Останнє бажання (Анджей Сапковський) читать бесплатно онлайн полную версию книги

4

Близько полудня, коли він напував Плотву з джерела, кобила дико заіржала, рвонулася, вищіривши жовті зуби й гризучи мундштук. Геральт машинально заспокоїв її Знаком і відразу побачив правильне коло, утворене голівками червонуватих грибків, що стирчали із моху.

— Ну, Плотва, ти стаєш істеричкою,— сказав він.— Адже звичайне ж відьмине коло. Що ще за сцени?

Кобила фиркнула, повернувшись до нього мордою. Відьмак потер чоло, поморщився, задумався. Потім одним махом опинився в сідлі, розвернув коня, швидко поїхав назад по власних слідах.

— «Любить мене звірина»,— буркнув він.— Вибач, конику. Виходить, у тебе більше розуму, ніж у мене.