Альтернативна Еволюція

Зустріч перша

Олесь Бердник:

Вітаю вас, дорогі друзі! Розпочинаємо цикл зустрічей, які ми назвали «ШКОЛОЮ АСТРОСТАЛКЕРІВ». Чому ми вибрали таку назву? Сталкер означає «першопроходець», а отже, сталкінг — це пошук там, де ще ніхто не ходив. Без такого пошуку неможливо стати жителем нового тисячоліття. Відповідно, таких шукачів невідомого серед сплетінь космоісторії планети Земля і Всесвіту можна назвати астросталкерами.

Отже, ми почнемо пошук в абсолютно новій площині сприйняття — у невідомому, в пітьмі. Вихід у світ, де немає межі можливостям, залишивши позаду світи міри, числа і ваги, пошук за межами очевидності — ось завдання астросталкерів. Ми спробуємо окреслити іншу площину космоісторії нашої Планети, ніж та, до якої всі ми звикли.

Наші уявлення про світ, наше світобачення досить механістичні: планета Земля обертається довкола Сонця, Сонце — довкола центру Галактики, Галактика входить в систему Метагалактики… Мертві планети, холодна пустка космосу… Та насправді це — відбиток порожнечі наших душ.

На історичному полі Людства чітко видно дію ворожих людині сил. Комусь потрібне обмеження людського розуму замкнутим світоглядом: Земля стоїть на трьох китах; система сфер, що обертаються одна в одній, а в центрі стоїть непорушна Земля; сучасна теорія пульсуючого Всесвіту, що має початок і вірогідний кінець.

Замкнутість — це тюремність. Отже, ми можемо говорити про те, що Людство знаходиться в космічній в'язниці. Для виходу з неї й необхідний сталкінг: не може людина бути вільною, допоки душа у в'язниці тілесності, звичок, забобонів, речей, традицій, держав, націй, планет, світобудови. І перебуватиме там, доки немає імпульсу пошуку у невідомому, бажання вийти за межі звичного… Наша тілесність — результат обмеження, «падіння», деградація в умовах космічної в'язниці. Це не кара богів за гріхи. Це — результат самообмеження. Дарвін вивів теорію «розвитку» від тварин до людини! Навпаки!!! Ми деградували! Дві з половиною тисячі років тому Гаутама Будда чітко визначив хворобу Людства: СОН І НЕУЦТВО. Неуцтво — як втрата знання про те, хто ми є, і сон — як наслідок цього.

Історія духовного пошуку всіяна іскрами сталкінгу: Рамакрішна, Вівекананда, сім'я Рерихів, Міра Рішар і багато інших. Усі вони шукали шляхів для НОВОГО НАРОДЖЕННЯ ЛЮДСТВА. На жаль, доки немає «критичної маси», своєрідної «групи прориву», нова людина народитися не зможе. Тому що процес «падіння», що привів до втрати знання, а услід за тим і до «сну», почався дуже давно.

Першо-Адам — ось наші колективні Тіло-Душа-Дух. Бог — вічний, динамічний принцип Життя, ми — його іскри. Наше падіння привело до формування безлічі великих і маленьких в'язниць: тілесних, планетарних, галактичних та ін.

Одного разу, працюючи в архівах центральної наукової бібліотеки, я знайшов древній браманічний манускрипт, де розповідається про самообмеження однієї з іпостасей Тримурті — Брами. Брама замкнув світ на себе так, щоб про це не знали Вішну і Шива. Замкнутість обмежила кількість Матерії, утворився замкнутий міхур, і все, що опинилося в ньому, деградувало від недостачі обміну з інформацією Безмежності. Почалося самопожирання, існування одних форм життя за рахунок узурпації інших. Це і є сьогоднішня космічна ситуація.

Періодично Вішну і Шива проникають в замкнутий світ Брами і, втілюючись на Землі як Божественні Аватари, нагадують людям про їхню першоприроду і про в'язницю, в якій опинилося Людство.

Будда чітко визначив причину: СПОТВОРЕННЯ (не «страждання», як традиційно перекладається це слово із санскриту, а саме «спотворення»[11]). Ми опинилися у світі, що нагадує кімнату сміху, де дзеркала спотворюють образ і суть людини.

Зараз астрономи відкрили наявність чорних дір. Одна з теорій стверджує, що чорні діри — це сколапсовані зорі. Як вважають деякі вчені, наша Сонячна система впродовж останніх тисячоліть падає в надра такої чорної діри[12]. В неї стікає просторово-часовий континуум. Звідси — спіральна побудова всіх форм буття: атомних структур, ДНК, «колеса Екклезіаста». Замкнутість, «вічне повертання», внутрішній метаболізм.

Якщо прийняти цю теорію, то якраз нині закінчується космічний цикл, завершенням якого стане максимальне наближення до точки зісковзування Сонячної Системи в чорну діру. Одне з останніх наближень до колапсару відбулося приблизно 14 тис. років тому і ознаменувалося катаклізмом — всесвітнім потопом.

Чорна діра — астрономічний аспект принципу Люцифера. Колись це була блакитна Зірка. Вона була центром, навколо якого оберталася наша Система. Внаслідок падіння всі негативні енергії Людства зібралися докупи і утворився образ планетарного духа, що уособлював принцип сукупного людського зла і невігластва, — образ Сатани. Це колективний роз'єднуючий розум, Інтегральний Інтелект планети.

Відбулася деформація Цілості, і її розбиті елементи сформували сонця, планети, людей. Всесвіт може зцілитися, лише органічно відновивши свою Єдність. Необхідно синтезувати Єдине Тіло. Це й буде виходом за межі космічної тюрми, ПРОРИВОМ. Для здійснення ПРОРИВУ необхідно:

Збагнути, що ми в тотальній темниці, але все необхідне для визволення є в нас. Усвідомити, що боягузтво, безвідповідальність, невігластво — це плоди одного дерева, падіння Брами.

Потрібно підготувати вихід для всіх. Для цього треба об'єднати емоційну й ментальну сфери, думки і чуття, котрі дозволили б пробити тюрму з інших вимірів. Науковий аспект: створення гармонійних умов пізнання на космічних тілах — планетах, астероїдах і, в тому числі, збереження фізичного апарату Людини. Необхідний вихід за межі стереотипів. Треба вивчити таємниці Людства через усіх шукачів-попередників. Ідеться не про подолання механічного простору, а про енергетично-якісну зміну Людини.

Потрібно зібрати платформу для Прориву, а для цього необхідний вихід на ментальний терен нового світобачення.

Всі шукаючі уми Людства давно зауважили нерозривну тотожність Часу і Простору. Час — породження руху простору, простір — наслідок спіральної текучості часу. Отже вихід повинен відбуватись одночасно за межі і Часу, і Простору. Вихід з колапсу — це прорив через ментал, бо ментал, на відміну від біологічного життя (а також астральних проявів), не підлягає впливу часово-просторового вихору.

Потрібно створити на планеті гармонійне знання. Земля має стати розсадником життя і знання. Зараз Земля оточена страхітливим сіро-чорним туманом хімічних викидів, вона фактично знаходиться в «комі». Необхідно відшукати шлях синтезу науково-технічного і духовного сталкінгу. Мета цього — реалізація внутрішньої Людини. Потрібно вийти за межі вихору, в спокійний космос (Нірвану). Один з яскравих прикладів такого виходу — святі, старече тіло котрих не було здатним до Преображення, тому вони поверталися до Вітцівського світу в ментальному тілі. У церквах відспівують: «Со Святыми упокой», тобто у вільному, «спокійному» Всесвіті. Засновник Запорізької Січі Байда-Вишневецький при посвяченні отримав ім'я Байда — від слова «байдужий», тобто «спокійний»[13].

Попереджуючи можливі запитання, одразу скажу: ПРОРИВ — це не містичне фантазування. Це — конкретні досліди й експерименти, впровадження сучасних винаходів, утворення новітніх шкіл. Діти, нове покоління, має перейняти естафету виходу з тюремного світу. Йдеться не про якісь медитативні, відірвані від реальності речі, а про енергетичну зміну ноосфери Землі, створення нового психотипу людини. Адже перепона для цього здійснення одна: наша спляча СВІДОМІСТЬ.

Варто лише зважитися на це — і Небо пошле нам те, що потрібно для прориву! Все дається своєчасно. Але для ПРОРИВУ необхідний ПРОВІДНИК. Без провідника «прорватися» неможливо, бо саме він тримає зв'язок із Джерелом Буття, Небесним Батьком.

Дві тисячі років тому Небо послало Землі одного з таких Провідників. Це — Христос. Саме тому Його називають Спаситель (Визволитель).

Отже, якщо Христос — Визволитель, то Антихрист — це наш Тюремник. Він захотів лишитися в масштабах Землі, в планетарному яйці. «Падіння» Сатани у тому, що він не бажає виходити за межу Земного Яйця, за межу галактичного континууму. Хитрість Антихриста (Князя Світу цього) — це концепція замкнутого світу і постійне задоволення наших тілесних потреб. Тому альтернатива лише в трансформації, повному переродженні, і це повинно стати нашим постійним станом: як птах живе польотом, так Людина має жити пізнанням, оновленням. Це і є істинне Безсмертя…

Запитання:

Але ж те, про що ви говорите, не має на увазі покидання Землі напризволяще? Це не втеча, не фізичний відліт за межі планети?

Олесь Бердник:

Цілком правильно. Коли ми кажемо про політ Зоряних Журавлів, ідеться не про те, щоб залишити планету Земля. Ми покидаємо Землю вчорашню, Землю руїни, Землю інквізиції, Землю монстрів. Знаходячись тут, ви вже внутрішньо, ментально живете в іншому вимірі. І якщо ви і ваші товариші живете в іншому вимірі, то ви підтягуєте до себе інших. Ви відкриваєте двері, браму в інший вимір.

Згадаймо легенду про Фархада: так само ми повинні пробити скелю нерозуміння і неуцтва. Тоді інформаційний струм ріки Всесвіту рине сюди, на Землю, оновить її, і сама планета Земля стане іншою.

Запитання:

А як ви астероїд будете робити?

О. Б.:

(Усміхається.) Астероїд? Спершу Астероїд буде творитися тут, на Землі. Астероїд — це своєрідна ментальна Зоря. І «творитимуть» її люди, які збираються для спільної роботи. Бо що таке Астероїд? Це космічне тіло, камінь. Якщо він пустельний, то він може летіти мільйони років і так пустельним і залишитися. А коли на ньому виникне, як у романі «Зоряний Корсар», оселя могутніх істот, тоді це — Астероїд Свободи. Але спочатку потрібні люди. А коли люди прийдуть, тоді виникнуть можливості створити і лабораторії, і відповідні літальні апарати для виходу не тільки за межі Землі, а й за межі Простору і Часу.

Космос — це не тільки те, що ми бачимо на зоряному куполі. Космос — це і Невидимий Світ; той Усесвіт, що його ми бачимо «простим» оком, — це тільки маленька частка, тільки блискітки тієї глибини, яку ми таїмо в собі.