Пів короля

Подяки

Як завжди, чотирьом людям, без яких…

Брен Аберкромбі, чиї очі втомилися це читати.

Нікові Аберкромбі, чиї вуха втомилися про це слухати.

Робові Аберкромбі, чиї пальці втомилися гортати сторінки.

Лу Аберкромбі, чиї руки втомилися мене підтримувати.

Жодна людина не є самотнім островом, а тим паче та, що пише ці рядки. Тому також дякую від щирого серця:

За те, що заронив у мене зерно цього задуму, — Нікові Лейку.

За те, що потурбувався, щоб із паростка виросло дерево, — Робертові Кірбі.

За те, що потурбувалася, щоб дерево дало золоті плоди, — Джейн Джонсон.

Оскільки метафора з деревом себе вичерпала, просто дякую всім, хто допомагав створювати, просувати, видавати, рекламувати, ілюструвати, перекладати й, понад усе, продавати мої книжки будь-де в світі. Зокрема: Наташі Бардон, Еммі Куд, Бенові Норту, Трісії Нарвані, Джонатанові Лайонсу і Джинджер Кларк.

Художникам, які не побоялися прийняти неймовірно складний виклик і доклали усіх зусиль, щоб моя книжка мала такий шикарний вигляд, — Ніколетт і Теренсові Кейвенам, Майкові Браяну і Домінікові Форбсу.

За невичерпний ентузіазм і підтримку за будь-якої погоди — Джилліан Редферн.

А також усім тим письменникам, чиї дороги перетнулися з моєю на просторах інтернету, в барі, а іноді й на друкованій сторінці. Хто допомагав мені, радив, жартував і постачав ідеї, варті того, щоб їх вкрасти.

Вони самі знають, про кого я кажу…