Гіперболоїд інженера Гаріна

29

У чорній шовковій кофточці, котрі носять продавщиці з універсальних магазинів, у коротенькій спідничці, у простенькій шапочці Зоя Монроз вистрибнула з автобуса, перебігла гамірливу вулицю і зайшла до величезного кафе «Глобус», що виходило на дві вулиці.

Знайшла вільний столик. Закурила цигарочку. Звеліла гарсонові подати літр червоного і сіла перед налитою склянкою, підперши щоки.

— Негарно, дитя, ти починаєш спиватися, — сказав дідок-актор, проходячи мимо, поляскавши її по спині.

Вона викурила вже три цигарки. Нарешті неквапливо підійшов той, кого вона чекала, — похмурий дебелий чоловік з вузьким зарослим лобом і холодними очима. Вуса його були трохи задерті, барвистий комірець врізався а міцну шию. Він був чудово зодягнений — без зайвого шику. Сів. Коротко привітався з Зоєю. Озирнувся навколо, і дехто опустив очі. Це був Гастон Качиний Ніс, у минулому — злодій, потім бандит з ватаги знаменитого Боно. На війні він вислужився до унтер-офіцера і після демобілізації перейшов на спокійну роботу комісіонера з різних таємних і темних справ.

До Зої Монроз він ставився з величезною повагою. Зустрічаючись у нічних ресторанах, шанобливо пропонував їй потанцювати і цілував руку, що робив єдиній жінці в Парижі. Зоя підтримувала з ним дружбу, і він час од часу виконував найделікатніші з її доручень.

Посмоктуючи кисле вино, мружачись од диму люльки, Гастон похмуро слухав, що йому казала Зоя. Замовкнувши, вона хруснула пальцями. Він мовив:

— Але це небезпечно.

— Гастоне, якщо пощастить, ви назавжди забезпечена людина.

— Ні за які гроші, пані, ані за мокре, ані за сухе діло я тепер не візьмусь. Не ті часи. Сьогодні бандити вважають за краще працювати в поліції, а професійні злодії — видавати газети й захоплюватися політикою. Якщо ви хочете мене найняти за гроші, я відмовлюсь. Інше — зробити це для вас. Тут я б міг ризикнути скрутити собі в’язи.

Зоя випустила димок із куточка яскраво-червоних вуст, усміхнулася ніжно і поклала гарну руку на рукав Качиного Носа.

— Гаразд, зробіть це для мене…