Сильмариліон

ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ

Імовірно, десь наприкінці 1951 року, коли повністю готовий «Володар Перстенів» переживав певні видавничі труднощі, батько написав своєму другові Мілтону Волдменові (на той час — редак­тору видавництва «Коллінз») дуже довгого листа. Ситуативною підставою для написання того листа стали затяті суперечки довкола батькової вимоги публікувати «Сильмариліон» і «Володаря Пер­стенів» «разом або як єдиний твір», «як одну велику сагу про Кош­товності й Перстені». Одначе висвітлювати це питання тут немає потреби. Натомість батьків лист, написаний, аби виправдати і по­яснити власну позицію, є блискучим викладом його концепції ранніх Епох (згідно з батьковими словами, заключна частина листа — не більш ніж «багатослівне, проте безбарвне резюме» того, про що йдеться у «Володарі Перстенів»). Тому, гадаю, ця епістола заслуговує на близьке сусідство з текстом «Сильмариліона», що й було зробле­но в цьому виданні.

Оригінальний лист загубився, проте Мілтон Волдмен зберіг його машинописний текст і надіслав копію моєму батькові, — саме за цією копією частину епістоли було надруковано в «Листах Дж. Р. Р. Толкіна» (1981 р.), №131. Текст, наведений у цій книзі, — передрук із «Листів» (с. 143—157) із деякими незначними виправ­леннями та пропуском кількох посилань. У машинописній копії було чимало помилок, особливо в назвах; однак більшість із них виправив іще батько. Та й він не догледів дещо на сторінці XVIII в реченні: «Властиво, не було нічого поганого в тому, що вони зали­шились усупереч пораді, все ще сумуючи зі смертними землями, де діялися їхні давні героїчні вчинки». Тут друкарка, безперечно, про­пустила деякі слова з рукопису, а крім того, ймовірно, неправиль­но прочитала наведені вище.

Я усунув кілька помилок у тексті й у покажчику, яким донині вдавалося, так би мовити, уникати корекції в інших твердообкладинкових (і тільки) виданнях «Сильмариліона». Найсуттєвіші з-поміж них стосувалися порядкової нумерації декотрих правителів Нуменору (щодо пояснення цих помилок і обставин їх виникнення див. «Незавершені оповіді» (1980 р.), с. 226, примітка II, а також «Наро­ди Середзем’я» (1996 р.), с. 154, § 31).

Крістофер Толкін 1999