Змій

Розділ 29

Альвізе Муна вигукує:

— Як вам це вдалося?! Як ви переконали Белліньо підтримати іншого? Та ще й Селуду!

— Я наказала фігурі знайти рештки його дитини, вбитої в Мілані мстивим братом. Я запропонувала багато грошей. Я запропонувала мир. Але я не думаю, що цього вистачить для перемоги.

— Контаріні досі має підтримку єпископів.

— А Фальєре?

— Минулої ночі в гавань прибули корабель під його прапором і незнайомець з Константинополя.

— Чи глибоко був занурений корабель?

— Ні. Цей незнайомець — все, що він привіз. Занзано теж оголосив про підтримку Фальєре; за ним стоять крамарі та більшість Сан-Марко. Але Белліньо надасть вам доки, рибалок і рибний ринок. Тепер Селуду помітять. Це був дивовижний хід!

— Можливо, не дуже розумний. Якщо його помітять, шанси нападу на нього збільшаться.

— Але ж ви готові?

— Я не знаю, якими картами можуть грати мої суперники.

— Але своїх ворогів ви знаєте, так?

На мить замислившись над цим питанням, вона киває:

— Так. Тепер знаю.

Того самого дня по місту поширюється чутка.

Фальєре вів переговори з самим Великим Візиром Оттоманського Султана; Фальєре домігся свого. Гарантовані йому концесії на торгівлю з невірними настільки неймовірні, що якби він зараз оголосив, що турки стали християнами, у це повірити було б легше.

Тієї ночі Фальєре та Контаріні відвідують церкву разом, сідаючи по протилежні боки від проходу. По закінченню церемонії вони не тиснуть один одному руки, їхні дружини не посміхаються та не обіймаються, всі напружено йдуть, кожен своєю дорогою, і люди, повз яких вони проходять, напружено кланяються, намагаючись виказувати цим повагу обом в рівній мірі. Тіаполо сидить далеко позаду, навколо нього три його доньки. «Подейкують, — ходить шепіт, — що найстаршу буде відправлено до монастиря. Жоден з тих наречених, яких Тіаполо їй знайшов, більше нею не цікавиться».

Тіна дивиться на цих дочок: опущені очі, зіграні фігури; на мить вона згадує, що відчуваєш, коли плачеш.