Сааремаа — це напівпляж, напівпорт риболовецьких суден-автоматів, плюс бази відпочинку і скансени. Пляж займає все південно-західне узбережжя острова і замикається з одного боку причалом, з другого — робочою зоною орбітального ліфта. Ліфт в основному постачає супутників Приземелля продукцією рибозаводу.
Все почалося з незвичних відчуттів у операторів управління ліфтом. Першим поскаржився на недугу оператор зв’язку — найстарший з-поміж обслуговуючого персоналу. Потім і решта відчула похолодання, чийсь важкий погляд на собі й безпричинний страх. Одначе це не завадило їм і далі працювати: часу на аналізування власних відчуттів ритм роботи ліфта не залишав.
Техніка реагувала на вторгнення незвичайного різкіше.
Спочатку впав енергопотенціал основного стовпа ліфта, який поєднував старт-камеру на Землі й фініш-камеру на орбіті. Знизився енергопотік на обидві камери. Автомати увімкнули резерв, але водночас із цим — рідкісний збіг! — відключилося навантаження. Енергія спрямувалася у нагромаджувач — набір пакетів так званого квазірідкого металу. Нагромаджувач не витримав перевантаження, стався витік у конденсатор поля, і той перейшов у режим автоколивань. У каналі ліфта, що з’єднував супутник і вокзал на Сааремаа, відбувся розряд, і на стартовий стіл завбільшки з дві циркові арени спрямувався реактивний удар силою в два мільйони тонн!
Ударна хвиля знищила дощенту, перетворила на пил вокзал та службові будівлі. Сім чоловік, які обслуговували ліфт, не встигли навіть збагнути, що сталося…
Але до пляжу ударна хвиля не дійшла, хоч од ліфта до берега по прямій було всього близько чотирьох кілометрів…