Крадій

Розділ 29

Чотири дні по тому, накульгуючи, він вийшов з лісу та пагорбів і прибув до Лампанга.

Колишня гордість королівства Ланна, це місто досі зберегло свої стіни, свої золочені храми, свою любов до бананів зі спеціями та свою гордість, неначе в тіні своїх гір досі заявляло, що воно є окремою державою, якій від зовнішнього світу потрібно надто мало, щоб турбувати його. Їдьте до Чіанг-Мая або до Бангкока, або за кордон, до Мьянми, якщо маєте потребу бігати на роботу, сперечатися на вулицях, купувати екзотичні речі або гучно розмовляти посеред ночі. Лампанг був тихим місцем для тихих людей, і дай боже, щоб це не змінилося.

Ремі трохи постояв на схилі, дивлячись на це маленьке місто, на будинки, що стояли на палях на стрімкій річці Ванг, яка, як і багато інших річок цієї країни, повертала зрештою до Чаопхраї та на південь, до моря. Він слухав звуки запряжених кіньми двоколок, що стрибали по вулицях, крики погоничів слонів, що везли товари до міста, брязкіт збруй і плескотіння весел — усі звуки здіймалися вгору, підсилені далеким гірським схилом на протилежному боці.

Входити до Лампанга було ризиком, бо там будуть представники влади, що пильнуватимуть, хоч як би він не відірвався від переслідувачів у горах, навіть якщо ті повірили казці рибалки, що він повернув на схід, до Пхрае, а не на захід, до річки. (Везіння: рибалка збрехав, і дуже радів цьому, його слова дійшли до Абгіка Лі, і той відразу наказав генералові з військом перейти до Пхрае, а своїх мисливців відправив назад, у пагорби, і не знайшов там жодного сліду Ремі.)

Але яким би не було везіння, його помітять, і місце його знаходження стане відомим, коли він зайде в місто. Усі ресурси Абгіка перенаправляться, його шукатимуть, і йому знов доведеться бігти, у той час як досі він просто бродив.

Великий ризик, жахлива небезпека.

І він, кивнувши головою, погодився ризикнути.