Пісні далекої Землі

18. Кумар

Лише одне затьмарювало юне життя Кумара Леонідаса: у свої вісімнадцять років він був на цілих десять сантиметрів нижчий зростом, ніж мріяв. І не випадково, що прізвисько мав Маленький Лев, хоч небагато знайшлося б сміливців, що назвали б його так у вічі.

Компенсуючи нестачу зросту, він невтомно працював над іншими своїми вимірами. І не раз, удаючи обурення, Мірісса казала йому: «Кумаре, якби ти стільки ж часу тренував свій мозок, скільки тренуєш м’язи, то став би найвидатнішим генієм Таласси». Чого вона ніколи йому не казала — та й собі ледь насмілювалася зізнатись, — так це те, що видовище його щоранкових фізичних вправ нерідко збуджувало в ній аж ніяк не сестринські почуття, а до того ж і певні ревнощі до тих його залицяльниць та залицяльників, які регулярно збирались, аби ним помилуватися. А то були, разом узяті, майже всі Кумарові ровесники. Хоча заздрісні чутки про те, що Кумар нібито вже мав любовні стосунки з усіма дівчатами та з половиною хлопців Тарни, були явним перебільшенням, у них містилася неабияка доля правди.

Однак Кумар, попри справжню інтелектуальну прірву, що існувала між ним та його сестрою, зовсім не був м’язистим недоумком. Коли щось його всерйоз зацікавлювало, він не заспокоювався доти, аж доки опановував предмет своєї цікавості, не шкодуючи на це часу. Він був першокласний моряк і вже понад два роки, частково з допомогою Бранта, споруджував собі чудовий чотириметровий каяк. Корпус човна був уже готовий, але з палубою ще було почати й закінчити.

Настане день, присягався, він таки спустить його на воду і всім доведе, що даремно сміялися. А тим часом вираз «Кумарів каяк» став крилатим, означаючи всяку незавершену роботу, яких у Тарні дійсно було чималенько.

Опріч тієї вельми поширеної на Талассі звички відкладати все на потім, головними Кумаровими вадами були авантюризм та схильність до досить грубих і частенько ризикованих жартів. Саме останнє, як усі вважали, колись могло для нього скінчитися бідою.

Та неможливо було ображатися навіть на найзухваліші його витівки, бо Кумар не мав ніяких зловмисних намірів. Він був увесь відкритий, мало не прозорий; щоб збрехав — такого ніхто й уявити не міг. Вже за це йому можна було багато вибачити, й найчастіше вибачали.

Прибуття землян стало для нього, звичайно, найзахоплюючою подією життя. Він був зачарований їхньою апаратурою, аудіовідео та сенсозаписами, які вони привезли, історіями, які вони оповідали, — буквально всім. І оскільки більше ніж інших він бачив Лорена, то й не дивно, що Кумар до нього прихилився

Проте Лорен не дуже був радий такій прихильності. Якщо и було для нього щось неприємніше, ніж непрошений товариш, так то був оцей причепливий братусь, який страшенно діяв йому на нерви.