців. І саме тому ми тричі на рік проводимо конклави, щоб вирішувати суперечки, переглядати лінію нашої поведінки та оплакувати забрані нами життя.

Менш ніж за тиждень мав відбутися Весняний конклав, що тривав упродовж першого тижня травня. Рован з Сітрою достатньо вивчили структуру Цитаделі женців і знали, що конклави проводяться в один і той самий день у всіх двадцяти п’ятьох регіонах світу, а в їхньому регіоні — в центрі Північномериканського континенту — зараз перебував триста двадцять один жнець.

— Мідмериканський конклав досить важливий, — сказав їм жнець Фарадей, — бо з нас беруть приклад усі інші. Є такий вислів: «Уся планета йде за Мідмерикою». За нами завжди спостерігають женці-згубники зі Всесвітнього конклаву.

Жнець Фарадей пояснив, що їх тестуватимуть на кожному конклаві.

— Мені невідомий напрямок першого тесту, і саме тому вам варто підготуватися в усіх аспектах навчання.

У Рована було безліч питань про конклав, але він їх не ставив. Робити це мусила Сітра — проте женця Фарадея це дратувало, і він не відповів на жодне.

— Ви дізнаєтеся все необхідне, коли там опинитеся, — сказав їм жнець. — А поки що вам варто зосередити увагу на тренуваннях та навчанні.

Рован ніколи не був чудовим учнем — але то було навмисно. Бо коли ти аж занадто хороший або поганий у навчанні, це привертає увагу. І хоча він ненавидів бути салатом, це була його зона комфорту.

— Я впевнений, що, якщо докласти зусиль, ти опинишся на перших позиціях у своєму класі, — це були слова його вчителя з природничих наук, потому як минулого року Рован отримав свою найвищу оцінку на семестровій контрольній.

Він зробив це лише щоб перевірити, чи може. А тепер, коли знав, що може, то вже не мав особливого бажання продовжувати. Перед початком цього нового навчання він мав багато причин залишатися посередністю, однією з них була його недостатня поінформованість про діяльність женців. Рован вважав, що відмінні оцінки перетворять його на ціль. Ходили чутки, що друга одного друга зібрали в одинадцять років, бо той був найрозумнішим у п’ятому класі. Це була звичайна байка, але Рован вірив у її достовірність і вирішив не виділятися. Йому було цікаво, чи є ще учні, які не демонструють свого потенціалу, боячись, що їх зберуть.

Тож у нього було досить мало досвіду в тому, як бути старанним. Його це виснажувало. Доводилося не лише вчити хімічний склад отрут, історію Ери безсмертя, вести щоденник. Також потрібно було вивчати металургію (бо вона дотична до зброї), психологію смертності, психологію безсмертя, літературу Цитаделі женців: від поезії до мудрих цитат, знайдених у щоденниках знаменитих женців. Ну і, звісно, математичну статистику, якою постійно користувався жнець Фарадей.

Посередності немає місця, особливо перед початком конклаву.

Рован таки поставив женцеві одне питання про конклав.

— Якщо ми не пройдемо тесту, нас дискваліфікують?

Фарадей відповів не одразу.

— Ні, — сказав він, — але це матиме наслідки.

Однак він не розповів, що саме чекає на них у разі провалу. Рован вирішив, що не знати жахливіше, ніж знати.

За кілька днів до початку конклаву вони з Сітрою допізна навчалися, сидячи в зброярні. Рован почав був куняти, але швиденько прокинувся, коли Сітра ляснула книжкою об стіл.

— Я це ненавиджу! — заявила вона. — Серберин, аконіт, коніум, полоній — усі ці отрути злилися докупи в моїй голові.

— Завдяки цьому людина точно помре швидше, — самовдоволено посміхнувся Рован.

Вона схрестила руки на грудях.

— То ти розумієшся на отрутах?

— До конклаву нам необхідно вивчити лише сорок, — зауважив він.

— І ти їх знаєш?

— Знатиму.

— Яка молекулярна формула тетродотоксину?

Йому хотілося не звертати на неї уваги, але Рован розумів, що не може відмовитися від виклику. Може, на нього так діяла її суперницька вдача.

— C11H17N3O6.

— Неправильно! — тицьнула на нього пальцем вона. — Там O8, а не O6. Ти провалився!

Вона намагалася його роздратувати, щоб не лише самій перебувати в такому стані. Він не збирався задовольняти її бажання.

— Напевно, — сказав він і спробував продовжити своє навчання.

— Невже ти взагалі не хвилюєшся?

Він видихнув і згорнув книжку. На початку їхнього навчання в женця Фарадея Рована бентежило використання справжніх паперових книжок, але з часом він зрозумів, що досить приємно насправді перегортати сторінки, а ще, як виявила Сітра, ляскання книжкою об стіл сприяє емоційній розрядці.

— Ну звісно ж, я хвилююсь, але на це можна дивитись інакше. Нам відомо, що вони нас не дискваліфікують, і вже відомо, що нас заборонено збирати, а перш ніж оберуть когось одного, ми матимемо ще два шанси виправити свої помилки. Хоч якими будуть наслідки першого раунду випробувань, якщо хтось із нас зазнає невдачі, ми з цим розберемося.

Сітра сповзла на своєму стільці.

— Я не зазнаю невдачі, — сказала вона, але це було не надто переконливо.

У Рована викликав посмішку її насуплений вираз обличчя, але він стримався, бо знав, що це її розлютить. Насправді йому подобалося, коли вона бісилась, — але вони були занадто заклопотані, щоб відволікатися на емоції.

Рован відклав книжку з токсикології та підтягнув ближче свій том з ідентифікації зброї. Вони мали розрізняти тридцять одиниць зброї, уміти нею користуватись і знати детальну історію кожного виду. Ця тема хвилювала Рована більше, ніж отрути. Він мигцем зиркнув на Сітру, яка це помітила, тож він намагався цього не повторювати.

А потім вона ні з того ні з сього сказала:

— Я б за тобою сумувала.

Він звів на неї очі, а вона відвела погляд.

— Тобто?

— Тобто якби саме дискваліфікація була частиною правил, то я б за тобою сумувала.

Він думав, чи взяти її за руку, яка лежала на столі. Але стіл був великий, а її рука — занадто далеко, щоб будь-яка його дія не виявилася шалено незграбною. Хоча, з іншого боку, навіть якби вони сиділи ближче, то взяти її за руку теж було б шаленством.

— Але такого правила немає, — мовив він. — А це означає, що ти в будь-якому разі застрягла зі мною ще на вісім місяців.

Вона широко всміхнулась.

— Так. Я певна, що до того часу ти мене просто дістанеш.

Рованові вперше спало на думку, що, можливо, вона й не ненавидить його.