Мережевий ефект

16

Murderbot 2.0

Розгорнутий на борту Дослідника компанії "Баріш Естранза"

Статус місії: затримка

Система TargetControlSystem знала мене. Я вбив ту її копію, яка захопила АРТа.

Я сказав: "Боляче? Розкажи мені про це."

Вона розташувалася у системах Дослідника, де жив бідний пілот-бот. Раніше я зробив короткий огляд, перш ніж вона мене оточила, але залишилися лише випадкові фрагменти коду; ядро пілот-бота було видалене. TargetControlSystem хотіла витягнути мене з SecSystem, щоб вбити, але у неї був доступ до архівів пілота-бота, і вона уявляла, що таке вбивча програма.

Я сказав: "заходь і візьми мене." (Так, я тягнув час. У мене були встановлені пакети кодів, і я міг зробити багато деструктивних речей всередині Дослідника, але ніяк не міг висадити людей з корабля або отримати повідомлення від АРТа.)

Потім щось інше встановило зв’язок, позашляховий зв’язок через комунікацію. З іншого корабля? З космічного доку? Або з планети? І хто б не встановлював зв’язок, це мала бути "ціль", тому що вона використовувала їхню мову. Повідомлення призначалося для targetControlSystem, але я зміг отримати вхідний, непереведений сигнал.

TargetContact хотів, щоб targetControlSystem дізналася, хто я, щоб вони могли мене використати. Можливо, я якраз те, що їм було потрібно. TargetControlSystem відповіла, що я SecUnit. TargetContact сказав, що це неможливо, SecUnit — це свого роду бот, подібний до тих, що були на захоплених кораблях, з якими можна легко впоратися, коли ви контролювали людей.

(Так, там було сказано "людей". Але якщо це був чужий інтелект, то всі медіакомпанії, які створювали жахи, дійсно помилялися. Що не було неможливим, враховуючи, наскільки неправильно ЗМІ сприймають все інше.)

(Знаєте, я теж сумніваюся, що це був інопланетний інтелект.)

Система targetControlSystem сказала: ні, він занадто небезпечний.

Я сказав: "Це правда."

TargetContact мене почув. Вони злякалися. Вони запитали: "Хто ти?"

"SecUnit. Програма-вбивця."

TargetContact сказав: "Привид у програмному забезпеченні".

Мені це сподобалось. Я дивився медіа з привидами, хоч у мене більше не було доступу до файлів чи заголовків. Я сказав: "Привид, який тебе вбиватиме."

Щоб довести мені, що я безпорадний, TargetContact почав показувати мені відео безпеки. Не було метаданих, які б повідомляли, де вони були записані. Не на кораблі. Можливо, космічний док? Але що робив агробот у космічному доці? Агробот, який бореться з… Боже мій, це ж я.

TargetContact сказав targetControlSystem, "Це програмне забезпечення, а не SecUnit. SecUnit був на поверхні, зараз він у нас."

TargetControlSystem сказала TargetContact: Ви передаєте йому дані, зупиніться.

Версія 1.0 знаходилася на планеті і була захоплена, і ми зараз серйозно закручені. Вибачте, АРТ. Вибачте, я і я 1.0.

Це було тоді, коли я зловив попередній безпечний контакт від SecUnit'а 3.

Він щойно вимкнув командний модуль.

Я перевірив огляд камери коридору і подивився, як він пробує рухати ногами, і броня згинається, коли він зрушує плечі. Дивно було бачити це ззовні. Я знав, що він думає. Коли я зламав командний модуль, моя перша думка полягала в тому, що командний модуль зник, і я можу робити все, що захочу! Моє друге усвідомлення було: а чого я хочу? (Я застряг на цьому питанні тривалий час.) (Насправді я Версії 1.0 все ще застряг на ньому, наскільки я знав.)

Я запитав його: "Що ти хочеш?"

SecUnit 3 сказав: "Допомогти вам знайти наших клієнтів". Потім додав: "Після цього у мене немає інформації."

Тепер він підтримає мене.

Я надіслав SecUnit 3 коротку інструкцію/пакет повідомлень, і він відповів: "Підтверджую. По твоїй команді."

TargetContact тим часом повідомляв targetControlSystem, "Нейтралізуйте це програмне забезпечення", а потім вони почали кричати, тому що я запустив усі свої пакети коду, а targetControlSystem — пакет для очищення SecSystem, і я спробував очистити targetControlSystem. Дивно, але TargetContact був якимось чином безпосередньо пов'язаний з targetControlSystem і, здавалося, відчував фізичні реакції на основі того, що я з ним роблю. Вау, це було поганим становищем зараз.

TargetContact намагався відключитись, але я заблокував відключення. TargetControlSystem намагалася видалити мене, але я робив однофункціональні дублікати себе і відпускав їх, тому йому доводилося багато разів розділяти свою увагу. Одночасно відбувалися інші речі, три з яких:

1) CodeBundle.LockItDown закрив усі люки на борту, крім тих, що були розташовані безпосередньо між позицією SecUnit 3 і доступом до човника.

2) CodeBundle.Fuck обсмажив всі targetDrones.

3) CodeBundle.FuckThisToo перервав зв’язки між твердотільним екранним пристроєм та людськими імплантами. О, і я вимкнув підтримку життєдіяльності на мостику, щоб цілі, які перебували там, могли подумати про інші речі, окрім перезапуску пристрою.

Я сказав SecUnit 3: "Вперед."

Він повернувся до замкненого люка у вітальні, пробився крізь панель елементів керування та вдарив по ручному розблокуванні, перш ніж я встиг відкрити його дистанційно. (Це одна з причин, чому Версія 1.0 згадує про свою броню.) Деякі люди прокинулися, коли з'єднання з імплантами перервалося, а інші почали смикатися і стогнати. Людина АРТа, Турі, молода, як Амена, отямилася першою і подивилася на SecUnit'а 3, коли він зайшов всередину. SecUnit 3 сказав усім ошелешеним, ще напівсвідомим людям: "Я тут, щоб забрати вас. Будь ласка, співпрацюйте, наскільки це можливо, і я відведу вас у безпечне місце". Він прочитав мій пакет повідомлень, тому що повернув шолом до Турі і додав: "Мене надіслав Перигелій".

Все ще будучи на підлозі, Каріме задихала швидше і спробувала зіп'ястися на ноги. Коли вони з Турі поставили Мартина прямо, вона сказала: "З нами були інші люди — в такій формі, як на нас, де вони…"

"Їх більше немає на борту". SecUnit 3 нахилився, допоміг встати з дивана техніку Баріш-Естранзи і поставив його на ноги. "Будь ласка, швидше за мною".

Справжня вбивча програма вже знищила би корабель, але мені довелося чекати, поки люди дістануться безпечного місця. TargetControlSystem боролася зі мною за управління мостиком і програла, але у відповідь вдарила по SecSystem і видалила моє сховище медіафайлів. Ну, тепер я розізлився по-справжньому. Я вдарив по системі управління двигуном і змусив її подумати, що збираюся її перевантажити. Вона впала в паніку і зайнялася посиленням свого захисту, поспішно укріплюючи стіни, а я перейшов до управління зброєю і скинув ще один пакет коду, який зробить велику дірку в корпусі корабля, якщо хтось спробує розблокувати систему націлювання.

TargetControlSystem написала і запустила процес видалення моїх дублікатів майже так само швидко, як я міг їх створювати. (Інша її ітерація на борту АРТа, мабуть, змогла надіслати звіт про те, як я 1.0 робив це першого разу. На щастя, я не був достатньо неохайним, щоб спробувати двічі використати одну і ту ж первинну атаку.) Я розділив свою увагу і тепер воював на дюжині фронтів. Я втратив CodeBundle.LockItDown і всі внутрішні люки відкрилися. Я поглянув на камеру коридору, де Каріме тягнула за собою Мартина, а Турі керувала кульгаючою командою Баріш-Естранзи. Жінка з відмітними знаками старшої промовила: "Решта екіпажу — це керівники…"

"Ви єдині, хто вижив на борту", — сказав SecUnit 3.

Дві озброєні цілі вискочили з перехідного коридору на модульну док-станцію щоб обстріляти людей. SecUnit 3 кинувся приймати удари по своїй броні, узяв свою снаряду зброю в руку і навів на цілі, коли я втратив огляд.

Весь цей час (це було 3,7 хвилини, що дуже довго, коли ви перебуваєте у вірусній атаці) TargetContact намагався розірвати зв’язок із кораблем. Якби я відпустив його, у мене було б більше ресурсів для того, щоб вигнати лайно з targetControlSystem, але я хотів цього з'єднання.

Люди були майже на місці.

TargetControlSystem зламала мої стіни, щоб обсмажити розділи SecSystem, і мені не вистачало часу. Я не зміг зв'язатися з SecUnit 3 і не зміг переглянути камерою шлюз шаттла. О, у мене з'явилася ідея.

Я відмовився від SecSystem, де targetControlSystem тріумфально знищувала решту її функцій і тепер перейшла до відносно нескладної системи, яка контролювала док-станцію модуля. Це дало двадцять дві секунди затримки, які мені були потрібні, щоб переглянути місцеву камеру та побачити SecUnit'а 3, що утримує люк модуля, поки Каріме та Турі заштовхують інших людей у човник. Мені вдалося закрити люк модуля, блокуючи доступ Цілей. SecUnit 3 одразу повернувся і закинув на борт останню кульгаючу людину Баріш-Естранза, підштовхнув Турі та Каріме, ступив за ними і закрив люк. Як тільки ущільнення стало герметичним, я відстикував човник.

Система TargetControlSystem била мене всім, чим могла. Вона сказала мені, що я ніколи не отримаю корабель.

Я сказав їй: "Гаразд, ти збережеш корабель. А я візьму планету." Потім я перейшов на з’єднання з TargetContact і відвалився від Дослідника, слідуючи по каналу зв’язку до TargetContact.

Я чув наказ TargetContact, "Вогонь по човнику, не дайте йому втекти!"

(Так, це не було схоже на інопланетянина. Я думаю, що це була людина. І ха, я не планував, що це станеться останнім, але все вийшло добре.)

TargetControlSystem повідомила про блокування націлювання.

Мій останній пакет кодів, пастка, яку я залишив у системі озброєння, активізувалася. Статика, яка викликала вибух, і розкол корпусу Дослідника відлунювали за мною, коли я впав на поверхню.