Групи зазвичай облаштовують оточення для власного виживання. Коли вони відхиляються від цього, можна говорити про групову недугу. Існує багато характерних симптомів. Я придивляюся до поділу їжі. Це форма комунікації, неуникна ознака взаємодопомоги, що містить також смертний символ залежності. Цікаво також, що сьогодні зазвичай чоловіки займаються землевпорядкуванням. Вони є чоловіками-мужами. Колись це було тільки жіночим обов’язком.
«Мусите вибачити недосконалість цього звіту, — написала Превелебна Мати Антеак. — Зважайте на поспіх. Завтра я відлітаю на Ікс із завданням, яке більш докладно описала раніше. Годі заперечити інтенсивний і щирий інтерес Бога-Імператора до Ікса, але тут я мушу описати дивний візит, який мені тільки-но склала Амбасадорка іксіан Хві Норі».
Антеак відкинулася назад на незручному стільці, найкращому, який вона знайшла в цьому спартанському житлі. Сиділа сама в маленькій спальні, клітці всередині клітки, яку Владика Лето не схотів змінити навіть після того, як Бене Ґессерит перестерегли його перед зрадою тлейлаксу.
На колінах Антеак лежав маленький чорнильно-чорний квадратик близько десяти міліметрів завдовжки й не більше трьох міліметрів завтовшки. На цьому квадраті вона писала блискучою голкою слово за словом, і всі вони поглиналися ним. Закінчене повідомлення відобразиться у нервових зорових рецепторах аколітки-вісниці. Там воно й зберігатиметься, доки не настане змога відтворити його в Капітулі.
Хві Норі поставила перед дилемою!
Антеак знала звіти бене-ґессеритських учительок, посланих на Ікс наставляти Хві. Але ці звіти замовчували більше, ніж розповідали. Вони порушили серйозніші питання.
«Які пригоди пережила ти, дитино?
Якими були випробування твоєї юності?»
Антеак шморгнула носом і глянула вниз, на чорний квадратик, що чекав її слів. Такі думки нагадали їй фрименські вірування, що край, де ти народився, робить тебе тим, ким ти є.
— Чи на твоїй планеті є дивні тварини? — спитали б фримени.
Хві прибула з чималим супроводом Рибомовок — більше сотні мускулистих жінок, кожна з яких озброєна до зубів. Антеак рідко доводилося бачити таку виставку зброї: лазерострілів, довгих ножів, срібних клинків, оглушувальних гранат…
Була середина ранку. Хві ввійшла, а Рибомовки розташувалися в бене-ґессеритських покоях, усіх, крім її внутрішньої спартанської кімнати.
Антеак оббігла поглядом свою квартиру. Владика Лето дещо сказав їй, помістивши сюди.
«Цим можеш виміряти свою вартість для Бога-Імператора!»
Однак… зараз він посилає Превелебну Матір на Ікс, а мета цієї подорожі вказує на багато речей про Владику Лето. Можливо, часи зміняться і будуть нові почесті та більше меланжу для Сестринства.
«Усе залежить від того, як добре я впораюся».
Хві ввійшла до цієї кімнати сама й скромно сіла на тапчані — її голова опинилася нижче, ніж голова Превелебної Матері. Приємний знак — і не випадковий. Рибомовки, очевидно, могли помістити їх двох будь-де і встановити між ними будь-які стосунки з наказу Хві. Приголомшливі перші слова Хві не залишили в цьому сумнівів.
— Передусім ви мусите знати, що я виходжу заміж за Владику Лето.
Знадобився глибокий самоконтроль, щоб не вирячити очі. Антеак була Правдомовицею, це впевнило її в щирості слів Хві, та годі було повністю сприйняти таку дивовижу.
— Владика Лето наказує вам нічого про це не казати, — додала Хві.
«Яка дилема! — подумала Антеак. — Можу я принаймні доповісти про це Сестрам Капітули?»
— Належної миті довідаються всі, — промовила Хві. — Але зараз це не на часі. Я кажу вам це, щоб виявити рівень довіри Владики Лето.
— Його довіри вам?
— Нам обом.
Це викликало в Антеак заледве стриманий дрож емоцій. Яка сила приховується в цій довірі!
— Ви знаєте, чому Ікс обрали вас Амбасадоркою? — спитала Антеак.
— Так. Вони хотіли, щоб я його причарувала.
— І, схоже, вам це вдалося. Чи це означає, що іксіани вірять у розповіді тлейлаксу про огидні звички Владики Лето?
— У це не вірять навіть тлейлаксу.
— Наскільки я розумію, ви підтверджуєте брехливість цих історій?
Хві заговорила таким рівним тоном, що навіть Антеак з її уміннями Правдомовиці та ментатки складно було відшукати й розшифрувати прихований сенс слів.
— Ви з ним розмовляли й бачили його. Самі дайте відповідь на своє питання.
Антеак придушила невеликий спалах роздратування. Попри свою молодість, ця Хві не була аколіткою… і вона ніколи не буде доброю бене-ґессериткою. Як прикро!
— Ви сповістили про це своєму уряду на Іксі? — спитала Антеак.
— Ні.
— Чому?
— Невдовзі вони довідаються. Передчасне відкриття могло б зашкодити Владиці Лето.
«Вона правдомовна», — нагадала собі Антеак.
— Хіба ваша вірність не належить насамперед Іксу? — спитала Антеак.
— Моя вірність належить насамперед істині. — Тут вона всміхнулася. — Іксіани вигадали краще, ніж самі сподівалися.
— Ікс уважає вас загрозою для Бога-Імператора?
— Я думаю, що найважливіший їхній клопіт — знання. Перед виїздом я обговорила це з Ампре.
— З керівником Іксіанського бюро позаконфедераційних справ? Із цим Ампре?
— Так. Ампре переконаний, що Владика Лето дозволяє напади на себе, але тільки до певних меж.
— Ампре сказав це?
— Ампре не вірить, що від Владики Лето можна приховати майбутнє.
— Але моя місія на Ікс підказує, що… — Антеак урвала, труснула головою, тоді продовжила: — Чому Ікс забезпечує Владику машинами та зброєю?
— Ампре вважає, що Ікс не має вибору. Нездоланна сила нищить людей, які становлять надто велику загрозу.
— А якщо Ікс відмовить, то перетне межі, визначені Владикою Лето. Середини нема. Ви думали про наслідки шлюбу для Владики Лето?
— Ви маєте на увазі, що цей акт викличе сумніви в його божественності?
— Дехто повірить тлейлаксанським розповідям.
Хві лише всміхнулася.
«Прокляття! — подумала Антеак. — Як ми втратили цю дівчину?»
— Він змінює рисунок своєї релігії, — звинувачувальним тоном сказала Антеак. — Про це, очевидно, і йдеться.
— Не припускайтеся помилки, судячи інших по собі, — зауважила Хві. Коли ж Антеак зібралася на силі, щоб її осмикнути, додала: — Але я прийшла не сперечатися з вами про Владику.
— Ні. Звичайно, ні.
— Владика Лето наказав мені, — промовила Хві, — докладно розповісти про мої спогади щодо місця, де я народилась і виросла.
Думаючи над словами Хві, Антеак вдивлялася в таємничий чорний квадрат у себе на колінах. Хві почала викладати подробиці, як наказав їй Владика (а тепер наречений). Подробиці, які видалися б нудними, якби не ментатські здібності Антеак поглинати дані.
Антеак труснула головою, міркуючи, що вона мусить сповістити Сестрам у Капітулі. Вони мали б уже вивчати значущість її попереднього послання. Машина, здатна приховати себе та свій вміст від проникливого передзнання навіть Бога-Імператора? Чи це можливо? А може, це інший різновид випробування, випробування Бене Ґессерит на щирість із їхнім Владикою Лето? Але зараз! Якби він не знав походження цієї загадкової Хві Норі…
Цей новий поворот подій посилив ментатське узагальнення Антеак, яке пояснювало, чому її обрали для місії на Іксі. Бог-Імператор не довіряє цього знання Рибомовкам. Не хоче, щоб Рибомовки здогадувалися про слабкість їхнього Владики!
Чи це було таким очевидним, як здавалося? Кола всередині кіл — така манера Владики Лето.
Антеак знову хитнула головою. Схилилась і продовжила писати послання Капітулі, оминувши звістку, що Бог-Імператор обрав наречену.
Незабаром вони й так довідаються. Тим часом Антеак сама обміркує наслідки.