Розділ 15 Пригода

Близько дванадцятої пролунав дзвінок від Анни.

— Я все вирішила. Залишилась справа за вами. Вам потрібно відпроситись у батьків.

— Як? Що ти там вирішила??? — стурбовано запитав Андрій.

— У мене зараз новий залицяльник. Ну таке, він мені не подобається… Але…

— Але? — з нетерпінням запитала Марі.

— Йому 19 і в нього є машина. Тому я запропонувала поїхати на річку з ночівлею. А щоб він до мене не ліз), ну…, я так гадаю, ви 100 % маєте там бути, тож я запропонувала взяти і вас. Я сказала, що ви зустрічаєтесь, а то він хотів для Марі, якогось друга приволокти.

— Ми… Зустрічаємось??? — ошелешено запитав Андрій. — Та хто в це повірить?

— Та ну чого ти? Ти досить симпатичний))), — запевнила його Анна.

— Та й що це за чувак??? — обурено запитав Андрій.

— Чого це ти до нього так ставишся? Він нам між іншим допомагає.

— А чого це ти його захищаєш? Ти ж кажеш, він тобі не подобається???

— Так, стоп!!! — перебила їх Марі. — Це чудова ідея. Досить сперечатись! Андрію, яка тобі різниця. Це ж все заради спільної справи! Нам ще потрібно запитати дозволу в батьків. За пів години зідзвонимось!

Для них тоді це виглядало як захоплива пригода. Вони відчували себе супергероями. Нібито фільми, які вони так любили дивитись, стали реальністю і вони головні герої. Вони навіть не підозрювали, що ця історія може не закінчитись «хепі ендом». І що це буде пригода, про яку всі троє згодом шкодуватимуть, адже життя виявиться не таким, яким вони його собі уявляли. Вони зрозуміють, що на кону реальні людські життя. А отже, це зовсім не ігри. Усе це насправді. І що їм робити вони поки, що не знають…

Загрузка...