Бурштиновий Меч 3

Брандо затамував подих, а Лотос подивився в бік Фан Ці.

!

Але наступної миті в залі запанувала така ж тиша, як і раніше, і якийсь час нічого не відбувалося. Брандо був приголомшений, подумавши, що це була навмисна домовленість віруючих Овечої голови, але коли він підняв очі, то виявив, що високопоставлений священик, який стояв на вівтарі, також був приголомшений.

.

У залі на мить запанувала тиша, а потім відреагували присутні віруючі Овечої голови. Вони не вперше брали участь у таємній зустрічі. Звичайно, вони відчували, що воля Господа Акенту не прийшла.

Всі підняли голови і вражено озирнулися навколо, ніби намагаючись розібратися, що сталося.

?

У чому ж справа?

?

Чи сердитий лорд Акенту?

?

Хтось зіпсував церемонію?

Хтось у залі одразу ж засумнівався, і сцена на деякий час трохи вийшла з-під контролю. Високопоставлений жрець на вівтарі зістрибнув вниз і пішов у напрямку Фан Ці. Брандо побачив дії співрозмовника і одним рухом руки вже схопив руків’я Одерфейса.

Але тільки-но він зібрався рушати, як почув позаду порив кроків, а потім хтось поза залом зробив зауваження

Всі віруючі Учителя, мовчіть!

Віруючі Овечої голови в залі злякалися і підсвідомо заспокоїлися. Брендел обернувся і побачив важливу фігуру в чорній мантії, яка, очевидно, відрізнялася від звичайних членів церкви. До зали його провела група людей. Увійшовши до зали, він озирнувся на всіх і сказав

!

Віруючі в майстра, беріть в руки зброю, ви потрібні вашому господареві!

1371

Розділ 1371

,

Раптова поява патріарха була схожа на іскру, що впала в киплячу олію, запаливши гнів у серцях віруючих Овечої голови. Вони вже були в тривожному і маніакальному настрої через невдачу приїзду Акенту. Почувши слова патріарха, у залі пролунав вибух гнівних криків.

?

Єретики вторглися в Хадерланд?

!

Убийте їх!

!

Вони винуватці, які розгнівали Господа Акенту!

. ���

Патріарх був дуже задоволений реакцією натовпу. Він вийняв сірий плащ і сказав: Єретики вторглися на територію Господа Акенту і заплямували святу кров сутінків. Я прошу вас схопити цих єретиків

?

Після цього він глянув на зал і випадково зустрівся очима Брандо під капотом. Серце Брандо перестало битися. Він думав, що його викрили. Йому було дуже цікаво. Звідки ці люди дізналися про стосунки між Фан Ци і ним самим?

Але швидше, ніж він думав, в ту мить, коли співрозмовник глянув на нього, він уже підняв мантію і відкрив темно-золотий клинок під лезом Священного Меча Одерфейса.

Очі патріарха розширилися, коли він побачив, що Брандо раптом витяг меч з-під мантії. Він просто недбало дивився в цей бік. Хоч би як він на це дивився, учень витяг меча був вчинком ветерана. Судячи з його вчинків, було очевидно, що він не відгукнувся на заклик лорда Акенту.

!

Тут є непрохані гості!

Патріарх був стривожений. Саме тоді, коли він збирався говорити, з зали раптом долинув дитячий голос. Єретики є!

Фан Ці почув чіткий удар. Він був приголомшений, побачивши, як глечик параболою впав біля його ніг і розлетівся на друзки. Не встиг він зреагувати, що це за глечик, як побачив хмару білого диму, що виходила з розбитої банки.

.

У темряві ніхто не міг сказати, хто говорив, але звук розбиття глека, здавалося, обірвав останню струну в серцях фанатичних віруючих. Всі підсвідомо дивилися в той бік і бачили, що зал вже наповнився димом, ніби хтось кинув димову шашку посеред натовпу.

!

Є єретики!

!

Серед нас є єретики!

.

Фанатичні фоловери тут же випустили вибух криків і гнівно протиснулися в той бік, немов хотіли витягнути хлопця, який викликав хаос в натовпі. Однак їхні дії не тільки не змогли виправити ситуацію, а й зробили зал ще більш хаотичним. Всі штовхалися і штовхали один одного. Для того, щоб позмагатися за позицію, щоб краще виступити перед Лордом Акенту, деякі люди навіть почали плакати. Незабаром розрив перетворився на бійку, а бійка переросла в хаотичну бійку. У залі панував хаос. Послідовники спереду і ззаду топтали один одного, і на мить почулися крики.

?

Як тільки Брендел витягнув меч, він зрозумів, що ситуація склалася саме так. Він був приголомшений. Голос маленької дівчинки не був схожий на голос Хуан Хо, але хто ще, крім них, намагався створити тут хаос?

Однак ця раптова сцена якраз і допомогла йому. Він заспокоївся і озирнувся. Раптом він зрозумів, що його начебто ніхто не помічає. Спочатку він був одягнений як учень Овечої Голови. Навіть якщо він витягав меч, фанатичні віруючі поруч з ним думали лише про те, що він відгукується на заклик Патріарха.

Він глянув на учня Овечої Голови, від якого раніше отримав багато інформації. Він побачив чоловіка, який розмахував руками з червоним обличчям, намагаючись втиснутися в натовп. Він на мить подумав, потім одразу схопив Дельфайна за руку і відступив. Хуан Хо і пан Лю в натовпі не дбали про те, щоб захистити себе. Магадалу було трохи гірше, але його становище було занадто далеко від княгині-черниці, і він не міг їй допомогти.

.

Хоча натовп, здавалося, штовхався в той бік, де був Фан Ці, Брандо не надто хвилювався. Зрештою, навіть якщо Фан Ці був ненадійним, він не був тим, з ким звичайні послідовники могли б щось зробити.

?!

Пастух не помітив дій Бренделя, бо дим, який раптово піднявся вгору, створюючи хаос, затулив йому огляд залу. Він, очевидно, не очікував, що таке станеться, і на мить був приголомшений. Потім він розлютився і закричав: Що ти робиш?!

Ви купа ідіотів, вона ззаду!

.

Він тупнув ногами і сердито закричав. При цьому він наказав своїм послідовникам і охоронцям розділити натовп. Але в цей час Патріарх раптом побачив маленьку фігуру, яка стрімко відступала уздовж стіни Святого Храму. Це був протилежний бік натовпу, і він прямував до чорного входу Святого Храму.

!

Серце Патріарха затремтіло, і раптом він згадав про свою місію. Йому було начхати на людину, схожу на язичницького загарбника. Він показав у той бік і закричав: Це вона, йди лови її, не дай їй втекти!

Лотос спіткнувся до задніх дверей коридору. Почувши крик, вона не могла стриматися від тремтіння, але її кроки пришвидшилися. Лютня крикнула під капюшоном: Нас виявили, біжи!

Але тільки-но вона вилізла на подіум, як почула сердитий рев: Клятий язичнику, йди до біса!

-

Вона побачила високопоставленого послідовника, який раніше головував на церемонії, на вівтарі з налитими кров’ю очима. Він тримав у руці жертовний кинджал і кинувся в її бік зі скривленим обличчям.

- ! ,

Лотос так злякався, що її обличчя зблідло. У хвилину відчаю вона забула, що на трибуні був високопоставлений учень Овечої Голови. На якусь мить її руки й ноги похололи. Але в цей час з її капюшона вилетів вогненно-червоний вогник і влучив кинджалом у руку високопоставленого фоловера. Зі звуком дзень кинджал вилетів з руки високопоставленого послідовника і прибився цвяхами до сусіднього стовпа.

-

Високопоставлений священнослужитель тримав його за руку і кричав в агонії. Вся його рука була підпалена.

,

В цей час Брандо просто повернув голову і побачив цю сцену. Він відчув, як Одерфейс у його руці ледь чутно підстрибнув. Він підсвідомо повернув голову і побачив, як високопоставлений послідовник перетворився на факел.

?

Лютня?

Як тільки Брандо побачив світло меча, він зреагував. Очевидно, це був меч маленької феї Лютні. Він бачив його одного разу за бар’єром стихій, і білий туман також підказав йому, що сила останнього насправді є проекцією Священного Меча Одерфейса. Тож не дивно, що Полум’яний Клинок зміг це відчути.

-

Але в хаосі маленька фея Лютня, мабуть, не почула поклик Брандо. Вона вбила високопоставленого послідовника мечем і озирнулася, щоб побачити Лотоса, який все ще був у заціпенінні. Він не міг стриматися, щоб не нагадати їй: Не будь у заціпенінні. Поспішайте покинути це місце. Якщо ми знову зіткнемося з аватаром диявола, ми обоє помремо!

, -

Тільки тоді Лотос зреагував. Вона не встигла ні подякувати, ні злякатися. Вона квапливо підвелася з землі, обережно обійшла високопоставленого послідовника, який голосив і катався по землі, і побігла в напрямку задніх дверей за трибуною.

.

Але іноді, чим більше ви чогось боїтеся, тим більше ви з цим зіткнетеся. Спочатку вона була досить обережною і була досить далеко від високопоставленого послідовника. Але раптом послідовник Овечої Голови закричав і схопив її за щиколотку лівою рукою.

. ?

— скрикнула дівчинка. Як її сила може зрівнятися з високопоставленим членом культу Овеча голова? Не кажучи вже про те, що останній використовував свою силу перед смертю. Вона в одну мить впала на землю, і навіть фею в капюшоні викинуло назовні.

. -

Лют був захоплений зненацька і кілька разів падав на сіру дерев’яну підлогу храму, перш ніж піднявся з брудним обличчям. Він озирнувся назад і раптом занепокоївся, бо побачив, що вкритий полум’ям послідовник Овечої Голови тримає теля Лотоса і відчайдушно тягне її назад, ніби хотів обійняти її, і вони обоє померли разом.

.

Це було лише питанням однієї-двох секунд. Навіть якби це був він, він не зміг би вчасно її врятувати.

-

Але в цей час у залі пролунав раптовий гуркіт, а з центру залу пронеслася хвиля повітря. Хвиля повітря пройшла через подіум, пройшла повз високопоставленого послідовника, який тримав у руках Лотос, і пройшла повз маленьку фею Лютню. Відразу ж вони втрьох полетіли і вдарилися об стіну.

.

З’ясувалося, що Фан Ці, який перебував у натовпі, остаточно роздратувався на послідовників, які продовжували стікатися до нього. Він більше не дбав про те, щоб ховатися. Він прямо підняв свою силу на найвищий рівень, і зростаюча Сила стихій відразу ж штовхнула в усі боки. На якусь мить у залі прокотилася хвиля ударної хвилі, що розширювалася, вибухаючи зсередини. Ця ударна хвиля була лише трохи сильнішою за сильний вітер для Брандо та інших. Це не мало ніякого ефекту, крім розпушування волосся.

Але для простих послідовників ця ударна хвиля стала непереможною силою. Першими не пощастило тим, хто найближче до центру. Вони зовсім не змогли чинити опір і були прямо зметені цією силою зсередини назовні. Вони вдарили людей, які стояли позаду них, а тих, хто стояв позаду них, скинули з ніг. Немов доміно, вони падали один за одним. Члени культу Овеча голова перебували в стані хаосу.

.

І його ненавмисний удар якраз і врятував життя Лотоса. Маленька фея Лютня була захоплена зненацька, і його голова вдарилася об стіну з боку подіуму. У нього паморочилося в голові, але коли він подумав, що Лотосу все ще загрожує небезпека, йому було байдуже, що все його тіло розвалюється. Він перевернувся, підвівся з землі і саме тоді, коли збирався шукати місце маленької дівчинки.

. .

Але він побачив, що повз нього швидко проходить постать. Він Сіель око розплющив очі і побачив, що постать раптом кинулася до високопоставленого послідовника, що стояв поруч з Лотосом. Фігура влучила в послідовника, а високопоставленого послідовника, який був наполовину оповитий полум’ям, збили з п’єдесталу.

Цей високопоставлений священнослужитель був уже напівмертвий, і після того, як ударною хвилею його знесло в халепу, його збили з платформи. Його голова вдарилася об землю, і він одразу знепритомнів. Огорнутий полум’ям, він втратив будь-які ознаки життя.

Тоді Лютня побачила, що постать зупинилася, і підняла Лотоса, який сидів на землі. Він почув здивований голос Лотоса: Сестро!

1372

Розділ 1372

Старша сестра! — здивовано вигукнув Лотос. Дівчинка здавалася байдужою, коли вона підняла її з землі і спокійно сказала: Ходімо зі мною.

Старша сестра, постривай!

,

— вигукнув Лотос, а потім швидко побіг до Лютні, обережно підхопив її і поклав назад у капюшон.

Дякую, Містере Фея! Спасибі, я знайшла свою старшу сестричку! — повторювала вона, її очі наповнювалися сльозами.

.

Лютня лише допомогла маленькій дівчинці з її інстинкту втручатися в чужі справи. Крім того, вона була принцом вогняних фей, тому від природи була гордою і сповненою праведності. Але в цю мить, зіткнувшись із вдячністю маленької дівчинки, вона відчула трохи тепла в серці і відчула, що її подорож до першоматеріального світу не була марною.

.

Дівчина не мала наміру давати двом занадто багато часу, щоб зітхнути. Вона дивилася, як її сестра забирає маленьку фею, потім підійшла і потягнула її до задніх дверей за подіумом. Власне, там вона і з’явилася.

Але саме тоді, коли дві сестри вже збиралися йти, раптом з іншого кінця коридору пролунало два гуркоти.

!

Зупиніться прямо там!

!

Зупинити!

.

Лотос був злегка приголомшений, а коли повернула голову, то побачила, що Фан Ци дивиться в її бік з обличчям, повним гніву. Але в той же час патріарх культу Овеча голова також дивився в цьому напрямку. Вони розмовляли майже одночасно, потім на мить завмерли і подивилися один на одного.

?

Хто ти?

.

Патріарх відразу помітив священний нефритовий меч в руці Фан Ци і закричав на весь голос.

Фан Ці проігнорував його. Це була маленька дівчинка, яка кинула глечик поруч з ним і викрила його становище. В результаті він ледь не був утоплений культом Овечої Голови. Маленька хитрість Лотоса могла б обдурити інших, але не змогла обдурити його.

.

Насправді саме Лотос спричинив хаос у натовпі. Просту димову шашку також виготовила маленька фея Лютня, яка відповідала за збір матеріалів. І причина, чому вона це зробила, полягала в тому, що побачила сірий плащ у руці патріарха.

.

Це був плащ її сестри.

.

У той момент, коли вона побачила плащ, Лотос подумав, що її викрили. Звичайно, вона не буде сидіти на місці і чекати смерті. Вона майже одразу скористалася запасним планом, який підготувала заздалегідь. Вона кинула димову шашку поруч з Фан Ці, сподіваючись використати справжнього єретика для втечі.

.

Тепер здавалося, що ефект виявився кращим, ніж вона собі уявляла. Мало того, що вона створила хаос, як хотіла, так ще й Фан Ці ненавмисно врятував їй життя.

.

Однак це було занадто добре. Вона не очікувала, що об’єктом її нещастя насправді був фахівець.

.

Насправді, лише коли з’явилася її сестра, вона зрозуміла, що, можливо, помилялася. Патріарх прийшов сюди з плащем сестри, але не для того, щоб захопити її, а її сестру.

.

Однак результат виявився той самий. Щоб знову побачити свою сестру, навіть якщо їм обом доведеться померти тут, вона була готова це зробити.

.

Ці безладні думки на мить промайнули в голові Лотоса. Крім того, вона зупинилася, щоб подивитися на Фан Ці, тому її кроки сповільнилися. Молода дівчина, яка її врятувала, начебто помітила це. Вона насупилася і не почула реву Фан Ці позаду себе. Вона смикнула сестру за руку, вказуючи їй швидко йти за нею і більше не затримуватися.

Але як Фан Ці міг їх відпустити? Він був гордою і зарозумілою людиною. Навіть якщо він не був противником Брандо, він не бажав схиляти голову перед Брандо. Не кажучи вже про те, що його ненавмисно зіграла маленька дівчинка. Якщо він втрачав тут обличчя, то боявся, що помре від гніву. На якусь мить він навіть не встиг потурбуватися про Брандо та інших. Він витягнув меч і зібрався напасти на Лотоса.

Але не встиг він поворухнутися, як побачив, як маленькі дверцята збоку трибуни рипнули. Кілька жерстяних банок заливаються зовні. Ці хлопці, одягнені як Чорні Лицарі, охороняли вхід, як тільки вони входили, а потім розділялися на два ряди, дозволяючи учневі Овечої Голови увійти ззовні.

.

Учень Овечої Голови, який увійшов через чорний хід, був одягнений так само, як Патріарх біля вхідних дверей. Як тільки він увійшов до зали, його погляд одразу впав на дівчину, яка врятувала Лотоса. Він глузував

?

Чому ви не бігаєте?

!

Дівчина, яка тримала Лотоса за руку, зупинилася. Вона міцно тримала сестру за руку, її тіло напружувалося, коли вона дивилася на непроханих гостей, які щойно увійшли до кімнати. Вона була схожа на маленького звіра, готового піти на все в будь-який момент.

Товариші мої, В цей час учень Патріарха Овечої Голови біля головних дверей нарешті крикнув: Ловіть їх швидше. Ці люди – до біса єретики. Крім них, у залі є ще кілька. Не дайте їм втекти!

Тільки тоді Патріарх помітив ситуацію в залі. Він кивнув з похмурим обличчям. Втекти їм не вдасться. Мій напарник, лорд Денук, вже оточив зовнішню частину. Ця проклята маленька сучка, як тільки я отримаю від неї те, що хочу, я здеру з неї шкуру живцем!

Він повернув голову і холодно глянув на Лотоса та її сестру. Дівчинка тремтіла від страху. Її сестра була набагато спокійнішою, але й зціпила зуби. Вона була одягнена у вільний одяг учениці з овечою головою, а її обличчя було сховане під капюшоном. У цей момент її голова була опущена, і ніхто не міг розгледіти її виразу, але можна було уявити, що обличчя її теж жахливо бліде.

.

Вона знала, що чоловік перед нею не бреше. По дорозі вона вже попередила міську варту Хардленда. Вона втекла від їхньої погоні і непомітно пробралася до цього храму, де знайшла свою сестру. Вона не очікувала, що ці люди спіймають її на гарячому.

Але навіть у цій безвихідній ситуації маленька дівчинка не виявляла жодних ознак страху. Замість цього вона відпустила руку молодшої сестри і стала перед нею. Вона витягла з-під мантії кинджал і тримала його обома руками, обличчям до лицарів, які були вищі за неї більш ніж на половину людського зросту.

?

Так? Побачивши цю знайому сцену, княгиня Магадал не могла не випустити тихий крик. Вона подивилася на Брандо, який був неподалік, і прошепотіла панові Брандо:

Брандо кивнув. Він фактично впізнав маленьку дівчинку в той момент, коли вона з’явилася. Він не очікував, що дівчинка буде ходити так швидко, як вони. Здавалося, що вони зробили лише кілька кроків. Адран подивився на маленьку дівчинку позаду себе і зрозумів, що вона може бути тією сестрою, яку він так довго шукав. Як і очікувалося, вона потрапила до рук культу овечої голови.

.

Але що змусило його трохи зацікавитися, так це те, чому Лютня була з ними.

.

Але це все були незначні деталі. Він, звичайно, не міг допустити, щоб учні Овечої Голови забрали сестер. Він попросив Дельфайна відійти в сторону і приготувався зробити свій крок.

Але в цей час усі почули, як учень овечої голови, що стояв перед маленькою дівчинкою, насміхався. Здавалося, його зовсім не хвилював короткий меч у руці маленької дівчинки. Він каже: Скажи мені, куди подівся дракон?

.

Але дівчинка тільки похитала головою і не сказала ні слова.

.

Невдячна маленька сучка. Обличчя Патріарха відразу стало лютим: схопіть їх спочатку і замкніть окремо. Особливо цей. Він вказав на сестру і сказав, що лорд Денук хоче допитати її особисто.

.

Чорний Лицар негайно поворухнувся і оточив двох сестер. Але не встигли вони зробити крок уперед, як перед ними раптом пролетів зелений вогник і прорізався перед ними.

З тріском перед Патріархом і Лицарем з’явився тріск більше десяти метрів. Це була як пряма лінія, яка їх блокувала.

.

Фан Ці тримав у руці Нефритовий імператорський меч, вказав на Патріарха і сказав, що я той, хто хоче звести з ними рахунок. Що стосується решти, то заблукайте.

Обличчя патріарха різко змінилося, і він глянув на Фан Ці Ти не член, хто ти?

.

Фан Ці глянув на нього збоку і сказав: Хто я, це не твоя справа.

!

Дурниці, заревів Патріарх Вони ж спільники, візьміть його в полон!

Кілька Чорних Лицарів негайно змінили свою мету і повернулися, щоб накинутися на Фан Ці посеред залу. Очевидно, що попередня атака Фан Ці містила силу Сили Стихій, що змушувало їх відчувати загрозу.

.

Однак Фан Ци зовсім не дбав про цих хлопців. Адже він все ще був генієм клану Примарних Колісниць. Навіть якщо він не був таким хорошим, як Брандо, перед простими людьми він все одно залишався гордим сином Божим. Зіткнувшись з Чорним Лицарем, який накинувся на нього, він, здавалося, навіть не мав настрою використовувати свій меч. Він прямо підняв руку і штовхнув, і звідти вже виштовхнулася зелена невидима сила.

.

Чорний Лицар не наважився бути необережним перед цією атакою і відразу ж прийняв бойову позу, щоб впоратися з нею. Але коли зелене світло досягло їхніх тіл, вони виявили, що зовсім не можуть чинити опір. Вони були прямо виштовхнуті світловою стіною і вдарилися об стіну з іншого боку один за одним, як мішки. Вони навалилися один на одного і деякий час не могли встати.

?

Стихійне просвітлення! Патріарх кричав і підсвідомо хотів втекти. Який жарт, найсильніший у Хедлан-Сіті, лорд Кронуд, був лише на рівні Просвітництва Стихій. Як тут могло бути таке чудовисько?

Не замислюючись, він не зважав на послідовників, яких привів, і повернувся, щоб побігти до чорного ходу. Але Фан Ці, схоже, не хотів відпускати цього хлопця. Він зробив крок вперед і вже збирався витягти меч, але в цей момент його меч відхилився в інший бік і вдарив ножем у бік двох маленьких дівчаток.

!

Ні!

.

— перелякано скрикнув Магадал.

?

Але Брандо насупився. Крім нього, Хуан Хо і пан Лю також мали такий самий вираз обличчя. Це Хуан Хо пошепки прошепотів Тиск?

,

Аура страху, — відповів Брандо. Расовий талант Повелителя демонів.

, - ?

Як тільки він закінчив говорити, то побачив, що меч Фан Ци зупинився в повітрі. Геній Клану Примарних Колісниць насупився і гаркнув на повітря перед собою: Хто там?

.

Повітря в залі закрутилося, і з’явилася постать демона. Він мав малинову шкіру, зріст майже два чоловіки, а на голові мав дві пари вигнутих рогів. Верхня частина його тіла була людською, але вона була вкрита лускою. Нижня частина його тіла була як у козячих копит, і він мав довгий хвіст.

!

Як тільки цей демон з’явився, присутні учні Овечої Голови стали на коліна і схвильовано закричали: Мій всевишній, всемогутній владико, я готовий служити тобі всім серцем і віддати свою душу!

.

Але насправді, навіть якщо ці люди не розмовляли, Брандо здогадувався, що клон Акенту прибув.

1373

Розділ 1373

.

Як тільки аватар Акенту спустився в зал, простір почав вібрувати, а кам’яні стовпи, що підтримують зал, почали скрипіти і тремтіти. Гравій і гравій посипалися вниз, немов цей маленький простір в будь-який момент зруйнується, тому що не витримає величезного тиску.

.

Цей тиск поширювався на всі боки, змушуючи фанатичних віруючих ще більше падати ниць. Вони голосно вихваляли Палаючих Сутінків, Повелителя Чистилища, Царя демонів. Перед Акенту основний тягар прийняв на себе Фан Ці. Він тримав у руці довгий меч, обличчя його було бліде, з чола капало холодний піт, а очі були чорні, як смола. Він був схожий на самотній човен під час шторму, який готовий будь-якої миті піддатися нескінченному страху.

!

Але його виступ був далекий від задоволення Акенту. Володар Чистилища, мабуть, не очікував, що хтось зможе вистояти під його тиском. Заревів, Смертний, стань на коліна!

.

Здавалося, що тіло Фан Ци несе нестерпну вагу. Хоча він зціпив зуби, його тіло опустилося, а коліна повільно зігнулися вниз.

?

Як можна було примирити цього генія клану Примарних Колісниць? Він заревів і встромив у землю Нефритовий Імператорський Священний Меч у руці. Лезо меча заскрипіло і дюйм за дюймом занурювалося в підлогу Святої зали.

,

Фан Ці збирався стати на коліна від приниження, але саме в цей час пролунав чіткий голос, на який, здавалося, не впливала сила демона

Палаючі сутінки, повелитель чистилища Акенту, великий Цар демонів, здається, що тисячі років ув’язнення не дали вам достатньо уроків?

Почувши цей голос, щонайменше троє присутніх були шоковані.

.

Першою була лютня. Маленька фея ніби подумала, що у неї галюцинації. Вона квапливо підняла капюшон Лотоса і висунула свою маленьку голівку, щоб озирнутися.

Тоді це була сестра Лотоса. Маленька дівчинка почула цей голос, і її тіло злегка затремтіло.

.

Нарешті, це був цар демонів Акенту.

.

Тиск у просторі раптом спав.

Хто це? — сердито заревів Король Демонів. Його голос, що палав від шаленого гніву, справді сколихнув простір.

!

Тисячі років тому він був розгромлений міірнами під час вторгнення на землю, а потім ув’язнений бузьким народом на кілька поколінь. Це була найбільша пляма в його житті, і його все одно не можна було відіпрати. Зайве говорити, що клітка Товариства Мітріла все ще ув’язнювала його тіло, не даючи йому втекти.

.

Можна було передбачити, що навіть якщо він скористається поверненням сутінків, щоб успішно уникнути ув’язнення і повернутися в Пекуче Чистилище, він ніколи не буде таким славним, як тисячі років тому. Який Володар Чистилища? Що таке Король демонів? Що таке Король демонів? Це було як пісок на вітрі.

.

Ця пляма була його найбільшим болем. Тепер хтось наважився посипати його рану сіллю. Навіть низка почестей перед цим реченням була такою пронизливою для нього.

.

Він підвів голову і подивився вперед, але побачив, що в цьому вузькому просторі все ще було шестеро людей, які могли стояти.

.

Першим, хто прийняв на себе основний тягар, природно, була нікчемна і ница людина. Щойно він майже піддався її демонічній могутності, але тепер, коли вона відступила від своєї могутності, людина вже перевела подих. Тримаючи в руці зелений нефритовий меч, він задихався, дивлячись на нього, його очі були сповнені страху та образи.

.

Інша була схожа на жінку, яка однією рукою трималася за стовп, хмурилася і виглядала незручно. Коли Акенту побачив цю жінку, то трохи здивувався. Вона ледь відчувала, що аура співрозмовника дещо знайома, але якусь мить не могла сказати, де її бачила. Адже він був ув’язнений тисячі років, а пам’ять у його свідомості давно була безладною.

.

За ними стояли двоє людей, один старий, а інший молодий. Вона визнала, що це два східні народи. Ці люди походили з Аратула. Їхня батьківщина була повністю знищена сутінками в першій війні, а ті, що вижили, були розкидані по всіх усюдах. Хоча їхні предки були сильними, ці люди не були в очах Акенту.

У певному сенсі демони були безсмертною расою, тому що вони були кігтями та іклами сутінків. Коли їхні тіла падали, їхні заповіти відроджувалися в Хаосі. Їхні особистості, уподобання та звички будуть знищені, але їхня спадщина та спогади будуть передаватися в тому ж дусі.

Як Король демонів, Акенту мав у своїй пам’яті чимало таємниць. Хоча він був неповним, він міг нагадати йому деякі речі багаторічної давнини.

Його полум’яні очі впали на двох останніх людей. Одна з них була ще людською жінкою. Трохи дивним було те, що жінка мала ауру собі подібних. Саме через це інша сторона могла ігнорувати свою могутність.

?

Звичайно, Акенту не зрозумів, що людина, яку він побачив, була Дельфайн, дочка прем’єр-міністра, яка купалася в забрудненому Джерелі Життя. Її тіло було заплямоване аурою повелителя демонів, тож як на неї могла вплинути сила простого Короля демонів?

.

Звичайно, Дельфайн цього не знав. Вона особисто не відчувала тиску вищого демона, і на мить була дещо спантеличена поведінкою інших присутніх.

.

Останнім, на кого прокотився погляд Акенту, був, природно, Брандо.

.

Ліва рука Брандо натиснула на руків’я Священного Меча Одерфейса. Коли очі Короля Демонів прокотилися по ньому, він спокійно підняв капюшон правою рукою, відкривши досить молоде обличчя.

Пане Брандо!

Маленький спрайт підскочив, зістрибнув з плеча Лотоса і впав на підлогу. Він помахав Брандо рукою і сказав: Пане Брандо, це я. Я Лютня. Я тут!

Брандо, природно, побачив його і кивнув на нього, хоча в душі був трохи спантеличений, чому маленький спрайт опинився в цьому місці.

.

Що ж до двох сестер, то старійшина, очевидно, впізнала його, але вона знову взяла молодшу сестру за руку і мовчала.

Увага Брандо охопила їх трьох, а потім повернулася до Короля Демонів Акенту.

Перед тим, як ти помреш, у мене тільки одне питання, Брандо говорив слово за словом, і голос його наче раптом став холодним, Сережка на твоїй руці, де ти її взяв?

.

Коли Брандо поставив це питання, він підвів голову, і його ясні очі вп’ялися прямо в очі Акенту. Володар Чистилища відчув лише холод по всьому тілу, наче його замкнули два гострі мечі. Це шокувало його, і він підсвідомо хотів відступити.

.

Але він одразу відреагував. Як він, Король демонів, міг відступити перед смертним? Він похитав головою, підняв сережку в пазурах і холодно засміявся: Ти це маєш на увазі? Здається, ви теж знаєте ту самку дракона. Саме так, я пошлю тебе назустріч твоєму богові.

?

Ви її вбили?

���

То й що? Король демонів глузував, ніби насолоджувався люттю свого супротивника. Це був інстинкт демонів, який поглинав поживні речовини з відчаю, ненависті та люті смертних. Ця проклята жінка-дракон спочатку була жертвою, приготовленою для мене, великого Короля Демонів. Мушу сказати, що мої підлеглі цього разу добре попрацювали. Мені подобалося розрізати їй горло і слухати її крики агонії та звук свіжої крові, що витікала назовні. Її золота кров, без сумніву, є найкращим подарунком

.

Акенту з гордістю насолоджувався гнівом у серці людини, що стояла перед ним. Що його здивувало, так це те, що серце і воля цієї людини були дуже живучими. Сила, що передавалася від гніву іншої сторони, також була в тисячі разів сильнішою, ніж у звичайних людей.

.

Це збільшення потужності майже змусило його почуватися настільки комфортно, що він ось-ось вирве. Боже, він не очікував, що всього через кілька тисяч років у світі людей буде таке могутнє існування з волею і силою душі. Але чим сильніша душевна сила, тим сильніші шокуючі негативні емоції, які виникали при падінні цих людей.

Якби він зміг змусити цю людину впасти, то в Пеклі з’явився б ще один Король Демонів, і він, Акенту, Повелитель Чистилища, повернувся б на вершину Світу Демонів.

Акенту був приємно здивований. Він не очікував, що зустріне такий великий дар, як тільки повернеться у світ. Він дивився на Брандо з дедалі більшим подивом і продовжував використовувати слова, щоб заманити цього хлопця в пастку.

!

Пане Брандо, цей демон Лінґ раптом закричав, але не встиг він закінчити свої слова, як Король демонів одним помахом руки зніс його. Він сильно вдарився об стіну і виплюнув повний рот крові. Його маленька голівка нахилилася, і він злегка підняв важкі повіки, щоб заціпеніло подивитися на всіх, потім подивився на сестру, а потім тихо ліг.

.

Замовкни, чортова сучка! Акенту холодно пирхнув.

!

Сестра!

.

— скрикнув Лотос на повні груди. Вона шалено підбігла і кинулася на маленьке тіло сестри, залите кров’ю, голосно заплакавши.

Ти, чорт забирай, маленька фея Лютня не очікувала, що демон раптово нападе. Він так розсердився, що волосся стало дибки. Він витягнув меч і був готовий напасти на Акенту, але як тільки той поворухнувся, то відчув, що його тіло ув’язнено в повітрі.

.

Пане, пане Брандо

, ���

Акенту взагалі не знав про цю сцену. Він навіть гордо посміхнувся. Я знаю, ви знаєте цю маленьку дівчинку. На жаль, сила смертного занадто слабка. Ви не можете врятувати її, і ви не можете врятувати цю бідну самку дракона

.

Його слова раптом обірвалися.

.

Тому що Брандо підняв меч у руці.

.

Кінчик меча засяяв, і Акенту, здавалося, побачив дивну картину. Минав час, і все поверталося у вихідне положення за дивною траєкторією. Маленька фея Лютня щосили намагалася полетіти назад на плече Лотоса. Маленька дівчинка, яка плакала, також опинилася у своєму початковому положенні, а її сестра тримала її за руку, дивлячись на рану на грудях з деякими сумнівами, але, крім плям крові, жодної рани не було.

?

Хуан Хо, Дельфань і пан Лю дивилися на цю сцену з подивом. Зміна причинно-наслідкових зв’язків, плин часу Що, що це за закон?

Лише на мить Акенту, Король демонів, почув у повітрі булькання. Він подивився вгору і побачив, що плаваюче повітря в каплиці застигло, утворивши білий туман, а потім перетворилося на частинки льоду, які шелестіли вниз. Шматок білого інею ліз на стовпи в залі. Низинні місця в залі, де була вода, миттєво замерзли. Лід скрипів, а потім тріщав.

1374

Розділ 1374

Група віруючих Овечої голови дивилася на Брандо, що стояв у залі, так, ніби вони бачили привида. Навіть якщо господар, якому вони поклонялися, все ще був на подіумі, ці люди не могли не відчувати страху глибоко в серці. Вони поспішно відступили від Брандо.

Холод, що пронизував тіло Брандо, був настільки сильним, що навіть Дельфайн, який був трохи ближче до нього, відчував себе трохи нестерпно. Обличчя її було бліде, а зуби цокотіли.

Хуан Хо з деяким здивуванням подивилася на вчительку. Вона вперше побачила Брандо таким. Навіть під час битви між Фінхотосом і Сутінками її вчитель не проявив такої сили.

.

У цьому полягала сила закону.

.

Сумнівів не було.

.

Але ця сила закону не була холодною чи чимось пов’язаним з льодом. Навіть Фан Ци не міг не озирнутися на хлопця, який зловив його на всьому шляху до цього місця. Він все ще був трохи слабким через Акенту, і ця слабкість була ще більш очевидною під владою Брандо. У нього навіть була ілюзія в серці, що чоловікові перед ним достатньо лише погляду, щоб заморозити його в лід, а потім перетворити на попіл.

,

Простір утримання, основний тепловий рух матерії та елементів це стихія простору-часу, простору та причинно-наслідкових зв’язків це

Хрипкий голос Акенту, здавалося, долинав із глибин пекла. Він дивився на Брандо червоними очима, зціпив зуби і заревів: Мудрець проклятий силу мудреця. Дуже добре, ти мені нагадуєш кляту Міірну. Я дам тобі скуштувати гнів з пекла!

.

Він кричав і просто піднімав кігті, але в цей час космос начебто мав дивний вивих. Голова Короля Демонів Акенту нахилилася, і на з’єднанні між його плечем і тілом з’явилася кровна лінія.

Кровоносна лінія продовжувала простягатися назад, викликаючи брижі в просторі. Вона прокотилася по вузькому простору, а посередині були розбиті ряди лав. З м’яким тріском брижі пронеслися по північній стіні каплиці, і на стіні відразу ж з’явилася пряма і похила чорна лінія. Чорна лінія зверху вниз розділяла весь храм на дві частини.

.

Здавалося, що в цей момент час застиг.

!

На обличчі Короля Дияволів все ще був переляканий вираз. Він закричав: Ні!

,

У кривавому тумані всі, включаючи всіх присутніх учнів Овечої Голови, побачили, як права рука Акенту раптом скрутилася в положенні, яке не повинно було з’явитися, а потім впала з його плеча. На зламі все ще залишався слід крові, яка крутилася і летіла до кам’яного стовпа неподалік.

.

У всіх відвисли щелепи.

Зокрема, віруючі Акенту, здавалося, побачили найнеймовірніше у своєму житті.

Але це був лише початок, а не кінець.

Коли права рука Акенту вдарилася об стовп, відскочила, впала на землю і двічі перекотилася. Раптом з верхньої частини зали долинув шурхіт, наче щось розбилося. Всі підняли очі і почули гучний хлопок. Зал раптом перетнувся по діагональній лінії на північній стіні, і земля з одного боку з гуркотом опустилася вниз. В одну мить Святе Святилище знесло на десятки сантиметрів.

,

Після того, як стіни потріскалися, виявили ситуацію зовні. У тому напрямку, де затонув зал, простяглася тріщина, і члени культу Овечої Голови, що зібралися надворі, вже перетворилися на ріку крові. Здавалося, що пряма лінія розділила Адрана на дві частини, і з храмом як відправною точкою, порт був розділений від центру.

Тріщина простягалася аж до затоки за межами порту, і всі бачили незабутню сцену на морі.

Вдалині на морі з’явилася біла смуга, видима неозброєним оком. Біла лінія простягалася аж до морських глибин. Вона відокремилася ліворуч і праворуч, утворивши глибоку долину і два паралельні водоспади на березі моря.

Меч розколов море

.

Хуан Хо не могла не затулити рота.

.

Сила зрушувати гори і річки, падати зірки, сонце і місяць, перевертати океани і річки, кінець влади світу смертних.

.

Легендарний Домен Мудреця не з’являвся на цій землі тисячі років. Коли Золотий і Срібний клани усамітнилися, подібних легенд у світі смертних більше не було.

.

І сьогодні.

.

Найпрекрасніша глава, описана в Блідій поемі, мудреці смертного світу, повернулися.

,

Фан Ці скам’янів на місці, наче його відкинула магія. Спочатку він вважав, що прірву між ним і Брандо можна принаймні закрити. Навіть на полі бою при Фенхотосі Брандо самотужки воював проти всієї армії Сутінків. Він не думав, що одного разу не зможе мати таку владу.

Але в цю мить, зіткнувшись з мечем, що розколов море, всі слова втратили свою переконливу силу. Він знав, що це вже не сила світу смертних.

.

Це була сила Божа.

Мудрець, Бог смертного світу.

.

Брандо показав на Акенту, який був неподалік, без виразу обличчя. Сережка в пазурах Акенту була сережкою Фаррелла. Він особисто повернув їй сережку, тому ніколи не помилився.

Хоча він не дуже спілкувався з нею, мовчазна дівчина, супутниця Алоза, все одно справила на нього глибоке враження.

,

Король Демонів все ще ревів з Сіель око відкритим ротом, але однією рукою він закрив рану. Його очі й серце були сповнені страху, а в голові була лише одна думка

!

Бігти!

Коли світ смертних став таким жахливим? За його часів ці люди все ще були рабами народу Міірна і взагалі не мали бойової сили. Що відбувалося за ці тисячоліття, де був народ Міірна? Де були бузькі люди? Де були срібні ельфи?

?

А ті віруючі, яких він бачив раніше, ці смертні повинні бути рабами нежиті, чи не так? Навіть самі скелети були такою слабкою расою, чому так сталося?

.

Він ніяк не відреагував, тому що не пережив епоху Війни Святих, тому не міг зрозуміти поняття смертних мудреців. По суті, якби він прокинувся п’ятсот років тому, цей світ міг би більше відповідати його розумінню.

.

Але в цей момент настала епоха війни і хаосу, і мудреці смертних повернулися на цю землю.

Акенту розвернувся і втік. Він був аватаром Короля демонів. Якби його первісне тіло було тут, він міг би битися з Брандо, але аватар був занадто слабким, і він розумів різницю в силі між собою і своїм супротивником. Але аватар теж мав свої переваги, принаймні аватар добре вмів тікати. Поки він втікав з цього храму, він міг активувати вроджену телепортацію демонів.

Його сила вже давно була ослаблена після тисяч років запечатування, і цей аватар не можна легко поховати тут.

Але тільки-но Акенту ступив крок, як його тіло завмерло.

Час Час

.

Перед ним все потекло назад, і знову з’явилася дивна сцена з минулого. Він побачив, що зруйнований зал фактично відновлюється, а розкидані цеглини летять назад у небо, заповнюючи свої початкові розбиті позиції.

.

Зламаний стілець знову під’єднали, і він щойно зробив два кроки, але знову повернувся до початкової точки.

Акенту з жахом обернувся, але побачив холодний вогник меча, що пронісся по його шиї.

На очах у всіх віруючих в залі голова Короля Демонів злетіла високо, потім впала на землю, кілька разів перекотилася, вдарилася об кам’яний стовп і зупинилася.

.

На голові пара очей була Сіель око розплющена, ніби він все ще не міг у це повірити.

,

Потім усі почули приглушений звук, і безголове тіло Акенту важко опустилося на коліна, а потім упало на землю.

.

У залі на деякий час запала тиша.

,

Через деякий час почувся сердитий гуркіт

!

Чорт забирай, ти мертвий, я помщуся!

Але голос скоро згас, став слабким і нечутним.

Брандо мовчки глянув на тріснутий вівтар у храмі, а потім підняв меч у піхви. Лінґ, який стояв поруч із сестрою, здавалося, знайшов нагоду заговорити. Його голос був трохи гірким, коли він сказав, містере Брандо, що демон бреше вам, міс Алоз не померла

Що? Брандо був здивований, і імпульс, накопичений в його тілі, в одну мить розвіявся. Він завмер на мить, перш ніж запитати: Стривай, Алоз, чому вона? Хіба це не Флора?

Лінґ більше нічого не відповів, наче вичерпав усі свої сили, щоб вимовити це речення раніше.

.

Маленька дівчинка поруч з ним, здавалося, була уві сні. Вона подивилася на кров на грудях сестри, а потім подивилася на Брандо з поглядом здивування.

.

В цей час пастух з іншого боку Святого Храму помітив, що на цю сторону начебто ніхто не звертає уваги. Він схопив плащ в руку і раптово вислизнув зі Святого Храму, але не встиг зробити і двох кроків, як був схоплений Хуан Хо ззаду і спіткнувся об землю своїми піхвами.

Це плащ моєї сестри! — нарешті прошепотіла дівчинка.

?

Хуан Хо кивнув їй, але подивився на Брандо і тихим голосом запитав: Учителю, ти прорвався через царство Мудреця?

.

Погляд усіх не міг не привернути увагу до Брандо.

.

Брандо мовчки кивнув. Насправді, коли він проходив через портал, то начебто отримав якесь розуміння із Закону Простору. Він ледь чутно відчув, що доторкнувся до останніх дверей з Крайньої рівнини до Володінь Мудреців.

.

І коли він бився з Акенту тільки зараз, через гнів у своєму серці, він нарешті збагнув це прозріння і зрозумів остаточний зв’язок між простором і часом і навіть причинно-наслідковим зв’язком усіх речей. Закон Марти, здавалося, в одну мить з’єднався з ним, дозволивши йому нарешті побачити краєвиди, яких він ніколи не бачив у своєму попередньому житті і в цьому житті.

Такою була справжня сутність світу Озера Безодні, сила існування.

Сила існування дійсно була справжнім мостом до Володінь Мудреців, і будь-який Мудрий Припис, змодельований Військовим Списком, не зміг би досягти цього кроку.

.

Це також стало причиною того, що жоден гравець ніколи не досягав такої висоти.

1375

Розділ 1375

?

Довгий час Брандо розмірковував над цим питанням: чому після ери святих смертні більше не могли ступити на вершину Крайньої рівнини і увійти в царство святих?

Можливо, це сталося тому, що море магії заспокоїлося за минулу тисячу років, а може, саме через зміни в законах смертні більше не могли ступити на цей шлях до божественності.

.

То.

?

Ким був святий?

Це були сходи за дверима істини, які вели в царство богів. І тільки ставши святим, людина може мати якості, щоб прагнути до сили існування.

- ,

У минулому житті гравці використовували , щоб пропустити цей необхідний крок. Хоча вони також могли вдосконалювати своє тіло і мати силу, подібну до напівбога, закони все одно були недосконалими. Але врешті-решт закони виявилися неповними. Всі розуміли, що це глухий кут. Ті, хто ступив на нього, вже ніколи не зможуть доторкнутися до верховного престолу

Екзистенція, сила існування.

.

Однак.

?

Яке відношення царство святих мало до існування? Що саме означав цей незавершений крок?

Після подорожі до Кордону Стихій у Брандо ледь помітно виникла ідея.

,

Він відкрив свою панель атрибутів і чітко побачив, що в колонці Елементи є такі слова

, ���

Повинен вдарити, провал, розрив, нерухомість, стабільність, контроль

.

Це був один із проявів часу і простору в цьому світі.

Однак вони були далеко не всі.

.

Час і простір, один з основних атрибутів цього світу, основний порядок і міра буття і еволюції всього і вся.

Це була сила, яка була нескінченно близька до сили існування. Як їхня сила може бути такою простою?

,

Брандо не міг не згадати, що коли його Стихії тільки народжувалися, їх прояви були ще простішими. У цій графі було лише два описи та здібності

, ���

Стабільність, тиша

Так, може зростати.

Можливо, одного дня вони виростуть з вузького визначення в цілісне ціле. З фрагментів ретроактивності, тиші, провалу, стійкості, координат і вимірювання вони виросли б у два слова, які охоплювали всі елементи

.

Час і простір.

Таким чином, така ідея народилася в його голові. Це було схоже на процес народження галактики, ніби Всесвіт народився і зруйнувався на одному диханні.

.

Натхнення прийшло з далекої епохи.

У легендах, описаних в епосі про Цанчжі, до того, як боги заснули, існував закон під назвою Тіамат, який був захищений сімнадцятьма тисячами богів і утворив світ, відомий як Вонде.

У цьому світі різні боги під керівництвом Марти відповідали за різні закони і порядки.

Різні закони і порядки перепліталися один з одним, утворюючи все, що бачили у світі смертних: гори і річки, сонце, місяць і зірки, чотири пори року, пробудження і пробудження дня і ночі, потік вітру і хмар, палючий вогонь і світло, а також стихії, життя і цивілізація.

На дні цієї павутини законів сім тисяч другорядних богів керували божественними царствами і світом смертних. Серед них бог кераміки Калідас відповідав за закони насолоди і мистецтва. Крім того, була ще Богиня Зими, яка відповідала за північний вітер, зиму та північ.

.

Послідовником Калідаса був Бог Мудрості Ра, який також був Богом Сонця Перкіном і відповідав за сферу мудрості та сили. Покровителем Богині Зими був Король Віків Саламент, Монарх Вітру, повелитель стихії вітру і один з чотирьох головних ельфів.

Далі, Головним Богом Системи Бога Мудрості був Кристал Дракона Мудрості. Логіка і магія були його сферою. А його давній суперник, Лихо Лазурового Дракона, відповідав за нещастя світу. Стихії та руйнування були його царством, і він був Богом-Господарем усіх богів стихій.

Серед семи Головних Богів були Дракон Війни Тіамат, Дракон Люті Альфонс, Дракон Бурі Даластер, Дракон Вічності Смарагд і Дракон Палаючого Життя. Дракони контролювали сім основних володінь світу, тому їх називали Драконами Світу.

Логіка і магія, стихії і руйнування, енергія і порядок, доля і ентропія, час і простір, вічність і руйнування, творіння і життя складають все в світі.

.

І над ними.

.

Це була сила існування.

Це був вінець Марти

-

У цій структурі, схожій на піраміду, домени і закони, якими володіли боги, були чітко видні знизу вгору, від низького до високого, від тривіального до складного.

.

Від мистецтва і культури до мудрості, від мудрості до сфери мислення, а потім від вищої мудрості смертних до логіки і порядку всього світу.

З тих пір від володінь бога кераміки Калідаса до Дракона Світу, Кришталевого Королівства.

,

Він пам’ятав ту ніч у Розалін, у теплому багатті табору контрабандистів, час від часу долинали іскри від вугілля, що супроводжувалися потріскуванням, що здіймалися на верхівки дерев разом із гарячим повітрям.

.

Іскри і слабке світло представляли один з наріжних каменів світових стихій і енергії, і вони, відповідно, представляли володіння і царство Бога Кузні Ліссія, Повелителя Вогняних Стихій, Маменсата і Руйнівника Всього Сущого, Лиха Лазурового Дракона.

І так

, -

У серці Брандо відчинилися двері. За дверима був абсолютно новий світ. У тому світі, здавалося, в серці Брандо раз лунав голос, схожий на грім,

!

Ласкаво просимо до Царства Буття!

.

Елементи були наріжними каменями законів.

.

А сила стихій, освоєна смертними, з іншої точки зору, була мініатюрною версією законів і володінь, якими володіли боги.

Можливо, спочатку ці два були одним і тим же.

;

Від володінь бога кераміки Калідаса можна було нарешті простежити кінець мудрості смертних, Кришталеве Царство Дракона Мудрості; іскри, що вилітали з ковадла Бога Кузні Ліссія, врешті-решт падали назад на дно річки полум’я, на територію Лиха Лазурового Дракона.

.

Тоді, з освоєних смертними слабких і неповноцінних елементів, можливо, теж був шлях до Буття.

І шлях до цього шляху полягав у тому, щоб постійно намагатися вдосконалити власну стихійну силу, це врешті-решт відкрило б двері до Домену Мудреця.

Але між ними все ще був останній ключ.

Одного разу Брандо ходив туди-сюди перед цими дверима, починаючи з поїздки Розалін на поле битви при Фінхотосі, він неодноразово намагався, але йому це не раз вдавалося.

.

Поки Білий Тіамас не відкрив для нього владу Дракона Війни в битві проти Кристалічного Скупчення.

У тому бою він нарешті все зрозумів.

?

Чи були унікальні його часові та просторові елементи?

Очевидно, що ні.

.

Тисячу років тому легендарна сила Міірни, тиран стихій, імператор стихій Туман, також мав такі легендарні елементи.

-

До того, як Сіель став магом у срібній мантії, він також освоїв багато фрагментів стихії часу.

Скільки в цьому світі було стихій найвищого рівня вогню?

Геній народу Круз, мудрець смертних, Полум’я Гретель, може бути вершиною вогняної стихії серед смертних, але після цієї легенди знайшлося багато людей, які опанували найвищий рівень вогняної стихії у Священному Соборі Вогню, Лицар Сім’ї Полум’я та вищі вельможі народу Крус.

- , ;

У Сен-Осоль і Фанзена було схоже; не кажучи вже про те, що на землі під захистом римської Чорної Троянди То, знаменитої стихії душі померлих.

Але у володіннях богів існував би лише один з тих самих законів.

.

Іншими словами.

У цьому світі існував лише один Бог Кераміки Калідас, один Бог Кузні Лішута, один Бог Мудрості Ра та один ельфійський Король Вогняних Стихій, Мамен Саат.

Тільки одного дракона можна було назвати кристалом, і тільки одного дракона можна було назвати лихом або Тіаматом.

.

Отже, в цьому світі було б лише сім драконів світу.

.

І існувала б лише одна сила існування.

.

Верховний вінець, який належав Марті.

Отже, в чому ж полягала різниця між елементами і законами? І де загубився ключ до відкриття Царства Мудреця?

.

Коли Брандо нарешті побачив єдину відповідь через авторитет, наданий йому Уайтом. Вона була наче світло в темряві, але також як далека зірка, у темному світі, що сяяв лише світлом.

.

Так.

.

Це була влада.

Так само, як Срібна Королева розповіла йому про таємницю богів, владу богів, владу Парламенту Істини, владу Божественного Народу і владу Платохода.

?

Чому після смерті богів на землі все ще може існувати віра? Чому вчення, залишені чотирма мудрецями, все ще могли дати своїм віруючим силу?

?

Звідки взялися святі чари чотирьох святих храмів?

?

Чому Освенлоса називали драконом, найближчим до Бога-дракона? Чому зірка, яка її уособлювала, вже сяяла на небі, коли вона існувала в сучасному світі?

.

Тому що влада вже була в їхніх руках.

.

Мудрець був богом.

.

Через тисячу років після Війни Святих, або навіть в той момент, коли настала епоха смертних, шлях смертних до Царства Божого був назавжди закритий.

На землі тільки ті раси, які ще зберегли верховну владу у своїй крові, такі як менеджери, Літакоходці, члени Парламенту Істини, вищі ешелони Земного Легіону, Темний Дракон, воїни богів, Золоте покоління, Славетні Вчені та Срібне Покоління.

.

Тільки тоді вони зможуть відкрити двері і отримати можливість стати Мудрецем світу смертних.

До Війни Святих, магічної хвилі тисячу років тому, світовий порядок змінився, і з’явилися чотири надокучливі мудреці, які започаткували бурхливу еру.

.

Тоді епоха останнього Золотого покоління була перевернута, і епоха смертної цивілізації на землі почала множитися.

.

І аж поки через тисячу років Велика демонічна хвиля не прийшла знову. На цей раз закон Тіамат повністю змінився, і Царство Мудреця, яке було закрите цілу епоху, нарешті відкрило двері смертним після того, як боги пішли з життя і Парламент Істини був розірваний на частини.

І цього разу, що це принесе?

Брандо не знав і, можливо, ніхто не дізнається.

Він підняв Священний Меч Одерфейса і обережно відчув, як сила тече в його тілі. Це була сила, яка повністю відрізнялася від Сили Стихій. Вона була пов’язана зі світом і перепліталася один з одним. Він ніби відчував плин часу в цій залі кожним рухом.

,

Зал, кам’яні колони, вівтар і структура простору – все це було в його очах. Йому потрібна була лише думка, щоб повністю змінити її.

.

Таким був закон.

Хоча він і не був досконалим, він уже був далеко за межами світу смертних.

1376

Розділ 1376

,

Подумавши про це, Брандо знову відкрив інтерфейс. Колонка елементів повністю змінилася. Шестикутник плавав там, як срібний кубик Рубіка, повільно обертаючись.

Текст нижче містив такі примітки

Зерно права Простір, час.

Вторинне царство старіння, годинник і покажчик, подорожі, чари.

,

Оригінальний був перенесений під Царство Подорожей, і з’явилася додаткова можливість спрямованої телепортації на великі відстані. Ця можливість вимагала, щоб користувач був або бачив місце телепортації до телепортації. Відстань має бути в межах однієї площини. Користувач не міг перетинати літаки і не міг пройти через заборонену зону закону. Для чаклування потрібна була велика кількість очок ордера. З нинішнім рівнем сили Брандо він міг закидати його лише раз на день.

,

Плин часу був включений в Царство Старіння, а Бектрек був включений в Царство Годинника і Покажчика. У той же час Брандо також міг контролювати всі заклинання і прокляття, пов’язані з часом, годинником і покажчиком. Він був несприйнятливий до споріднених заклинань і міг подвоїти силу власних заклинань.

, - 100%-

Тим часом, оригінальні атрибути Стабільності та Впевненого удару були розділені на Бар’єрний домен. Крім того, атрибут Стійкість тепер був не тільки ефективним на зброї та екіпіровці, але й підвищував ефективність усіх здібностей, пов’язаних із захистом, на 100%. Крім того, при застосуванні заклинань, пов’язаних із захистом, ефекти також подвоюються.

.

У той же час існував додатковий атрибут Ув’язнення в Царстві Чарів. Він міг зафіксувати еволюцію всіх речей на певній території на певний проміжок часу, змусивши повністю припинити всі описи, пов’язані з рухом і переміщенням. Ця здатність, безсумнівно, еволюціонувала до початкового статичного атрибуту, але вона, очевидно, була набагато сильнішою, ніж раніше. Адже, спираючись на цю здатність, можна було в принципі змусити все, що знаходиться на місцевості, зупинити не тільки живих істот, а й заклинання, заклинання, енергію та стихії.

.

Його можна було використовувати навіть для безпосереднього вбивства супротивника. До тих пір, поки активність клітин супротивника, серцебиття або кровотік були заморожені, його можна було використовувати для вбивства живих істот. І поки молекулярний рух не припинявся, більшість речовин можна було перетворити на попіл. Звичайно, відповідаючи потужності цієї здатності, вона була тягарем для користувача.

Так само, як і у випадку зі здібністю , споживання цієї здатності залежало від того, як користувач її використовує. З нинішнім рівнем Брандо він також перебував у категорії великого ходу, і використовувати його на суперниках, які перевищували його рівень сили, було практично неможливо.

.

Потім з’явилися атрибути тіла і душі.

Як і в попередньому житті, дані, що лежать в основі оригінальних атрибутів Сили, Статури, Спритності, Інтелекту, Сили Волі, Духу і Родоводу, стали способом опису Ідеального Тіла.

700 , 7, 9 4, 2, 10, 6, 1.

Наприклад, його Сила, яка спочатку була близька до 700 очок, стала Залізом Сили 7, Залізом Життєвої сили та Спритності 9 та Залізом Спритності 4, Залізом Інтелекту 2, Залізом Сили Волі 10, Залізом Сприйняття 6 та Кровним Залізом 1.

, - 1 .

Ця риса трохи здивувала Брандо. У своєму попередньому житті він не відчував Домену Мудреця. Він безпосередньо змоделював ідеальний рівень тіла за допомогою . Коли гравці завершують квест Військовий грифель і досягають Ідеального тіла, їхніми атрибутами будуть Чорно-залізний рівень 1, перш ніж вони досягнуть Бронзового тіла. Іншими словами, це був той самий рівень, що й його нинішній .

, 10. 10 , 10 + 10 + +.

Однак у його попередньому житті, коли він тільки-но досяг ідеальної статури, його атрибути не були настільки перебільшені. Після досягнення ідеальної статури максимальна кількість атрибутів на рівень становила 10. Після 10 балів атрибути відображатимуться як 10 + або 10 + +. Тільки після досягнення наступного етапу Ідеальної Статури префікс Атрибутів змінився відповідним чином.

, - 150 - 1,050 1,050 ,

Взагалі кажучи, атрибути чорного заліза були приблизно в 150 разів вищими за атрибути до досягнення ідеальної статури. Іншими словами, сім Чорно-Залізних Сил були приблизно такими ж, як і його початкові 1,050 Сили. Звичайно, навіть якщо знайдуться гравці, які накопичили 1 050 Сили до Ідеальної Статури, вони все одно будуть у невигідному становищі під час бою проти гравця - із сімома силами.

Зрештою, Ідеальна Статура також мала атрибут Божественної Сили. Це було схоже на придушення рівня. Коли звичайні гравці стикалися з гравцями з ідеальною статурою, включаючи частоту влучень, найвищу та найнижчу атаку, імунітет до магії, удачу та критичну частоту влучень, усі випадкові значення були нахилені до найнижчого. Однак гравці з ідеальною статурою будуть протилежними.

Іншими словами, коли звичайні гравці стикалися з гравцями з ідеальною статурою, навіть якщо їх сила атаки була схожою, у них майже не було шансів на перемогу.

- 3 4

У попередньому житті Брандо, коли він мав ідеальну статуру, його основні атрибути були приблизно на рівні 3 або 4 рівня Чорного Заліза. Його нижчі атрибути, як правило, не перевищували двох. У порівнянні з його нинішніми атрибутами він був просто незрівнянний.

,

У той же час, як змінювалися його атрибути, змінювалися і атрибути його оригінального спорядження. Предмети, які спочатку безпосередньо збільшували значення атрибута на його обладнанні, були змінені, щоб збільшити відсоток атрибутів.

, - 0.1 0.2%1%. 3%.

Спочатку спорядження Срібного та Золотого рівнів не збільшувало Атрибут більш ніж на 0,1-0,2%. Тим часом легендарне обладнання, яке могло підтримувати свої атрибути, становило близько 1%. Відмінні можуть досягати навіть 3%.

, 5%10%100

З іншого боку, божественне спорядження та легендарне спорядження, які він отримав від міс Тата, збільшили його силу більш ніж на 5%. Наприклад, Пояс Сили Блискавки збільшив його Силу на 10%. Згідно з вихідними даними, Пояс Сили Блискавки збільшив його Силу більш ніж на 100 пунктів. Він був навіть сильнішим за свої початкові атрибути.

Однак найбільшою зміною став Священний меч Одерфейс.

Брандо зрозумів, що після того, як він увійшов до Володінь Мудреця, атрибути Священного Вогняного Меча в його руці повністю змінилися. Атрибути Одерфейса тепер були такими

,

Клинок золотого полум’я,

Пробудити

9

Сила атаки Золото 9

���

Володар цього меча — володар усього вогню

,

Майже всі атрибути Одерфейса були замінені, і під ім’ям меча з’явився додатковий статус Пробудження. Брандо ледь чутно відчував, що це може бути пов’язано з тим, що він увійшов до Володінь Мудреців. У його попередньому житті існувала легенда про те, що тільки Боги можуть по-справжньому розкрити силу Божественного Спорядження. Однак у минулому житті серед гравців не було справжніх богів. Існувала лише купа фальшивих богів.

���

Не кажучи вже про те, що він ніколи раніше навіть не торкався Божественного Спорядження, тому йому залишалося тільки здогадуватися. Він побачив, що навички Божественного Спорядження зникли, а опис Вогненного імунітету більше не з’являється на мечі. Залишалося лише просте речення: Володар цього меча — володар усякого вогню

. .

Насправді, Колючка Світла, яку він отримав з гробниці Джеральда, також мала подібний опис. Це речення було написане ельфійською мовою, а в перекладі на мову Круза воно звучало так: Меч народжується зі світла, і він холодить мужність усіх ворогів. Однак це був лише опис, але Брандо слабко відчував, що цей опис Священного Меча Одерфейса може бути не таким простим, як опис. Він спробував накласти на себе магію вогняних стихій, і, як і очікувалося, в бойовому журналі з’явилося слово Імунітет.

. -

Це відкриття просвітило його. Іншими словами, попередні атрибути Одерфейса могли бути повністю збережені і узагальнені в цьому простому реченні. Однак цей опис явно мав не лише атрибут вогненесприйнятливості. Так званий Володар всього вогню, Брандо ледь чутно відчував, що цей атрибут також може контролювати магію та навички Вогняних Стихій, що використовуються іншими.

.

Тим не менш, він не дозволив Хуан Хо використовувати Пекельний Вогонь Червоного Лотоса на собі, а замість цього подивився на інше меню на своїй панелі персонажів.

,

Окрім атрибутів персонажа, у його талантах також відбулися деякі зміни. Всі його таланти мали префікс Мудрець, що означало, що його таланти будуть мати пріоритет над усіма немудрецями навичками, заклинаннями і талантами. Однак, що трохи засмутило Брандо, так це те, що майже всі його таланти були пасивними талантами, і майже не було атрибутів опору. Тому ця зміна не мала для нього великого значення.

.

Однак Впертий Талант став Безсмертним, а його Атрибути змінилися. Крім оригінального пасивного атрибута, власник таланту також міг активно використовувати його, щоб протистояти будь-якій шкоді протягом п’яти хвилин. Однак, після його активного використання, оригінальний пасивний атрибут також втрачав свою дію під час одноденного перезаряджання.

.

Цей активний і пасивний вплив мали свої переваги і недоліки. Перевага полягала в тому, що він міг запобігти входженню користувача в стан близької смерті після закінчення ефекту, і не потрібно було думати про способи відновлення його здоров’я. Зрештою, хоча оригінальний Впертий талант також міг поглинати шкоду, поглиненої шкоди не уникнути. Крім того, такі важливі частини, як серце і голова, не могли бути захищені.

Однак недоліком було те, що тривалість активного ефекту була занадто короткою, і це нівелювало пасивний ефект, тому він, безсумнівно, був набагато слабшим з точки зору виживання.

Це був вибір між активним і пасивним. Йому ще треба було подумати, як ним користуватися. У різних середовищах наслідки, очевидно, були дуже різними.

Самозцілення, Завзятість і Непохитні Таланти під керівництвом Безсмертного об’єдналися в одне ціле, ставши Досконалим Тілом. Ефект полягав у тому, що здатність до відновлення була збільшена в десять разів порівняно з початковою основою, а також це вплинуло на смертельні та калічні травми. До тих пір, поки серце і голова не були смертельно пошкоджені, навіть якщо організм був повністю зруйнований, він повністю відновиться з відновленням життя.

, + .

Цей другорядний талант трохи здивував Брандо, тому що він був еквівалентний Безсмертному Тілу, Таланту А + в його попередньому житті. Хоча Безсмертне Тіло мало здатність відроджуватися, воно все-таки було головним Талантом, і це був лише похідний Талант Безсмертного Таланту.

- 7 - 7

Шалений ефект Таланту Долі, Дурня, підвищував рівень тіла на одиницю протягом тривалості. Це означало, що коли він активує ефект божевілля, оригінальний атрибут сили 7-го рівня з рангом Заліза стане 7-го рівня бронзи, який по суті був подвійним. Особливої різниці від початкового ефекту не було, і він все одно міг використовувати його двічі на день.

10%

Четвертий знак і Древній народ не зазнав ніяких змін. У Обраного підвищився рівень, а також з’явився додатковий вхід, який дозволив очолюваній ним армії отримати Героїчний талант і 10% збільшення атрибутів, схожих на здатність німеля.

, , 20%. 30% , 50%.

Що стосується решти навичок, то змін було не так багато. Також було додано префікс Мудреця, а в Елітних навичках з’явилося додаткове вміння під назвою Обожнення, яке збільшувало всі атрибути на 20%. На додачу до початкових 30% елітних навичок, додаткові атрибути зросли до 50%.

Коли Брандо побачив цей запис, він раптом зрозумів, чому атрибути його Досконалого Тіла набагато вищі, ніж він собі уявляв.

1377

Розділ 1377

Брендел вимкнув екран, і тільки тоді він вирвався з думок.

У залі в цю мить панувала тиша, і було чути лише звук дихання. Сектанти були налякані силою його меча і не наважувалися поворухнутися. Після того, як патріарх, який втік першим, спіткнувся об меч Хуан Хо і впав на землю, дівчинка одягла піхви йому на шию, не в змозі поворухнутися. Що стосується інших, то члени, які супроводжували його в цій подорожі, а також дві сестри, Лін і Лотос, дивилися на нього, як на чудовисько.

.

Розкол моря мечем і сила законів часу вийшли за межі розуміння простих людей.

Пане Брандо, ви знову стали сильнішими! Лютня пролетіла перед Брандо і здивовано сказала: Ми розлучені ненадовго, а ти вже перетнув цю межу. Навіть мудреці, можливо, не досягли б стільки, скільки ви. Як і слід було очікувати від обожнювача Полум’яного Клинка. Якщо я не помиляюся, ви повинні бути тією людиною, яка фігурує в пророцтві.

Лютне, чому ти тут?

.

Я завжди був тут. Цими днями я шукав твоє місцеперебування. На жаль, я не знайомий з первинним матеріальним світом. На щастя, я зустріла міс Лотос.

?

Міс Лотос?

.

Фея подивилася на маленьку дівчинку, що стояла позаду Лін, і кивнула. Міс Лотос – моя подруга. Вона пообіцяла відвезти мене до Еруїна.

Можливо, ви не зможете знайти мене в Еруїні, — відповів Брандо. При цьому він глянув на маленьку дівчинку, що стояла позаду Лін.

.

Маленька дівчинка виглядала приблизно того ж віку, що і її сестра. Вони обоє були приблизно однакового зросту. Вона була одягнена в старий халат з потертими кутами і пару дерев’яних черевиків. Хоча вона виглядала худою і слабкою, принаймні вона була чистою та охайною.

Хоча вона закривала більшу частину обличчя капюшоном, вона не стискала губи міцно, як Лін. Вигин її губ був набагато м’якшим, а темперамент не таким холодним.

Половина маленького личка, оголеного під капюшоном, була вишуканою, як порцелянова лялька. Її трохи розпатлане волосся звисало по щоках. Хоча на ній були великі окуляри, якщо уважно придивитися, її зовнішність анітрохи не поступалася Лінґ.

,

Брандо подумав, що кожна з двох дочок Бая видатніша за іншу, але родовід Срібних ельфів також не буде таким вже й поганим, хоча в їхніх жилах тече лише половина Срібної Крові.

Можливо, але в мене немає іншого виходу, відповіла Лютня. Знаю лише, що пан Брандо родом з Еруана. Якщо я не отримаю від вас жодної звістки в Еруїні, я планую поїхати до Найджела. Я думаю, що ви врешті-решт повернетеся туди, чи не так?

Це була правда, і Брендел кивнув на знак згоди.

Але, пане Брандо, Лютня знову запитала: Чому ви знову тут? Ви тут, щоб мати справу з цими віруючими в Овечу голову?

Це для іншої справи. Брандо похитав головою. Тут було так багато язичників, що він не став уточнювати.

.

На щастя, хоча більшість спрайтів були неосвіченими, Лютня була іншою. Він слідував за Брандо аж від Кордону Стихій. З тих пір міс Та і Мудрець Білої Вежі знали, наскільки важливими є очікування цієї людини, тому не питали.

,

Коли Брандо відвів погляд, дівчинка, що стояла позаду Лінґ, підняла голову. За товстими окулярами ховалася пара срібних очей. Крізь щілини на окулярах вона з деяким здивуванням подивилася на людину.

?

Хто ця людина? Така потужність, боюся, навіть легендарні не впораються, чи не так? Він мудрець Але як він може бути таким молодим І він фактично використовував закони часу і простору, щоб народити Зерно Закону

.

Лотос подумав про розмову маленької дівчинки з мечем і людиною. Вона подумала про книги, які прочитала в Массаті і в церкві, і порівняла їх одну за одною. Її серце не могло стриматися від шоку.

.

На мить вона була приголомшена.

А ще Брандо впізнав Лотос з першого погляду. Це була маленька дівчинка, яка ледь не зіткнулася з ним біля храму. Тоді йому ще було шкода її. Шкода, що така молода дівчина була зачарована культом овечої голови у фанатично віруючу. У цей момент, коли він знову побачив її, він не міг на мить не отетеріти, але відчув, що йому трохи пощастило.

.

Лотос дійсно впізнав Брандо, але її почуття в цей момент були набагато складнішими. Вона задавалася питанням, чому інша сторона знала її сестру, а інша, більш глибока, поставила під сумнів неясне пророцтво, пророцтво, яке передавалося протягом тисячоліть від початку земної ери.

-

Крім того, не так давно вона підставила Фан Ці, і тепер здавалося, що Дев’ятиФенікс, очевидно, був супутником цієї людини. Ще невідомо, чи потурбує її інша сторона, чи ні.

.

Вона не могла не глянути на Фан Ці насторожено. Останній тільки-но оговтався від тиску Акенту і помітив погляд маленької дівчинки. Він одразу зрозумів, що винуватцем хаосу є інша сторона. На якусь мить у його серці спалахнула нова й стара ненависть, і він не міг не глянути на неї люто. Лотос так злякався, що зробив крок назад і ледь не впав на подіум храму.

На щастя, Лін швидко схопив сестру, а потім повернувся, щоб глянути на Фан Ці.

Чи може бути, що геніальний фехтувальник з нашого роду Примарних Колісниць тепер зводиться лише до того, що наважується виходити з себе на маленьких дівчаток? Брандо перестав розмовляти з Лютнею, озирнувся і сказав:

Фан Ци холодно пирхнув. Звичайно, він не гребував зробити хід на безсилу дівчину-напівельфа. Це була просто підсвідома дія. Побачивши, що суперниця всього лише маленька дівчинка, він втратив інтерес. Він підвівся і поправив халат. Він з презирством повернув голову назад, але його очі стримано й обережно дивилися на сліди, залишені попереднім використанням Бренделем Закону Часу.

Брандо подивився на Лін і запитав: Це твоя сестра?

.

Лін знову насторожено глянула на Фан Ці і мовчки кивнула.

?

Вітаю, сестри возз’єдналися, На дещо напруженому обличчі Брандо з’явилася лагідна посмішка, але коли він подумав про слова Акенту, занепокоєння в його очах не згасло: Лінґ, ти знаєш, що я знаю міс Алоз? Вона вам сказала?

,

Ні, Лінґ похитав головою, я бачив міс Алоз одного разу, містере Брандо. Ви розмовляли з демоном, я думаю, ви можете знати її.

?

Де ви її бачили?

.

На площі вони розмістили рабів, які брали участь у живому жертвоприношенні, неподалік площі, і я побачив там міс Алоз.

?

У Харланді? Не так давно?

.

Так.

?

Вона втекла?

.

Так.

?

Брандо перевів подих, Лін, ти знаєш, де вона зараз?

?

Ви збираєтеся врятувати міс Алоз?

.

Брандо кивнув.

Міс Алоз врятувала мене. Я не знаю, де вона, але я знаю, куди вона поділася. Я можу прокласти вам шлях, але армія Денука вже повинна була кинутися в цьому напрямку. Там може бути небезпечно. Лін спокійно подивилася на нього і обережно сказала:

?

Дякую, Лінґ, чи можемо ми зараз піти?

,

Так, але

.

Не хвилюйся, Брандо презирливо похитав головою, Денуке і його різношерстий екіпаж в моїх очах ніщо.

Ні, Лін подивилася на плащ у руці Пастуха, якого стримував Хуан Хо, і вказала на іншу сторону: Це мій плащ.

Хуан Хо, принеси цей плащ.

Хуан Хо кивнула вчительці, підняла плащ з піхвами і накинула його. Брандо простягнув руку і схопив плащ, а потім простягнув його маленькій дівчинці, яка стояла перед ним: Гаразд, тепер він повернутий власнику.

.

Лінґ глянула на нього, кивнула, взяла плащ обома руками, потім обережно склала його і обережно поклала в рюкзак. Зробивши все це, він обернувся і сказав Лотосу позаду себе: Чекай мене тут.

Сестра

.

Пан Брандо допоміг нам, я мушу їм віддячити. Мене врятувала і міс Алоз, тепер їй загрожує небезпека, ми не можемо сидіти склавши руки і нічого не робити.

Губи Лотоса ворушилися, вона подивилася на інших присутніх, потім подивилася на Брандо і, нарешті, кивнула.

Я буду захищати вашу сестру, міс Лотос, не хвилюйтеся. Брандо заспокоїв її.

Я розумію, пане Брандо, Лотос опустив своє тіло і вклонився йому: Дякую, пане Брандо, я прошу вибачення за те, що образив вас раніше.

.

Брандо побачив, що темперамент двох сестер дещо відрізняється. Лінґ не вміла спілкуватися, але в її серці була своя думка. Молодша сестра начебто мала м’якший темперамент, але була лагідною і щедрою, як освічена дочка.

.

Він обернувся до інших і сказав: Алоз - мій друг з клану Дракона. Можливо, вона зіткнулася з якимись неприємностями. Я скоро повернуся. Всі, вирушайте до причалу і знайдіть човен. Тоді ми зустрінемося в районі порту. Брендел подивився на пана Лю, коли той говорив: Містере Лю, я залишу це вам.

.

Учителю, Хуан Хо швидко сказав: Я піду з тобою.

Пані, слухайте накази пана Брандо. Пан Лю кивнув Брандо і сказав Хуан Хо: Пан Брандо має рацію, навіть цей демон йому не зрівняється, володарі тут не становлять загрози для пана Брандо. Що нам потрібно зробити зараз, так це зайняти порт, на випадок, якщо сектанти відреагують і зроблять щось відчайдушне.

.

Хуан Хо подивився на Брандо і, отримавши ствердну відповідь з його виразу обличчя, вона перестала говорити.

Пане Брандо, будьте обережні. Виступила і княгиня Магадал.

.

Я буду вам вдячна, міс Магадал.

-

Брандо простягнув руку Лінґу, він був у шкіряних рукавичках. Напівельфійка якусь мить вагалася, потім підняла руку і поклала її йому на долоню.

,

Лютня свиснула і, не питаючи дозволу у Брандо, злетіла йому на плече і сіла.

На щастя, Брандо не заперечував.

1378

Розділ 1378

.

Небо ставало все темнішим і темнішим, а призахідне сонце повільно опускалося в глибини безкрайнього моря. Здавалося, що призахідне сонце випаровує навколишню водяну пару, через що хмари спотворюються. У золотих зіницях маленької жінки-дракона це була величезна вогняна куля, яка тонула під водою, оточена колом із зеленого нефриту.

.

Крізь кущі неподалік до її вух долинав галасливий звук людей і гавкоту собак. Якби це було в інший час, їй потрібно було б лише трохи випустити свою ауру, щоб змусити собак скиглити і повзати по землі, не наважуючись поворухнутися ні на дюйм. Але в цей момент вона не змогла, тому що переслідувачі теж відразу б виявили її, що ховається тут.

Але навіть якщо вона не рухалася, це було лише питанням часу, коли її виявлять.

.

Це викликало в Алоза почуття відчаю. Її тіло було вкрите великими і маленькими ранами, деякі з яких навіть перетворилися на гній. Її спочатку яскраві і красиві золоті зіниці тепер були тьмяні, немов розсіються в будь-який момент. Хоча ці рани були не всіма шедеврами тих людей, особливо найглибшими, які виглядали так, ніби їх розірвали кігті, плоть скотилася, а рани побіліли.

.

Гончаки нарешті відчули сильний запах крові в цьому напрямку, і гавкіт ставав все ближче і ближче. Невдовзі в кущах неподалік почувся шурхіт, і з-під трави вискочило кілька собак, оголюючи зуби, і наштовхнулися на Алоза.

.

Ці звірі також ледь відчували, що Алоз має ауру, яка викликає у них занепокоєння, і не наважувалися підійти ближче на певну відстань, лише гавкаючи на маленьку самку дракона.

!

Геть з моєї дороги!

Алоз підняла руку, і між гончими собаками промайнула Місячна Дуга, а голови кількох гончих злетіли високо в повітря. Решта гончаків злякано заскиглили і розвернулися, щоб піти.

.

Алоз зрозуміла, що її викрили, і встала, спираючись на маленьке дерево позаду неї, маючи намір і далі втікати в глибину долини. Але тільки-но вона обернулася, як позаду неї почувся різкий свист і біль у плечі. Величезна сила змусила її хитнутися вперед і ледь не впасти на землю.

У Алоза потемніло в очах. Вона зціпила зуби і озирнулася, але побачила, що в її лівому плечі застряг арбалетний болт. Болтом прорізають м’язи між лопатками і свердлять її. Якби це була ліва рука звичайної людини, вона, ймовірно, була б покалічена. Але вона була драконом, і цю травму можна було вважати лише незначною для неї.

.

Справжня загроза виходила від глибоких ран на її тілі та надмірної втрати крові. Якби вона була на піку своєї популярності, ці люди взагалі не становили б для неї загрози. На жаль, у цьому світі не було якщо. Алоз побачила навколо себе людей зі смолоскипами, списами та арбалетами, і раптом у її серці спалахнув глибокий смуток.

Ви, прокляті язичники, як смієте нападати на дракона. Одного разу гнів помсти зійде на тебе, і ти і твій пан розірвешся на шматки! — сердито гаркнув Алоз.

Помста, ха-ха-ха! Єретик гордовито засміявся.

Драконячі перегони закінчені, маленька красуня. З натовпу долинув похмурий голос. Голос глузливий: Інакше, як би ти впав до такого стану? Дійсно, я визнаю, що Гігантські Дракони мають благородний Золотий Родовід, але, на жаль, чим благородніший ваш родовід, тим більшою буде ваша цінність як жертви. Твоя кров, життя і душа належатимуть верховному Господу Чистилища!

.

Мрійте далі Навіть якщо я помру, я не дозволю тобі йти своїм шляхом! Алоз показала гострі зуби і сердито сказала:

На жаль, життєва сила драконів занадто сильна. У вашому нинішньому стані, навіть якщо ви покінчите життя самогубством, ви не зможете цього зробити. Як шкода, ти навіть не можеш зберегти свою драконячу подобу, навіщо ти себе сюди заганяєш?

.

З-за натовпу вийшов похмурий чоловік середніх років. Він був одягнений у коричнево-золоту одежу з овечою головою. Це був майстер Хардленда, Денуке.

.

Він жестом показав охоронцям збоку і вказав на Алоза. Зв’яжіть її, будьте обережні, не чіпайте. Вона є жертвою Господу Акенту. Якщо вона втратить хоча б одну волосину, я змушу тебе закрутити голову.

.

Кілька єретиків відразу ж виступили з мотузками.

!

Золоті очі Алоза злегка засвітилися. Вона відкрила рота, і раптом з глибини її горла долинуло кілька тремтячих звуків: Срак ан крапка!

Срібна ударна хвиля прокотилася разом з нею, як центром, і покотилася до єретиків, які були поруч з нею. Єретики не встигли зреагувати, як їх здуло. Ще до того, як їхні тіла впали на землю, вони вже вибухнули в повітрі.

.

Ударна хвиля продовжувала рухатися вперед і продовжувала нестися до Денуке, який перегороджував їй шлях. Вираз обличчя Денуке кардинально змінився. Він підняв руку, і чорний кришталевий перстень на вказівному пальці правої руки яскраво засяяв. Майже в той же час чорна куля світла розкрилася і огорнула його.

У той момент, коли куля світла розкрилася, вона зіткнулася зі срібною ударною хвилею. Поверхня кулі світла сильно коливалася, і срібна ударна хвиля нарешті зникла. Незважаючи на це, наслідки ударної хвилі все одно пройшли крізь кулю світла і пронеслися до грудей Денука. Той застогнав, і обличчя його зблідло. Принаймні він не опинився таким, як його підлеглі.

-

У той момент, коли Денуке блиснула кільцем, Алоз у відчаї заплющила очі. Її давно спланованому нападу не вдалося вбити цю мерзенну людину. Чи може бути, що дракони дійсно були покинуті своїм творцем і величним батьком?

Філофа Вибач

.

Крапля золотої сльози ковзнула по щоці Алоза.

Магія струн! — заревів Денук. У цьому світі, серед чистої руйнівної магії, тільки Магія Струн мала таку силу. Він добре знав, що ходив туди-сюди від воріт пекла. Якби у нього не було Персня Абсолютного Захисту на руці, цього нападу було б достатньо, щоб змусити його піти по стопах своїх підлеглих.

,

Але Перстень Абсолютного Захисту був настільки цінним, що його можна було використати лише один раз. Можна сказати, що це було рівнозначно другому життю. Йому й на думку не спадало, що він змарнує його в такому місці. Денуке був розлючений. Недовго думаючи, він витяг меч і вдарив ножем у бік Алоза. Він добре знав, що життєва сила драконів живуча. Один-два удари ножем не були б смертельними, але принаймні він міг змусити цю кляту жінку трохи постраждати.

І вона була така слабка, що точно не підходила йому.

.

Він підняв меч, але Алоз, здавалося, не чув його. У цей момент її думки пливли за течією. Те, що вона побачила, було не блискучим клинком у руці Денука, а кошмарними спогадами та сценами, які мучили її вдень і вночі, неодноразово відтворюючись перед її очима.

Чудовиська, що вкрили небо, трагічна війна і величезна, жахлива чорна сфера за хмарами. Вона побачила, як Філофа збила її з ніг і, не вагаючись, полетіла в сферу, дивлячись на неї рішучим і прощальним поглядом.

.

Народження, війна і смерть.

.

Наче це життя дракона.

,

Алоз знав, що Денук не вб’є її тут, але це нічого не змінило. Це було лише питанням часу. Втративши захист Бога-Дракона, всі дракони перетворилися на мандрівних привидів у Вонде.

.

Золотий рід впав. Відтепер у Вонде вже не було б такої гордої та могутньої істоти.

.

Вона мовчки чекала, коли роздиратиме біль від леза, що встромляється в її тіло.

Але після довгого очікування реакції не було.

,

Натомість до її вух долинуло булькання. Звук був схожий на бурмотіння людини через сильний страх.

?

У мене галюцинації?

.

Алоз був трохи приголомшений.

.

Якусь мить вона вагалася, перш ніж злегка розплющити одне око.

.

Спочатку вона побачила Денуке, господаря Хардленда, який тримав у руках довгий меч. Кінчик меча був спрямований на її груди, менш ніж за дюйм.

Однак цей дюйм відстані перетворився на природний рів.

Обличчя Денука було червоним, але незалежно від того, рухався він вперед чи назад, він не міг змусити меч похитнутися. Потім він з жахом виявив, що навіть відпускання стало надзвичайною надією.

.

Здавалося, що кожен сантиметр простору навколо його тіла повністю замкнений. Крім думок, він зовсім не міг поворухнутися.

Це це

,

Він зберіг свій останній рух перед цим, і навіть його тіло було підвішене в повітрі. Вираз його обличчя змінювався від гніву до шоку, а потім від шоку до страху. Оскільки він не міг говорити, з глибини його горла нарешті долинуло булькання.

Як майстер Просвітництва стихій, Денук швидко зрозумів, з чим зіткнувся.

Крайні рівнини, закон простору і часу.

.

Потім він побачив постать, що стояла позаду Алоза.

,

Юнак, що тримає за руку дівчину-напівельфа.

?

Що це за комбінація була?

.

Це була остання думка Денуке.

,

Ви не можете вбити мене, я слуга Господа Акенту Він раптом ніби вирвався з обмежень простору і закричав. Але на нього чекав темно-золотий меч.

.

Лезо пробило йому горло. Очі Денука розширилися, і він міг лише спостерігати, як вихлюпується його брудна кров.

.

Алоз заціпеніло повернула голову назад.

Але коли маленька драконячка побачила руку, що тримає меч, і побачила власника руки, що тримає меч, вона ніби була приголомшена, немов уві сні.

А підлеглі Денука, учні Овечої Голови, здавалося, збожеволіли, коли побачили цю сцену. Всі вони витягли зброю і заревли, кинувшись до Брандо.

!

Брандо, будь обережний, серед них є Адоратор Акенту!

.

Пам’ять Алоза про силу Брандо все ще була на полі бою Ампере Сіл.

Але вона відразу побачила, як Брандо повільно витяг меч з горла Денуке. Темно-золотистий клинок, з золотисто-червоними тріщинами на гребені меча.

.

Вона раптом Сіель око відкрила рота.

.

Тому що вона знала цей меч.

Цей меч мав багато назв, але тільки одне належало Крузу.

Полум’яний клинок, Одерфейс.

.

Брандо підняв меч зліва направо і обережно розрубав.

.

Яскрава золота лінія, зліва направо, простягалася від талії всіх Учнів Овечої Голови.

���

Назва меча, Одерфейс, Королівство Полум’я

Золота лінія раптом розійшлася, а потім піднялося полум’я.

1379

Розділ 1379

.

Алоз заціпеніло подивилася на Брандо, наче не знала його. Вона обмірковувала всілякі можливості, але навіть у своїй найхимернішій фантазії вона не очікувала, що слабка людина, яка все ще перебувала під її захистом, з’явиться тут у цей час, щоб врятувати її.

Крім того, як інша сторона стала такою сильною?

.

Вона ледь відчувала, що багато чого пропустила за той час, що була заземлена.

.

Брандо теж мовчки подивився на Алоз і ледве впізнав її. Маленька самка дракона виросла вищою, ніж минулого разу, коли вона пішла, і її первісне тіло лоліти також розвинулося, і вона була майже на голову вищою. Хоча її обличчя все ще було дитячим, її можна було вважати молодою дівчиною.

Однак стан іншої сторони, очевидно, був не дуже хорошим. Він дивився на жахливі рани на тілі Алоз, на її бліде обличчя та тремтячий вигляд і не міг не відчувати ледь помітного болю в серці.

.

Він все ще пам’ятав жваву маленьку дівчинку, яка покинула Ампер Сіл. Хоча її особистість була трохи поганою, вона не була такою.

Але він ніколи не думав, що коли вони знову зустрінуться, то це буде в такій сцені.

Алоз

.

– сказав Брандо.

Це речення, здавалося, зачепило найніжнішу частину серця маленької жінки-дракона. Брандо! Вона заплакала і раптом врізалася в обійми Брандо.

Брандо відчував лише, що обіймає гарматне ядро, яке щойно вистрілило. Його обличчя змінилося, і він ледь не впав. Він не міг не стиснути зуби.

?

Але він все одно підсвідомо міцно обіймав людиноподібну маленьку самку дракона, бо відчував страх і занепокоєння в серці співрозмовника. Алоз тремтів у нього на руках, невже це та маленька драконячка, яка мала дикий характер і любила пустувати?

?

Він не знав, що за досвід може перетворити Алоза на такого, і на якусь мить йому стало дуже незатишно на серці. Ніжно поплескавши маленьку драконячку по плечу, Брандо тихо запитав: Алозе, що сталося, ти теж брав участь у битві в Крусі?

Алоз мовчала, а лише міцно обійняла його, притиснула щоку до його грудей і заплющила очі.

.

Брандо зітхнув.

Гаразд, гаразд. Він міг лише ніжно погладити золоті кучері маленької драконячки, втішаючи її. Все скінчено, ми знайшли тебе, Алоз. Не бійтеся.

!

Але його лагідні слова, здавалося, торкнулися болю в серці Алоза. Маленька дракониця розплакалася і заїкнулася: Брендель, Фалафа Фалафа, вона

?

Серце Брандо стиснулося, коли він запитав: Що трапилося, міс Фурофа?

,

Флора, вона мене не впізнає

?

Ах? Брандо був приголомшений. Він уже готувався до найгіршого, думаючи, що Флора вже впала на полі бою Круза. Адже в короткому описі Мадари війна, в якій брали участь дракони, була настільки трагічною, що в тій битві загинув навіть герой драконів Овенлос. Хто знав, скільки драконів загинуло на тому полі бою?

Але слова маленької драконячки миттєво приголомшили його. Вона вас не впізнає? Що це значить?

Алоз витер сльози і раптом підвів очі зі сльозами на очах і прошепотів: Смердюча людина, ти мені допоможеш, чи не так?

Брендел деякий час мовчав. Ця жінка-дракон дійсно змінила своє ставлення швидше, ніж перегорнувши книгу. Вона тільки-но трохи прокинулася, і те, як вона до нього зверталася, відразу впало на рівень. Хто був тим, хто тільки зараз так сильно плакав, чіплявся за нього, як восьминіг, і відмовлявся відпускати?

Але, незважаючи на це, він кивнув і в той же час вийняв з рук молочно-білу флуоресцентну пляшку і сказав: Алоз, випий це першим.

Що це? Маленька дракончик підозріло дивилася на річ у руці.

.

Ваза з ангельським серцем.

!?

Золоті очі Алоза засвітилися. Ах? Це ваза Ангельське серце!?

Як тільки вона закінчила говорити, її кігті вже потягнулися. Брандо вже очікував цього. Він відвів руку і прибрав вазу з ангельським серцем.

!

Дай мені!

Брендель глянув на неї і полінувався з нею морочитися. Відкрийте рот.

Хм! Маленька драконячка з презирством відвернула голову.

?

Хочете врятувати міс Фу Луофу?

Мерзенна людина, це твій наречений! Маленька драконячка сердито глянула на нього. Як ти смієш мені цим погрожувати!

?

Ви збираєтеся відкривати рот чи ні?

. ���

Алоз ледь не розлютився до смерті. Вона сердито глянула на Брандо, але нарешті неохоче відкрила рота. Ах

Потім Брандо відкрутив кришку вази Ангельське серце і капнув їй на язик краплю. Алоз втягнула язика і сердито подивилася на нього.

Спочатку Брандо був стурбований тим, що Ваза Ангельського Серця не може дати очікуваного ефекту з енергійною життєвою силою раси драконів. Але він не очікував, що вже через мить рани на тілі Алоза загояться зі швидкістю, видимою неозброєним оком. Отриманий ефект був навіть кращим, ніж коли він використовував його сам.

.

Тільки тоді він зрозумів, що істоти з енергійною життєвою енергією, схоже, більше стимулюють дію Вази Ангельського Серця.

? -

Так? Нарешті Алоз помітив дівчинку-напівельфа збоку і не міг не здивуватися. Це ти?

Це Лінґ привела мене до тебе, — сказав Брандо. Якби не він, боюся, я б не знайшов тебе так швидко.

.

Я бачу. Спасибі тобі, маленький. — по-старому сказав Алоз.

Лін подивилася на неї і похитала головою. Міс Алоз, якби ви не врятували мені життя, я була б трупом на площі. Тоді я не встиг подякувати.

.

Тоді ми рівні. Алоз простягнула руку, тримаючи на долоні золоту драконячу луску. Це для вас. Це дружба нашої драконячої раси.

.

Лінґ була трохи приголомшена.

Візьміть, сказав Брандо. Це не нагорода, а лише доказ дружби.

Але він не сказав дівчині-напівельфу, що тримати цю річ рівнозначно тому, щоб сказати, що її захищає раса драконів. Вбити друга-дракона у світі смертних було нетривіальною справою. Так само, як убити, ув’язнити або поневолити дракона, людина повинна нести гнів дракона.

.

Звичайно, нинішня раса драконів може бути вже не такою, як раніше, але це вже інша історія.

.

Лінґ на мить задумався, подивився на луску дракона в руці, а потім прийняв її.

?

Брандо глянув на них і побачив, що Алоз все ще одужує. Він не міг не запитати: А як ви двоє познайомилися?

,

Він і раніше ставив те саме запитання Лінґ, але дівчина-напівельфійка явно не любила багато розмовляти і не відповідала на це запитання. З іншого боку, Алоз не конфліктував з цього приводу і описав ситуацію на той момент. З’ясувалося, що Лінґ подумав, що його сестра потрапила до рук культу Овечої голови, і хотів пробратися на площу, щоб знайти її. В результаті він випадково запустив магічну сигналізацію, встановлену культом Овечої голови неподалік площі. Якби він не зіткнувся з Алозом, який нарешті зламав печатку і втік з площі, то потрапив би до рук розлюченого Культу Овечої Голови.

.

Спочатку Алоз подумав, що Лінґ місцевий житель, і хотів отримати від нього інформацію. Вона не очікувала, що дівчина-напівельфійка теж нічого не знає про Хадрана. Вона могла піти тільки розчарована. Спочатку маленька дракониця хотіла забрати Лін з собою перед від’їздом, але Лін прийшла сюди, щоб врятувати свою сестру. Не побачивши сестру, він, природно, не міг поїхати з Алозом, тому вони розійшлися.

Пізніше, щоб повернути свій плащ, Лінґ пішов за патріархом культу Овеча голова аж до храму, але він не очікував зустріти свою сестру та їхню групу.

Вислухавши цей опис, Брандо не міг не зітхнути від збігу обставин цієї справи. Якби Лін не прийшов у храм у той час, не знайшов свою сестру і не привернув Акенту, він би не знав, що дракон, якого сектанти використовують як живу жертву, насправді був Алозом.

.

Якби він цього не знав, то, можливо, не втручався б у цю справу. Хоча він мав певні стосунки з кланом Дракона, це було не настільки, щоб йому довелося витягнути свій меч, щоб допомогти. Насправді, в Клані Драконів також були добро і зло, і Королева Драконів була яскравим прикладом. Якби не ця низка подій, він міг би дуже сумувати за Алозом.

І якби маленька самка дракона сьогодні не прийшла йому на допомогу, можна було б уявити наслідки перебування тут. Подумавши про це, він не міг не обливатися холодним потом.

!

У цей час рани на тілі Алоза нарешті відновилися під потужним впливом Вази Серця Ангела. Коли остання рана повільно проколювалася, обличчя маленької самки дракона нарешті спалахнуло натяком на хвилювання: Справу зроблено!

За її словами, вона схопила Брандо за руку і потягла його вперед на два кроки. При цьому вона показала свої маленькі ікла дракона і сказала дитячим голосом: Ходімо, підемо рятувати твого нареченого!

-

Зачекайте-У той же час, коли Алоз схопив його за руку, Брандо не міг стриматися, щоб не ахнути. Він відчував лише, що його рука прикрита залізним затискачем. Навіть маючи силу свого Домену Мудреця, він не міг не бути потягнутим вперед першим, що дало йому чітке розуміння сили Клану Дракона.

Раніше він, можливо, не чинив опору, але тепер його рівень сили перевершив маленьку самку дракона. Він квапливо схопив маленьку драконячку за зап’ястя, відтягнув її назад і запитав: Яка ситуація з моїм нареченим?

��

Ви навіть взяли сережку Флофи, за нашою традицією Дракона, вона ваш наречений. Маленька дракониця відчула себе трохи роздратованою, коли Брандо схопив її за зап’ястя, але вона двічі боролася і не могла вирватися. — здивовано сказала вона: Смердюча людина, твоя сила?

Брандо зробив вигляд, що не чує, і лише запитав важливу частину: До речі, що сталося з міс Флофою?

При згадці про Флофу вираз обличчя Алоза раптом знову став похмурим. Її очі були трохи червоні, і вона прошепотіла, що Флофою керує Сутінковий Дракон. Я хотів її врятувати, але вона шалено накинулася на мене, ніби не знала мене. Я не наважився дати відсіч, і випадково поранився, впав у болото і був спійманий тими маленькими черв’ячками. Вони хотіли принести мене в жертву дияволу

1380

Розділ 1380

?

Флорою керує Сутінковий Дракон? Брандо з цікавістю запитав: Що відбувається?

-

Я не знаю, Алоз похитала головою і сказала: Брандо, це так, воля Сутінкового Дракона зійшла в Імперію Крус, і як Золотий народ, воїни богів, ми, дракони, повинні відгукнутися на заклик до боротьби. Це воля, прихована в нашій крові, тому леді Овенлос зібрала всю расу драконів, включаючи наше нове покоління драконів, щоб прийняти спадщину родоводу і помчати на поле бою - Ви пройшли церемонію повноліття? Брандо раптом перебив її.

.

Алоз кивнув.

.

Брандо підозріло дивився на неї, думаючи, що якщо це не так, ця дівчина не зможе пройти церемонію повноліття за життя.

Що з цим поглядом, смердюча людина?

Ви так опортуністично пройшли церемонію повноліття, чи не буде жодних наслідків?

!

Що ви маєте на увазі опортуністичне! Маленька драконячка вибухнула, Поясни мені це ясно!

?

Брандо знизав плечима: Я маю на увазі, що якщо немає наслідків, чому б вам, дракони, не дозволити всьому новому поколінню драконів прийняти спадщину родоводу на ранньому етапі, щоб сила драконячої раси могла зростати швидше?

.

Алоз на мить подумав і відповів: Церемонія повноліття насправді є лише церемонією, родова спадщина є її ядром, і така штучна перешкода насправді пов’язана з поділом раси драконів. Після Війни Святих вищі ешелони драконячої раси вважали, що якщо вони необачно приймуть велику владу без зрілого розуму і почуття відповідальності, то це призведе до зарозумілості і самовпевненості, а кінцевим результатом стане розбещеність, тому стався поділ драконячої раси. З цієї причини після цього сенат встановлював церемонію повноліття, і ті, хто не проходив церемонію повноліття, не могли успадкувати спадщину по кровній лінії і отримати відповідну владу.

?

Отже, з цієї причини Брандо глянув на Алоза і сказав: Ти дитина вже понад тисячу років?

Замовкнути! Маленька самка дракона була настільки розлючена, що оголила свої маленькі ікла і вкусила Брандо за руку.

Ах! Цього разу настала черга Брандо кричати. Алоз, ти собака?

Алоз гордо пирхнув, перш ніж продовжити попередню тему, Коротше кажучи, після того, як ми прийшли на поле бою Круза, ми виявили, що народ Круз вже воював з поплічниками Сутінкового Дракона, тому за допомогою Бугів ми уклали союз з народом Круз, щоб разом протистояти вторгненню Сутінкового Дракона. Ми також надіслали прохання про допомогу Фанзіну та Сен-Осоль, але це було пізніше. Щодо того, чи послали Фанзін і Ельфи Вітру війська врешті-решт, адже це було після інциденту з Флорою і мною, я не знаю.

Люди Круса, Брандо знову перебив її, Хто керує людьми Круса, кронпринц?

Алоз кивнув, що це старший син імператора, і командира Лазурового легіону Вероніки, і архісвятої Валли.

?

Леді Вероніка і архсвят Валла? Брандо на мить замислився, подумавши, що, схоже, з телепортацією Архісвятої та Вероніки не було жодних проблем, тому, крім кількох із них, проти яких змовився Хаку, всі інші повинні були бути телепортовані в потрібне місце.

Думаючи про це, він не міг не думати про маленьку фею Лютню. Здавалося, що у Хаку був привід кинути Лютню в цій зоні. Можливо, це було для Сфери Природи та Царства Застою, але, на його думку, це було скоріше через Лін та Ліан.

Він не міг не дивитися на дівчину-напівельфа поруч із собою.

,

У цей час маленька самка дракона продовжувала: Прибувши на поле бою, одного разу, коли ми з Флорою патрулювали кордон району Банкл, ми з чимось зіткнулися

.

Коли Алоз говорила, вона описала ситуацію того дня, жуків-підковоносів, які вкрили небо, і величезну чорну кулю, яка була прихована за хмарами. Коли вона говорила про сферу, її золоті очі не могли не показувати погляду занепокоєння, ніби вона була в чужому місці, але вона все ще могла пригадати розпач і страх, які відчувала в той час.

Я лише мигцем побачив це, але ця аура може означати лише одне: це послання, заховане глибоко в нашому родоводі. Ця велична і неосяжна воля, а також резонанс з нашим родоводом Колосального Дракона можуть належати тільки йому

.

Я не могла в це повірити. Навіщо мені зустрічати легендарне існування, яке відійшло в минуле на цілу епоху в таборі Сутінкового Дракона на полі бою? Але, коли він убив Срібного Флеша та інших, я зрозумів, що ми з Флорою в небезпеці, — сказав Лінь Лі з посмішкою.

Тому що він був нашим батьком, всі дракони були створені ним, а сьогодні він зрадив нас, і драконам більше немає місця в цьому світі.

Брандо прислухався до опису Алоза, він насправді знав про заповіт Сутінкового Дракона, це мало статися після того, як він покинув Рушту. У Домені Стихій Сутінковий Дракон був воскреслий душею римлянина. Незважаючи на те, що він був запечатаний по той бік Світової Кришталевої Стіни міс Тата, Королевою ельфів, Королевою Драконів і мудрецем Елерантою в наступній битві, він бачив, як Сутінковий Дракон посилав незліченну кількість кігтів через Домени Стихій до Вонде. Як місце знаходження римського тіла, Рушта, очевидно, була зоною лиха.

?

Просто опис Алозом чорної сфери, підвішеної між хмарами, нагадало йому сцену, яку він бачив у Місті Вічної Смерті, сцену, де Богиня Мертвого Місяця Клас хотіла зруйнувати бар’єр бітволу і спуститися в цей світ, наскільки це було схоже?

.

Однак у порівнянні з силою бога-дракона Бахамута, Клас можна було розглядати лише як другорядного бога.

,

Тому він в одну мить погодився з рішенням Алоза. Чорна куля, очевидно, була богом-драконом Бахамутом, який виривався зі стіни. Інакше він не мав би здатності в одну мить зруйнувати бойову міць кількох гігантських драконів.

.

Згідно з описом маленької жінки-дракона, вона і Флофа повинні були загинути в повітряному бою в Бенквеллі до того, як стали відомі результати битви. У цей час Флофа зіткнулася з Алозом і її засмоктало в чорну сферу. Алоз поспіхом погнався за нею, а потім вони вдвох потрапили в просторову турбулентність, а потім підійшли до околиць Таукіке.

Він глянув на маленьку драконячку і на мить задумався. Він не повідомив їй остаточний результат бою, тому що Алоз вже виглядав морально і фізично виснаженим і в паніці. Він справді не міг стерпіти, коли вона зазнала ще одного удару.

.

Він подумав, що, можливо, ще не пізно повідомити їй новину після того, як врятував Флофу і дозволив менталітету Алоза бути трохи стабільнішим.

.

Але потім він подумав про інше.

У той час Флофа була засмоктана в чорну сферу замість Алоза, очевидно, була задумана Бахамутом, але дії Алоза повинні були бути несподіваними для іншої сторони, тому з двох драконів тільки Флофа перебувала під контролем Сутінкового Дракона, в той час як Алоз завжди залишався при свідомості.

.

То де ж зараз міс Флофа, Алоз? — раптом спитав Брандо.

Не знаю, Алоз теж насупилася і похитала головою, Після того, як нас кинули в це огидне місце, Флофа тут же накинулася на мене. Як би я її не називав, вона не слухала. Я хотів змусити її приземлитися на землю, але в бою я був необережний, і вона вдарилася об мої крила

Брандо знав, що сила супутників дракона часто не надто відрізняється один від одного. Причина, через яку Алоз так легко постраждав від Флофи, ймовірно, полягала в тому, що вона не наважилася вдарити занадто сильно.

Одна сторона нікого не впізнавала, а інша була боязка. У ситуації, коли сили однієї зі сторін були рівномірно підібрані, результат битви можна було уявити.

.

Після того, як ви отримали поранення і втекли, ви бачили, в якому напрямку пішла міс Флофа? — перепитав Брандо.

Мій розум тоді був у безладді, я не дуже чітко пам’ятаю, але це має бути південь чи схід, коротше, це має бути один із цих двох напрямків, тому що я пам’ятаю положення сонця в той час.

?

Південь? Де вас спіймали послідовники ?

Алоз на мить згадав, пам’ять дракона була дивовижна, навіть у панічній ситуації маленька самка дракона пам’ятала багато деталей, це було болото, але воно було трохи не таким, як тут. Я не бачив берегової лінії, коли був у небі, неподалік було містечко. У той час було дві групи комах, які прилетіли мене зловити. Я чув, як вони розмовляли, з Рошака приїхала група людей.

?

Рошак? Брандо все ще подумки шукав місце на карті, але Дельфайн, що стояв поруч з ним, уже відповів: Це край болота Таучик, на північний захід звідси.

?

Північний захід? Брандо промайнув у голові, якщо Флофа справді пішла в південно-східному напрямку, то чи не прямувала вона в напрямку Хардлендса?

.

Брандо, як ви думаєте? Алоз, очевидно, помітив його вираз обличчя.

.

Брандо не ухилився і кивнув, у мене є деякі ідеї, я думаю, що мотив Бахамута відправити сюди Флофу не повинен бути простим. Якщо ваше судження не помиляється, напрямок, в якому вона пішла після того, як покинула вас, повинен бути напрямком Хардлендса, я думаю, що між цими двома речами може бути якийсь зв’язок.

?

Ви маєте на увазі, що Флофа прийшла, щоб допомогти Акенту воскреснути? Очі маленької драконячки блиснули, Вона поранила мене, щоб я потрапив до рук людей, щоб я став головною жертвою живої жертви?

.

Не все так просто, похитав головою Брендел, я не думаю, що ви були частиною цього плану. Фелфа вже вибив вас з володінь Бахамута. Якби ви не взяли на себе ініціативу погнатися за нею, вас би не телепортували в Такіке. Крім того, схоже, що печатка Акенту ослабла, і вона неминуче вирветься назовні. Денук, який використовує вас як основну жертву для цього ритуалу живого жертвоприношення, щонайбільше дозволить демону з головою вівці швидше відновитися до своєї максимальної сили після того, як він вирветься з печатки. Але з вами чи без вас, я не думаю, що це надто вплине на цей план.

1381

Розділ 1381

Незважаючи на те, що Бог-Дракон упав, коли Алоз згадав це ім’я, вона все одно мимоволі додала почесті. Хоча Брандо помітив цю деталь, він не мав наміру нагадувати їй. Він тільки зітхнув у серці.

,

Він розумів, наскільки сильним ударом було падіння Бахамута для драконів, але насправді, на його думку, більш далекосяжним впливом на майбутнє драконів насправді було падіння Ованлоса. Зрештою, Бог-дракон Бахамут вже помер, і як новий кандидат у дракони-боги-дракони, Ованлос уособлював майбутнє та надію драконів.

.

Можна сказати, що падіння героя Клану Дракона стало нищівним ударом для Клану Драконів. Саме з цієї причини він приховав цю новину і не розповів Алозу, тому що ця новина була занадто вражаючою для драконів, які все ще перебували в темряві.

Вислухавши слова Алоза, Брандо похитав головою і сказав: Я просто здогадуюся, що мета відправки Флори Бахамутом сюди повинна бути пов’язана з воскресінням Акенту, але не обов’язково безпосередньо. Насправді, я не впевнений у цьому, але думаю, що хтось зможе дати кілька корисних порад. Я відведу тебе до неї.

Ви прийшли сюди не самі? Маленька самка дракона на мить завмерла, перш ніж усвідомила проблему, До речі, я вас ще не питала. Чому ви тут? Якщо я не помиляюся, це має бути територія Мадари, чи не так?

.

Я тут для інших речей. Це для сфери природи та царства застою.

Стривайте, царство застою?

Ви теж знаєте це місце?

Алоз якусь мить вагався, перш ніж відповісти, я чув деякі чутки про це місце. Чуток багато, і всі їх складно пояснити за короткий час. Як щодо цього, ви спочатку поведете мене на зустріч з іншими, і я розповім вам про Царство Застою.

?

Брандо на мить подумав і кивнув: Не біда. Він повернувся до Лін і сказав: Лін, що ти і твоя сестра збираєтеся робити далі?

,

Лінґ на мить подумала і відповіла: Якби не цей випадок, ми з сестрою пішли б у Країну Вічної Смерті. Якби ми все ще не могли знайти там звістки про нашу матір, ми б повернулися в Еруїн.

.

Якщо це ваш наступний план, я пропоную вам повернутися до Еруїна, — відповів Брандо.

Чому, пане Брандо? Лінґ подивилася на нього спантеличеним поглядом.

. -

Кігті Сутінкового Дракона почали своє вторгнення в Мадару. Щоб зберегти свою силу, Нежить вирішила відмовитися від Землі Вічної Смерті. Вони прямують на північ уздовж Моря Вічної Тиші до Сен-Осоль і Еруана. Якщо ти повернешся в Країну Вічної Смерті в цей час, боюся, що зіткнешся з армією Сутінкового Дракона, - урочисто сказав Брандо.

Лінґ прикусив нижню губу і сказав: Але, містере Брандо, навіть якщо ми з сестрою негайно повернемося до Еруїна, нам доведеться пройти через Країну Вічної Смерті. Якщо ми не підемо в об’їзд до моря Темної Зірки і не сядемо звідти на човен назад до Еруїна, ми приїхали саме таким шляхом. Чи безпечно це зараз?

Боюся, що цей маршрут теж не спрацює, Лін. Море зараз небезпечне. Загублені імена заблокували море між морем Темної Зірки та протокою Таову. Якщо ви хочете повернутися додому морем, боюся, що це теж неможливо.

-

Дівчина-напівельф, почувши його слова, опустила голову, але через деякий час знову підняла голову і подивилася на нього: пане Брендель, ви хочете сказати, що хочете, щоб ми пішли з вами?

-

Брандо кивнув: Далі ми поїдемо в дуже небезпечне місце, але навіть незважаючи на це, я все одно думаю, що вам, двом сестрам, безпечніше діяти з нами. Я доручу міс Магадал піклуватися про вас. Ви з нею познайомилися. Вона дуже легка на підйом жінка.

?

Лінґ на мить подумав і запитав: Містере Брандо, я хочу обговорити це з моєю сестрою. Це нормально?

Звичайно, Брандо відповів: Я поважаю вашу думку, але я все одно сподіваюся, що ви зможете уважно розглянути мою пропозицію. Коротше кажучи, я відвезу вас назад у порт, щоб познайомитися з іншими. Перед виходом у море у вас є достатньо часу, щоб подумати над цим питанням.

.

Лінґ кивнула.

.

Брандо злегка посміхнувся. Коли він вперше побачив цю маленьку дівчинку на болоті Таучик, у нього з’явилося передчуття, що ця маленька дівчинка може знайти свою сестру, навіть не покладаючись ні на чиюсь допомогу. Її сильні і незалежні якості могли справити глибоке враження на будь-кого. Він бачив таке ж враження на таких чудових жінок, як Бай Цзя, Фрея і навіть Дельфайн. У певному сенсі всі вони були однаковими людьми, здатними і рішуче домінувати над власною долею.

.

Але сила волі не була всемогутньою. Після того, як нежить покинула Мадару, вона стала країною смерті. За таких обставин можливість того, що дві маленькі дівчинки перетнуть цю землю смерті, була дуже малою. Якби він залишив їх одних у такій ситуації, це було б все одно, що спостерігати за їхньою смертю.

У нього склалося гарне враження про цю маленьку ельфійську дівчинку, і навіть якщо вона була нащадком Хаку у світі смертних, він не міг дозволити їм вибрати цей шлях смерті. Адже на шляху до Святилища Хаку двічі вказував йому дорогу.

Перший раз був у льодовику Вічного Замерзання, а другий раз – на полі бою Фенхотос. Особливо вдруге, коли Хаку на короткий проміжок часу передав йому владу Тіамат. Це дозволило йому повністю зрозуміти найбільший поріг на шляху до того, щоб стати мудрецем. Тільки тоді він зміг використати свої Стихії, щоб захопити владу у Закону Часу і Простору і викувати своє власне Зерно Закону.

Однак Брандо ледь чутно відчував, що причина, через яку йому так легко переступити ці двері, полягає в таємничій верховній владі в його тілі. Здавалося, що чим вищого рівня влади і володіння він торкався, тим очевиднішим був вплив цієї влади на його шлях.

.

Але в будь-якому випадку Хаку зробив йому послугу, і для нього було розумно відплатити їй через цих двох дочок.

Гадланд, портова зона.

-

Незабаром Брандо повернувся в Хедленд разом з Алозом і Лінґ, щоб знайти інших, які залишилися в районі порту. Пан Лю його не підвів. У цей момент він вже взяв корабель з Культу Овечої Голови. Але насправді, з моменту шокуючого меча Брандо, порт Хедленд перебував у стані хаосу. Володар Чистилища, аватар Акенту, був обезголовлений Брандо, і лорд Денуке не повернувся з того часу, як покинув місто. Звичайно, в цей час місто не отримало звістки про знищення Денуке і його людей. Так що насправді в цей момент Хедленд-Порт перебував у делікатному стані, і це було так, ніхто насправді не мав на увазі те, що вони говорили.

-

Щоправда, хоча в родині Денуке все ще були деякі дворяни, а також великі та дрібні дружинники, навіть старший син і другий син Денуке все ще залишалися в місті, а з боку культу Овечих Голів ще було в живих більше десятка патріархів.

Але, на жаль, коли Денуке був при владі, він був і великим патріархом, і міським володарем Гадланда. Він був верховним авторитетом Гадланда, а також лідером культу овечих голів в районі Такекі. Можна сказати, що, крім Акенту, володаря чистилища, він був найважливішою особою в місті.

А Акенту рідко втручався у земні справи, за винятком справ, пов’язаних зі зняттям його печатки та підготовкою живої жертви. Він також не переймався цими дрібницями. Отже, фактично в Гадланді Денуке фактично був верховним правителем у фактичному сенсі, і не буде перебільшенням сказати, що він був монархом Такекі.

,

У такій ситуації у нього не було причин хотіти або дозволяти комусь, крім себе, ділитися своєю владою. Навіть його власні діти не стали винятком.

.

І це призвело до того, що коли вони з Акенту не були в Хедленд-Сіті, ніхто в порту не мав достатньо повноважень, щоб наказувати іншим. Тому, хоча в місті панував хаос, і навіть надходили новини про напад на портову територію чужинців, врешті-решт лише група охоронців з особняка міського лорда приїхала, щоб придушити ситуацію.

І саме ця група охоронців вирушила з особняка міського лорда, волочачи ноги всю дорогу і по дорозі кілька разів кружляючи навколо Хедленд-Сіті. Коли вони нарешті прибули до причалу, все, що вони могли побачити, це вітрила Брандо та інших у морі.

-

Звичайно, це не означало, що солдати Культу Овечої Голови не були добре навчені, або що вони не були вірні великому Володарю Чистилища Акенту. Але ж вони не були дурнями. Морський меч Брандо був очевидний майже для всіх у Хедленд-Сіті. Нехай група таких людей, як вони, має справу з такою впливовою людиною?

- ,

Було б розумніше залишити свої корисні тіла, щоб служити Господу Акенту, чи не так? Хоча учні культу Овечої голови були фанатичними, вони не були простодушними. Вони все ще розуміли, що їхній вибір був більш осмисленим і більше відповідав інтересам культу Овечої голови.