— А я, Прабабусю? — запитав Тімоті. — Я також з’явився через вікно на Високому Горищі?
— Ти не сам з’явився, дитя моє. Ми тебе знайшли. Тебе залишили в кошику на порозі дому з томиком Шекспіра в ногах і «Падінням дому Ашерів» Едґара Аллана По замість подушки.
Із запискою, приколотою до сорочечки: ІСТОРИК. Тебе послали, дитя моє, описати нас. Занести в списки, занотувати наші польоти від Сонця, нашу любов до Місяця. Але, в деякому сенсі, тебе викликав будинок, а твої маленькі кулачки жадали писати.
— Що, Прабабусю, що?
Древні губи шепотіли та бурмотіли, бурмотіли та шепотіли…
— Почнемо з того, що будинок становить собою…