Змій

Розділ 42

Це остання ніч.

Ніч перед виборами.

Остання ніч перед кінцем.

Оріо Фальєре крокує по своєму кабінету, і він робив це так часто, так довго, що підлога стерлася від його кроків.

Його гравець сидить позаду нього, на його обличчі досі маска, нога закинута на ногу, руки складені на грудях.

А перед ним стоїть Тіна.

Тиша, якщо не зважати на тупання Фальєре по підлозі.

Ми чекаємо.

Зрештою Тіна каже:

— Ви знімете свою кандидатуру з виборів трибуна.

Гравець Фальєре сміється; сам Фальєре — ні, лише крокує, досі крокує.

— Один чоловік намагався вбити Анджело Селуду, — продовжує вона, але його пістолет дав осічку. Він утратив три пальці на правій руці, його заарештували. Під арештом він помер.

Ходить, ходить, Фальєре ходить. Анджело Селуда живий, а Джакомо Орчело помер, і ніхто не знає, хто дав йому отруту, що скінчила його дні.

— Ви знімете свою кандидатуру, — повторює Тіна. — Ви припините ці перегони.

Гравець знов сміється, але його сміх різко обривається мовчанням його фігури, Оріо Фальєре, який досі крокує. Гравці чекають на старого чоловіка, який знов перетинає кімнату, потім ще раз, а зрештою зупиняється перед Тіною, стоячи на двадцять сантиметрів вище над нею, і каже:

— Чому?

— Тому що я знаю про вашу дружину, — відповідає Тіна.

Мовчання.

Інший гравець нахиляється вперед, знімає з ноги ногу.

Мовчання.

— Ви не можете нічого довести, — каже зрештою Фальєре.

— Про що йдеться? — тихим серйозним голосом питає гравець. — Що не так з вашою дружиною?

— Я маю нотаріально засвідчені свідчення гондольєра, що доставляє її до місць призначення. Я маю свідчення трьох шляхетних пані, що спостерігали за її діяльністю. Я маю показання служниць, що прали постелі, чоловіків, що приносили їжу, а найважливіше — я маю свідчення її коханки.

Гравець Фальєре схопився на ноги, але Фальєре стоїть нерухомо, дуже нерухомо.

— Що робить моя дружина — нічого не значить, — каже він зрештою. — Я завжди знав, що вона шльондра. Місто забуде про це.

— Місто забуде про те, що вона спить з повіями, це правда, але цей скандал переслідуватиме вас завжди. А ось чи вибачить їй місто, що вона спить з дружинами інших чоловіків, у цьому я не впевнена. Навіть якщо вибачить, це не та причина, через яку ви знімете свою кандидатуру.

— Він не зні... Ми не знімаємо! — не витримує гравець, але Фальєре не зважає на нього, а продовжує дивитися на Тіну.

— Ви знімете свою кандидатуру тому, — продовжує Тіна, — що ви кохаєте свою дружину.

На це Фальєре посміхається:

— Мені всі кажуть, що я не люблю нікого.

— Це ви всім кажете, що нікого не любите. Але правда в тому, що її ви любите. Ви знали, яка вона, коли одружувалися з нею, а одружилися ви з нею заради грошей. Вона вас не любить, і ви її не любили, але, пане, я тримала її під наглядом кілька тижнів і дійшла висновку, що ви не торкаєтеся її тіла не через апатію, а через любов. Ви кохаєте її. Ви знаєте, чим вона займається, і прагнете захистити її. Ця відчуженість, ця холоднеча — це не для вас, а для неї. Ви любите її, і знаєте, що цей доказ, що я маю, не тільки зруйнує вашу кампанію, але й покладе край її життю.

— Ні, зачекайте, це... — починає гравець, але Фальєре рухом руки наказує йому замовкнути.

Він дивиться прямо в очі Тіни.

Мовчання.

— Пане! — знов намагається гравець. — Пане, це виверт, це брехня; вона — ніщо, вона...

Фальєре знов змушує його замовкнути, і гравець відступає, простягає руку до стіни, щоб спертися, ніби не впевнений у власній вазі. Як гаряче зараз у його животі, як сильно пульсують вени на шиї; ми дивимося на нього та думаємо — так, ми впевнені в цьому! — ми думаємо, що це добре, що він такий переляканий. Цьому гравцеві було призначено перемогти, і є велика втіха, коли сильного б'є слабий.

Що б ви зробили заради перемоги?

Будь-що, — міг би відповісти він, хапаючи ротом повітря. Будь ласка! Будь-що!

Але тепер цього гравця знищено власною фігурою, бо він видає якісь звуки, якісь дивні благальні звуки, але Фальєре його не слухає. Фігура ж бо, зрештою, є людиною! Фальєре — більше, ніж символ на шахівниці.

— Можна мені подумати? — питає він.

— Ви маєте час до світанку, — відповідає Тіна. — Ви знаєте, де знайти мене, коли побажаєте дати відповідь.