День тягнувся повільно. Те, що в колі, прикинулося хортицею. Проте кощаві мене ніколи й не вабили. На горищі я трохи порикав на Те, що в шафі. Глянув на плазунів у дзеркалі. Подивився, як Джек марудиться зі своїми здобутками. По-справжньому користуватися ними було й досі зарано.
Пізніше Сірохвістка розповіла, що Ночовій схопив Вапнюгу, відніс його понад Темзу та скинув у воду. Згодом змія винесло на берег, і він довго повз додому. Про що вони там посперечалися, невідомо.
Дізнався я й про кілька наглих випадків гострої анемії по сусідству. Добре, що собак Граф не чіпає.
Увечері я приніс Джекові до ніг його капці. Господар саме сидів із газетою перед ревучим коминком, курив люльку й посьорбував херес. Він уголос читав усе про вбивства, підпали, каліцтва, грабунки могил, плюндрування церков і незвичайні крадіжки. Так приємно інколи просто побути в домашньому затишку!..