Цивілізація статусу

Розділ 15

Через три дні в магазин до Баррента зайшов поважний немолодий вже чоловік. Він був високий, прямий, наче церемоніальний меч, що висів у нього при боці, мав на собі пальто з високим коміром, чорні штани і блискучі чорні черевики. З його одягу Баррент зрозумів, що цей чоловік займає високу посаду.

— Уряд Омеги надсилає вам вітання, — сказав чиновник, — я — Норінс Джей, заступник Міністра ігор. Я тут, як того вимагає закон, щоб повідомити вам особисто про вашу удачу.

Баррент запросив старого до своєї квартири. Але Джей, не відходячи від правил, вважав за краще залишитися в магазині.

— Щорічний розіграш лотереї відбувся минулої ночі, — сказав Джей, — ви, Громадянине Барренте, є одним із призерів. Вітаю вас.

— І який же мій приз? — запитав Баррент. Він чув про щорічну лотерею, але мав лише розпливчасте уявлення, в чому полягає її сенс.

— Приз, — сказав Джей, — це честь і слава. Ваше ім'я буде занесено до списку Почесних громадян. Запис про ваші вбивства буде збережений для нащадків. Окрім того, ви отримаєте від уряду нову лазерну

зброю, і згодом вам буде вручений посмертно Срібний знак сонця.

— Посмертно?

— Саме так, — підтвердив Джей, — Срібний знак сонця завжди присуджується посмертно. Це не применшує значення наданої почесті.

— Погоджуюсь із вами, маєте ще щось сказати?

— Як переможець у лотереї ви візьмете участь у символічній церемонії Полювання, яка знаменує собою початок щорічних Ігор. Полювання, як ви знаєте, уособлює спосіб життя Омеги. У Полюванні ми бачимо прояв усіх можливих драматичних переживань, підйомів і падінь, поєднаних із трепетом погоні і запалом боротьби. Навіть пеонам дозволено брати участь у Полюванні, адже це єдине свято, відкрите для всіх, яке символізує здатність простої людини піднятися над обмеженнями свого статусу.

— Якщо я правильно зрозумів, я один із тих, кого обрали за об'єкт Полювання.

— Так, — підтвердив Джей.

— Але ви сказали, що церемонія символічна. Чи це означає, що вбивати нікого не будуть?

— Ну, що ви! — обурився Джей, — на Омезі, зазвичай, символ і річ, яку він позначає, це одне і теж. Коли ми говоримо про Полювання, ми маємо на увазі справжнє полювання. Інакше це було б просто нікчемною виставою.

Баррент якусь мить оцінював ситуацію. Перед ним повстала не надто приємна перспектива. У поєдинку з кількома чоловіками він мав цілком вірогідну можливість вижити. Але щорічне Полювання, в якому брало участь все населення Тетрагіду, не залишало йому жодного шансу. Він повинен був передбачити таку можливість.

— Як саме мене обрали? — запитав він.

— Випадковим відбором, — сказав Норінс Джей, — жоден інший метод не був би чесним щодо Переслідуваних, які віддають своє життя заради звеличення слави Омеги.

— Я не вірю, що мене обрали зовсім випадково.

— Вибір був випадковим, — сказав Джей, — зрозуміло, зі списку підхожих кандидатур. Не кожен може бути Здобиччю на полюванні. Людина повинна продемонструвати значну ступінь майстерності, перш ніж Ігровий комітет включить її у списки на відбір. Бути Переслідуваним — це честь, яка не надається так просто.

— Я не вірю цьому, — сказав Баррент, — ви, урядовці, навмисно переслідуєте мене. Саме в цьому річ.

— Зовсім ні. Я можу запевнити вас, що ніхто в уряді не має проти вас жодної упередженості. Можливо, ви наслухались дурнуватих історій про мстивих чиновників, але вони не відповідають дійсності. Ви порушуєте закон, але цим ви дошкуляєте не уряду. Протистояння існує між вами і законом.

Холодні блакитні очі Джея спалахнули, коли він заговорив про закон. Спина напружилася, уста міцно стиснулись.

— Закон, — проповідував він, — є вищим за злочинця і суддю, він керує ними обома. Закон невідворотно і неухильно визначає законність чи протизаконність певних дій. Закон дійсно має власне життя, незалежне від обмеженого часом життя осіб, які йому служать. Закон регулює кожен аспект людської поведінки, тому в тій же мірі, наскільки людська особистість формується законом, настільки й закон набуває властивостей людської особистості. І як людська особистість він має певні людські риси. Для громадянина, який дотримується закону, він є далеким і непомітним. Але якщо хтось нехтує ним і порушує його, закон виходить із свого затхлого склепу і вирушає на пошуки відступника.

— І саме тому я був обраний для Полювання?

— Звичайно, — підтвердив Джей, — якби вас не обрали таким чином, ревний і невсипущий закон знайшов би інший засіб, використав би будь-які інструменти, які є в його розпорядженні.

— Дякую, що попередили, — сказав Баррент, — скільки часу у мене є до початку Полювання?

— До світанку. Тоді Полювання розпочинається і закінчується на світанку наступного дня.

— Що буде, якщо мене не вб'ють?

Норінс Джей злегка посміхнувся.

— Таке трапляється нечасто, Громадянине Бар-ренте. Я впевнений, що це не повинно вас хвилювати.

— Але ж інколи це трапляється?

— Так. Ті, хто виживає на Полюванні, автоматично стають учасниками Ігор.

— А якщо я залишусь живим після Ігор?

— Не вигадуйте, — дружнім тоном застеріг Джей.

— Але якщо таке все ж станеться?

— Не переймайтесь, Громадянине, не станеться.

— Однак я все ж хотів би знати, що станеться в такому разі.

— Ті, хто залишився живим після Ігор, знаходяться поза законом.

— Звучить заманливо, — сказав Баррент.

— Насправді це не так. Закон, навіть найбільш жорстокий, все-таки вас захищає. Ваші права можуть бути обмеженими, але закон гарантує їх дотримання. Саме через закон я не вбиваю вас просто на місці, тут і зараз.

Джей розкрив долоню, і Баррент побачив у ній маленький однозарядний пістолет.

— Закон встановлює межі і визначає поведінку злочинця і правоохоронця. Безперечно, наразі законом визначено, що ви повинні померти. Але всі люди смертні. Закон своєю силою дає вам час підготуватись до смерті. У вас є щонайменше день, а без закону не було б і цього.

— Що станеться, — запитав Баррент, — якщо я залишусь живим після Ігор і опинюсь поза законом?

— Поза законом існує лише сам Чорний, — виголосив Норінс Джей, — той, хто виходить за рамки закону, належить йому. Але краще померти тисячу разів, ніж потрапити живим у руки Чорного.

Баррент давно відкинув релігію Чорного як забобонну нісенітницю. Але тепер, коли він слухав сповнені щирої віри слова Джея, його почав брати сумнів. Можливо, є різниця між звичним поклонінням Злу і фактичним існуванням самого уособлення Зла.

— Але якщо вам пощастить, — сказав Джей, — вас вб'ють швидко. Зараз, насамкінець, я додам ще кілька останніх вказівок.

Продовжуючи тримати однією рукою свій пістолет, Джей вільною рукою потягнувся до кишені і витягнув червоний олівець. Швидким натренованим рухом він зробив олівцем позначки на щоках і лобі Баррента.

— Я позначив вас як одного із Переслідуваних, — пояснив Джей, — знаки Полювання не видаляються. Ось ваш лазерний пістолет, наданий урядом.

Він дістав зброю з кишені і поклав її на стіл.

— Полювання, як я вам вже казав, починається на світанку. Будь-хто може вбити вас із того часу, окрім іншого Переслідуваного. Ви можете вбивати у відповідь. Але я раджу робити це з максимальною обережністю. Звук і спалах зброї часто видають Пе-реслідуваного. Якщо ви спробуєте переховуватись, переконайтесь, що у вас є запасний шлях для втечі. Пам'ятайте, що є багато людей, які знають Тетрагід краще за вас. Затяті мисливці за багато років дослідили всі можливі схованки, більшість Переслідуваних потрапляють у пастку протягом першої ж години свята. Удачі, Громадянине Барренте.

Джей підійшов до дверей. Він відчинив їх і нао-станок знову звернувся до Баррента.

— Я можу додати, що існує один, хоча навряд чи можливий, спосіб збереження свого життя і свободи під час Полювання. Але, оскільки це заборонено, я не можу вам сказати, в чому він полягає.

Норінс Джей вклонився і вийшов.

Кілька разів умившись, Баррент переконався, що червоні знаки Полювання на обличчі справді не змиваються. Увечері він розібрав лазерну зброю, яку надав йому уряд, і оглянув всі її частини. Як він і підозрював, вона була несправною. Він облишив її, віддавши перевагу своїй власній.

Баррент підготувався до Полювання, поклавши в невеличкий рюкзак їжу, воду, котушку мотузки, ніж, додаткові боєприпаси і запасний пістолет. Він, не знати з якої причини, чомусь досі сподівався, що Моера і її організація останньої хвилини надішлють йому звістку про виправдання.

Але дива не сталось. За годину до світанку Бар-рент одягнувся і залишив магазин антидотів. Він не уявляв, що роблять інші Переслідувані, але вже обрав для себе місце, де збирався переховуватись від Мисливців.