До кінця двадцять третього сторіччя місто-порт Орхус, розташоване на східному узбережжі півострова Ютландія, славилось як одне з небагатьох міст-музеїв Землі.
Романо-готичний собор, церква Фру-кірке, комплекс будівель “Старого міста” привабили в Орхус численних любителів старовини і поцінувачів древнього мистецтва й архітектури. Увечері двадцять шостого травня на вулицях, майданах і в скверах міста було багато відпочиваючих, в основному літніх людей, які полюбляють тишу, затишок і непоспішливість буття. Багато хто збирався біля відеорам послухати останні вісті в світі, інші поволеньки прогулювалися вулицями-лабіринтами старого Орхуса, зустрічалися з друзями, обмінювалися думками про останні відкриття науки і техніки та спортивні події. І лиш один з тисяч перехожих вирізнявся своєю неадекватною моменту поведінкою. Він почувався якось напружено, весь час озирався та дивився у небо крізь якийсь прилад з окуляром і чашоподібною антеною. На нього звертали увагу, але не чіпали: мало чим може захоплюватися людина. І по тому, як незнайомець поводився під час події, яка почалася о дев’ятій вечора, можна було зрозуміти, що тільки він один і знає причину цієї пригоди.
Усе почалося з різкого похолодання. Зона холоду захопила центр міста і поширилася в бік затоки Орхус-Бугт.
Разом з похолоданням люди відчули тривогу, невпевненість, бажання бігти і десь сховатися, багатьох охопив безпричинний страх. Варто було крикнути з ляку одному, як паніка заволоділа вулицею, другою, третьою — всім містом.
А потім у порту вибухнув прогулянковий лайнер “Данія”, що перед відплиттям заправлявся енергією з найближчого повітряного енергоканалу. Постраждали найближчі до затоки квартали міста, а катери та яхти, що стояли біля причалів, було викинуто на берег гігантською хвилею.
Трагедія розігралася буквально протягом п’яти-шести хвилин. Патрулі УАРС прибули в порт лише через чверть години і працювали до пізньої ночі — гасили пожежу і рятували тих хто постраждав. Увесь цей час людина з приладом провела мовби в оціпенінні на березі затоки, не зробивши навіть спроби допомогти рятувальним загонам. Потім сіла у швидколіт зринула в небо і знову зайнялася своїм приладом…