Альтернативна Еволюція

1988

2 січня

Ще робиться видимість оновлення й змін, тому ті, хто прагне й шукає вірять і прислухаються до слів тих чи інших речників…

Та Правда чиста — залишається Правдою чистою, і хто в Ній має потребу, той відчуває невдоволення, відчуває фальш. І нові Вожаки Духу приймуть своїх воїв. Хто чому відповідає істинно — такі й прийдуть до кожного.

Останній цикл буде таким розподілом.

Багато потоків. Багато напрямків.

Хтось поведе до минулого. Хтось до оновлення. Хтось до майбутнього.

А хтось поведе лише Ключ Журавлів!..

15 січня

— Чи доля Планети й Людства уже обумовлена тими причинами, що посіяні в минулому? Чи вирішальний час визначено?

Кожне зникнення старого — народження нового! Залежно від того, як саме людина оцінюватиме себе — буде або ж нове народження, або ж знищення.

Хто вважатиме себе завершеним і неповторним — буде ще й ще «завершеним» і «неповторним».

Радію, що розпізнали Мою Щедрість. Дерзайте до вічного оновлення. Будьте!

27 січня

Для Духа необхідно визначити мету й шлях, зробити вибір у земній сфері. Якщо тут не визначити шляху — то й в інших сферах Дух буде в такому ж стані.

Коли в Людини чітко визначився шлях і він тотожний космічному — Брама Світла відкривається, відкривається можливість рости далі. Проте не легко відчиняються Двері Світла — гляньте в історичне минуле. Використовуйте всі можливості, та не надривайтеся надмірно, знайте — за Шукачем Рука! Що від Нас залежить — те гряде, бо вже пора!

27 лютого

Ви знайшли дорогу до Храму. Тепер шукайте дорогу поза ним, далі, поза Храмом. Хвиля, котра може покликати інших до вас, — Добро! Це перше, що торкається до Тканини Всесвіту від центру Людини. Інші іпостасі — барви райдуги, вони мають прикладатися до першої Хвилі Добра. Буде спектр вашого видіння Світу — отже ваш Світ! Він має бути злагоджений і абсолютний, щоб ті, котрі пізнаватимуть його, відразу відчули — це наше! Це — закон Космосу!

Добро, проростаючи першим, дає перепустку до вашої інформації про вас самих до інших світів. Формуйте разом наступну спіраль.

28 лютого

Нема поняття: велике — мале… Хіба є велике добро? Хіба є мале добро?

Суть справжнього — поза масштабами й межами. Коли Пізнаєте зерно Істини — станете всім.

У малому — найбільше.

6 квітня

— Чи відповідає історичне християнство Твоїй Волі?

Все, що принесло християнство — на зовнішньому плані стекло в країну минущості. Все, що принесла Вість про Христа — вічний стан тієї чи іншої душі. Це те, що бринить біля вашого краю, біля вашої Землі, вашого Сонця, вашого Космосу. Це — безсмертя стану Любові, щирості, неспокою, жертовності.

Це — крила весняного журавля: скільки весен у людському житті, а кожен журавлиний ключ — ще один поклик до польоту…

Я — Крило Білого Лелеки! Хто не розлюбить Мрії — той полюбив Лелеку-Мандрівника!

8 квітня

Перестаньте печалитися! Я пішов, щоб воскреснути у кожній бруньці, у кожній квіточці, в кожній ідеї. Все нове, що росте з Моєї тяжкої Землі — Радість Моя, Воскресіння Моє! Радуйтеся Новому — кожен день Новий! Кожен схід Сонця — Новий! Весна Нова! Радість Нова, Нова, Нова!

10 квітня

— Христос Воскрес! Як діє Великдень в духовних світах?

— Все оживає — Земля, рослини, трави, квіти, все відтворює себе заново.

Христос Воскрес, підноситься над світом Його Суть, Його Заповіти, Його Справи.

Всіх, хто близький — Відновлюємо, Возносимо, Воскрешаємо у найкращій суті.

Все прекрасне, що народилося на Землі, возноситься над нею, Христос Воскресає у всьому!

На віки вічні!

6 травня

— Де істина людська сутність прихована?

Ближче близького шукай. Бо сам ти в собі — як повітря, як вода, як Сонце. Ось воно поруч, якщо не відчуваєш тепла, якщо задихаєшся, якщо знемагаєш від спраги — збирайся в дорогу. Дорога пролягає — в себе! Найтяжча з доріг!

— Що для цього необхідно?

Хотіння й пошук!

— Вже віки шукають люди і не знайшли…

Помиляєтеся. Бо чужі помилки, чужий пошук — не ваші. Твоя дорога в себе, і ніхто її не звідає…

Ви розгадали одну таємницю — для інших це знемога, безвихідь, самотність, пошук і зневіра. Ви знайшли і вам це дуже просто — Любов!

Так буде й з іншими вашими пошуками: вони приведуть до простих рішень, якщо прилинуть з Внутрішньої Путі!

9 травня

— Нині багато «чудодіїв», «гіпнотизерів». Хто вони для духовного світу?

Бачити за обрієм — ось воістину потрібні властивості. Можна зуміти здійснити «чудо», та не відати — навіщо воно, кому воно. Дивіться за обрій!

Хто хоче видимого «чуда» має його. Хто хоче Тайни — матиме! Бо прийшов час звершень для всіх і кожного!

20 травня

— Чи скарби народної творчості придатні для побудови Духовного Храму?

Майстер починає будувати Храм з тих матеріалів, що споконвіку відомі й випробувані в тих чи інших місцях. Головна мета — навіщо той Храм?

Будування — ось невідкладне завдання. Сам процес, мета того чи іншого діяння — в результаті, а не в матеріалі. Народні традиції, пісня, мрія, — це те, що вижило, пережило і в нинішню пору цинізму заворожує й хвилює всякого, будь-яку душу, це той матеріал для фундаменту, на якому зростатиме Духовне Дерево, а квіти й плоди — майбуття побачить! Благо вам!

Може, хтось скаже: «Не той матеріал!»

Хай покаже «той». Теорії можуть бути різні. А дія — з того, що вже є, існує. Духовним матеріалом є пісня, традиція, легенда, казка, мрія. Беріть його в руки, в душу, додавайте власної мудрості, снаги й любові. Буде гарне місиво для Мурування Нового! З вами Буду!

Щоб плоди були! Щоб Радість настала!

Щоб Новий Хоровод визрів!

Будьмо всі!

12 червня

— Чи в людському єстві ще є можливості для переходу інший стан?

Існує Єдиний Світ, часткою якого є ви. Доки будете розділяти — самі розділені будете. Доки Людина думатиме про свій світ, як про окремий, — він перебуватиме в пороках і хворобі.

При усвідомленні цілості — всі можливості пізнання цієї цілості отримаєте. Якщо людський світ стане клітиною Цілого усвідомлено — то й матерія розчиниться у Великому Океані Радості, мов цукор у воді. «Вашого» не стане, буде єдине й вічне. Вічне Річище!

Якби були слова, щоб сказати так, аби людська свідомість змінилася, — давно почули б!

На жаль, все, чим живете — навіть мрія й слово, — в світі людському, а Ми — Вдома!

Кожен прилучиться до Нас, як тільки повірить, в ту ж мить відчує переливання чаші малої — в Безмежну!..

21 липня

— Чи Вітець має зв'язок з нашим світом?

Кожне дитя знає, що в нього є Батько. Без Батька нема життя, без Нашого Вітця нема Вічності, нема Світу. Де ж узятися всьому в Мені, якщо не з Батьківського Краю? А який Батько не чекає своє дитя?

Треба неодмінно повернутися Додому, бо Батьківське Сирітство — найтяжче в усьому сущому… Як і в людей…

4 серпня

— Який плуг відкриє знову криницю народну? Де сила, щоб розв'язати цю проблему?

Проблема Всього — Вічного — стає виміром того чи іншого явища. Справа, що вирішує долю не одного народу, а всіх, — може бути благословенною. Шукайте таку справу!

10 серпня

— Кажуть «немовля сміється — з Богом розмовляє». Що в цьому вислові?

У кожного є своя мова з Учителем, а тим більше — з Вітцем…

Убивця, злодій, злочинець має свою мову… Чує Батько, і вже відає, що доведеться перетерпіти тому нещасному…

Мудрець, мислитель, шукач, трудівник мають внутрішню бесіду з Вітцем, Котрий вже знає, що приготувати в наступну дорогу тому мандрівникові.

Найголовніше — шлях!

Вичерпується одна думка — прийде друга, кінчається річище струмка — він впадає в ріку, кінчається ріка — є море, завершується море — існує Океан!

Все починається, але нічому нема кінця — в цьому суть вічного Життя.

13 серпня

— Яка доля України?

Доля України визначена минулим. Все, що закладено в ній — від місця до творчості — говорить про центральне призначення всіх, хто пов'язаний з нею. Чи то дітей, чи сусідів, а чи ворогів.

Майбутнє України Дощем Учителя Освячене!

5 жовтня

— Як минулі («покійні») покоління оцінюють актуальні зміни тут, як це впливає на долю нашої Землі, України?

Кожній весні — своя праця. З весни журавель в'є гніздо, зносить гіллячки, висиджує малят, годує їх, лазить по баговинню, вимахує крилами. Та приходить уроча пора, чути клич журавлиного ключа. Навіть той, хто не бачить, скаже: — То полетів журавлиний ключ. Всі — в путь! А хто не зможе — засумує й пожалкує. Головне — в суті залишитися птахом, а уроча пора зріє!

До путі! До путі! До путі!

6 жовтня

— Чи може воскреснути Світоносець до Божого Життя?

Сонце світить, та не гріє — зима.

Весняне Сонце ні до чого зерну, що струхло…

Лише там, де парость жива — є мрія стати оновленим. Весняне Сонце — для Нового Народження. Час урочий, визначений…

Безповоротна його доба…

8 жовтня

— Так хочеться явно бачити Міст до Храму…

Справді — хто шукає, той поки що не бачить.

Видиміше видимого Стою і Приходжу до вас, коли кличете. Який же ще «видимий» Міст?

Не лише стоїте на ньому — вже йдете по Мосту Моєму, бо Чекаю!

Смішні й тривожні Діти Мої! Ласкаво дивуюся з вас. Будьте уважні. Батько…

21 жовтня

Планета стала не вібратором Світла й Тепла, а страшним вампіром. Для Космосу такі клітини небезпечні — своєрідні «чорні діри». Створення духовних, ноосферних об'єднань дасть можливість підновлення теплих вібраційних полів для планетарного відновлення. Велика й необхідна справа попереду!

Будьте готові до всього, бо ворожі фронти розгорнулися на широкому й високому полі!

Не Залишу!

26 листопада

Якщо птахи летять у теплі краї — вони мають зберегти частину свого роду і обов'язково повернутися.

Непохитна любов до минулого — дає шанс на майбутнє.

Землю можна залишити, вона може завмерти на певний час, але Птахи мають нести її на своїх крилах, щоб не повторитися в падінні, а продовжити себе і все — в собі!

Люблю вас! Радуюся! Праця буде квітом на морозі!

3 грудня

Примножуйте незруйновані структури — в цьому Перемога! Примножуйте творящі джерела — в цьому Надперемога! Тобто — початок Нового!

Я — з вами! Рішучіші будьте!

31 грудня

— Наш Учителю, наш Друже, хочемо знати в новорічну ніч, чи шлях духовний односторонній, чи він пробивається з двох боків?

Вважайте кожну мить вашого життя — передноворічною. Нема ні особливих днів для праці, ні для спочинку. Є вічний, щоденний пошук, знахідки, сподівання, розчарування, і все — неповторне! Лише так — шлях незнаний, несподіваний! Не оцінюйте його лише за своїм досвідом. Адже ніхто не може знати — де знахідки, а де — падіння…

Якби пошук був лише з боку людського розуму — то вже давно прийшов би до зневіри, уже не стало б мрії і місця для надії (що й сталося з багатьма розумами — сучасними, минулими й грядущими). Що варте бажання жолудя прорости, якщо Сонце не зігріє землю? Лише той, хто відчує зігріту Космосом мрію — той проросте!

Воістину Кажу в цей вечір — будьте чутливі до Мого Тепла й Голубих Дощів!

Вони незабаром омиють Землю!

Прекрасна Земля вмита! Бо Діти її відродяться! Радість гряде! Чекайте незабаром!