Альтернативна Еволюція

Зустріч одинадцята

Співає Василь Литвин:

Олесь Бердник:

Добрий вечір!

Сьогодні передостаннє заняття нашої Школи Зоряних Першопрохідців, і сьогодні ми визначимо нашу подальшу стратегію. Сучасне людство має два шляхи: осягнути новий ступінь буття, або ж знову відбувати мільйоннолітні проходження в новій еволюції. Кожен з нас повинен жорстоко і безжально проаналізувати самого себе. У цьому суть сталкінгу, у цьому суть Людини, яка вирішила бути першопрохідцем, пташкою, що прокльовує шкаралупу, аби вийти назовні. Чи зуміла вона всередині шкаралупи виплекати в собі волю до польоту?

На перших зустрічах ми змалювали картину всесвітньої в'язниці, замкнутості, своєрідного зоряного яйця, із якого ми не маємо виходу, тому що ця просторово-часова шкаралупа замкнула нас у так звану тілесність. Наші тіла, предмети, що ми їх творимо, планета Земля, Сонячна система, сама суть гравітації — все це змушує нас реалізовувати себе в ОБМЕЖЕНОМУ часі і просторі. Значить це — в'язниця, і те, що вона має вражаючі масштаби, нічого не міняє. Навпаки, чим більша тюрма, тим страшніша, бо з неї тяжче вибратися.

Давно вже поставлене питання про спасіння, рятунок, вихід з цього обмеження. І завжди Людина запитувала сама себе: чому треба рятуватися, якщо ми породжені Деміургом, Богом, Майстром? Якби ми були біороботами, то в нас би не виникло ідеї виходу, рятунку. Ми були б слухняними виконавцями волі природи, Бога, чи богів! І йшлося б тільки про те, щоб правильно, гармонійно функціонувати. А тут виникає ідея виходу, розриву тої плівки, яка нас оточує…

Тут нам можуть допомогти деякі основи квантової механіки. Наприклад, елементарна частка проявляється і як корпускула (тобто як тіло), і як хвиля. Під час експериментів з інтерференцією, коли робиться кілька дірочок у фользі і потім туди генерується потік електронів з катоду, виявляються дивні речі. Один і той же електрон одночасно проскакує через кілька дірок. Те ж саме відбувається, коли високий йог знаходиться десь у Гімалаях, а його одночасно бачать у кількох місцях. Будду, за свідченнями його сучасників, одночасно бачили кілька сот людей у різних місцях. Він просто продемонстрував можливості звільненого духу Людини.

Тут ми з вами підходимо до дуже фундаментального завдання, яке стоїть перед Людиною. Не тільки електрон і мікрочастка, а й Людина являє собою водночас і фізичне тіло, і хвилю (окультисти цю хвилю називали астральним, ментальним тілом). Людина навіть не хвиля, а грандіозний пакет хвиль (є такий вираз у квантовій механіці: «хвильовий пакет»), вражаючий набір мільярдів світлоносних спіралей із безмежною гамою тонів. Можна сказати, що Людина — це кристал співаючих вогнів.

Але вона спіймана в алгоритми примітивності, прагматизму, рутинності. У творенні цього грандіозного сплаву брали участь Уран — Зоряний Всесвіт і Гея — Матерія, Земля. Речовина, субстанція дає своє тіло, своє лоно для запліднення від духу. Потім виникає Людина мисляча, Людина любляча, Людина як зерно Боже, що має дорости до Божого рівня, щоб потім діяти відповідно: формувати світи радості й любові, щоб серед хаосу із того грубого, первісного матеріалу робити радість. Хто може заперечити проти цього?

Багато людей у всі віки запитували: для чого Бог творить світи? Навіщо Йому це потрібно? А як Бог може не творити, якщо він — Дух Життя з безмірною потенцією творення? А коли з'являються маленькі деміурги — отут і починається великий конфлікт.

Людина, народжуючись, починає проростати й еманує із себе небесного двійника: виникає астральне, ментальне, буддхічне поле. Це поле й генерується як хвиля, яка по артеріях Всесвіту плине до Джерела Буття. Просто кажучи, ми повертаємо свою любов Батькові-Богу. Ми називаємо Його українським словом Вітець, тобто — Той, хто дарує Життя.

І ось первісна, титанічна Людина генерувала Батькові цю любов, цей потік огненної крові, а від Нього плинула ще більша любов. Цей грандіозний космічний резонанс бурхливо посилював нашу еволюцію. Це була уранічна еволюція!

Але так сталося, що цей двійник «упав», відірвався від свого першоджерела. І всі боги, які виникли в проекції людської ментальності, теж впали, стали жорстокими катами своїх же творців — Людей. І по закону зворотного зв'язку почали прищеплювати нам думку, що нас породили саме вони. Так первісні Світлоносні, яким було доручено берегти й опікати ворота до Бога, узурпували цей прохід, засіли в ньому і зробили свою власну адміністрацію.

І ми тепер не можемо свою любов, хвилю свого серця передати Тому, хто нас породив. Вона перехоплюється цими узурпаторами, і вони роблять з нашою енергією все, що їм хочеться. Проаналізуйте теогонії і релігії — і ви побачите, що завжди творяться певні ритуали для того, щоб збирати велику кількість людей і спрямовувати психоенергію молитви до певного образу.

Ось чому Христос забороняв тривожити Бога. Він казав: «Знає Батько, перш ніж ви попросите, що вам потрібно». Люди не зрозуміли Його слів. А коли Він говорив, що бере на Себе гріхи всього світу, тим самим Він мав на увазі, що Він прийняв на Себе всю карму Людства, що Він намагається з нашою допомогою переплавити це страхіття. Але щоб це відбулося, треба, щоб ми зрозуміли Його Місію. Він не врятує нас, якщо ми Йому просто повіримо. Він врятує тільки тоді, коли ми станемо поряд з Ним і теж візьмемо на себе оцей страшний тягар, наскільки зможемо…

Щоб здійснити оцю Місію, що стоїть перед нами, ми маємо формувати себе як хвилю. Ми повинні розкрити в собі цю двоїстість — тіло і хвильовий пакет, і тоді ми зможемо прорвати заслон, поставлений узурпаторами на шляху до Батька. Людина знову стане безсмертною. Бо що таке старість, що таке смерть? Це виснаження, тому що наша вогненна кров не доходить до Батька, і кров від Нього не доходить до нас. І тому ми маємо тільки те, що в нас закладається отут, у земному котлі, і воно «самопоїдається». Чому і виник аспект реінкарнації. Дух не вмирає і змушений знов і знов одягати нові тіла, експлуатувати інформацію, музику, культуру тих чи інших народів. Ми не можемо самостійно розвиватися!

Грядуща вільна Людина майбутнього не буде потребувати ніякої експлуатації. Людина майбутнього потребуватиме тільки одного — любові Божої, яка пливе увесь час, яка затоплює світ. І тоді людина виростатиме безперервно, до безкінечності.

Вранці, коли ви прокидаєтеся, вдень, коли сонце в зеніті, і увечері перед сном ви спокійно лягайте, зосереджуйтесь, відкидайте нікчемні думки, настроюйтеся на величне зоряне небо, на образ Христа, чи Божої Матері, чи рідної матері, чи видатного пращура минулого, вмикайте гармонійну музику — і намагайтеся відчути, що ви стаєте хвилею, входите у світлоносний потік, самі стаєте цим потоком. Якщо ви щодня здійснюватимете цю практику — результат буде вражаючим. Ви по каналах оцієї огненної артерії з одного боку прийматимете любов Батька до себе й одночасно будете посилати Йому свою любов. Таким чином ви можете розпочати формування Нової України, Нової Росії, Нової Землі, якими ви хотіли б їх бачити.

Ми зібралися з вами, щоб розпочати акцію великого очищення світу. І кажу вам відверто, що саме в цьому — ідея Духовних Націй, ідея Української Духовної Республіки. У Небесне Царство Бога-Вітця кожен народ входить як унікальний неповторний компонент. Кожна людина, кожен етнос, кожен народ, кожна планета, кожна зоряна система — це самоцвіти, наповнені бурхливою психічною діяльністю!

Таке перед нами зараз стоїть завдання. Не треба боятися, лукавити, сумніватися. Просто глибоко повірити — і прийняти на себе цю місію…

Запитання:

У працях Олени Блаватської, Рерихів згадується про поняття трьох- і семилітніх періодів. Хотілося б детальніше почути про вплив цих періодів на Людину і Людство в цілому.

О. Б.:

Ці ритми зазначені просто як амплітуда, що впливає на все суще. Спостерігайте за хвилями: іде наростання, кульмінація, спад; наприклад, дев'ята хвиля кумулятивно вдаряє і творить прибій. Те ж саме трапляється і з людиною. Якщо людина правильно використовує ритми, вона може використати наростання своєї психічної, ментальної енергетики для творення прибою своєї діяльності.

Запитання:

Що ви можете розповісти про прихід Христа наприкінці цього століття?

О. Б.:

Він давно прийшов. Другий прихід Христа — це пробудження Його свідомості в кожному з нас. Згадайте Його слова: «Як блискавка блискає від Сходу, і видно її аж до Заходу, так буде пришестя Сина Людського!» Зверніть увагу: Сина Людського. Він говорить про те, що кожен з нас повинен стати блискавицею. Людина, яка оволодіє своєю другою іпостассю — резонансною хвилею, — стає блискавицею. В цьому Заповіт Христа.

Запитання:

Чи можна втекти від самого себе? Якщо людина вільна духовно, у неї немає проблеми від когось або від чогось втікати.

О. Б.:

Що значить «втекти від самого себе»? Ми говоримо не про втечу від себе, а навпаки, про те, щоб вернутися до себе, вийшовши із полону «змія». «Змій» — це ми самі. Ми самі сформували для свого внутрішнього чоловіка, для Авеля, каїнічну культуру.

Прочитайте поему Максиміліана Волошина «Шляхами Каїна». Там чітко про це сказано. Ми вбили свого двійника, свого світлоносного божественного брата. Ми його замурували у надра свого тіла. І до нього ми повинні прийти. Втекти треба від Каїна від ілюзорного, земного брата. Пам'ятаєте, він хотів Богові подарувати земні плоди? Бог їх не прийняв, бо земні плоди — ілюзія. Наприклад, земним плодом є наше тіло. Авель пасе ягнят, а ягня — символ вогню, Агні; отже Авель — це огненний, духовний чоловік, мислячий, люблячий, сердечний. Така людина стає безсмертною. І ми маємо повернутися до нього, вирватися з лабетів Каїна.

Запитання:

Існує такий закон: кожна наша думка чи дія породжує ментальний утвір — еґрегор. З усіх таких утворів найбільшим і найпотужнішим є еґрегор Христа. Тож коли ви кажете — звертатися до Будди, до прабатьків, це пуста трата сил.

О. Б.:

Яка ж пуста трата сил?! Ви буддисту скажете: «Чоловіче, ти неправильно віруєш і не маєш права йти до Христа»? Навіть атеїст, безбожник може прийти до Батька. Тому що Христос казав: «Не той, хто каже Мені «Господи, Господи!», а той, хто робить справу Батька Небесного…» А справа його — це творення красою й любов’ю…

Запитання:

Як ви ставитеся до вчення Жана Поля Гавера, який говорить про еволюцію кожного, щоб кожен став людиною в такому розумінні, як ви кажете?

О. Б.:

Абсолютно позитивно ставлюся. Саме про це ми з вами і говоримо. Кожна людина має дорости до образу Батька. Тоді вона може творити і світи, і нову еволюцію, бо вона матиме безмір любовної енергії. І так само, як і Батько, вона буде надмір своїх сил віддавати іншим.

Отже, це ідея не тільки Гавера. Дуже багато на Землі палає нищ. Учитель говорить, що найголовніше завдання — об'єднані, поки що розрізнені, вогнища у єдине багаття для оновлення

Тільки не треба розуміти все це абстрактно. Ми часто щось прослуховуємо, а потім відкладаємо на поличку. Є така чудова книга англійського письменника Коліна Вілсона — «Паразити свідомості». Якраз отих паразитів древні називали «бісами». Це є ієрархія узурпатора. І коли ви прослуховуєте ту чи іншу ідею, а потім відкладаєте її і у вашому житті нічого не міняється, тоді узурпатор здобуває ще одну перемогу і торжествує, що його в'язень одягнув на себе ще одні наручники.

Репліка із залу:

То все зводиться до того, що Царство Боже береться зусиллям?

О. Б.:

Правильно…

Репліка:

Тоді це — труд?

О. Б.:

Не зовсім. Що таке «сила»? В даному разі правильно перекладати «енергія». Царство Боже береться психоенергією. Те, що я вам сьогодні сказав: станьте блискавицею. Тоді монстр вас не затримає, бо він — не блискавка. Він стоїть екраном перед Батьком і не допускає нашу енергетику до Нього.

Запитання:

Чи треба при переході у хвильовий стан задавати умови повернення? Якщо так, то які?

О. Б.:

На перших порах особливо не треба. Ви й так поки що знаходитеся тут. Поки що мова йде про промивання ваших земних структур — фізіологічних і астральних. Коли ви приймаєте ванну, ви ж не думаєте, як з неї виходити. Так і тут, промивши себе, порозкошувавши єднанням із Батьком, ви виходите знов із того стану і займаєтеся своїми справами…

Запитання:

Якщо ми підемо, хто залишиться тут наводити порядок? Знову планета-тюрма і чергова група втікачів?

О. Б.:

Ніхто нікуди сам не піде. Ми всю планету піднімаємо на новий рівень буття. З нами йде все. Коли настане час розмежування, тоді Земля-вампір пожне свої плоди, а натомість сформується Нова, Тонка Земля. Про цю Землю мріяли подвижники всіх віків. І вона вже формується, поки що не у фізичному вимірі. Але прийде час — і її буде видно й фізичними очима…