Альтернативна Еволюція

Зустріч п'ята

Олесь Бердник:

Товариство! Сьогодні — Новий рік за старим стилем, день Василя. А в дохристиянські часи це свято називалося Днем Всесила. Всесил — це Дух Верховного Бога, який тому, хто до Нього звертався, посилав наймогутніші сили. Все може бути здійснено, якщо Людина відчула в собі Дух. Доки ми звертаємося до Бога відчуженого, нічого в нас не вийде. А коли ми зуміємо відчути Бога в собі, то станемо Синами Безкінечності.

Напочатку кілька слів, щоб ви згадали, з якою метою ми почали наші зустрічі, для чого існує наша ШКОЛА.

Всі історичні методи, можливості, релігії, ідеології, наукові концепції скомпрометовані, дискредитовані і спаплюжені. І вже навіть люди, які не дуже замислюються над цими проблемами, усвідомлюють, що далі цим шляхом пройти не можна. Всі стежки, всі шляхи заблоковані «драконами». Я маю на увазі тих драконів, яких ми самі розплодили протягом тисячоліть. Ви можете собі уявити, скільки мерзоти, обману, ошуканства, злочинів, ненависті нагромаджено в ноосфері Землі, на тонких планах! І всі ці «авгієві стайні» доведеться розчищати — якщо не нам, то нашим дітям. А для того, щоб їх розчистити, треба усвідомити, збагнути, куди веде та чи інша дорога.

Тепер кілька слів про те, для чого ми сьогодні зібрались. Ми спробуємо з допомогою концентрації на певній думці послати у простір свого посланця. По-грецькому «посланець» — ангел. Фактично кожен з нас може бути ангелом, тобто посланцем — для своєї сім'ї, для свого народу і навіть перед цілим світом. Бо ми приходимо через лоно наших матерів із таємничого Небесного Краю саме як вісники, і дай Боже, щоб кожен з нас був вісником добра, любові і свободи.

Зараз ми стаємо свідками страшного тисячолітнього банкрутства різних напрямів. Ми знаємо, що Світ повис над безоднею. І причина не в тому, що хтось має ядерну зброю чи десь неофашизм підіймає голову, — то тільки піна космоісторичного процесу. Ми знаємо, що причина у нашому сні! Причина в тому, що ми згодилися зі своєю тюремністю, згодилися, що пітьма нас закувала у тисячі тисяч в'язничок — сімейну, тілесну, ідеологічну, національну, релігійну, наукову…

Отже, завдання наше в тому, щоб уважно аналізувати кожне явище, кожну ідею: чи не є вона такою тюрмою. Бо ми можемо знову й знову щось споруджувати, як діти на березі моря будують вежі з піску. А набігає хвиля — і перетворює нашу споруду на пісок. І ми це спостерігаємо в історії. Де ті фараони, де імператори, де колосальні царства і храми? Але серед історичного процесу ми бачимо дивовижні свідчення…

Сьогодні я хочу вам сказати: наближається наш Зоряний Час. Незабаром у Сонячній системі з'явиться нова планета, видима з допомогою астрономічних приладів. Це буде планета Матері Світу, планета високої Божественної активності і енергії.

При наближенні цієї планети є можливість вийти на іншу орбіту Буття, тому що вона дасть додаткову енергію. Якщо окрема людина чи цілий Етнос зуміють сконцентруватися до того часу, вони зможуть навіть «перенестися» на іншу Землю. Одного разу ми прокинемося і побачимо, що знайомі речі, наші рідні й близькі, світ навколо нас — ті самі, але водночас й інші: все опромінене, осяяне, напоєне високою Божественною енергетикою. Саме так зникли деякі народи. У певний час за велінням водіїв-жерців вони покидали свої міста, прекрасні храми, будинки, в яких ще горів вогонь, на якому готувалася їжа_. Нічого не було взято з собою, а цілий народ зник. Є гіпотеза, що так зникли інки, деякі племена трипільців, і настільки був інтенсивний імпульс їхнього виходу із середовища цієї Землі, що міста були обпалені вогнем. Так само зникло населення деяких міст на Сході. Приклад — Мохенджо-Даро в Індії.

Очевидно, ці народи підготувалися до такого «переходу» і використали сприятливий період. Отака Доля суджена для України, якщо вона її вибере. І для інших народів теж.

Народ не може вибрати цю долю сукупно, це не вирішується у Верховній Раді. Керівні органи держави можуть лише підготувати процес Преображення, і він не буде містичним. Цей процес має йти по дуже багатьох параметрах: через школу, мистецтво, науку, культуру. Повинна бути нова культура, нова наука. Тому що людина з учорашнім мисленням не усвідомлює, як її відкриття відгукнуться у майбутньому. Приклад: ядерна енергія. Відкриття дивовижне, а наслідок ми бачили… Ось вам результат антисталкінгу, бо сталкінг так, як ми його розуміємо, — це пошук у невідомому для визволення людського духу. А сучасні вчені, використовуючи божественні тайни природи для руйнації, ідуть зворотним шляхом, шляхом Антихриста.

Ми ж збираємося для того, щоб назавжди дати собі слово: мислити тільки в напрямку любові до людей, пошуку братерського контакту з іншими народами.

Наближається час цієї Весни. Ми повинні скликати Собор Братніх Народів. Обов'язково. Якщо ми не зуміємо слов'янську родину зібрати в єдине огненне кільце, то як же ми можемо думати про вихід у Космос? Як зможуть далекі брати або інші сфери нас прийняти, якщо ми рідних по крові людей не зуміємо об'єднати? А вся Земля — це ж народи єдиного кореня, всі створені Божою рукою.

Ось шлях людей Землі: братерський союз народів, пошук у невідомому, осяяння вогнем Духу всіх сфер народного життя і насичення народів небувалою, дивовижною енергетикою.

А зараз спробуємо провести експеримент.

У наших предків був пантеон Дивів-Покровителів. Це Божественне Коло було всемогутнім, і його представники були Кумирами, тобто Захисниками і Наставниками юного Людства, наших пращурів. Одним із головних Дивів був Добро-див, який першим з'являвся біля колиски новонародженого і благословляв його на життєвий шлях.

Сьогодні на честь свята Всесила-Василя ми запросили кобзаря Василя Литвина[18]. І зараз я попрошу пана Василя заспівати «Пісню Добро-дива», а доки він буде співати, зосередьтеся на ідеї добра і уважно прослухайте, що саме треба робити. Добро не беззбройне: це Боєць, і водночас — Творець Краси,

Співає Василь Литвин:

Олесь Бердник:

Як бачите, ідея Добро-дива, ідея духу нашого народу — засівати дивоцвіти на пустельних полях Всесвіту. Це може бути пустир біля сусіднього будинку, пустир у серці сучасників, це можуть бути пустельні планети у довколишньому космосі.

Зараз я прошу всіх бажаючих коротко сказати, що б вони хотіли взяти з собою у Новий Світ, де буде лад і гармонія. Це має величезне значення, бо можна взяти елемент, здавалося б, потрібний, але якщо ми уважно його розглянемо, то виявиться, що він дисгармонійний і руйнівний. Хто з вас хотів би сказати кілька слів, що для нього найголовніше в Новому Світі, що він вважає за потрібне зберегти, щоб не порушити ладування цього Нового Світу?

Репліка із залу:

Любов до дитини, до природи, любов до Бога і свободу.

О. Б.:

О! ЛЮБОВ — ЦЕ І Є СВОБОДА — Правильно! Бо хто любить, той хоче, аби об'єкт його любові був вільний, і якщо він відгукнеться на любов — тоді це навіки.

Отже, ми вже знайшли: Свобода і її еквівалент — Любов…

Репліка:

Якщо ми говоримо про найвище у житті, то мені хотілося б сказати так: Господи Ісусе Христе, навчи нас усіх пізнавати, творити, вірити, любити і радіти, щоб ми могли свідомо йти дорогою віри…

О. Б.:

Гарно сказано. Тільки хочу сказати ось що: суть у тім, що ми так і не зрозуміли Його Місії. Він зовсім не для того приходив, щоб ми тягли Його, і тримали, і прохали: «давай, навчи нас». Він давно навчив! Він прийшов. Він здійснив свою Місію. Він показав Безсмертя Людини на особистому прикладі. Не побоявся вмерти і знайшов сили, щоб воскреснути. І Він же говорив про те, щоб ми «підняли Сина Людського», тобто самих себе. І тоді ми зрозуміємо, що в кожній Людині, в кожному «Я» закладена сутність Месії, Сина Божого. Кожна Людина повинна прийняти в себе цей Вогонь і преобразитись.

Тому не треба чекати, що Він буде брати за руку і виводити. Він завжди допоможе, тому що Він з нами, Він у наших грудях, в нашому серці. Це є Божественний, Синівський Принцип.

Репліка:

У Новий Світ нам треба взяти із собою совість. Бо ради свободи можна й убивати.

О. Б.:

Ніколи! Якщо ви несете Принцип Свободи, то ви ніколи не будете вбивати. Бо вбивши, ви вже не вільний, ви стаєте рабом гріха. Свобода — це статус, а не слово! А совість — це і є свобода. Тільки вільний чоловік може бути совісним. Раб не може бути совісним, бо «со-вість» — це, фактично, «знання». Отже, совісна людина — це та, яка Відає; вона відає Принцип Свободи, вона узгоджує себе з Божественним Принципом у собі. Вільний чоловік хоче, щоб вільними були й інші люди. Ви можете уявити собі, щоб вільна людина мала рабів? Так, жителі Древнього Риму вважали себе вільними громадянами. Але це була громадянська, юридична свобода. А ми з вами говоримо про Свободу Духа!

Репліка:

Я взяла б з собою музику. Музика веде до гармонії, до саморозкриття.

О. Б.

Прекрасно! Я з вами згоден. Музика — це співзвуччя. Із глибини усіх народів завжди звучала музика, гармонія — і це й буї Голос Бога, який проявлявся через Людину.

Ви бачите, наш сталкінг приводить нас до дуже цікавого пунктиру.

Репліка:

Я візьму із собою радість творення.

О. Б.:

Ясна річ. Якраз тут у нас із руйнаторами основний вододіл. Ми збираємося для творення, вони — для руйнації. Але є таке народне прислів'я: «Ворог на тебе каменем, а ти на нього хлібом — побачимо, чия візьме!» Я був вражений, коли почув це прислів'я… Ясна річ, йдеться не про те, щоб кидатися хлібом; хліб — це принцип творення, бо щоб сотворити хліб, треба посіяти зерно, і його виростити, і скосити, і змолоти, і з піснями випекти.

Репліка:

Ми вже сказали, що Людина майбутнього — це Вогняна Людина. І я думаю, ми обов'язково повинні взяти у Новий Світ вічне прагнення до пізнання Світу.

О. Б.:

Безумовно! Пізнання має бути як вістря стріли: безсумнівно і безжально скидати всі покори, не давати обростати черепашками. Спасибі вам.

Репліка:

Я вважаю, що ми повинні крізь усі незгоди пронести вогонь, що його запалив Христос у нашому серці, і тим вогнем запалити душі людей, які зневірилися, щоб вони знов змогли повірити у Добро.

О. Б.:

Абсолютно правильно, ми про це якраз і говорили. Він запалив вогонь у наших душах, а нам треба розкочегарити його так, щоб ми горіли ним завжди! Щоб своєю поведінкою, своїм статусом піднімали довколишніх.

Василь Литвин:

Дозвольте й мені вставити словечко?

Ми тут зібралися на Святвечір, і думаю, ми прийшли до того казкового каменя, на якому написано: наліво підеш, направо підеш… Дійсно, це велика складність: самим, покладаючись на власну гідність, на власну совість, на власну любов, відшукати саме той напрямок…

Мене часто питають: чого ти працюєш, чому виступаєш з Олесем Бердником? Яка в нього сила? А сила в тому, що він говорить: «Люди, прокиньтесь! Єсть безліч доріг до Сонця, тільки повірте в це. Кожен повинен сам перш за все захотіти нестерпно стати Людиною». Тільки за власним покликом душі можна відчути цей шлях. Тому-то маємо власний розум, і повіримо, що найбільше чудо — це та мить, яка зараз у нас перед очима, те, що відбувається ось зараз. Ми творці цієї миті, ми її насичуємо своїми бажаннями, своїми думками, ми вже засіваємо завтрашній день.

О. Б.:

Спасибі!

Товариство, я хочу вам сказати ось що: ті проблеми, про які ми з вами говорили, тісно пов'язані з проблемою часу. Якщо ми пізнаємо таємницю часу, тобто зможемо мандрувати в минуле і в майбутнє, цим вирішиться дуже багато проблем пошуку, сталкінгу. Ми сьогодні ніби на перехресті історичних подій: ви бачите, яка йде потужна ментальна ріка! І, дай боже, щоб ця ріка стала прозорою і принесла нас до Океану любові.

Запитання:

Чому про колапс нічого не говориться в «Агні-Йозі» та у Блаватської?

О. Б.:

Говориться, і дуже багато. Річ у тім, що чорна діра — це астрономічний аспект колапсу. А є важливіший аспект: колапс — це ІНФЕРНО. Перечитайте уважно «Божественну комедію» Данте: там є навіть зображення схеми чорної діри. Тільки Данте її малював у концептуальному баченні Середньовіччя. Якщо ви уважно проглянете історичні традиції, ви побачите, що ідея інферно є в різних народів, навіть міфи розповідають про Тартар, замкнуту багатомірність, світову в'язницю…

Репліка:

Я узяв би в Новий Світ Вічне Народження і Преображення. Залишати усе пізнане, відкриваючи у ньому Вогонь, і йти у таємницю Нового Буття.

О. Б.:

Цілком правильно. Треба взяти все хороше, що ми здобули на своєму шляху, преобразити його Вогнем і з нього будувати Новий Світ.

Запитання:

Що означає бути байдужим, Байдою? Чи не про таку байдужість говориться у Раджніша? Чи можна бути байдужим до своїх рідних, свого роду, до України? Може, у зв'язку з цим Христос казав: ходімо зі Мною, а батька твого поховають інші?

О. Б.:

Етимологія — вельми цікава наука. Для нас слово «байдужий» означає того, хто охолов до світу. А раніше це слово означало «спокійний». Але люди живуть суєтою і не люблять тих, хто розуміє абсурд суєтності. А людина «байдужа», яка оволоділа ступенем Будди, вже абстрагована від абсурду.

Наступне запитання: чи можна бути байдужим до своїх рідних, свого роду, до України? Навпаки! Людина, яка осягла цей ступінь, вже не метушиться, але повністю кладе своє життя на олтар Вітчизни.

«Може, у зв'язку з цим Христос казав: ходімо зі Мною, а батька твого поховають інші»? Він сказав трохи інакше: «Залиште мертвим хоронити мертвих». В даному разі Він говорив не про тіло, а про мертві ідеї. Ці слова Христа треба розуміти не в банальному, не в буденному значенні; йшлося про те, що тяжко тому увійти в Царство Боже, хто прив'язаний до мертвих речей.

Запитання:

Що означають слова Сатпрема про те, що потрібно розвалити ментальну фортецю?

О. Б.:

Якраз те, про що ми постійно говоримо. Ментальна фортеця — це в'язниця, збудована з думок, нав'язаних нам упродовж тисячоліть. Це тюрма виховання, тюрма духовних конфесій, тюрма страху, тюрма традицій, які ми боїмося порушити. Безліч цих в'язниць, і більшість їх — у думці.

Запитання:

Чи не в тому причина невдачі великих духовних шукачів та негативного ставлення до них церкви, що вони «забігали наперед», вторгаючись у природний перебіг речей? Може, сталкінг — це благородне донкіхотство? Чи бунт Титанів? Чи — страшно писати — падіння Денниці?

Дух рветься в невимовну далечінь, але хіба вікові обмеження придумані тільки силами темряви?

О. Б.:

Відчувається, що автор записки думає над проблемами Буття. Він боїться гріха, але хто боїться, той недосконалий в любові. Якщо ми йдемо до Батька, то навіть помилки у цьому поході виправдані. Ви запитаєте: хто доведе, що ми йдемо до Батька? Тільки ви знаєте, чи до Батька ви йдете, чи ні.

Автор записки говорить про церкву. Церква ніколи не вела до Батька. Ніколи! Перші християни ішли до Нього, вони навіть не боялися вмирати на арені цирку, бо знали, що переходять у Царство Батька. А пізніше, коли Костянтин зробив церкву державною структурою, — Дух Божий покинув її, і тільки окремі святі, такі як Сергій Радонежський, Серафим Саровський, Франциск Асізький рятували церкву небесну від повного падіння…

Запитання:

Чи не є ідея сталкінгу свого роду духовним авантюризмом?

О. Б.:

Абсолютно правильно: авантюризм! Тільки ви не звернули увагу, що це слово означає. А воно означає буквально «першопроходець». Як не любили байдужих людей, так не любили і першопрохідців, називали їх пройдисвітами. Теж прекрасне слово: «той, що пройшов усі світи». Тому сталкер, «першопроходець» — це І той, хто йде над прірвою, і той, хто не боїться розміновувати поле нашого буття.

Далі автор записки пише: «Яка доля втікачів у суспільстві — обструкція, розп'яття, Голгофа?» Безумовно. Але якщо не робити цього, то хто нас виведе? Ясна річ, можна сказати: раз якийсь боженька створив тюрму, треба бути слухняними — може, колись він нас і виведе. Ще у більшу в'язницю виведе! Може навіть таке бути, що він спостерігає, як люди себе поводять у тюрмі: якщо вони опустили носа, стали холопами — він нікуди їх не пустить. Вони вже не можуть бути Синами Божими, першопрохідцями, творцями, бо для раба місце — у рабському загоні, а шлях авантюриста — у Зоряному Океані.

Чого нам боятись?! Ще Сковорода казав: дурні люди — живуть у пеклі, а бояться пекла.

Запитання:

Земля блокована ментальним полем великої напруги. Що дасть прорив цього поля? Чи можливо це ментальне блокування розімкнути або очистити власним Вогнем?

О. Б.:

Не тільки власним: Космос посилає могутні вогні оновлення. Наше завдання — зуміти пропустити їх через творчу психіку, згармонізувати цей вогонь і перетворити його у пісні, у гармонійні стосунки між людьми, у будівництво нового соціуму, у формування нових поколінь. Нам тільки здається, що матеріал — це дерево чи камінь. А основний матеріал — це Небесний Вогонь, інформативний потік Небесної Ієрархії, який нам дається безкоштовно. З неба і з зірок лине лавина енергії, і не тільки Божої, а й енергії сузір'їв. Наприклад, Оріон. Зовсім недалеко від нас могутня цивілізація, повністю позбавлена демонічних начал. Ви можете уночі, концентруючись на Оріоні, приймати від нього могутні посили і посилати йому свою любов. А вранці звертайтеся до Сонця.

Запитання:

Що потрібно для прориву від серця, повного жертовної любові до всього сущого?

О. Б.:

Сповнене любов'ю серце — це і є найбільший прорив. Такого серце вже ніхто не втримає, воно завжди притягнеться до Найвищого Серця.

Я вам скажу відверто: ми з вами вже досягли колосальної напруги ментального кристалу. Я ніколи не думав, що у Києві знайдеться так багато людей, здатних настільки тонко й чутливо, пластично входити до кристалу майбутнього суспільства. Благо вам, що ви так відгукнулися на Божий поклик. Це не ми робимо, це Мати Божа збирає нас для несподіваного польоту, для походу у Новий Світ…