Гойдалка

20

Зорельот ґ’ормітів «Йлаа-л’ак»,

авреліанська орбіта (6КА81:4),

зоряна система Мійтри (HD168443).

9 юла 417 року Ери Відновлення.

Внутрішній простір ґ’ормітського крейсера організували за принципом мушлі — відсіки кріпилися до стінок спірального коридору, витки якого поступово звужувались у напрямку керуючого вузла. Приміщення, котре рептилоїди виділили Преподобній Сайкс, знаходилось у середній частині спіралі і за формою нагадувало велетенський авокадо. Все в ньому — від теплого світла до відсутності кутів — за задумом Знаючих Ґ’орми мало сприяти самозаглибленню та позитивним емоціям представника гуманоїдної раси. На відміну від творців медитаційних залів земних зорельотів, ґ’орміти не використовували для корекції психіки ані пульсуючого світла, ані контрастних кольорів. Внутрішній простір «авокадо» був привітним і затишним.

Сайкс подумки подякувала рептилоїдам.

Її тіло майже повністю подолало наслідки поранення. Це підтвердили не лише військові медики, але й спеціалісти з екіпажу «Йлаа-л’аку». Зваживши на їхні висновки, імператор дозволив своїй радниці долучитись до ґ’ормітської експедиції. Теслен також не сперечався, коли Сайкс повідомила йому, що має намір взяти з собою на борт «Йлаа-л’аку» не лише двох піфійок, але й терористку Наталію Лао та Відморозка. Він лише знизав плечами, відтак зустрів поглядом очі Преподобної й довго дивився в їхню зимну, ускладнену сірим серпанком блакить.

— Будь обережною, Сай, — нарешті сказав він.

— Буду, — пообіцяла вона.

Всіх людей, окрім неї, рептилоїди відправили до анабіозних коконів. Сайкс вирішила, що біля Пратари в неї знайдеться час не лише на дослідження порталу Повзучих. Майбутня дитина Наталії вже була вписана до планів Преподобної, а щодо Відморозка вона мала передчуття. Не дуже чітке і певне, проте достатнє для того, щоби тримати це живе послання невідомої раси біля себе.

Інформація, яка надходила до імператорської резиденції в останні дні, лише підтверджувала, що такими передчуттями не варто нехтувати. Події розгортались надто стрімко.

Вірус, котрого ховав у срібній капсулі Біргір Ян, зупинити не вдалося. Кількість заражених, незважаючи на всі карантинні блокади та надзвичайні зусилля медиків, обчислювалась вже сотнями тисяч. Клінічна статистика давала стовідсоткову смертність.

Сам Ян перед смертю лише бурмотів незрозумілі молитви, над розкодовуванням яких все ще працювали кріптографи та спеціалісти з релігійних культів. Невдовзі інша смертельна хвороба, подібна на епідемічний правець, почала швидко поширюватись Арпікраном. Медичний центр Першого флоту обіцяв синтезувати більш-менш ефективні ліки протягом кількох діб.

Імператор наказав всім населеним світам готуватись до боротьби з епідеміями. Поки уряд проводив мобілізацію медичних працівників, Сайкс шукала Око Богині. Вона вивчила записи допитів Знаючих, котрі проводились за наказами Яна на «об’єкті 22», і переконалась, що головною метою адмірала була не боротьба з Планетою Жінок, а пошуки невеликого кристалу, зовнішньо подібного до рубіну. Судячи з тих записів, лише одна із замордованих у секретній тюрмі Преподобних сестер визнала, що її прапрабабця причетна до історії легендарного камінчика.

Та давно померла Знаюча жила за доби занепаду держави Сіоранів. При народженні її назвали Кусбою, і вона, всупереч давній традиції, не змінила імені при посвяченні у Знаючу. Кусба належала до нечисельного, але шанованого клану Єке, що вів своє походження від шаманської родини, яка з незапам’ятних часів мешкала на північних схилах Алтайських гір. Предки Єке в давні часи ухилилися від навернення до ісламу, втім еміри з династії Шибанідів не бридилися звертатись до них за порадами.

Клан Єке майже без втрат пережив темну добу генетичного тероризму і приєднався до числа тих сімнадцяти родових спільнот, котрі першими переселились на Магонію-Піфію[36]. Жінки цього клану посідали високе становище в ієрархії планети, їхні імена були вписані в переліки Святих Матерів, командирів зорельотів та координаторів секретних проектів. Майже чотири століття історія родини Єке впліталась в історію Планети Жінок, доповнюючи її не найгіршими сторінками.

Отже, вирішила Сайкс, саме у такій родині могло зберігатись і передаватись з покоління в покоління Око Богині. Тесленова радниця також належала до родини піфійських першопоселенок з числа Сімнадцяти кланів й добре знала, що далеко не всі родові таємниці потрапляли до інформаційних скарбниць та публічних архівів Планети Жінок. Зрештою, корпорація Знаючих ніколи не вимагала від своїх членів оприлюднення подібних секретів. У цьому Святі Матері наслідували не лише древніх земних жриць, але й рептилоїдів.

Завдання Сайкс ускладнювалось тим, що клан Єке згас (не без допомоги зловісних катів Джи Тау) і останні представниці шаманського роду забрали його секрети до своїх гробниць.

Вона звернулась до Ради Двадцяти Трьох з проханням надати їй вичерпні дані про Кусбу та її клан. Святі Матері, порадившись, зглянулись на її прохання і доправили до імператорської резиденції терабайти інформації.

Ще перебуваючи в реабілітаційному центрі, Сайкс відважно пірнула в архівні нагромадження Магонії. Вона мобілізувала всі свої ментальні здібності та ресурси вживленої кібернетичної пам’яті для осягнення та упорядкування величезних обсягів інформації. За кілька днів файли, присвячені Преподобній Кусбі та іншим видатним представницям клану Єке, прислала і Квантова Цитадель. Переглядаючи облікові записи, рейсові документи, родові таблиці, звіти та спогади, радниця імператора крок за кроком наближалась до останніх згадок про зниклу святиню каїнітів.

У медитаціях вона намагалася вловити відлуння згаслої особистості Преподобної, почути підказки з-за обрію чотиривімірного всесвіту, але цей рівень залишився неприступним. Тим завзятіше Сайкс взялася за обробку даних.

У біографії Кусби вона знайшла згадки про дві її мандрівки. На Землю і потім до Тіронії. За сто шість років життя Преподобної вона здійснила лише ці міжзоряні перельоти, котрі відбулися практично один за одним. З Тіронії Кусба повернулася на Піфію, щоби вже не залишати Планету Жінок аж до самої своєї смерті.

Таке враження, подумала Сайкс, що Кусба щось отримала на Землі і перевезла це «щось» на Тіронію. Тепер радниця імператора зрозуміла, чому Ленго вирушив саме до колонії у системі Хаябуси. Певне, він отримав від когось — чи не від самого Яна? — інформацію про підозрілу мандрівку гіпотетичної хранительки Ока. Ленго вирішив, що Кусба сховала камінь у руїнах підземного порталу.

В архівних файлах Квантової Цитаделі Сайкс знайшла звіт інформатора Джи Тау про перебування високопоставленої піфійки на Тіронії. Згідно із ним, Преподобна Кусба прибула рейсовим зорельотом до космопорту двадцять сьомого юла двісті сімдесят сьомого року ЕВ. Там її урочисто зустріли представники уряду колонії і доправили до Ліфанії-другої, де в ті роки знаходилась резиденція президента. Після аудієнції в першої особи Преподобній було запропоновано відпочити в апартаментах для почесних гостей. Сумлінний агент Служби зауважив, що в сусідніх апартаментах якраз в цей час перебувала принцеса з Дому Сіоранів. Рідна сестра правлячого тоді імператора Явіса Другого, вона ж дружина міністра у справах малих світів, яка прибула на Тіронію інспектувати умови життя колоністів. Агент не зафіксував контактів поміж двома сановитими особами, що його, втім, не здивувало. Адже тодішня імператорська родина ставилась до Преподобних сестер з осторогою, зважаючи на те, що останні свого часу підтримували імператора Сіорана Третього, у вбивстві котрого брали участь як мати принцеси, так і її чоловік-міністр.

На цьому місці Сайкс зупинилась і повернулась до початку звіту. Вона відчула, що пропустила щось важливе.

Звісно.

Дата прильоту Кусби на Тіронію за стандартним часом: 27.7.277. Двічі повторене число двісті сімдесят сім. Це могло бути випадковістю, а могло й не бути. Преподобні сестри, як знала радниця Еарлана Третього, не були байдужими до нумерології. Сайкс спробувала знайти у пошукових системах щось пов’язане з комбінацією чисел «2–7–7». Інформації там виявилось на диво багато, проте ніщо з того не вказувало на зв’язок двійки й двох сімок з Оком Богині, кланом Єке і Тіронією.

Закинувши відповідний запит до квантового аналізатора, Сайкс повернулась до звіту.

На третій день перебування на Тіронії Кусба відвідала куполи Північного поясу. Дослівно у звіті писалось:

«29 юла Преподобна вилетіла до центрального куполу Дарії–1. Звідти її відвезли до Гірчичної пустелі, де Преподобна здійснила поминальний ритуал за піфійками, котрі загинули під час аварії зорельоту «Тяньайлун». Преподобна біля шести годин провела серед уламків зорельоту, що розкидані пустелею, а потім спілкувалась з колоністами, які живуть у цій місцевості. Вона придбала у колоністів предмети, знайдені ними серед уламків, та оголосила, що доправить їх до родичів загиблих…»

Не встигла вона скопіювати цей абзац до окремої теки, як на екран вистрибнуло повідомлення від квантового аналізатора:

«Можливий зв’язок числа «277» з подіями другої половини третього століття ЕВ на Тіронії: 8 пентарія 274 року на орбіті Тіронії зазнав катастрофи лайнер МВ133 «Тяньайлун», порт приписки Альфа Альфа. Капітан Шон ван-Рік, екіпаж та всі пасажири (всього двісті сімдесят сім осіб) загинули. Корабель стартував з Тіронії до пункту призначення: Сонячна система. Основна версія катастрофи — паразитна сидеральна реакція у зоні сингулярності маршового двигуна».

Сайкс вивела на екран повний перелік пасажирів останнього рейсу «Тяньайлуна». Знайшла імена чотирьох піфійок та перевірила їх через базу даних Планети Жінок. Одна із загиблих належала до клану Єке, більше того, вона була двоюрідною сестрою Кусби.

Отже, сказала собі Сайкс, все могло бути зовсім не так, як здавалося каїнітам. Кусба могла шукати Око серед уламків лайнера.

Шукати і знайти.