Альтернативна Еволюція

Зустріч друга

Олесь Бердник:

Ми починаємо друге засідання Школи Зоряних Першопрохідців. На першій зустрічі йшлося про те, що за багатьма свідченнями древніх і сучасних мислителів, земне буття замкнене у своєрідному лабіринті Мінотавра, в інферно — в'язниці космічного масштабу. Цьому є багато різних назв, але всі вони перегукуються між собою. Недарма і Будда, і Христос, і Шанкара, і Вівекананда, і багато інших мудреців промовляли сакраментальне слово: СПАСІННЯ, РЯТУНОК. Виникає запитання: «Якщо наш Всесвіт створений Деміургом законним, якщо він від Всевишнього, від Бога, то про який порятунок може бути мова? Хіба І можна рятуватися із Батьківської хати?!» А в більшості космогенезів і антропогенезів говориться про необхідність рятунку і повернення до Вітцівського дому. Тобто — повернення до якогось законного Всесвіту.

Минулого разу ми говорили про те, що древній Всесвіт, де панувало три Начала: Брама, Вішну і Шива, Світ законний і зрівноважений, раптом сколапсував. Якщо перевести цей переказ на сучасну мову астрофізики, мова йде про колапсування потужної центральної зорі, яку дехто із сучасних учених називає Люцифером, дехто — Немезідою. Періодично Сонячна система зближається з цією сколапсованою зорею, і в ній відбуваються катастрофи. Деякі мислителі-футурологи вважають, що ми не падаємо в чорну діру, а вже знаходимось у її надрах, що ми вже спустилися за «горизонт подій»[14], що, власне, наявність Часу й Простору — це вже результат такого падіння в надра сколапсованої зорі.

Ви можете сказати: вченим відомо про мільйони, а може, навіть мільярди років існування земної історії. Про це говорять дані палеонтологічних і археологічних знахідок. Але хто вивчав теорію чорної діри, той знає, що коли щось провалюється за «горизонт подій», у чорну діру, то виникає ефект Часу і він набуває зовсім іншої характеристики. Тоді тривалість подій продовжується настільки, наскільки їх може сприймати суб'єкт. Тобто ми самі — людство, що виникло в результаті такого падіння — ментально творимо для себе ритміку подій. Ми самі сотворили координати Часу і Простору і, падаючи в чорну діру, уявляємо, що це падіння відбувається впродовж мільйонів років. Насправді, можливо, це блискавична мить.

Цей феномен можна порівняти зі сном: ви спите кілька хвилин, а вам сниться, що проходять роки і роки. У «Махабхараті», древньому індійському епосі, є чимало таких історій: герої, не знаючи законів ілюзії-Майї, поринають у сон, і їм здається, що вони стають царями, одружуються, воюють, втрачають своїх дітей і царства… А потім виявляється, що вони на якусь мить задрімали під деревом.

Згадайте зображення Вішну: цей охоронець світу пливе на спині змія Шеша. Вішну дрімає на цьому грандіозному змії, символі Всесвіту, і вся історія, або космоісторія, яку ми вважаємо такою серйозною, наповненою значними подіями, насправді є «дрімотою Вішну». Так вважали древні мудреці. Отже, і те, що з нами відбувається, може бути всього-на-всього коротким космічним сном…

Повернімося до теми зустрічі.

Отже, відбулося колапсування центральної Зорі, яку ми пізніше назвали Люцифером, або Немезідою. Древні слов'яни називали її Рахом, індуси — Раху. Бачите — навіть назви співзвучні. І це слово має настільки глибокий, грандіозний зміст і настільки воно було зв'язане із життям наших предків, наших прабатьків, що до сьогодні у нашій мові лишилися кореневі слова: і «Рахта» — свято сонячних сонцеворотів, і «рахва» — карпатська кругла посудина, і слово «рях-тить» — «виблискує», і «рахувати» — «збирати докупи»[15]. Отже, слово «РАХ» означає «світлість, яскравість, об'єднання». Звідси й значення слова «прах» — «по-Раху», «після Єдності», тобто «розпорошення».

Отже, Рах, або Люцифер, дивовижний Космічний Світоносець, колись сяяв у центрі нашого Всесвіту. Деякі древні джерела його називають Семияром. На небі він сходив, як вражаюча, дивовижна райдужна Зоря, про яку говориться навіть у Біблії: «Тобі Бог подарував був найкращі алмази, самоцвіти, але Ти возгордився, і як низько Ти впав, Син Зорі, і став темним, став Князем Тьми». Зверніть увагу: в поетичних образах про цю Зорю, яка сяяла на небі нашої системи, говориться як про Володаря нашого світу. І навіть тоді, коли він став Чорним, коли він сколапсував і став Князем Тьми (або Чорною Дірою, за сучасною термінологією), він все одно залишається Володарем нашої системи. Чому? Тому що довкола нього обертається Сонячна система.

Що ж сталося після падіння Люцифера-Раха-Семияра? Можливо, відповідь на це запитання дають еллінські міфи.

Планети нашої системи, втративши такий могутній, яскравий, животворчий центр, залишилися тільки з Геліосом-Сонцем. Те Сонце, яке ми бачимо тепер, за свідченнями древніх джерел, колись було червоним гігантом. Після того як Семияр сколапсував, гравітаційний ураган зірвав оболонку із Сонця, і вона почала розширюватися. Це відобразилось у міфі про Фаетона. Там сказано, що Фаетон, син Сонця, хотів проїхати по небозводу на батьковій колісниці і, не впоравшись з нею, рухнув на Землю. І тоді всі бачили, як Сонце ніби наблизилося до Землі, прокотилося над Землею і почало спопеляти її. Мати-Гея звернулася до Зевса-Юпітера з проханням щось зробити. Зевс метнув блискавицю, розбив колісницю, і Фаетон упав на Землю. Після того Геліос закрився хмарами із жалю до загиблого сина, і довго-довго він був затуманений, перш ніж знову відкрив своє лице.

Зверніть увагу, як буквально з науковою точністю змальовані події, що сталися після страшної космічної битви. Коли оболонка Сонця стала розширюватися, то людям здавалося, що Сонце падає на Землю. Насправді просто гарячий плазмовий вихор охопив Землю, і більшість життєвих форм загинула. Залишилася, очевидно, тільки певна частина їх. Про це ж мовиться в переказі про потоп: у Ковчезі залишилося по кілька пар різних форм, які пізніше, після потопу, знову населили Землю.

Що ж сталося насправді? Мислителям, філософам і астрофізикам вдалося реконструювати плин космічних подій. Ми добре знаємо нашу історію за останні п'ять тисяч років. Але ще більш грандіозна, ще більш значна і глибока космоісторія нашого Світу.

Гіпотеза звучить так: після того як сколапсувала центральна Зоря, ясна річ, порушилася гравітаційна рівновага Сонячної системи. Тоді ж і Місяць покинув свою орбіту. До катастрофи він кружляв довкола тієї планети, що раніше знаходилася на місці поясу астероїдів. Пояс астероїдів, як ви знаєте з наукових гіпотез, утворився з планети, яку назвали Фаетоном. У древніх слов'ян ця планета називалася Ладою. Лада була своєрідною інфрапланетою. Довкола неї кружляло кілька менших планет: Венера, Меркурій, Марс і Земля. І в цій тепличній атмосфері зародилося, власне, життя на всіх планетах: Марсі, Венері, Меркурії і Землі.

Те ж саме нам розповідають еллінські міфи. Там є дуже багато чудесних зерен, які допомагають розшифрувати, що сталося. Пам'ятаєте, після падіння Урана, тобто тоді, коли Сонячна система втратила зв'язок із Зоряною Безмежністю, вступив у дію колапс Сатурна? Сатурн — крайня планета, яку знали наші предки. Вона знаходиться перед Ураном, і це — перша планета, яка вступила в дію після падіння Урана. Сатурн — знак Часу. Власне, Час так і називали: Сатурном, або Кроносом, Хроносом. Коли Сонячна система була оточена кільцем Сатурна, вступив у дію принцип Часу. Чому? Бо ми перестали відчувати вплив Безкінечності. Сам принцип обертання довкола центральної Зорі і створив ефект Часу і Простору. Ви можете уявити собі: коли утворюється космічний вихор, тоді ця грандіозна спіраль падіння і створює ефект тривалості й ефект місця, чого раніше не було.

Коли космічна цивілізація мала божественний рівень, Титани — діти Матері-Геї і Батька-Урана — були безсмертні. До того ж, вони мали інформаційний і всякий інший зв'язок з Безмежністю. А коли опинилися в колапсі Сатурна, то стали ніби затиснуті на невеличкому космічному п'ятачку. А матеріальне та інформаційне обмеження змусило нас опускатися все нижче і нижче.

Після Сатурна вступив у дію Юпітер, і виник синкліт богів-Кронідів, синів Часу-Крона. Потім в аравійських пісках з'явився племінний бог Єгова, який поступово захопив владу в ментальному світі. Поступово менталітет Людства упав до того, що воно почало уявляти себе уже навіть не в обіймах Кроноса чи Юпітера, а під кришталевим куполом, який мав діаметр горизонту. Згадайте, як малий Тарас Шевченко уявляв, що десь там, за сусідніми селами, стоять залізні стовпи, на які спирається небо. І люди задовольнилися такими уявленнями! їхня космічна тюрма звужувалась, звужувалась і, нарешті, стала зовсім невеличкою.

Це був своєрідний карцер, аж доки науковий меч не розпанахав цю тюрму і Людство знову спробувало вирватися в Космос, вирватися ментально у Безмежність. Але в чому був недолік цієї спроби? В тому, що ми відкинули цілий ряд древніх міфологем. Міфологеми, про які я згадав, точно характеризували те, що сталося. А наука, започаткована від Бекона, Галілея і так далі, формувала свої концепції не на мудрості тисячоліть, а «з нуля». Вона почала вивчати довколишній світ, опираючись на відомий вислів Галілея: «Давайте міряти все, що можна міряти». І люди виходили зі своїх церковних уявлень про довколишній світ, зробивши при цьому поправки: ось відстань від Сонця до Землі така-то, від Місяця до Землі — така-то, розташування планет отаке-то й отаке-то, довкола них — сфера непорушних зірок… Справжньої революції, повернення до того уранічного колосального світогляду не відбулося.

Ще страшніший колапс той, що його наклав на Землю Місяць. У результаті кружляння Місяця навколо Землі утворився своєрідний мінеральний мертвотний купол. Земля знаходиться ніби у спіралі мертвої планети — Місяця, який наклав відбиток і на принцип Часу, на ритми народжень, на настрої, на припливи-відпливи, на гороутворення і так далі… Цей колапс сформував упродовж останніх 12 тисяч років і місячний календар, і наш світогляд, і наше поклоніння місячним богам. Тоді виникли і розбіжності між двома напрямами земної космогонії: Сини Місяця і Сини Сонця почали воювати між собою. Власне, це і є основна тема «Махабхарати» — поеми про велику битву богів.

Отака схема падіння розуму (спочатку Титанічного, а потім і людського) до найнижчого рівня. І замість космічного, огненного тіла ми отримали мокре фізичне тіло, наповнене лімфою, кров'ю, слиззю. І те, що окремі типи людей зберігають відблиск краси, — це віддалена луна тих прекрасних Титанів, які були народжені Урановою Безмежністю і потенцією нашої Матері-Геї. Геєю була у древніх не тільки куля Землі. Гея — це сам матеріальний принцип, Мати-Субстанція, Огненна Субстанція Буття, а Уран — Дух Всесвіту. Отже, Божественний Дух Життя і Життєва Субстанція разом і творили отакі чудесні, титанічні форми.

Пізніше, коли сталося падіння, залишки могутніх космічних Цивілізацій (Титанів), утративши попередні свої оселі, змушені були думати, як зберегти інформацію про себе, як передати її в майбутнє.

Земля тоді була покрита водою. І саме вона була обрана, щоб передати естафету в майбутнє. Біблія гарно передає цей образ: «І Дух Божий носився над водами. І сказав Бог: «Хай буде світло», — і стало світло. І сказав Бог: «Хай буде суша посеред води…», — і так далі.

Насправді це все було, звичайно, не настільки блискавично. Доки Титани ще володіли космічною технікою, або «планетотехнікою», вони зуміли зібрати своєрідний еволюційний ковчег. Усі форми, які здатні були далі продовжувати життя, були перенесені на нашу планету. Були створені материки. Зараз учені знаходять рештки рептилій, древніх гігантів, які мають довжину понад 30 метрів. Підрахуйте тягар отакого атлантозавра або тиранозавра. Чи могли б літати птеродонти — велетенські літаючі дракони? Розрахунки показують, що їх би роздушила власна вага. Навіть китів роздушує власна вага, якщо їх викидає хвиля на берег, а вони іграшкові порівняно з тими древніми істотами! Можливо, палеонтологічні життєві форми, які ми розкопуємо, перенесені і опущені на Землю разом із материками?..

До сих пір Земля після такої грандіозної планетотехніки не зрівноважилася. До цього часу ще материкові брили, занурені у мантію Землі, плавають, шукаючи рівноваги. Зустрічаючись, вони творили гори, розломи, шельфи. Майбутнім геологам, геофізикам ще тільки належить розгадати таємницю такої грандіозної космічної побудови.

Для чого це робилося? У Титанів-планетотехніків залишився інформаційний матеріал, де було знання про їхній попередній світ, над первісними приматами, мавполюдьми були проведені відповідні генетичні операції.

В австралійських, папуаських легендах розповідається про те, як до первісних племен з неба спускалися дивовижні божественні істоти, забирали окремих юнаків у ліс і деякий час їх там тримали. І коли вони верталися назад, матері не впізнавали своїх дітей, бо ті страшенно мінялися. За кілька місяців вони втрачали шерсть, на спині вздовж хребта, там, де проходить лінія Кундаліні, залишалися сліди і шрами від якихось операцій. Вчені-археологи на островах Океанії знаходять статуетки юнаків, над якими робилися маніпуляції, що їх сучасною мовою можна назвати «генетичними операціями». На статуетках видно ці місця ззаду і спереду. Їм робили обрізання. Євреї, араби і деякі африканські та папуаські племена роблять це і сьогодні, хоч уже забулося значення цього обряду. Таким чином Титани відзначали хлопців, над якими була проведена генетична операція. Так у генотип закладалась інформація Титанів. Вона була настільки заглиблена у гени, що мала розкритися тільки в результаті колосальних еволюційних спіралей, тобто вона була розрахована на тисячоліття. Передбачалося, що поступово вона підштовхне людей Землі до самопізнання, до Пізнання і тоді почне розкриватися.

Саме тому в Людині існує оця роздвоєність. Вона відчуває свою «звірячу» природу і разом з тим має порив до пізнання.

Згадаймо дивовижні спалахи цивілізацій у Єгипті, Греції, Китаї… Іноді відбувався такий страшний прорив, що це було як осяяння. І люди згадували своє космічне минуле. Створювалися легенди про Рай, про втрачену Вітчизну, про космічне падіння, про битви Титанів. Перечитайте ще раз міфи Древньої Греції… Які вражаючі були битви: кипіли океани, у боях брали участь сторукі, там були якісь дивовижні металеві утвори, які робив Гефест, колісниці, що метали блискавиці… А блискавиці Зевса? Це ж космічні лазери, які розпанахували цілі гори, приводили до кипіння океани і моря!..

І тепер ми приходимо до основного принципу теми нашої Школи. Коли ми говоримо про сталкінг — тобто похід у Невідоме, йдеться саме про це. Ми несемо у своїх надрах психогенетичну інформацію наших Прабатьків-Титанів, наших Небесних Батьків. І завдання полягає в тому, щоб не просто створити ще одну легенду, а здійснити її.

Якщо птах виріс у клітці, треба зробити так, щоб він відчув себе птахом, щоб він захотів полетіти. Безумовно, треба його підняти хоча б силою в небо, щоб він вдихнув небо, вдихнув повітря, відчув себе у просторі. Так само й Людину треба підняти у Космос. Це найпримітивніший підхід, первісний підхід. Але він романтичний, він захоплює, він розкриває якісь потаємні струни нашої душі. Наше завдання в тому, щоб найближчі покоління вже жили у космічних умовах. Щоб вони мислили космічними категоріями, галактичними масштабами.

Зараз знову все звузили до чисто внутрішніх заглиблень, до «центропупії». Сісти, зосередитись і «саморозкриватись»… Люди до сих пір не зрозуміли, що коли Христос сказав: «Царство Боже внутрі вас єсмь», це не означає, що воно — у якомусь чакрамі! Ви подумайте тільки: що означає «Царство Боже внутрі вас»?! Коли ми мислимо, коли ми відчуваємо, коли ми підносимося до божественних рівнів свідомості, то що в цьому випадку діє? Інформація зовнішня! Це квіти, це наші матері, це наша історія, це подвиги воїнів минулого. Це погляд на зоряне небо. Мудрі слова Канта, що найдивовижніші явища — зоряне небо над головою і моральний закон всередині людини, підтверджують, що нас формує зоряне небо. Хоч життєтворча сила Урана, Зоряної Безмежності, і припинена повстанням Кроноса, але все-таки ми відчуваємо цей дивовижний вплив зірок і в піснях, і в мріях. Оце і є наша внутрішня суть. Оця інформація, яку складає наша душа із зовнішнього світу, вона і стає внутрішнім світом. Отже, можна сказати навіть так: внутрішній наш світ — це вся Зоряна Безмежність.

Ми поки що ембріони дивовижних древніх Титанів. Наше завдання — вирости, як виростає пташеня з яєчка, і розірвати цей лабіринт! Розірвати наше самообмеження! Щоб ми, як справжні Зоряні Сталкери, рушили в путь! Тоді для вас стане ясно, чому так важливо здійснити ПРОРИВ Темниці Віків, прорив оцього місячного колапсу.

Хто з вас читав Гурджієва, той звернув, мабуть, увагу: він писав про те, що Місяць — це крайня межа падіння Всесвіту. Він так і казав, що Місяць харчується життям Землі. І в цьому нічого дивного немає, бо в цьому колапсі, у цьому кільці місячному, ми, як у лабіринті. Це і є Лабіринт Мінотавра. У древніх мовах Місяць так і називається: «Мінос»! І звідси слово «мінливість» (час). Отже, Місяць задав ритм Часу.

Щоб змінитися, щоб стати іншою істотою, потрібно розірвати це кільце, вийти у Всесвіт, створити АСТЕРОЇД СВОБОДИ. Спершу ми створимо Астероїд Свободи на Землі, і поступово, де б ви не були, ви повинні пам'ятати, що кожен із вас уже несе з собою зерно Астероїда Свободи. І вже будете і там, за межею так званої смерті, шукати своїх друзів, шукати оцей ЗОРЯНИЙ КЛЮЧ. І якщо цей ефект духовний буде передано через сфери, уже ніщо нас не затримає! Чому Христос і сказав: «Встаньте, ідемо звідси!» Учні не зрозуміли Його. Тоді Він сказав: «Іду від вас, щоб приготувати місце вам». А коли приготую, «прийду знову і візьму вас до себе, щоб і ви були, де Я»[16]. Як ясніше сказати людям, що йдеться саме про підготовку іншого Космосу, іншого Поля?! І цей Титан, Син Божий уже підготував таке Поле. І Він тільки й жде, щоб ми розірвали тенета псевдорелігійних колапсів, які нас затримують на Землі, кажучи: «Підождіть, підождіть… Він прийде, колись прийде, прийде…» Священики тримають за поли Зоряних Птахів, а приходять самозванці, які називають себе «христами», «пророками» і говорять про черговий «прихід». Це містифікація! Христос давно прийшов. Дві тисячі років тому Він віддав свій Ментал, свою Душу, свою Любов людям Землі. У кожному з вас є Його Дарунок, Його Сонячний Геном, Його Зоряний Талант! І Він заповів виростити Його, умножити десятикратно. Той, хто закопує цей Талант у землю, як в цій притчі говориться, тому нічого вже робити, той нікуди не піде, той тут так і залишиться. Звісно, на цій Землі після того, як Зоряні Птахи вилетять у Безмір, залишиться якесь життя, але це вже буде пітьма зовнішня.

Зверніть увагу: Христос казав про Світ внутрі нас. Так от, Зоряний Світ — це Світ усередині нас. У пророцтві сказано: «І Сонце померкне, і Зорі впадуть з неба». Що це означає? А те, що ми — Зоряні Першопрохідці — заберемо свої Зорі! Кожен із нас — Зоря. Древні казали, що кожен із нас має свою зорю на небі. Кожен із нас відчує себе такою зорею. Кожен із нас буде Творцем дивовижного Всесвіту. Зараз це може здаватися легендою, казкою, байкою. Але це набагато реальніше, ніж те, чим ми зараз займаємося. Ми так тісно наблизилися до рубежу прориву, що або розіб'ємо голову об цей мур, або, як древній Фархад із східної казки, пролупаємо скалу, і тоді Океан Духа прорветься, спопелить те, що належить попелу, і забере з собою у Всесвіт те, що Вічне, те, що Живе.

Зараз ми наближаємося до критичної точки. Кожні 12 тисяч років відбувається протистояння Колапсу і Сонячної системи. При цьому в перигелії на Землі відбуваються горотворення і водні потопи, як було приблизно 12 тисяч років тому, або в афелії, тобто при наближенні до Чорної діри, відбувається так звана «вогняна смерть». Всесвіт нагадує пісочний годинник. І ми наближаємося до його «горла», спіраль поступово звужується, і ми повинні проскочити крізь це вогняне «горло». І якщо ми досягнемо вогняного ментального рівня, то проскочимо, бо наш внутрішній ментальний двійник не згорає. А якщо ми залишимося на рівні нижчих ефірно-астральних планів, де панують насолода, владолюбство, земна історія, тлінні ідеали, меркантилізм, то ми не перейдемо: тільки те, що має виміри космічні, не згорить при проходженні.

Багато вчених-астрофізиків незалежно один від одного протягом останніх десяти років досліджували напрямок до Чорної Діри, динаміку падіння нашої планети з Сонцем у її надра і швидкість, з якою це відбувається. І приблизно розрахували, коли це може статися. Залишилися буквально десятиліття. І те, що з нами зараз відбувається, інфляція, економічне падіння, екологічний розгром, — це все не просто неуцтво і невміння політичних діячів чи економістів, це тісно зв'язано з космічною ситуацією[17]. Ми знаходимося в тій точці Космосу, де енергетична константа нашої системи виснажується. Це так, як в електриці: при частоті трошки меншій від певної константи ми отримаємо енергетичний збій. І ми змушені постійно обмежувати користування, але поступово все згасатиме, і ніщо не допоможе, якщо ми не зможемо втримати певну енергетичну константу.

Що ж стосується космічної константи, то тут взагалі нічого ми не вдіємо, якщо не буде напрацьований потужний енергетичний кристал. Саме про це говорило багато мислителів. Це кристалічні, соціальні утвори могутніх побратимів і посестер, які на себе приймають огненний космічний потік. Вони тоді заряджають згасаючу Землю новим рівнем енергетичної константи, точнісінько так, як це відбувається в атомі. Коли на атом спрямувати певну порцію енергії, електрони засвоюють цей квант енергії і перескакують на вищу орбіту. Такий атом стає енергетично насиченим, він ніби оновлюється. Точно те саме буде, якщо Людство відкриє знову келих свого Духа назустріч Божественній Безкінечності, тоді океан енергії ринеться, і ми оновимо наш соціум, нашу освіту мистецтво, культуру, духовність. Все відбудеться зовсім несподівано. Як сказав апостол Павло: «Змінитесь у кліп ока. Ляжете спати одні — встанете другі». Саме оце і є стрибок на іншу орбіту Буття. Як воно буде практично — важко сказати: це можуть бути несподівані відкриття, несподівані осяяння, поява геніальних дітей. Отже, основне завдання, ще раз підкреслюю, — це підготуватися до ПРОРИВУ і довбати ментальну скелю, яка дуже тверда. її треба довбати кожного дня. Треба, щоб це було повсякчас — і вдень, і вночі…

Нагадуємо: лекції читалися в 1993 році.

Запитання:

Який найкоротший шлях для встановлення зв'язку з Батьком Небесним? Що це: думка, молитва, прохання чи щось інше?

О. Б.:

По-перше, треба зрозуміти саме поняття Батька Небесного. Згадайте: коли Пилип звернувся до Христа з проханням: «Покажи нам Батька», Христос відповів: «Скільки Я з вами, Пилипе, і ти питаєш. Хто бачив Мене, той бачив Батька». Батько — не в потойбіччі, Він тісно зв'язаний з нами. Він проявляється через людські образи. Христос — Син Людський, і разом з тим, Він — Син Божий! І Він, показуючи на себе, казав: «Ти бачив Мене — ти бачив Батька».

І кожен із вас може сказати: «Я схожий на свого батька. Я і є батько». Бо у вас генетика батьківська. А у вашого батька генетика діда, а в діда — прадіда, а в прадіда — пращура, і так далі. І так аж до того, хто випливає з первісного Джерела Буття. Отак просто ми уявимо, що кожен із нас має контакт із Батьком Небесним, із тим таємничим Духом Життя, через свою генетику, через плин життя. Треба мислити дуже просто. Наші прабатьки, праматері безпосередньо випливають із Божественного Джерела. Чому в древності й казали, що люблячи батька й матір — люблять Бога. Якщо ти кажеш, що Бога любиш, а брата свого — ні, це брехня. Тому що Бог відбивається в батьках, у Вітчизні, у Землі, у Всесвіті. Це Єдиний Потік Буття…

Зв'язок — це і думка, і молитва, і прохання, і просто праця, щоденна праця. Чи то в школі, чи то в сім'ї, чи то на полі. Де завгодно! Ви згадайте, як діяв і жив преподобний Сергій Радонежський. Він навіть молився не часто. Він кожну свою працю — чи коли робив каплицю, чи коли спілкувався з людьми — присвячував Матері Божій, Богові, Трійці Святій. Оце вражаюче! Він діяв на користь зв'язку із Вищим Світом. Кожна ваша дія повинна бути близька до Бога. Треба вашу дію вдосконалити так, щоб ви були увесь час на одриві, не зв'язуватись тісно із тяжінням Землі, а навпаки, забирати проблеми, сублімувати їх, щоб вивести їх за межі планети, у політ. Думати, чи буде те, що ви робите, придатне для XXI, XXII, XXIII віків.

Запитання:

Який повинен бути контроль, які поняття повинні бути поставлені в критерій відбору людей в групу Прориву?

О. Б.:

Контроль тільки один — власного Духа. Колись у монастирях потрібні були покаяння, сповіді перед старшими, бо приходили до монастирів люди ще з примітивним менталом, не дисципліновані. Вони убого думали про навколишній світ. І старші жерці, святі старці їх «лікували». А зараз у кожного в душі живе юний Христос, котрий жадає стати дорослим. Він і буде вашим контролером. Христос говорив: «Хай не буде у вас учителів і наставників, бо один у вас Христос — Учитель і Наставник». А оскільки Він, як сказано, внутрі нас — значить, необхідно прислухатися до Його Голосу. Бо якщо ви самі не зумієте себе контролювати, то ніякий прокурор, ніякий наставник зовнішній нічого не зможе зробити.

Якщо ви відчуваєте, що вам гарно в цьому Зоряному Ключі, якщо ви відчуваєте, що Свобода для вас пахне Радістю, не треба вам ніякого контролю. У Зоряному Ключі, Ключі Зоряних Птахів, який може бути контроль? Хіба що крило сусіда, яке ви відчуваєте поряд. І це вже сила, це моноліт Єдиного Ключа! Втомився той, що попереду йде, займає його місце другий. Тобто лідер може бути навіть тимчасовий. Чому ж Христос і сказав: «Відкрийте серце, і Я поселюся з Батьком в ньому. І тоді сотворите те, що Я, і навіть більше Мене». Якої ще більшої гарантії можна дати, що Людина підніметься до рівня Христа?!!

Запитання:

Скажіть, будь ласка, які є відомості, чому саме почався колапс Люцифера?

О. Б.:

Древні легенди — і християнські, і східні, і перекази народу Майя — всі оповідають, говорячи сучасною мовою, про колосальний бій цивілізацій за володіння певним регіоном.

Разом з тим, є духовна версія, що той, кого називають Люцифером, Ранковою Зорею (володар отої могутньої системи, яка, власне, до цього часу є володарем нашого світу, хоч і згасла), маніпулював із центральним Сонцем системи, намагаючись оволодіти енергетикою цього райдужного гіганта. Це — у повній відповідності із церковною традицією. Що означає: оволодіти такою енергетикою? Стати як Бог. Захотів володіти навіть тим, що ще йому було не підвладне. І коли почалася ця акція з оволодіння силами, якими не можна керувати (Фаетон у колісниці Геліоса), — отоді й відбувся цей спалах. Спровокували, зініціювали спалах гіганта, і він сколапсував.

За деякими підрахунками, він масивніший від Сонця в сотні разів. Колосальна дивовижна Зоря. І головне — вона була життєтворчою. Навіть за гіпотезами деяких теперішніх учених, в ній був так званий компонент «ZOO», життєвий компонент. Ви, мабуть, знаєте, що вчені не знайшли на Землі упродовж останніх століть жодного життєтворення.

Наше Сонце (Геліос, Ярило) не дає життя. Це просто своєрідний ліхтар. А коли існував первісний Рах-Люцифер-Семияр, тоді, очевидно, була сприятлива ситуація для життєтворення, коли із субстанції, при падінні на неї променів, зароджувалося життя. Бо ми добре знаємо, що кожна краплинка навіть мертвої матерії тримає в собі потенціал життя. Але необхідно, щоб на неї упав життєтворчий промінь.

Запитання:

Я торкнувся у своїх духовних пошуках багатьох Учень, а пізніше виявив, що вони не задовольняють мене. Найбільше мене притягує «Агні-Йога». Чи не буде це так званим відступництвом?

О. Б.:

Те, що ви говорите, прекрасно! Це означає, що ви підходите до свого судженого шляху. І сама «Жива Етика» зовсім не вимагає, щоб ви йшли по якомусь змушеному шляху. Ви повинні вибрати для себе конкретний Шлях, конкретного Вчителя, певний Маяк. Але я вам скажу відверто: Учителі, названі в «Живій Етиці», — це своєрідні умовні знаки. А Христос — Син Людський, постать, що наклала відбиток на 2000 років людської історії. Поза ним людської історії вже нема. Ви Його не можете ні відділити від неї, ні зупинити, ні розпочати історію Людини від нуля. Чому? Тому що Він володіє зв'язком із Джерелом Буття.

У тій же «Живій Етиці» Махатма Морія говорить про Христа: «Ми знали багато. Він же міг усе! Ми з допомогою магії оволодівали стихіями природи, а Він Променем Духу Свого впокорював усе!»

Запитання:

Як розуміти проблему добра і зла? Де між ними пролягає межа?

О. Б.:

Все дуже просто: є Творення і є Руйнація. Є творення Краси і є засівання потворного. Ви можете створити і прекрасний будинок, і в'язницю. А можна й творити, руйнуючи. Власне саме тому Шиву — бога Руйнації — називають і Великим Творцем. Тому що Шива зі своїм Тризубцем (Тризубець — знак Тріади, найвищої Божественної Сили) завжди стоїть на сторожі Еволюції, і якщо Десь виникає «антиеволюційна пухлина», Шива б'є в неї своєю зброєю…

До речі, коли я нещодавно був у Індії, я був у резиденції Далай-Лами, розмовляв з ламами, з Оракулом про долю України. Оракул Тибету сказав мені: «Доля України тісно зв'язана з нашим древнім пророцтвом, яке говорить: коли Шива повернеться на свою батьківщину і підніме Золотий Тризуб на блакитному тлі тоді настане час Новотворення».

Шива справді повернувся сюди, адже за легендами древні Арії пішли звідси, від Дніпра, на схід через Іран, Ірак, у Індію, створивши там Аріаварту — Індію, тобто, буквально, «Варту Аріїв». І довгі тисячоліття ждали, поки настане час ментального переливання. До речі, і Христос про це чітко сказав. Коли Його запитали: «Який знак Твого приходу?», Він відповів: «Як блискавка блискає від Сходу і буває видна до Заходу, так буде пришестя Сина Людського!» Тобто, вказано орієнтири — від Сходу до Заходу. Тризуб повернувся додому, і я стверджую, що отут, в Києві, в Древній Слов'янській Землі, розпочинається цей вражаючий акт Новотворення.

Запитання:

Ще раз коротко нагадайте, будь ласка, те, що стосується бога Єгови…

О. Б.:

Ми розповіли про давнього іудаїстського бога Єгову. При цьому ми відзначили, що саме на ньому, значною мірою, лежить відповідальність за уявлення про кінечність світу, притаманне європейському уявленню про світ…

Запитання:

Але згадайте прозріння Вівекананди про Бога Шиву, якого традиційно вважали Богом руйнації, смерті. На Землі нічого не знають про той Безмір Любові, який являє собою Шива. Чи не такий і Яхве-Єгова? Проблема лише в тому, що ми не є середньовічними іудейськими містиками, щоб прозріти і побачити, який він є, що він не такий, яким він нам ввижається?

О. Б.:

Ні. Що стосується Єгови, то навіть зі Святого Письма видно, що він не є тим, ким його вважає церква. Він — не Батько Христа. Він якраз антипод. Особливо в «Євангелії від Іоанна» чітко говориться про Єгову як про Сатану, як про людиновбивцю, який не встояв в Істині. Те, що він робить, є обман, бо він Батько Обману з самого початку. Згадайте, який він дає наказ Мойсееві, коли євреї створили золотого тільця, доки Мойсей був на горі. Він не пожалів нещасних людей, не роз'яснив їм, що вони поклоняються ідолу, а змусив їх брати мечі і рубати одне одного…

І ви вважаєте, що потрібні талмудисти чи середньовічні кабалісти, щоб розгадати суть цих «символів»? Символ гарного Бога буде гарний, символ жорстокого Бога буде жорстокий.

Христос же казав: «Полюбіте ворогів ваших». Це означає — полюбити у ворогу своєму прихованого Титана, Божественне Дитя. Бо коли ми любимо гарне зерно навіть у ворога, то ми допомагаємо йому вирости, воскреснути і тим самим зцілюємо світ. Навіть Сатану можна полюбити! Полюбити в ньому Первонародженого Архангела, первістка Божественного Творіння. Битвою, замиканням Сатани у «безодню вогняну» нічого не зміниш! Все одно буде Світ Щастя — і Світ Муки. І знову два полюси будуть протистояти один одному.

Що значить любити ворога? Це не відповідати йому ударом на удар. Воюючи з драконом, ти не повинен насичуватися ненавистю, бо так ти його не переможеш. Ти, перемігши дракона, сам станеш драконом, як герой старовинної в'єтнамської казки.

Запитання:

Що ви можете сказати щодо 12 Знаків Зодіаку?

О. Б.:

Скажу. У в'язниці 12 камер. І тюремники періодично переміщають в'язнів із камери в камеру. Для чого? Щоб оновлювати обстановку, щоб були нові люди, нова інформація, щоб ми не закисали і не повставали. Ви розумієте, в чому тут хитрість? Щоб вважали, що відбувається оновлення! Ось пройшло дві з половиною тисячі років: новий знак, новий тригон, вода, огонь, земля…

Зодіакальне Кільце має дуже цікаве і зловісне походження. Колапс, що утворився в результаті падіння древнього Світу, — це древній Пуруша, Першолюдина. У Скандинавії його називали Іміром. Розчленивши його, Боги, сотворили людину, світ, її тюремність і так далі. Так от, ця небесна сфера, Зодіакальне коло, це і є колосальна КОСМІЧНА ЛЮДИНА, яка має свій голографічний відбиток на Землі. Кожен з нас не може вмістити в себе весь Зодіакальне коло. Тому він при народженні отримує лиш обмежений промінь. Так от, якраз треба подолати цю астрологічну приреченість, тому що це прекрасна, романтична, зоряна тюрма, яку для нас сотворили демонічні монстри. їм потрібно тримати мільярди душ у цьому колапсі, пити з них кров. Тому завдання астрологів грядущого віку не в тому, щоб просто описати, в якій камері зоряній ти живеш, а показати, як вийти за межі цього колапсу. І щілина, до речі, така залишена.

Ви знаєте, що є тринадцятий знак, знак Змієносця, і саме через цю астрологічну щілину у цей світ прийшов Христос. Чому Він і сказав: «Будьте, як діти, прості, але й мудрі, як змії». Бо лише через знак Змієносця можна вирватися…