Сильмариліон

Покажчик власних назв

Оскільки власних назв у книзі надзвичайно багато, то цей покажчик, окрім зазначення сторінок, на яких трапляється певна назва, містить іще й коротке пояснення того, що (кого) вона позначає. Ці описи — дуже стислі, навіть якщо стосуються центральних персонажів історії, і не є скороченими виписками зі сказаного в тексті книги. І позаяк цей покажчик усе одно виявився доволі розлогим, ми намагалися зменшити його обсяг усіма можливими способами.

Це головно стосується того, що дуже часто переклад ельфійської назви функціонує як самостійна одиниця; наприклад, помешкання Короля Тінґала називається і Менеґрот, і «Тисяча Печер» (або і так, і так одночасно). У більшості випадків ми об’єднали ельфійську назву та переклад її значення в одній статті, тож номери сторінок указано для обох варіантів, а не тільки для заголовної назви (для прикладу: номери сторінок, указані для Ехоріату, охоплюють також ті, які стосуються «Окружних Гір»). Українські тлумачення подано під окремими заголовками з відсиланням до основної статті лише тоді, коли вони трапляються поокремо. Фрази в лапках — то переклади; їх чимало й у самому тексті (пор.: Тол-Ерессеа — «Самотній Острів»), але ми додали іще більше. Інформацію про декотрі назви, яких тут не витлумачено, вміщено в наступній частині «Додатку».

Українські відповідники титулів і офіційних мовних зворотів не вказаних тут ельфійських оригіналів на кшталт «Старший Король», «Два Роди» ми наводили вибіркою, проте переважну більшість їх таки внесли до реєстру. Номери сторінок зазначено досить точно (часом подано навіть ті, де заголовної назви безпосередньо не згадано, проте йдеться саме про позначуване нею) за винятком кількох часто вживаних назв, наприклад, Белеріанд, валари. У такому разі вжито вислів «у різних місцях»; вибіркові ж номери сторінок зазначено для особливо важливих місць; а ще у статтях було усунуто багаторазову появу імен декотрих нолдорських вельмож, які мають стосунок тільки до їхніх синів чи домів.

Посилання на «Володаря Перстенів» наведено зі вказанням назви частини, книги та розділу.

Аваллоне Гавань і місто елдарів на Тол-Ерессеа; згідно з «Акаллабетом», отримало свою назву за те, «що з усіх міст було найближче до Валінору». 270,273-4, 280,290,293, 294, 305,309

Авари «Несхітливі, Відступники» — так називали всіх ельфів, котрі відмовилися долучитися до тих, хто виступив у похід на захід од Куівіенену. Див.: Елдари і Темні ельфи. 42, 88, 93, 298

Аватар «Сутінки» — пустельний край на узбережжі Аману на південь од Елдамарської Затоки поміж Пелорами та Морем, де Мелкор зустрів Унґоліанту. 65, 66, 72, 95

Аґарваен «Заплямований Кров’ю» — ім’я, яке прибрав Турін, прийшовши до Нарґотронда. 216

Аґларонд «Сяйлива Печера» Гельмового Яру в Еред-Німрайсі (див.: «Дві Вежі» III 8). 304

Аґлон «Вузький Прохід» між Дортоніоном і узвишшями на захід від Гімрінґу. 120, 133, 152

Аданезел «Ельфолюдина» — ім’я, що його дали Турінові в Нарґотронді. 217

Аданезел Володар Заходу» — так нарікся двадцятий Король Нуменору, котрий уперше прибрав ім’я адунайською (нуменорською) мовою; мовою квенья те ймення звучало як Герунумен. 278

Адурант Шоста і найпівденніша з приток Ґеліону в Оссіріанді. Назва означає «подвійний потік», адже йдеться про те, що русло річки розділялося на два рукави поблизу острова Тол-Ґален.119,192,244

Аеґлос «Сніжне Вістря» — спис Ґіл-ґалада. 306

Аеґнор Четвертий Фінарфінів син, котрий разом із братом Анґродом правив на північних схилах Дортоніону; поліг під час Даґор-Браґоллаху. Ім’я означає «Нещадний Вогонь». 51, 77, 116, 149, 151

Аелін-уіал «Сутінкові Озера», що були поблизу місця впадіння ріки АросуСіріон. 118, 169, 199,212

Аерандір «Морський Мандрівник» — один із трьох моряків, котрі супроводжували Еаренділа під час його подорожей. 258

Аерін Родичка Гуріна, котра мешкала в Дор-ломіні; її взяв собі за дружину східнянин Бродда; допомагала Морвен після Нірнает-Арноедіаду. 203,223

Азаґгал Володар гномів із Белеґосту; під час Нірнает-Арноедіаду поранив Ґлаурунґа, але згодом той убив його. 198

Айнуліндале «Музика Айнурів», яку ще називали (Велична) Музика, (Велична) Пісня. 3-10, 13, 16, 29—30, 33-34, 38, 59, 67, 100, 211. Також назва сказання про Світотворення, яке, ймовірно, склав у Прадавні Часи Руміл із Тіріона. 67

Айнури «Святі» (однина — айнур); перші істоти, що їх створив Ілуватар, «рід» валарів і маярів, який виник іще до Еа. 3-9, 13, 29—30, 32-34, 100, 211, 243

Акаллабет «Повалений», адунайське (нуменорське) слово, яке за значенням еквівалентне Аталанте мовою квенья. Також назва легенди про Повалення Нуменору. 293, 302-303

Алдарон «Володар Дерев» — ймення вали Ороме мовою квенья; пор.:Таурон.17

Алдуденіе «Плач за Двома Деревами», який склав ваньярський ельф на ймення Елемміре. 68

Алкарінкве «Пишна» — назва зірки. 37

Алкарондас Великий корабель Ар-Фаразона, на якому він поплив до Аману. 289

Алквалонде «Лебедина Гавань» — головне місто і гавань телерів на берегах Аману. 50, 52, 64, 79-82, 126, 156, 260

Алмарен Перша оселя валарів на Арді (до другого нападу Мелкора): острів на великому озері в центрі Середзем’я. 24,25,96

Аман «Благословенний, вільний від зла» — назва краю на Заході по той бік Великого Моря, де, покинувши острів Алмарен, замешкали валари. Його ще часто називали Благословенний Край. У різних місцях; див., зокрема: 25, 51, 246, 274

Аманділ «Прихильник Аману» — останній володар Андуніе в Нуменорі, нащадок Елроса, батько Еленділа; вирушив у подорож до Валінору і не повернувся. 282, 283, 286-288, 291

Амаріе Ваньярська ельфійка, кохана Фінрода Фелаґунда, котра залишилась у Валінорі. 127

Амлах Син Імлаха, внук Мараха; спричинив розбрат між людьми Естоладу, та згодом розкаявся і став на службу до Маезроса. 143

Амон-Амарт «Судна Гора» — так називали Ородруін після того, як у ньому знову прокинулися вогні, а сталося це, коли Саурон повернувся з Нуменору. 305

Амон-Ґварет Пагорб посеред рівнини Тумладен, на якому було збудовано Ґондолін. 123, 134, 250, 252, 253

Амон-Ереб «Самотній Пагорб» (або просто Ереб) поміж Рамдалом і рікою Ґеліон у Східному Белеріанді. 91,119,152,226

Амон-Етір «Пагорб Дозорців» на схід од дверей Нарґотронда, насипаний за наказом Фінрода Фелаґунда. 225,226

Амон-Обел Пагорб посеред Бретілського Лісу, на якому було збудовано Ефель-Брандір. 209,224,228

Амон-Руз «Лисий Пагорб» — самотня височина в землях на південь од Бретілу; житло Міма та лігво розбійницької ватаги Туріна. 206, 208-210,212,213

Амон-Сул «Вітряний Пагорб» у Королівстві Арнор («Погодна Вершина» у «Володарі Перстенів»). 303, 304

Амон-Уілос Синдарська назва Ойолоссе. 25

Амрас Брат-близнюк Амрода, наймолодший із синів Феанора; загинув разом із Амродом під час нападу на народ Еаренділа поблизу Гирла Сіріону. 51,76, 121,257

Амрод Див.: Амрас.

Анадуне «Вестернес» — адунайська (нуменорська) назва Нуменору (див.: Нуменор). 271

Анар Квенійська назва Сонця. 94—95

Анаріон Молодший Еленділів син, котрий разом із батьком і братом Ісілдуром урятувався під час Потоплення Нуменору та брав участь у заснуванні на теренах Середзем’я нуменорських володінь у вигнанні; володар Мінас-Анора; поліг під час облоги Барад-дуру. 283, 284, 292, 303, 304

Анарріма Назва сузір’я. 37

Анах Прохід, що вів із Таур-ну-Фуіну (Дортоніону) до західних схилів Еред-Ґорґороту. 206,211, 213

Анґаінор Ланцюг, який виготовив Ауле і яким двічі сковували Мелкора. 39, 263

Анґбанд «Залізна В’язниця, Залізне Пекло» — велика підземна тюрма-фортеця Морґота на північному заході Середзем’я. У різних місцях; див., зокрема: 36-37, 73, 90, 112-113, 173. Облога Анґбанда 110-115, 129, 149-152, 159

Анґгабар «Залізні Вибоїни» — копальня в Окружних Горах довкола рівнини Ґондоліна. 137

Анґлахел Меч із метеоритного заліза; Тінґол отримав його від Еола і згодом подарував Белеґові, після того як його перекували для Туріна, отримав назву Ґуртанґ. 207-208, 214-217

Анґреност «Залізна Фортеця» — нуменорська фортеця на західних кордонах Ґондору, в якій згодом оселився чарівник Курунір (Саруман); див.: Ізенґард. 304

Анґрім Батько Ґорліма Нещасливого. 162

Анґріст «Колій Заліза» — ніж, який виготовив Телхар із Ноґрода і який Берен відібрав у Куруфіна й пізніше витнув ним Сильмарил із корони Морґота. 179,184

Анґрод Третій Фінарфінів син, котрий разом із братом Аеґнором правував на північних схилах Дортоніону; поліг під час Даґор-Браґоллаху. 51,77, 107, 108, 116, 126, 149, 151,219

Анґуірел Меч Еола, викуваний із того самого металу, що й Анґлахел. 207

Андор «Дарований Край» — Нуменор. 271, 291

Андрам «Довга Стіна» — назва низки пагорбів, які перетинали Белеріанд. 90,119

Андрот Печери в горах Мітріму, де Сірі ельфи виховали Туора. 248

Андуін «Довга Ріка» на схід від Імлистих Гір; також відома як Велика Ріка та Ріка. 43, 88, 277, 303, 306, 310, 314

Андуніе Місто і гавань на західному узбережжі Нуменору. 271,279-280, 282-283. Про Володарів Андуніе див.: 279

Анкалаґон Найвеличніший із Морґотових крилатих драконів, якого знищив Еаренділ. 263

Аннаел Сірий ельф із Мітріму, названий батько Туора. 248

Аннатар «Володар Дарів» — таке ім’я прибрав Саурон у Другу Епоху, коли в прекрасній подобі з’явився серед елдарів, котрі залишились у Середзем’ї. 299

Аннон-ін-Ґелиз «Брама Нолдорів» — вхід до підземного водного русла, яке вело до Кіріт-Нінніаху, що на західних пагорбах Дор-ло-міну. 248

Аннумінас «Вежа Заходу» (тобто Вестернесу, Нуменору); місто Королів Арнору поблизу Озера Ненуіал. 303-304

Анор Див.: Мінас-Анор.

Анфауґлір Прізвисько вовка Кархарота, яке в тексті перекладено як «Пожадливі Щелепи». 182

Анфауґліт Назва рівнини Ард-ґален після того, як Морґот спустошив її під час Битви Раптовою Полум’я; в тексті перекладено як «Задушлива Курява». Пор. Дор-ну-Фауґліт. 150, 152, 160, 194 -196, 262

Апанонари «Пізнішенароджені» — так ельфи називали людей. 98

Араґорн Тридцять дев’ятий Спадкоємець Ісілдура по прямій лінії; після Війни за Перстень — Король возз’єднаних володінь Арнору та Ґондору, одружений із Арвен, донькою Елронда. 317. Званий також Спадкоємцем Ісілдура. 317, 318

Арадан Синдарське ім’я Малаха, сина Мараха. 142,147

Араман Пустище на узбережжі Аману поміж Пелорами та Морем, яке простягалося на північ аж до Гелкараксе. 64,72,79,81, 83, 95, 97, 106, 251

Аранве Ельф із Ґондоліна, батько Воронве. 249

Аранел Ще одне ймення Діора, Спадкоємця Тінґола. 192

Аранрут «Гнів Короля» — назва Тінґолового меча. Аранрут пережив знищення Доріату і став власністю Королів Нуменору. 207

Аратан Другий син Ісілдура, поліг разом із ним на Ірисових Полях. 308

Аратари «Звеличені» — вісім валарів, наділених найбільшою владою. 18

Араторн Батько Араґорна. 317

Арверніен Узбережжя Середзем’я на захід од гирла Сіріону. Пор. із піснею, яку Більбо співав у Рівендолі: «Був мореплавець Еаренділ, і жив він в Арверніені...» («Братство Персня» II 1). 255

Ар-Ґімілздр Двадцять третій Король Нуменору, переслідувач еленділів. 278-280

Арґонат «Камені Королів», Стовпи Королів — велетенські постаті Ісілдура й Анаріона, вирізьблені у скелях на Андуіні поблизу входу до північних околиць Ґондору (див.: «Братство Персня» II 9). 304, 310

Арда «Володіння» — назва Землі, Королівства Манве. У різних місцях; див., зокрема: 6, 9, 18

Ард-ґален Розлога трав’яниста рівнина на півночі Дортоніону, яку після тою, як и спустошив Морґот, називали Анфауґліт і Дор-ну-Фауґліт. Назва означає «Зелений Край»; Кален-арзон (Роган). 102, 111, 114-116, 120, 150

Арезель «Шляхетна Ельфійка» — сестра Турґона з Ґондоліна, котру Еол заманив у Нан-Елмот і котра народила йому сина Маеґліна; її ще називали Ар-Фейніель, Біла Панна Нолдорів, Біла Володарка Ґондоліна. 51,128-136, 207

Ар-Зімрафель Див. Міріель (2)

Аріен Мая, котру обрали валари, щоби вона кермувала лоддю Сонця. 93—96

Арменелос Місто Королів у Нуменорі. 271, 273,282, 283

Армінас Див. Ґелмір (2)

Арнор «Земля Короля» — північне володіння нуменорців у Середзем’ї, яке заклав Еленділ після того, як пережив Потоплення Нуменору. 303,305,317

Арос Південна ріка Доріату. 108, 118, 120, 129, 145, 242-244

Ароссіах Броди на Аросі поблизу північно-східних рубежів Доріату. 118, 129, 133

Ар-Сакалтор Батько Ар-Ґімілзора. 279

Артад Один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155

Ар-Фаразон «Золотий»—двадцять п’ятий і останній Король Нуменору; мовою квенья званий Тар-Каліон; полонив Саурона, який згодом переманив його на бік зла; командував великим флотом, що виступив проти Аману. 280—282

Ар-Фейніель Див. Арезель.

Аскар Найпівнічніша притока Ґеліону в Оссіріанді (звана згодом Ратлоріель). Назва означає «кваплива, бурхлива». 86,119, 120, 138, 144, 245

Асталдо «Відважний» — ймення вали Тулкаса. 17

Аталанте «Повалений», мовою квенья рівнозначне Акаллабету. 293

Атанамір Див.: Тар-Атанамір.

Атанатари «Отці Людей»; див.: Атани. 98, 195

Атани «Другий Народ», люди (однина — атан). Аби дізнатися про походження назви, див. с. 141. Оскільки люди з Трьох Домів Ельфодрузів тривалий час були єдиними людьми, котрих знали нолдори та синдари, то ця назва (синдарською — адан, у множині — едайни) стосувалася насамперед саме їх і рідко вживалася щодо інших людей, котрі прийшли у Белеріанд пізніше або котрі, як було відомо, мешкали по той бік Гір. Однак Ілуватар (29) уживав цю назву для загального позначення всіх людей. 29, 98, 141; едайни 141, 145-147, 156—157, 200, 202, 246,269-271, 292

Ауле Вала, один із аратарів, коваль і майстерний ремісник, чоловік Яванни; див., зокрема: 15,27, а щодо того, як він створив гномів — 31 і наступні. 7, 8, 13-15, 17, 18, 19, 23-24, 26-28, 31-34, 50, 52, 54, 60, 70, 78, 86, 93, 276

Балада про Леітіан Довга поема про життя Берена та Лугіен, від якої походить прозовий варіант тексту в «Сильмариліоні». Леітіан перекладається як «Звільнення з рабства». 162, 165, 169, 172, 174, 190

Балан Ім’я Беора Старого до того, як він став на службу до Фінрода. 141

Балар Велика затока на півдні Белеріанду, в яку впадала ріка Сіріон. 40,44,47, 116. Також острів у затоці, що, як гадають, раніше був східним виступом Тол-Ерессеа, а потому відколовся і на ньому після Нірнает-Арноедіаду замешкали Кірдан та Ґіл-ґалад. 47-49, 86, 116, 159, 201

Балроґ «Могутній Демон» — синдарський варіант назви вогняних демонів, які служили Морґотові (мовою квенья — валарауко). 19, 36, 73, 102-103, 117, 150, 151, 168, 197-198, 252,254,262

Барагір Батько Берена; врятував Фінрода Фелаґунда під час битви Даґор-Браґоллах, за що отримав від нього перстень; поліг у Дортоніоні. Про подальшу історію Барагірового персня, який став родинною реліквією Дому Ісілдура, див.: «Володар Перстенів», «Додаток А» (І, ІІІ). 100, 147, 151, 154, 155, 162-164, 167-170, 189, 192, 201, 241, 262

Бараґунд Батько Морвен, дружини Гуріна; небіж Барагіра й один із дванадцяти його супутників у Дортоніоні. 147, 155, 161, 203

Барад-дур «Темна Вежа» Саурона в Мордорі. 278, 282, 292, 305, 307

Барад-Ейтель «Вежа Джерела» — фортеця нолдорів побіля Ейтель-Сіріону. 195

Барад-Німрас «Вежа Білого Рогу», яку звів Фінрод Фелаґунд на мисі на захід від Еґлареста. 117

Барандуін «Коричнева Ріка» в Еріадорі, яка впадала в Море південніше від Синіх Гір; Брендівинна в Ширі («Володар Перстенів»). 303

Барен Старший син Беора Старого. 141

Бар-ен-Данвез «Дім Викупу» — так гном Мім назвав своє житло на Амон-Рузі, поступившись ним Турінові. 209,211

Бауґлір «Приневолювач» — одне з імен Морґота. 99,204,217,241, 266

Безсмертні Землі Див. Невмирущі Землі

Белеґ Управний лучник, командир прикордонників Доріату; його ще звали Куталіон — «Міцнолукий»; друг і супутник Туріна, від чиєї руки він і загинув. 157, 189, 193, 204-208, 212-215, 234

Белеґаер «Велике Море» Заходу поміж Середзем’ям і Аманом. Називається Белеґаер 25,79, 248; але часто вживаються також назви (Велике) Море, Західне Море, Велична Вода.

Белеґост «Велична Фортеця» — одне з двох гномівських міст у Синіх Горах; переклад синдарською мовою гномівської назви Ґа-білґатол. Див.: Слюдоград. 85, 86, 88, 109, 130, 193, 198, 210, 240,2437

Белеґунд Батько Ріан, дружини Гуора; племінник Барагіра й один із дванадцяти його супутників у Дортоніоні. 147,155,161,203

Белеріанд Вважають, що ця назва означала «край Балар» і спершу стосувалася тільки земель довкола гирла Сіріону, які простягалися до Острова Балар. Згодом, одначе, так почали називати всі стародавні узбережжя Північно-Західного Середзем’я південніше від Затоки Дренґіст і всі внутрішні землі південніше від Гітлуму й аж до підніжжя Синіх Гір на сході. Белеріанд було знищено під час заворушень наприкінці Першої Епохи, і море затопило всі його терени, так що вцілів тільки Оссіріанд (Ліндон). У різних місцях: див., зокрема: 102, 114-121, 242, 297-298

Белтіл «Божественне сяйво» — скульптура Телперіона, яку виготовив Турґон у Ґондоліні. 123

Белтрондінґ Лук Белеґа Куталіона, похований поруч із ним. 215

Белфалас Прилегла до південного узбережжя Ґондору територія з виходом до однойменної затоки; Белфаласька Затока. 303

Беор Званий Старим; очільник перших людей, котрі вступили до Белеріанду; праотець Дому Беора (Найстаршого Дому Людей, Першого Дому Едайнів); див.: Балан. 138,141,144,147, 148. Дім, Народ Беора 140-141, 147, 151, 157

Береґ Онук Барена, сина Беора Старого (про це в тексті не сказано); призвідця розбрату серед людей Естоладу; перейшов через гори і повернувся в Еріадор. 143, 144

Берен Син Барагіра; витяв Сильмарил із корони Морґота, щоби камінь став викупом за Лугіен, доньку Тінґола; був убитий анґбандським вовком Кархаротом; єдиний зі смертних людей, хто повернувся з мертвих, і відтоді жив разом із Лутіен на Тол-Ґалені в Оссіріанді, бився з гномами при Сарн-Атраді. Прадід Елронда й Елроса, предок Нуменорських Королів. Його ще називали Камлостом, Ерхаміоном, Одноруким. 147, 155, 161, 162-191 у різних місцях, 192, 203, 217, 244-246

Битви за Белеріанд Перша битва: 90. Друга битва (Підзоряна Битва): див. Даґор-нуін-Ґіліат. Третя битва (Славетна Битва): див. Даґор-Аґлареб. Четверта битва (Битва Раптового Полум’я) — див.: Даґор-Браґоллах. П’ята битва (Битва Незліченних Сліз) — див.: Нірнает-Арноедіад. Велика Битва: 262, 263

Біла Гора Див.: Танікветіл.

Біла Рада Рада Мудрих у Третю Епоху, створена для протистояння Сауронові. 313-315

Біле Дерево Див. Телперіон, Ґалатіліон, Німлот (І). Білі Дерева Мінас-Ітіла та Мінас-Анора: 273, 284, 285,288, 304

Благословенний Край Див.:Аман.

Бор Ватажок східнян, разом зі своїми трьома синами став на бік Маезроса та Маґлора. 157, 193. Сини Бора 157, 197

Борлад Один із трьох синів Бора; див.: Борлах.

Борлах Один із трьох синів Бора; поліг разом із братами під час Нірнает-Арноедіаду. 157

Боромир Правнук Беора Старою, дід Барагіра, батька Берена; перший володар Ладросу. 147

Борон Батько Боромира. 147

Бортанд Один із трьох синів Бора; див.: Борлах.

Браґоллах Див. Даґор-Браґоллах.

Брандір Званий Кульгавим; після смерті Гандіра, його батька, — правитель Народу Галет; був закоханий у Ніенор; загинув од руки Туріна. 224, 228-234

Братовбивство Убивство телерів нолдорами при Алквалонде. 80—81,214, 126, 127, 156

Бреґолас Батько Бараґунда та Белеґунда; загинув під час Даґор-Браґоллаху. 147, 151, 155

Бреґор Батько Барагіра та Бреґоласа. 147

Бретіл Ліс поміж річками Тейґлін і Сіріон; місце мешкання галадінів (Народу Галет). 116, 146, 155, 157-159, 193-194, 196, 199, 223,224, 228,229, 235

Брілтор «Сяйливий Потік» — четверта притока Ґеліону в Оссіріанді. 119

Брітіах Брід на річці Сіріон на півночі від Бретілського Лісу. 128,129, 134, 146, 157, 213, 226

Брітомбар Найпівнічніша з Гаваней Фаласу на узбережжі Белеріанду. 48, 102, 116, 201,256

Брітон Ріка, що впадала у Велике Море біля Брітомбара. 201

Бродда Східнянин, котрий після Нірнает-Арноедіаду мешкав у Гітлумі й узяв собі за дружину Аерін, родичку Гуріна; загинув од руки Туріна. 203,223

Броди Аросу Див.: Ароссіах.

Вайре «Ткаля» — одна з валіер, дружина Намо Мандоса. 13, 16

Валаквента «Слово про валарів» — короткий твір, що трактується як окрема частина власне «Сильмариліона».

Валакірка «Серп Валарів» — назва сузір’я Великої Ведмедиці. 37,176

Валанділ Наймолодший син Ісілдура; третій Король Арнору. 308-309

Валараукари «Могутні Демони» (в однині — валарауко) — квенійський відповідник синдарського «балроґ». 20

Валари «Наділені Силою», «Сили» (однина — вала); так іменували великих айнурів, котрі ввійшли в Еа на початку Часу й узяли на себе відповідальність оберігати і керувати Ардою. їх іще звали Величними Духами, Правителями Арди, Володарями Заходу, Володарями Валінору. У різних місцях', див., зокрема: 7—10, 29, 62 і див. також: Айнури, Аратари.

Валарома Ріг вали Ороме. 17, 29, 69, 89

Валіери «Валарські Королеви» (в однині — валіе), назва, яку зафіксовано лишень у «Валаквенті». 13, 15, 17

Валімар Див.: Валмар.

Валінор Земля по той бік Пелорських гір в Амані, яка належала валарам; її ще називали Заповідним Краєм. У різних місцях, див., зокрема: 26, 93, 190

Валмар Валарське місто у Валінорі; трапляється також видозмінена назва Валімар. В елегії Ґаладріель у Лоріені («Братство Персня» II 8) Валімар ототожнено з Валінором. 16,26, 39,45, 51, 55, 56, 62, 64, 66, 68, 77, 190

Вана Одна з валіер, сестра Яванни та дружина Ороме; її ще звали Вічно Юною. 13, 17, 19, 94

Ваньяри Перше воїнство елдарів, котрі на чолі з Інґве вирушили в мандрівку на захід од Куівіенену. Наймення (в однині — ваньяр) означає «Ясний» та пов’язане з тим, що ваньяри мали золотаве волосся; див.: Фінарфін. 42—44,47,49,50, 52,56, 67, 68, 74, 92, 93, 96, 127, 134, 261, 265

Варда «Піднесена», «Гордовита»; її також величали Володаркою Зірок. Найвеличніша серед валіер, дружина Манве, мешкала разом із ним на Танікветілі. Як сотворительку Зірок Варду ще іменували Елберет, Елентарі, Тінталле. Див., зокрема: 13-15, 13-15, 17, 18, 23, 25, 27, 28, 37, 42, 50, 58, 68, 69, 70, 76, 93-95, 176, 264, 266

Васа «Палій» — так нолдори називали Сонце. 86

Велика Ріка Див.: Андуін.

Велике Зеленолісся Великий ліс на сході Імлистих Гір, згодом перейменований Морок-ліс. 303

Великий Ґеліон Один із двох рукавів-приток ріки Ґеліон на півночі, брав початок на Бескиді Рерір. 119

Великі Землі Середзем’я. 273

Велична Фортеця Переклад назви Белеґост. 83

Вестернес Див.: Анадуне, Нуменор.

Видющі Камені Див.: Палантіри.

Високий Фарот Див.: Таур-ен-Фарот.

Високі ельфи Див.: Елдари.

Високоельфійська Див.: Квенья.

Висохла Ріка Ріка, що колись витікала з-під Окружних Гір із первісного озера, на місці якого пізніше постала рівнина Ґондоліна — Тумладен. 135, 238

Вілья Один із Трьох Ельфійських Перстенів — Перстень Повітря, — який носив Ґіл-ґалад, а згодом Елронд; його ще називали Сапфіровий Перстень. 300,311

Вілварін Назва сузір’я. Мовою квенья це слово означає «метелик», тож імовірно, що сузір’я, про яке йдеться, — Касіопея. 37

Вінґілот (Повна форма мовою квенья — Вінґілоте). «Піниста Квітка» — назва Еаренділового корабля; див.: Ротінзил. 256, 257, 260, 269

Віньямар Оселя Турґона в Неврасті попід Горою Терас. Припускають, що ця назва означає «Нова Оселя». 111,116,122,127, 249-250

Вірні Див.: Еленділи.

Вогняна Гора Див.: Ородруін.

Володар Вод Див.: Улмо.

Володарі Заходу Див.: Валари.

Воронве «Незламний» — ельф із Ґондоліна, єдиний уцілілий моряк із усіх, хто на семи кораблях подався на Захід після Нірнает-Арноедіаду; у Віньямарі зустрівся з Туором і провів його до Ґондоліна. 201,249

Гавані Брітомбар і Еґларест на узбережжі Белеріанду: 48,102,109,117,154,201. Гавані Сіріону наприкінці Першої Епохи: 249, 255, 262. Сірі Гавані (Мітлонд) у Затоці Лун: 302, 311-312,316. Алквалонде, Лебедина Гавань, або Гавань Лебедів, її ще називали просто Гавань: 80,83

Гавань Лебедів Див. Алквалонде.

Гадор Званий Лоріндол — «Златоглавий», а також Гадор Золотоволосий; володар Дор-ломіну, васал Фінґолфіна; батько Ґалдора, дід Гуріна; убитий в Ейтель-Сіріоні під час Даґор-Браґоллаху. Дім Гадора називали Третім Домом Едайнів. 147, 151, 155, 158. Дім, Народ Гадора. 147, 157, 161, 193, 1987, 199, 203. Шолом Гадора — див.: Драконовий Шолом Дор-ломіну.

Газодронд Синдарська назва Кгазад-думу (Морії). 85,300

Галадіни Другий народ людей, котрі вступили в Белеріанд; згодом, після оселення у Бретілському Лісі, званий Народ Галет, а також люди з Бретілу. 141, 144, 145, 157, 158, 161, 200

Галдад Очільник галадінів під час відбиття атаки орків у Тарґеліоні, де він і поліг; батько Володарки Галет. 144-146

Галдан Син Галдара; очільник галадінів після смерті Володарки Галет. 145

Галдар Син Галдада з галадінів, брат Володарки Галет; разом із батьком був убитий під час набігу орків на Тарґеліон. 144-146

Галдір Син Галміра з Бретілу; одружився з Ґлорезель, донькою Гадора з Дор-ломіну; убитий під час Нірнает-Арноедіаду. 151, 158, 194, 196, 200

Галет Звана Володаркою Галет; очолювала галадінів (їх згодом було названо Народом Галет на її честь) під час подорожі з Тарґе-ліону до земель на захід од Сіріону. 144 -147. Дім, Народ Галет. 144, 145, 157, 194

Галмір Володар галадінів, син Галдана; разом із доріатцем Белеґом завдав поразки оркам, котрі після Даґор-Браґоллаху через Сіріоновий Прохід дісталися на південь. 157,158,193

Гандір Син Галдіра та Ґлорезель, батько Брандіра Кульгавого; володар галадінів після Галдірової смерті. Поліг у Бретілі під час битви з орками. 200,219,224

Гарадріми Люди Гараду («Півдня»), країв, які лежали на південь від Мордору. 306

Гарет Донька Галміра з Бретілу; одружилася з Ґалдором із Дор-ломіну; матір Гуріна та Гуора. 158,161

Гаталдір Званий Юним; один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155

Гатол Батько Гадора Лоріндола. 146

Гауз-ен-Арвен «Могила Володарки» — могильний курган Галет у Бретілському Лісі. 146

Гауз-ен-Еллет Курган поблизу Переправ через Тейґлін, де було поховано Фіндуілас. 224, 227, 228, 231,233

Гауз-ен-Нденґін «Курган Полеглих» у пустелі Анфауґліт, під яким було згромаджено тіла ельфів і людей, котрі наклали головами під час битви Нірнает-Арноедіаду. 202

Гауз-ен-Нірнает «Курган Сліз» — інша назва Гауз-ен-Нденґіну. 202,203

Гелеворн «Чорне Дзеркало» — озеро на півночі Тарґеліону попід Бескидом Рерір, де мешкав Карантір. 108,121,152

Гелкар Внутрішнє Море на північному сході Середзем’я, де колись була гора свічада Іллуіна; озеро Куівіенен, де пробудилися перші ельфи, описано як затоку цього моря. 38,43

Гелкараксе Протока між Араманом і Середзем’ям; її ще називали Здиблена Крига. 40, 47, 72, 82-84, 104, 112, 126, 131

Геллуін Зірка Сіріус. 37, 54

Герумор Нуменорець-зрадник, котрий здобув владу серед гарадрімів наприкінці Другої Епохи. 306

Герунумен «Володар Заходу» — ім’я Ар-Адунахора мовою квенья. 278

Гілдори «Послідовники», «Наступники» — так ельфи називали людей, Молодших Дітей Ілуватара. 93,98

Гілдоріен Земля на сході Середзем’я, де пробудилися перші люди (гілдори). 98, 139

Гімлад «Прохолодна Рівнина» — край, де на південь од Аґлонового проходу мешкали Келеґорм і Куруфін. 120,129,132,133

Гімрінґ Великий пагорб на захід од Маґлорової Пустки, на якому стояло укріплення Маезроса; в тексті перекладено як «Вічнохо-лодний». 108, 120, 129, 150, 151, 178, 185, 191

Гірілорн Великий доріатський бук із трьома стовбурами, на якому було ув’язнено Лутіен. Назва означає «Дерево Володарки». 173, 174, 189

Гісіломе «Імлиста Земля» — назва Гітлуму мовою квенья. 114

Гітаеґлір «Вервечка Імлистих Вершин»: Імлисті Гори, Гори Імли (варіант Гітаеґлін, позначений на малі у «Володарі Перстенів», є помилкою). 43,44, 85, 88, 303, 306, 308

Гітлум «Імлиста Земля» (див. 105) — край, терени якого зі сходу та півдня обмежував Еред-Ветрін, а з заходу — Еред-Ломін; див.: Гісіломе. 40, 73, 102,104,105,107, 112, 114, 117, 119, 128, 141, 149-155, 159, 160, 183, 191-193

Гноми 31-33, 85-88, 108-110, 121, 133, 134, 208-210, 306,311. Див. також про дрібногномів: 208-210,217. Про Сімох Отців Гномів: 31-32. Про Гномівську Пектораль див.: Науґламір. Про Сім Гномівських Перстенів див.: Перстені Влади. Див. також: Науґріми.

Гномівська Дорога Дорога, що вела від гномівських міст Ноґрода та Белеґоста до Белеріанду, перетинаючи на своєму шляху Ґеліон при броді Сарн-Атрад. 138, 141, 143

Гномівська Пектораль Див.: Науґламір.

Гномівська Рудня Переклад назви Кгазад-дум (Газодронд). 85

Гори Аману, Захисні — див.: Пелори; Сходу — див.: Орокарни; Залізні — див.: Еред-Енґрін; Імли — див.: Гітаеґлір; Мітріму — див.: Мітрім; Тіні — див.: Еред-Ветрін і Ефель-Дуат; Жаху — див.: Еред-Ґорґорот.

Гори Відлуння Див.: Еред-Ломін

Гостролиста Край Див.: Ереґіон. 298

Гуан Великий валінорський вовкодав, якого Ороме подарував Келеґормові; друг і помічник Берена та Лугіен; убив Кархарота і загинув сам. Ім’я означає «великий собака, гончак». 174-180, 183, 186, 188

Гунтор Один із галадінів Бретілу, соратник Туріна під час нападу на Ґлаурунґа біля Кабед-ен-Арасу, загинув од удару каменем в голову. 229,230

Гуор Син Ґалдора з Дор-ломіну, чоловік Ріан і батько Туора; разом із братом Гуріном побував у Ґондоліні; загинув під час Нірнает-Арноедіаду. 147, 157—159, 194, 198—199, 203, 248

Гурін Званий Таліон — «Незламний», «Дужий»; син Ґалдора з Дор-ломіну, чоловік Морвен, батько Туріна та Ніенор; володар Дор-ломіну, васал Фінґона. Разом із братом Гуором побував у Ґондоліні; під час Нірнает-Арноедіаду його полонив Морґот і на довгі роки ув’язнив на Танґородрімі; після звільнення Гурін убив у Нарґотронді Міма і приніс Науґламір Королю Тінґолові. 147, 157-159, 194, 198— 199, 200-204, 234-241

Г'ярментір Найвища гора на теренах південніше від Валінору. 66

Ґабілґатол Див.: Белеґост.

Ґаладріель Донька Фінарфіна, сестра Фінрода Фелаґунда; одна з провідниць повстання нолдорів проти валарів; одружилася з Келеборном із Доріату й зосталася з ним у Середзем’ї після закінчення Першої Епохи; хранителька Неньї — Персня Води — в Лотлоріені. 51, 84, 110, 124, 127,311,313

Ґалатіліон Біле Дерево Тіріона — зменшена подоба Телперіона, яку створила Яванна для ваньярів і нолдорів. 50,310,317

ґалворн Метал, що його винайшов Еол. 130

Ґалдор Званий Високим; син Гадора Лоріндола, його наступник на престолі Дор-ломіну; батько Гуріна та Гуора; убитий в Ейтель-Сіріоні. 144, 148, 155, 157-161, 203

Ґандалф Так люди звали Мітрандіра, одного з істарів (чарівників); див.: Олорін. 313

Ґваіт-і-мірдайни «Народ Ковалів-ювелірів» — назва спільноти ремісників Ереґіону, найвидатнішим серед котрих був Келебрімбор, син Куруфіна. 298

Ґвіндор Ельф із Нарґотронда, брат Ґелміра; був рабом Анґбанда, та зумів утекти і згодом допомагав Белеґові рятувати Туріна; привів Туріна до Нарґотронда; кохав Фіндуілас, доньку Ородрета; загинув під час Битви при Тумґаладі. 193, 196, 212-220

Ґеліон Велика ріка Східного Белеріанду, яка брала початок на Гімрінґу й у Бескиді Рерір і живилася від річок Оссіріанду, що збігали зі Синіх Гір. 44,45, 90, 117-121, 144, 152, 192, 242, 243,245

Ґелмір (1) Ельф із Нарґотронда, брат Ґвіндора, захоплений у полон під час Даґор-Браґоллаху і згодом, за певний час до початку Нірнает-Арноедіаду, скараний на смерть перед Ейтель-Сіріоном, аби спровокувати на рішучі дії її захисників. 193, 196

Ґелмір (2) Ельф із народу Анґрода, який разом із Армінасом прийшов до Нарґотронда, щоби застерегти Ородрета про небезпеку. 219

Ґіл-ґалад «Сяйлива Зоря» — під цим іменем знали Ерейніона, сина Фінґона. Після смерті Турґона він став останнім Верховним Королем Нолдорів у Середзем’ї та по закінченні Першої Епохи залишився в Ліндоні; разом із Еленділом очолював Останній Союз людей і ельфів, разом із Еленділом і поліг під час бою зі Сауроном. 154,201, 254, 257, 265, 277, 279, 301-302

Ґілдор Один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155

Ґіл-Естель «Зоря Надії» — синдарське наймення Еаренділа, який віз Сильмарил на своєму кораблі Вінґілоті. 261

Ґімілзор Див.: Ар-Ґімілзор.

Ґімілхад Молодший син Ар-Ґімілзора й Інзілбет, батько Ар-Фаразона — останнього Короля Нуменору. 279,280

Ґінґліт Ріка в Західному Белеріанді, яка впадала в Нароґ вище від Нарґотронда. 170,219

Ґлаурунґ Перший із драконів Морґота званий Батьком Драконів; з’являвся під час Даґор-Браґоллаху, Нірнает-Арноедіаду та Сплюндрування Нарґотронда; зачаклував Туріна й Ніенор; загинув од руки Туріна біля Кабед-ен-Арасу. Його ще називали Великий Черв і Хробак Морґота. 113, 147, 197, 219— 223, 225, 226, 228-235, 238, 240, 249, 252

Ґлінґал «Висяче Полум’я» — скульптура Лауреліни, яку виготовив Турґон у Ґондоліні. 123

Ґліруін Менестрель із Бретілу. 239

Ґлорезель Донька Гадора Лоріндола з Дор-ломіну, сестра Ґалдора; дружина Галдіра з Бретілу. 158

Ґлорфіндел Ельф із Ґондоліна, котрий знайшов свою смерть у Кіріт-Торонаті під час бою з балроґом після того, як урятувався з гинучого міста. Ім’я його означає «Золотоволосий». 199,254

Ґолозріми Нолдори. Ґолоз — синдарський відповідник нолдо мовою квенья, а -рім — збірне закінчення множини; пор.: Аннон-ін-Ґелиз, Брама Нолдорів. 132

Ґондолін «Прихована Твердиня» (див. Ондолінде) — приховане місто Короля Турґона, оточене Окружними Горами (Ехоріатом). 102, 122-124, 128, 129, 132-134, 136, 159, 248-255 у різних місцях

Ґондоліндріми Народ Ґондоліна. 137, 197

Ґондор «Кам’яниста Земля» — назва південного нуменорського королівства в Середзем’ї, яке заснували Ісілдур і Анаріон. 303— 309, 316, 317. Місто Ґондор: Мінас-Тіріт. 316, 317

Ґоннгіррими «Повелителі Каміння» — синдарська назва гномів. 85

Ґорґорот (1) Див.: Еред-Ґорґорот.

Ґорґорот (2) Плато в Мордорі у місці зустрічі Гір Тіні та Гір Попелу. 303— 305,307

Ґорлім Званий Нещасливим; один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні, котрого заманив у пастку привид його дружини Ейлінель, і в такий спосіб Саурон викрив схованку Барагіра. 155, 162-164

Ґортаур Ім’я Саурона синдарською мовою. 155,297

Ґортол «Шолом Жаху» — таке ім’я прибрав Турін, коли був одним із Двох Капітанів на теренах Дор-Куартолу. 212

Ґотмоґ Володар Балроґів, верховний капітан Анґбанда, вбивця Феанора, Фінґона й Ектеліона (у Третю Епоху те саме ім’я прибрав собі лейтенант Мінас-Морґула; «Повернення Короля» V 6). 198,200, 253

Ґронд Велетенська булава Морґота, якою він бився з Фінґолфіном; звана «Молот Пекла». Штурмовий таран, який використовували під час зруйнування Брами Мінас-Тіріта, був названий на її честь («Повернення Короля» V 4). 153

Ґуілін Ельф із Нарґотронда, батько Ґвіндора та Ґелміра. 193,196,216

Ґундор Молодший син Гадора Лоріндола, володар Дор-ломіну, вбитий разом із батьком в Ейтель-Сіріоні під час Даґор-Браґоллаху. 151, 262

Ґуртанґ «Залізо Смерті» — назва Белеґового меча Анґлахела після того, як його в Нарґотронді перекували для Туріна, звідки й ім’я самого Туріна — Мормеґіл. 217, 223, 230, 234, 235

Даґнір Один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155

Даґнір Ґлаурунґа «Вбивця Ґлаурунґа» — напис на могилі Туріна. 147, 235

Даґор-Аґлареб «Славетна Битва» — третя з великих битв у Війнах за Белеріанд. 111-112, 114

Даґор-Браґоллах «Битва Раптового Полум’я» (або ж просто Браґоллах) — четверта з великих битв у Війнах за Белеріанд. 150, 157, 193, 219

Даґорлад «Поле Битви» — місце великої битви між Сауроном та Останнім Союзом ельфів і людей на півночі Мордору наприкінці Другої Епохи. 306, 309

Даґор-нуін-Ґіліат «Підзоряна Битва» — друга битва у Війнах за Белеріанд, яка відбулась у Мітрімі після приходу Феанора до Середзем’я. 101

Даерон Менестрель і головний хранитель премудрості при Королі Тінґолі; творець кірту (рун); був закоханий у Лутіен і двічі зрадив її. 89, 166, 186, 265

Дайруін Один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155

Дарін Володар гномів із Кгазад-думу (Морії). 33, 306

Два Дерева Валінору 26, 37, 50, 56, 58, 64, 66-68, 70, 92, 93, 123

Два Роди Ельфи та люди. 29, 191, 258, 260

Делдуват Одна з пізніших назв Дортоніону (Таур-ну-Фуіну), яка означає «Жах Нічної Тіні». 154

Денетор Син Ленве; очільник нандорських ельфів, котрі, врешті-решт, перейшли через Сині Гори й оселилися в Оссіріанді; поліг на Амон-Еребі піц час Першої Битви за Белеріанд. 44, 89-91, 119

Дімбар Земля поміж річками Сіріон і Міндеб. 117,129,178, 210,211, 237

Дімрост Водоспад на Келебросі у Бретілському Лісі; в тексті цю назву перекладено як «Дощові Східці». Пізніше отримав назву Нен-Ґіріт. 228

Діор Званий Аранел, Елухіл — «Спадкоємець Тінґола»; син Берена та Лутіен, батько Елвінґ, матері Елронда; прийшов у Доріат із Оссіріанду після смерті Тінґола, а після смерті Берена та Лутіен отримав Сильмарил; загинув од рук синів Феанора в Менеґроті. 244—247,254, 257

Діти Ілуватара Також Діти Еру. переклад Гіни Ілуватаро, Еругіни; Первородні та Послідовники, ельфи та люди. Також Діти, Діти Землі, Діти Світу. У різних місцях. Див., зокрема: 6, 29

Дні Виходу 302

Дол-Ґулдур «Пагорб Чаклунства» — твердиня Чорнокнижника (Саурона) в південій частині Морок-лісу в Третю Епоху. 312— 315

Долмед «Мокра Голова» — велика гора в пасмі Еред-Луіну поблизу гномівських міст Ноґрода та Белеґоста. 85, 86,245

Дор-Даеделот «Земля Тіні Жаху» — земля Морґота на Півночі. 102-104, 106

Дор-Дінен «Мовчазна Земля» — пустельна територія між верхніми водами Есґалдуіну й Аросу. 118

Доріат «Обперезана Земля» (Дор-Іат) — ідеться про те, що край, раніше званий Еґладор, оточував Пояс Меліан. Королівство Тінґола та Меліан у лісах Нелдорету і Реґіону, центром якого був Менеґрот, що стояв на річці Есґалдуін. Також званий Таємничим Королівством. У різних місцях; див., зокрема: 46, 91, 116, 118

Дор-Карантір «Земля Карантіра»; див.: Тарґеліон. 121, 145, 152

Дор-Куартол «Земля Лука і Шолома» — так називалася територія, яку Турін і Белеґ захищали зі своєї криївки на Амон-Рузі. 212

Дорлас Один із галадінів у Бретілі; пішов разом із Туріном і Гунтором у наступ на Ґлаурунґа, проте страх змусив його відступити; загинув од рук Брандіра Кульгавого. 228-230. Безіменна дружина Дорласа. 233

Дор-ломін Край на півдні Гітлуму, територія Фінґона; феод Дому Гадора; родинне гніздо Гуріна та Морвен. 115, 147, 155, 157, 160, 203,224,237,241,242. Володарка Дор-ломіну: Морвен.

Дор-ну-Фауґліт «Земля під Ядучою Курявою»; див. Анфауґліт. 152,185

Дортоніон «Земля Сосен» — велике заросле лісом нагір’я поблизу північних кордонів Белеріанду, пізніше назване Таур-ну-Фуін. Деревобородий у «Двох Вежах» III 4 співав: «Піднімався я взимку до сосен на гори Дортоніону...» 90,116,152, 164, 194

Дор-Фірн-і-Ґуінар «Земля Ожилих Мерців» — так називався край в Оссіріанді, де після повернення мешкали Берен і Лутіен. 192

Дракони 197, 198, 230, 234, 262, 263

Драконів Шолом Дор-ломіну Родинна реліквія Дому Гадора, яку одягав Турін; також Шолом Гадора. 218,240

Драуґлуін Могутній вовкулака, якого вбив Гуан на Тол-ін-Ґауроті, а згодом у його подобі Берен вступив до Анґбанда. 176, 182

Дренґіст Довга та вузька затока, що врізалася в Еред-Ломін — західний рубіж Гітлуму. 91, 101, 112, 160

Дрібногноми Переклад ноеґит-нібін. Див. також: Гноми.

Дрібнолюдики Переклад назви Періаннати (гобіти). 316

Другородні Молодші Діти Ілуватара, люди. 34

Дуілвен П’ята притока Ґеліону в Оссіріанді. 119

Дунґортеб Див.: Нан-Дунґортеб.

Дунедайни «Едайни Заходу»; див.: Нуменорці.

Еа Світ, матеріальний Всесвіт; Еа, що ельфійською мовою означало «Є» чи «Нехай буде так!» — слово Ілуватара, з яким почався Світ. 8, 13, 14, 17, 24, 27, ЗО, 31, 81, 92

Еарвен Донька Олве з Алквалонде, Тінґолового брата; одружилася з нолдором Фінарфіном. Завдяки Еарвен у тілі Фінрода, Ородрета, Анґрода, Аеґнора та Ґаладріель текла кров телерів, і тому їм дозволено було вступати в Доріат. 50,126

Еаренділ Званий іще «Напівельфом», «Благословенним», «Осяйним», «Мореплавцем»; син Туора й Ідріль, доньки Турґона; врятувався під час плюндрування Ґондоліна й одружився з Елвінґ, донькою Діора, біля Гирла Сіріону; відплив разом із нею до Аману просити допомоги у війні з Морґотом; везучи зі собою Сильмарил, який Берен і Лутіен винесли з Анґбанда, полинув у мандри небозводом на своєму кораблі Вінґілоті. Ім’я означає «Прихильник Моря». 251-253, 256-261, 263, 266, 269-271, 275, 288, 291, 293, 298. Пісня про Еаренділа.

Еарендур (1) Володар Андуніе в Нуменорі. 279

Еарендур (2) Десятий Король Арнору. 309

Еарніл Тридцять другий Король Ґондору. 310

Еарнур Син Еарніла; останній Король Ґондору, на якому перервалася лінія Анаріона. 310

Еарраме «Морське Крило» — назва Туорового корабля. 255

Еґладор Назва Доріату до того, як Меліан оточила його захисним Поясом; імовірно, пов’язана з назвою Еґлати. 91

Еґларест Найпівденніша з Гаваней Фаласу на узбережжі Белеріанду. 48, 90, 102, 118,256

Еґлати «Забутий Народ» — так нареклися ті телери, котрі залишились у Белеріанді шукати Елве (Тінґола), тоді як решта їх воїнства відбула до Аману. 48

Едайни Див.:Атани.

Едрагіл Ватажок нарґотрондських ельфів, котрий супроводжував Фінрода та Берена в їхніх пошуках і помер у підземних в’язницях Тол-ін-Ґауроту. 171

Езеллогар Зелений Курган Двох Дерев Валінору; також званий Короллайре. 26, 76

Ейлінель Дружина Ґорліма Нещасливого. 162,163

Ейтель-Іврін «Джерело Івріну» — місце витоку ріки Нароґ попід Еред-Ветріном. 215,219

Ейтель-Сіріон «Джерело Сіріону» на східному боці Еред-Ветріну, де була велична фортеця Фінґолфіна та Фінґона (див.: Барад-Ей-тель). 102, 115, 160, 194

Еккая Ельфійська назва Зовнішнього Моря, що оточувало Арду; також згадується як Зовнішній Океан, Окружне Море. 25,40, 94, 95

Ектеліон Ельф-володар із Ґондоліна, котрий під час плюндрування міста вбив Ґотмоґа, повелителя балроґів, але загинув і сам. 102,250,253

Елберет Звичне ім’я Варди синдарською мовою — «Королева-Зоря»; пор.: Елентарі. 14, 28

Елве На прізвисько Сінґолло — «Сіроплащий»; разом із братом Олве очолював рушення телерів під час їхньої мандрівки на захід од Куівіенену, доки не загубився в Нан-Елмоті; опісля — Володар Синдарів, правив Доріатом разом із Меліан; отримав Сильмарил із рук Берена; убитий гномами у Менеґроті. Званий (Елу) Тінґол — синдарською мовою. Див.: Темні ельфи, Тінґол. 41, 48, 85,243

Елвінґ Донька Діора, котра, втікши з Доріату із Сильмарилом, одружилася з Еаренділом побіля Гирла Сіріону і вирушила з ним до Валінору; матір Елронда й Елроса. Ім’я означає «Зоряні Бризки»; див.: Лантір-Ламат. 100, 244, 246, 247, 254, 256-261, 265

Елдаліе «Ельфійці» — назву вживано як еквівалент назви Елдари. 42, 56, 208, 265

Елдамар «Ельфійський Дім» — територія Аману, на якій мешкали ельфи; також велика однойменна Затока. 47-51, 53, 61, 64, 79

Елдари Згідно з ельфійською легендою, ймення елдари — «Зоряний Народ» — дав ельфам вала Ороме (37). Проте склалося так, що його вживають лише стосовно ельфів Трьох Родів (ваньярів, нолдорів і телерів), котрі вирушили у великий похід на захід од Куівіенену (незалежно від того, залишилися вони в Середзем’ї чи ні), і не вживають щодо аварів. Ельфи Аману, як і всі ельфи, котрі будь-коли мешкали в Амані, були названі Високими ельфами (тарелдари) й Ельфами Світла (калаквенди); див.: Темні ельфи, Уманьяри. У різних місцях; див. статтю: Ельфи.

Елдарська Належна елдарам; вживається у стосунку до мови (мов) елдарів. Поширеність цього терміна пов’язана з мовою квенья, яку ще називали високоелдарською та високоельфійською; див.: Квенья.

Елезвен Див.: Морвен.

Елемміре (1) Назва зірки. 37

Елемміре (2) Ваньярський ельф, творець Алдуденіе, «Плачу за Двома Деревами». 68

Еленве Дружина Турґона; загинула під час переправи через Гелкараксе. 84, 131

Еленде Назва Елдамару. 52,78,106

Еленділ Званий «Високим»; син Аманділа, останнього володаря Андуніе в Нуменорі, нащадок Еаренділа й Елвінґ, однак не прямий із лінії Королів; разом зі синами Ісілдуром і Анаріоном урятувався під час Потоплення Нуменору та заснував нуменорські володіння в Середзем’ї; загинув із Ґіл-ґаладом під час борні з Сауроном наприкінці Другої Епохи. Ім’я можна тлумачити або як «Ельфодруг» (пор.: Еленділи), або як «Зорелюб». 283, 284, 286-288, 291, 292, 303-305, 307. Спадкоємці Еленділа 307

Еленділи «Ельфодрузі» — так називали нуменорців, котрі не відчужилися від елдарів у часи правління Тар-Анкалімона та наступних королів; іще звані Вірними. 276,277,279,282,285, 288, 303

Елендур Найстарший син Ісілдура, вбитий разом із ним на Ірисових Полях. 308

Еленна «Зоряні Палати» — назва Нуменору (мовою квенья), яка походить од того, що Еаренділ провадив едайнів під час їхньої морської подорожі до Нуменору на початку Другої Епохи. 271, 291, 293

Елентарі «Королева-Зоря» — ймення Варди, яка створила зорі. Так називає її Ґаладріель у своїй елегії, співаній у Лоріені, «Братство Персня» II 8. Пор.: Елберет, Тінталле. 38

Елерріна «Увінчаний Зорями» — назва Танікветілу. 25

Елостіріон Найвища з веж на Емин-Берайді, де був палантір. 304

Елронд Син Еаренділа й Елвінґ, котрий наприкінці Першої Епохи вирішив долучитися до Первородних і залишився в Середзем’ї до кінця Третьої Епохи; повелитель Імладрісу (Рівендолу) та хранитель Вільї — Персня Повітря — який він отримав із рук Ґіл-ґалада. Званий Повелителем Елрондом, а також Елрондом Напівельфом. Ім’я означає «Зоряний Небосхил». 271, 298, 299, 310, 311, 314-318. Сини Елронда 317

Елрос Син Еаренділа й Елвінґ, котрий наприкінці Першої Епохи вирішив долучитися до людей і став першим Королем Нуменору (званий Тар-Міньятур), доживши до глибокої старості. Ім’я означає «Зоряна Піна». 266, 271, 278, 283, 298

Елу Синдарський варіант імені «Елве». 46,85,103

Елуред Старший син Діора; загинув під час нападу на Доріат синів Феанора. Ім’я означає те ж саме, що й Елухіл. 244,246

Елурін Молодший син Діора; загинув разом із братом Елуредом. Ім’я означає «Спогад про Елу (Тінґола)». 244,246

Елухіл «Спадкоємець Елу (Тінґола)» — наймення Діора, сина Берена та Лутіен. Див.: Діор. 246

Ельфи Див., зокрема: 29, 30, 33, 37-44, 100, 143. Див. також: Діти Ілуватара, Елдари, Темні ельфи. Ельфи Світла — див.: Калаквенди.

Ельфійський Дім Див.: Елдамар.

Ельфодрузі Люди з Трьох Домів: Беора, Галет і Гадора; едайни. 141, 143-144, 194,204. В сказаннях «Акаллабет» та «Про Перстені Влади» цю назву вживано стосовно тих нуменорців, котрі не відчужилися від елдарів; див.: Еленділи. На сторінці 315 ця назва стосується людей Ґондору та дунедайнів Півночі.

Емелдір Звана «Мужньосердою»; дружина Барагіра, матір Берена; після Даґор-Браґоллаху вивела жінок і дітей із Дому Беора з Дортоніону (сама вона була з роду Беора Старого, а її батька звали Барен; у тексті про це не сказано). 154,161

Емин-Берайд «Вежі-Пагорби» на заході Еріадору; див.: Елостіріон. 303, 304

Енґвари «Хворобливі» — одна з ельфійських назв людей. 98

Ендор «Середня Земля», Середзем’я. 82,83

Еол Званий «Темним Ельфом»; видатний коваль, котрий мешкав у Нан-Елмоті й узяв собі за дружину Арезель, Турґонову сестру; друг гномів; виготовив меч Анґлахел (Ґуртанґ); батько Маеґліна; скараний на смерть у Ґондоліні. 76,130— 136, 207

Еонве Один із наймогутніших маярів; званий Оповісником Манве; очолював воїнство валарів під час атаки на Морґота наприкінці Першої Епохи. 18, 258-260, 262-265, 270, 293

Ереґіон «Край Гостролисту»; у Другу Епоху — нолдорське володіння побіля західного підніжжя Імлистих Гір, де було виготовлено Ельфійські Перстені. 299,300

Еред-Ветрін «Гори Тіні», «Тінисті Гори» — велике та нерівне пасмо, яке на заході межувало з Дор-ну-Фауґлітом (Ард-ґаленом) і утворювало бар’єр між Гітлумом та Західним Белеріандом. 112, 1115, 116, 123, 142, 150, 160, 172, 194, 199, 219, 223

Еред-Ґорґорот «Гори Жаху» на північ од Нан-Дунґортебу; ще звані Ґорґорот. 68, 82, 107, 118, 132, 148, 160

Еред-Енґрін «Залізні Гори» на далекій Півночі. 114

Еред-Ліндон «Гори Ліндону», інша назва Еред-Луіну — Синіх Гір. 120, 138, 144,242, 244, 245

Еред-Ломін «Гори Відлуння», які формували західний рубіж Гітлуму. 93, 101, 115

Еред-Луін «Сині Гори», звані також Еред-Ліндон. Після руйнацій наприкінці Першої Епохи Еред-Луін утворив північно-західне берегове пасмо Середзем’я. 108, 119,120, 297,298, 303

Еред-Німрайс «Білі Гори» (німрайс — «білі роги») — велике пасмо, яке простягалося зі сходу на захід південніше від Імлистих Гір. 88

Ерейніон «Нащадок Королів»; Фінґонів син, котрого завжди називали за прізвиськом — Ґіл-ґалад. 154, 201, 254

Ереллонт Один із трьох мореплавців, котрі супроводжували Еаренділа під час його мандрівок. 258

Ерессеа Див.: Тол-Ерессеа.

Ерех Пагорб на заході Ґондору, де був Камінь Ісілдура (див.: «Повернення Короля» V 2). 304

Еріадор Земля поміж Імлистими та Синіми Горами, де було Королівство Арнор (а також гобітський Шир). 43,44,88,308,310

Еру «Єдиний», «Той, що Сам»: Ілуватар. З, 13-15, 17, 32-34, 67, 81, 92, 271, 283, 292; також у Дітях Еру.

Ерхаміон «Однорукий» — ім’я Берена після того, як він утік із Анґбанда. 186, 188, 246

Есґалдуін Ріка в Доріаті, яка розділяла ліси Нелдорету і Реґіону та впадала в Сіріон. Назва означає «Ріка під Покровом». 87,188, 189, 244

Есте Одна з валіер, дружина Ірмо (Лоріена); її ім’я означає «Спокій». 13, 16, 18, 54, 95

Естолад Край на південь од Нан-Елмоту, де мешкали люди з числа послідовників Беора та Мараха після того, як перетнули Сині Гори і вступили до Белеріанду; в тексті перекладено як «Отаборення». 142,144132

Ефель-Брандір «Окружний мур Брандіра» — помешкання людей Бретілу на Амон-Обелі; також звані Ефель. 209,228-229

Ефель-Дуат «Стіна Тіні» — пасмо гір між Ґондором і Мордором; також зване Гори Тіні. 305

Ехоріат «Окружні Гори» довкола рівнини Ґондоліна. 111,137, 237

Забуті Ельфи Див.: Еґлати.

Залізні Гори Див.: Еред-Енґрін.

Заповідна Рівнина Див.: Талат-Дірнен.

Заповідне Володіння Див.: Валінор. 72, 81

Зачаровані Острови Острови, які валари розмістили у Великому Морі на схід від Тол-Ерессеа в час Утаємничення Валінору. 96,258

Здиблена Крига Див.: Гелкараксе.

Зелені ельфи Переклад назви Лайквенди; нандорські ельфи Оссіріан-ду. Щодо їх походження див.:91, а щодо назви — 120,138,140

Земля Зорі Нуменор. 286,287

Земля Ожилих Мерців Див.: Дор-Фірн-і-Ґуінар.

Земля Тіні Див.: Мордор.

Зовнішнє Море Див.: Еккая.

Зовнішні Землі Середзем’я (також зване Поближні Землі). 29, 36,84,94

Іант-Іаур «Старий міст» через Есґалдуін на північних кордонах Доріату; ще званий Міст Есґалдуіну. 118,130

Ібун Один зі синів Міма-дрібногнома. 209,211

Іврін Озеро та водоспад попід Еред-Ветріном, де брала початок ріка Нароґ. 115, 215. Плеса Івріну 109, 216, 221, 249. Водоспад Івріну 116, 172. Див.: Ейтель-Іврін.

Ідріль Звана Келебріндаль — «Срібностопа»; донька (і єдина дитина) Турґона й Еленве; дружина Туора, матір Еаренділа, разом із ними втекла з Ґондоліна до Гирла Сіріону, а звідти рушила з Туором на Захід. 136, 250—256, 259, 266, 271

Ізгої Дім Феанора. 81,106

Іллуін Одне з валарських Свічад, що їх виготовив Ауле. Іллуін стояв у північній частині Середзем’я, а після того, як Мелкор знищив його гору, на тому місці утворилося Внутрішнє Море Гелкар. 23, 24, 25, 38, 47

Ілмаре Мая, служниця Варди. 18

Ілмен Надповітряний простір, де розмістилися зорі. 94—96,258

Ілуватар «Батько Всього», Еру. 3—10, 13—19, 27—38, 100, 147, 190, 244, 264, 271, 275, 276, 290-291

Імладріс «Рівенділ» (дослівно «Глибокий Діл Розколини») — помешкання Елронда в низині Імлистих Гір. 306, 308, 309, 310, 311

Імлах Батько Амлаха. 143

Імлисті Гори Див.: Ґітаеґлір.

Інґве Очільник ваньярів — першого з трьох рушень елдарів, котрі виступили в мандрівку на захід од Куівіенену. В Амані він мешкав на Танікветілі та вважався Верховним Королем усіх ельфів. 41, 42, 49, 55, 261

Індіс Ваньярська ельфійка, близька родичка Інґве; друга дружина Фінве, матір Фінґолфіна та Фінарфіна. 55,60

Інзіладун Старший син Ар-Ґімілзора й Інзілбет; опісля званий Тар-Палантір. 279

Інзілбет Королева при Ар-Ґімілзорі; походила з дому володарів Андуніе. 279

Ірисові Поля Частковий переклад назви Лоеґ-Нінґлорон; розлогі простори у та довкола Андуіну, зарослі очеретами та півниками (ірисами), де поліг Ісілдур і де загубився Єдиний Перстень. 308,315

Ірмо Вала, котрого зазвичай іменували за назвою його помешкання — Лоріен. Ірмо означає «Жадан» або «Повелитель Жадання». 16, 18, 54

Ізенґард Переклад ельфійської назви Анґреност (аби навести приклад роганської мови). 304, 313, 315, 316

Ісіл Назва Місяця мовою квенья. 93,94

Ісілдур Старший син Еленділа, котрий разом із батьком і братом Анаріоном урятувався під час Потоплення Нуменору та заснував у Середзем’ї нуменорські володіння у вигнанні; володар Мінас-Ітілу; відтяв Правлячий Перстень із пальця Саурона; загинув од рук орків в Андуіні, коли Перстень зіслизнув із його пальця. 283,284,307,308,315, 317. Нащадки Ісілдура. Спадкоємець Ісілдура - Араґорн 316,317

Істари Чарівники. Див.: Курунір, Саруман; Мітрандір, Ґандалф, Олорін; Радаґаст. 312, 313

Кабед-ен-Арас Глибока та вузька ущелина на ріці Тейґлін, де Турін убив Ґлаурунґа, а Ніенор стрибнула з кручі й розбилася на смерть; див.: Кабед-Наерамарт. 230,232,234

Кабед-Наерамарт «Стрибок Жахливої Судьби» — назва Кабед-ен-Арасу після того, як Ніенор стрибнула з тієї кручі. 232,238,239

Кгазади Так власною мовою називали себе гноми (кгуздули). 85

Кгазад-дум Величні палаци гномів із роду Даріна в Імлистих Горах (Газодронд, Морія). Див.: Кгазад; дум, імовірно, є множиною або збірною формою, яка означає «розкопки, чертоги, палаци». 33, 85, 298

Калаквенди «Ельфи Світла»: ельфи, котрі жили чи ще живуть в Амані (Високі ельфи). Див. Моріквенди та Темні ельфи. 42,99,103

Калакір’я «Розколина Світла» — прохід, зроблений у Пелорських горах, де було зведено зелений пагорб Туну. 49,52,64,74, 96, 258

Каленарзон «Зелена Провінція» — назва Рогану, коли він іще був північною частиною Ґондору; пор.: Ард-ґален. 310

Кам’янистий Брід Див.: Сарн-Атрад.

Камінь Безталанних Пам’ятний камінь на могилі Туріна та Ніенор поблизу Кабед-Наерамарту на ріці Тейґлін. 239

Камлост «Порожньорукий» — таке ім’я прибрав собі Берен, коли повернувся до Короля Тінґола без Сильмарила. 186

Караґдур Провалля на північному боці Амон-Ґварету (пагорба Ґондоліна), куди скинули Еола і де той розбився на смерть. 136

Карантір Четвертий син Феанора, якого іменували Темним; «був найсуворішим із братів та ще й дуже запальним»; правив у Тар-ґеліоні; поліг під час нападу на Доріат. 50,76,120,121,129, 144, 152, 246

Кардолан Край на півдні Еріадору, частина Королівства Арнор. 303

Карніл Назва зірки (червоної). 37

Кархарот Велетенський анґбандський вовк, який відгриз Беренові руку, що стискала Сильмарил; убитий Гуаном у Доріаті. Це ім’я перекладено в тексті як «Червона Паща». Його ще називали Анфауґлір. 182-183, 188-189

Квенди Первісна ельфійська назва ельфів (усіх родів, включно з аварами), яка означає «Ті, що говорять голосами». 29, 37—41, 49, 61, 93

Квента Сильмариліон «Історія Сильмарилів». 298

Квенья Стародавня мова, спільна для всіх ельфів у тому вигляді, якого вона набула у Валінорі. Занесена в Середзем’я разом із нолдорськими вигнанцями, та вони перестали послуговуватися нею в побуті після заборонного едикту Короля Тінґола; див., зокрема: 109,127. У цій книзі не означується як квенья, натомість називається Елдарською, 15,272,293; Високоелдарською 271, 272; Високоельфійською 224, 277; мовою Валінору 109; мовою ельфів Валінору 122; мовою нолдорів 127, 131; Високою Говіркою Заходу 127

Кгім Син Міма-дрібногнома, загинув од рук одного з розбійників Туріна. 209

келвари Ельфійське слово, що збереглось у мовленні Яванни та Манве в «Розділі 2»: «Тварини, живі рухомі істоти». 34

Келеборн (1) «Срібне Дерево» — назва Дерева на Тол-Ерессеа, молодого паростка Ґалатіліона. 50,273

Келеборн (2) Доріатський ельф, родич Тінґола; одружився з Ґаладріель і після завершення Першої Епохи залишився з нею в Середзем’ї. 110, 244, 265,311

Келебрант «Срібна Жила» — ріка, що витікала з Дзеркального Озера, бігла через Лотлоріен і впадала в Андуін. 311

Келебрімбор «Срібна Рука» — Куруфінів син, котрий залишився в Нарґотронді після вигнання батька. У Другу Епоху — найвправніший коваль Ереґіону; виготовив Три Перстені для ельфів; загинув од рук Саурона. 178,298,300

Келебріндаль «Срібностопа»; див.: Ідріль

Келеброс «Срібна Піна» або «Срібний Дощ» — потік у Бретілі, який впадав у Тейґлін поблизу Переправ. 228

Келеґорм Третій син Феанора, званий «Прегарним»; до Даґор-Браґоллаху разом із братом Куруфіном владарював у Гімладі; мешкав у Нарґотронді й ув’язнив Лутіен; власник Гуана-вовкодава; загинув у Менеґроті од рук Діора. 50, 76, 129, 152, 178-181, 193, 246, 247

Келон Ріка, що текла на південному заході від Пагорба Гімрінґ, притока Аросу. Назва означає «потік, що збігає з верховин». 90, 120, 129, 130, 141

Кементарі «Королева Землі» — титул Яванни. 16, 26, 27, 34

Кірдан «Корабельник»; телерський ельф, володар Фаласу (узбереж Західного Белеріанду); під час знищення Гаваней після Нірнает-Арноедіаду втік із Ґіл-ґаладом на південний Острів Балар; упродовж Другої та Третьої Епох — охоронець Сірих Гаваней у Лунській Затоці; коли з’явився Мітрандір, Кірдан вручив йому Нар’ю — Перстень Вогню. 48, 90, 109, 117, 219, 255-257, 265, 307, 318

Кіріт-Нінніах «Веселкова Розколина», якою Туор дістався до Західного Моря; див.: Аннон-ін-Ґелиз. 248

Кіріт-Торонат «Орлина Розколина» — перевал високо в горах на північ од Ґондоліна, де Ґлорфіндел бився з балроґом і зірвався у прірву. 253

Кірион Третій син Ісілдура, вбитий разом із ним на Ірисових Полях. 308

Кірт Руни, які створив Даерон із Доріату. 81

Коло Судьби Див.: Маганаксар.

Короллайре «Зелений Курган», на якому росли Два Дерева Валінору; його ще називали Езеллогар. 26

Кріссаеґрім Гірські вершини на південь од Ґондоліна, де були орлині гніздовища Торондора. 117, 154, 1852, 237

Куівіенен «Вода Пробудження» — озеро в Середзем’ї, біля якого пробудилися перші ельфи, згодом саме там застав їх Ороме. 37, 42, 45, 75, 243

Кулуріен Назва Лауреліни. 26

Курунір «Хитромудрий» — ельфійське ім’я Сарумана, одного з істарів (чарівників). 314-316

Куруфін П’ятий син Феанора, званий «Майстерним»; батько Келебрімбора. Щодо походження його імені див.: Феанор; а щодо його історії див.: Келеґорм. 50, 76,129,178-181,193, 246

Куруфінве Див.: Феанор. 53, 61

Куталіон «Міцнолукий»; див.: Белеґ.

Лун Ріка в Еріадорі, яка впадала у Море в Лунській Затоці. 297,303

Ладрос Землі на північний схід від Дортоніону, які нолдорські королі подарували людям із Дому Беора. 147

Лаер Ку Белеґ «Пісня про Величний Лук», яку склав біля Ейтель-Івріну Турін у пам’ять про Белеґа Куталіона. 215

Лайквенди «Зелені ельфи» Оссіріаццу. 90

Лалаіт «Сміх», ймення доньки Гуріна та Морвен; померла в дитинстві. 203

Ламмот «Гучне Відлуння» — край на північ од Затоки Дренґіст, названий так через те, що гори там багато разів відлунили Мо-рґотів крик під час його борні з Унґоліантою. 73,101

Лантір-Ламат «Водоспад Лунких Голосів», поблизу якого стояв дім Діора в Оссіріанді; йому Діорова донька Елвінґ завдячує своїм ім’ям — «Зоряні Бризки». 244, 245

Лауреліна «Золота Пісня» — молодше з Двох Дерев Валінору. 26,27, 51, 66, 67, 93, 125

Леґолін Третя притока Ґеліону в Оссіріанді. 119

лембас Синдарська назва дорожнього харчу елдарів (від давнішого ленн-мбасс — «хліб мандрівців»; коімас — «хліб життя» — мовою квенья). 207,211

Ленве Очільник ельфійського воїнства телерів, котрі відмовилися перетнути Імлисті Гори під час мандрівки на захід од Куівіенену (нандори); батько Денетора. 43,44,88

Лінаевен «Пташине озеро» — велике озеро Неврасту. 115

Ліндон Так називали Оссіріанд у Першу Епоху. Після колотнеч наприкінці Першої Епохи Ліндоном почали називати землі на захід од Синіх Гір, які не затопило Море. 120,297, 302, 303

Ліндоріе Матір Інзілбет. 279

Лісовий Дикун Таке ім’я прибрав Турін, коли вперше прийшов до людей Бретілу. 223

Лісові Ельфи Див.: Пралісні Ельфи.

Лоеґ-Нінґлорон «Плеса із золотистими водяними квітами»; див.: Ірисові Поля.

ломелінди «Присмеркові співці» — солов’ї мовою квенья. 45

Ломіон «Син Сутінок» — таке ймення дала Арезель Маеґлінові мовою квенья. 131

Лорґан Ватажок східнян у Гітлумі після Нірнает-Арноедіаду, котрий поневолив Туора. 248

Лореллін Лоріенське озеро у Валінорі, де впродовж дня спала валіе Есте. 16

Лоріен (1) Так називалися сади й оселя вали Ірмо, якого теж зазвичай іменували Лоріеном. 13, 16, 19, 54, 94, 244

Лоріен (2) Земля між ріками Келебрант і Андуін, якою правили Келеборн і Ґаладріель. Імовірно, початкову її назву замінила ця (мовою квенья Лоріен — це сади вали Ірмо у Валінорі). У назві Лотлоріен як префікс додано синдарське слово лот — «квітка». 311

Лоріндол «Златоглавий»; див.: Гадор.

Лосґар Місцина побіля гирла Затоки Дренґіст, де Феанор спалив кораблі телерів. 83, 91, 101, 104,124, 126

Лотлан «Порожня та розлога» — велика рівнина на північ од Рубежа Маезроса. 120

Лотлоріен «Квітучий Лоріен»; див.: Лоріен (2). 311

Луініл Назва зірки (випромінює блакитне світло). 37

Лумбар Назва зірки. 37

Лутіен Донька Короля Тінґола та маї Меліан; після завершення пошуків Сильмарила та смерті Берена вирішила також стати смертною і розділити його долю. Див.: Тінувіель. 85, 89, 120, 165-192, 244-246, 260, 265, 271

Люди Див., зокрема: 13, 29, 30, 98-100, 139-148, 194, 197; див. також: Атани, Діти Ілуватара, Східняни.

Люди Короля Нуменорці, вороже налаштовані до елдарів і еленділів. 276, 277,280

Мім Дрібногном, у чиєму домі (Бар-ен-Данвезі) на пагорбі Амон-Руз мешкав зі своєю розбійницькою зграєю Турін; Мім виказав їхнє лігво оркам; загинув од руки Гуріна в Нарґотронді. 208-210, 240

Маблунґ Доріатський ельф, головний капітан Тінґола, друг Туріна; званий «Важкий-на-Руку» (це — значення імені Маблунґ); його вбили гноми в Менеґроті. 188, 189, 193, 234-235, 239, 244

Магал Так гноми іменували Ауле. 32

Маганаксар Коло Судьби поза брамами Валінору — там були престоли валарів, на яких вони сиділи під час ради. 26, 41, 62, 71, 74

Маґлор Другий син Феанора, видатний співак і менестрель; мешкав у землях, названих Маґлорова Пустка; наприкінці Першої Епохи разом із Маезросом заволодів двома Сильмарилами, які залишились у Середзем’ї, та викинув свого в Море. 50, 76, 113, 120, 138, 257, 258, 261, 236-265

Магтан Вправний нолдорський коваль, батько Неарданель — дружини Феанора. 54

Маґлорова Пустка Територія поміж північними рукавами Ґеліону, де не було жодного пагорба, який би заступав її від Півночі. 121

Маґop Син Малаха Арадана; очільник людей, котрі пішли слідом за Марахом у Західний Белеріанд. 142

Маеґлін «Гострозорий» — син Еола й Арезель, Турґонової сестри, котрий народився в Нан-Елмоті; здобув владу в Ґондоліні й виказав його розташування Морґотові; загинув од руки Туора під час плюндрування міста. Див.: Ломіон. 86,131— 137, 207, 250-253

Маезрос Найстарший син Феанора, званий іще Високим, котрого Фінґон урятував із Танґородріму; мешкав на Пагорбі Гімрінґ і правив довколишніми землями; створив Союз Маезроса, який розпався під час Нірнает-Арноедіаду; загинув наприкінці Першої Епохи, забравши зі собою один Сильмарил. 50, 76, 103-112, 197, 256, 257, 261, 263-265

Молах Син Мараха; отримав ельфійське ім’я Арадан. 141

Малдуін Притока Тейґліну; приблизне значення назви — «Жовта Ріка». 211

Малий Ґеліон Один із двох рукавів-приток ріки Ґеліон на півночі, що брав початок на Пагорбі Гімрінґ. 119

Маліналда «Золоте Дерево» — назва Лауреліни. 26

Манве Найзначніший серед валарів, його ще звали Сулімо, Старший Король, Правитель Арди. У різних місцях; див., зокрема: 7-9, 13-17, 23, 27, 44, 92, 93, 106

Мандос Місце мешкання в Амані вали Мандоса, який насправді звався Намо, Суддя, хоча це ймення рідко вживали, натомість і його самого називаючи теж Мандосом. Про валу: 13,16,17, 337,41,71, 82,259,266. Про місце помешкання (включно з Чертогами Мандоса, Чертогами Чекання, Домами Померлих): 16, 54, 55, 58, 190. Про Судьбу Нолдорів і Прокляття Мандоса: 81

Марах Очолював третє рушення людей, котрі вступили до Белеріанду; предок Гадора Лоріндола. 140-144,149

Марділ Званий Вірним; перший Правлячий Намісник Ґондору. 310

Мар-ну-Фалмар «Земля попід Хвилями» — так після Повалення називали Нуменор. 293

Маяри Айнури нижчого, ніж валари, рівня (однина — мая). У різних місцях. Див., зокрема: 18-19.

Меліан Одна з мая; полишила Валінор і прибула в Середзем’я; згодом — Королева при Королі Тінґолі в Доріаті, довкола якого вона створила зачарований пояс, Пояс Меліан; матір Лутіен, праматір Елронда й Елроса. 19, 45—46, 85-87, 89-91, 124-125, 271 «Розділ 19» у різних місцях, 168, 169, «Розділ 21, 22» у різних місцях, 241, 243-244, 271

Мелкор Квенійське ймення великого вали-бунтівника, котрий породив зло і за походженням був наймогутнішим із айнурів; згодом його почали іменувати Морґотом, Бауґліром, Темним Володарем, Ворогом тощо. Ім’я Мелкор означало «Той, хто зростає на Силі»; синдарська форма його імення — Белеґур, однак її ніколи не вживали, використовуючи натомість зумисне змінену форму Белеґурт — «Страшна Смерть». У різних місцях (після викрадення Сильмарилів його зазвичай називали Морґотом); див., зокрема: 5-10,23,24,59-69, 92, 93, 123, 266, 282

Менеґрот «Тисяча Печер» — утаємничені чертоги Тінґола та Меліан на ріці Есґалдуін у Доріаті; див., зокрема: 87, 89, 91, 107, 173, 181, 187, 188, 192, 241, 244, 246

Менелділ Син Анаріона, Король Ґондору. 309

Менелмакар «Небесний Фехтувальник» — сузір’я Оріон. 37

Менелтарма «Опора Небес» — гора в центрі Нуменору, на вершині якої було Святилище на честь Еру Ілуватара. 271,273,

Мерет-Адертад «Свято Возз’єднання», яке влаштував Фінґолфін поблизу Плес Івріну. 109

Мінас-Анор «Вежа Сонця» (також просто Анор), яку згодом назвали Мінас-Тіріт; місто Анаріона біля підніжжя Гори Міндоллуін. 304, 308-310

Мінас-Ітіл «Вежа Місяця», згодом звана Мінас-Морґул; місто Ісілдура, збудоване на виступі Ефель-Дуату. 310

Мінас-Морґул «Вежа Чаклунства» (також просто Морґул) — так звався Мінас-Ітіл після того, як його захопили Примари Персня. 274, 364

Мінастір Див.: Тар-Мінастір.

Мінас-Тіріт (1) «Вартова Вежа», яку збудував Фінрод Фелаґунд на Тол-Сіріоні; див.: Тол-ін-Ґаурот. 116, 155, 157, 176

Мінас-Тіріт (2) Пізніша назва Мінас-Анора. 310. Його ще називали Місто Ґондор. 310

Міндеб Притока Сіріону, що текла поміж Дімбаром і Лісом Нелдорет. 117, 206

Міндоллуін «Стрімкий Блакитноголов» — гора, що здіймалася позаду Мінас-Анора. 304

Міндон-Елдаліева «Пишна Вежа Елдаліе» — вежа Інґве в місті Тіріоні; також просто Міндон. 48,79

Міріель (1) Перша дружина Фінве, матір Феанора; померла після народження сина. Її ще звали Сірінде — «Вишивальниця». 53-54, 60

Міріель (2) Донька Тар-Палантіра, котру Ар-Фаразон силоміць узяв за дружину; у статусі королеви прибрала ймення Ар-Зімрафель; також звана Тар-Міріель. 291

Міст через Есґалдуін Див.: Іант-Іаур.

Мітлонд «Сірі Гавані» — ельфійські порти в Лунській Затоці; також звані Гаванями. 318

Мітрандір «Сірий Пілігрим» — ельфійське ймення Ґандалфа (Олоріна), одного з істарів (чарівників). 313-315,318

Мітрім Назва великого озера на сході Гітлуму, а також довколишніх територій на захід од гір, які відділяли Мітрім від Дор-ломіну. Назва прийшла від синдарських ельфів, котрі там мешкали. 101-108, 115, 248

Міцнолукий Переклад слова Куталіон — імені Белеґа. 215

Морвен Донька Бараґунда (племінника Барагіра, батька Берена); дружина Гуріна, матір Туріна та Нініель; її ще називали Елезвен (у тексті перекладено як «Ельфопрекрасна») та Володарка Дор-ломіну. 147, 220-225, 234, 236, 238, 239

Морґот «Чорний Ворог» — ймення Мелкора, яким після викрадення Сильмарилів найперше нарік його Феанор. 19,71— 76 і відтоді в різних місцях. Див.: Мелкор.

Морґул Див.: Мінас-Морґул.

Мордор «Чорна Земля», також звана Землею Тіні; Сауронове володіння на схід від гір Ефель-Дуату. 278, 292, 304-309, 318

Моріквенди «Ельфи Темряви»; див.: Темні Ельфи. 46, 103

Морія «Чорне Провалля» — пізніша назва Кгазад-думу (Газодронду). 15, 298, 300, 306

Мормеґіл «Чорний Меч» — так звали Туріна, коли він був капітаном Нарґотронда; див.: Ґуртанґ. 224—225

Морок-ліс Див.: Велике Зеленолісся.

Музика Айнурів Див.: Айнуліндале.

Нагар Кінь вали Ороме, прозваний так серед ельфів, як гадають, через його голос. 17, 29, 38, 39,43

назґули Див.: Примари Перстенів.

Намо Вала, один із аратарів; зазвичай званий Мандос, як і його оселя. Намо означає «Законодавець, Суддя». 16

Нан і Гін Гурін «Сказання про дітей Гуріна» — довга балада, з якої постав «Розділ 21»; її приписують поетові Діргавалу, мужеві, котрий жив біля Гаваней Сіріону в часи Еаренділа і загинув під час нападу синів Феанора. Нарн означає «віршоване сказання, яке треба розповідати, а не співати». 204

Нандори Вважають, що ця назва означає «Ті, хто повернув назад»: нандорами звали тих ельфів із рушення телерів, котрі під час мандрівки на захід од Куівіенену відмовилися перейти через Імлисті Гори і частина котрих під проводом Денетора задовго після того переправилася через Сині Гори й оселилася в Оссіріанді (Зелені ельфи). 44,89

Нан-Дунґортеб Також Дунґортеб; у тексті перекладено як «Видолинок Жахітливої Смерті». Низина поміж проваллями Еред-Ґорґоро-ту і Поясом Меліан. 73, 116-118

Нан-Елмот Ліс на схід од ріки Келон, де заблукав заворожений Меліан Елве (Тінґол); згодом місце мешкання Еола. 48,86,132,141

Нан-татрен «Вербова Долина», перекладено як «Вербова Земля»; там ріка Нароґ впадала в Сіріон. У пісні Деревобородого («Дві Вежі» III 4) вжито інший варіант цієї назви — мовою квенья: луками Тасарінана між верб; Нан-тасаріон. 116,254

Напівельф Переклад синдарського Перезел (множина — Перезіли), назва стосувалася Елронда й Елроса, 256, 265, 271, 298; а також Еаренділа, 256

Нар’я Один із Трьох Ельфійських Перстенів — Перстень Вогню, або Червоний Перстень; його носив Кірдан, а згодом — Мітрандір. 300, 311, 318

Нарґотронд «Велична підземна фортеця на річці Нароґ», яку заклав Фінрод Фелаґунд, а знищив Ґлаурунґ; також володіння Нарґотронда, які простягалися на схід і на захід від Нароґу. 110, 117, 239-242, 248, 251, «Розділ 21» у різних місцях, 215— 216, 220, 224

Нароґ Головна водна артерія Західного Белеріанду, що брала початок при озері Іврін попід Еред-Ветріном і впадала в Сіріон у Нан-татрені. 110, 117, 214, 218, 219, 222,239

Народ Галет Див.: Галадіни та Галет.

Нарсіл Меч Еленділа, що його викував Телхар із Ноґрода; зламався, кали Еленділ загинув у бою з Сауроном; із уламків Нарсіла для Араґорна викували новий меч, названий Андуріл. 307-308

Нарсіліон Пісня про Сонце та Місяць. 93

Наступники Молодші Діти Ілуватара, люди; переклад назви Гілдори. 75,93

Науґламір «Гномівська Пектораль», яку виготовили гноми для Фінрода Фелаґунда, яку Гурін приніс Тінґолові з Нарґотронда і яка стала причиною його смерті. 110,240-242,244,245

Науґріми «Низькорослий Народ» — синдарська назва гномів. 85-88, 108, 109, 197

Невмирущі Землі Аман і Ерессеа; їх іще називали Безсмертні Землі. 270,273

Невраст Територія на захід од Дор-ломіну по той бік Еред-Ломіну, де перед відбуттям до Ґондоліна мешкав Турґон. Ця назва, що означає «Поближній Берег», початково стосувалася цілого північно-західного узбережжя Середзем’я (на противагу до Гаерасту — «Дальнього Берега», узбережжя Аману). 110— 112, 122-123, 248

Нейтан Ім’я, яке прибрав собі Турін, коли опинився серед розбійників; перекладається як «Скривджений» (дослівно: «позбавлений чогось»). 205

Нелдорет Великий буковий ліс, який утворював північну частину Доріату; в пісні Деревобородого його названо Таур-на-Нелдор («Дві Вежі» III 4). 45, 90, 118, 173

Ненар Назва зірки. 37

Нен-Ґіріт «Тремтлива Вода» — назва Дімросту, водоспаду на Келебросі у Бретілському Лісі. 228,232

Неннінґ Річка в Західному Белеріанді, що досягала Моря біля Гавані Еґларест. 117

Ненуіал «Озеро Сутіні» в Еріадорі, де брала початок ріка Барандуін і біля якого було збудовано місто Аннумінас. 303

Ненья Один із Трьох Ельфійських Перстенів — Перстень Води, який носила Ґаладріель; його ще називали Адамантовим Перснем. 300,311

Неарданель Звана Мудрою; донька коваля Магтана, дружина Феанора. 54, 55, 57,60

Несса Одна з валіер, сестра Ороме та дружина Тулкаса. 13,17,24

Ніврім Частина Доріату, розташована на західному березі Сіріону. 118

Ніенна Валіе, одна з аратарів; Володарка жалю та жалоби, сестра Мандоса та Лоріена; див., зокрема: 13,16, 18,26, 71, 92

Ніенор «Скорботна»—донька Гуріна та Морвен, сестра Туріна; Ґлаурунґ зачарував її, коли вона була в Нарґотронді, й, несвідома свого минулого, дівчина, прибравши ім’я Нініель, одружилась у Бретілі з Туріном; загинула, кинувшись у Тейґлін. 204, 218, 221-223, 225-227, 232-235

Німбретіл Березові ліси в Арверніені на півдні Белеріанду. Пор. пісню Більбо в Рівендолі: «...збудував він корабель із дерева, поваленого в Німбретілі, бо знов запрагнув мандрів він». («Братство Персня» ІІ 1). 256

Німлот (1) Біле Дерево Нуменору, плід якого, перш ніж дерево зрубали, забрав Ісілдур; згодом із нього виросло Біле Дерево Мінас-Ітіла. Німлот «Білий Цвіт» — синдарська форма квенійського Нінквелоте — одна з назв Телперіона. 50,273,280,283, 284-285

Німлот (2) Доріатська ельфійка, котра одружилася з Діором, Спадкоємцем Тінґола; матір Елвінґ; загинула в Менеґроті під час нападу синів Феанора. 244-246

Німфелос Велика перлина, яку Тінґол подарував гномівському володареві Белеґоста. 86

Нініель «Діва Сліз» — так Турін нарік свою сестру, не знаючи про те, що вони кревні родичі; див.: Ніенор.

Нінквелоте «Білий Цвіт» — назва Телперіона; див.: Німлот (1). 26

Нірнает-Арноедіад «Сльози Незліченні» (також просто Нірнает) — так назвали нищівну п’яту битву у Війнах за Белеріанд. 137,196, 200,202

ніфреділ Біла квітка, яка, освітлена зорями, цвіла в Доріаті, коли народилася Лутіен. Також росла на Керін-Амроті в Лотлоріені («Братство Персня» 11 6). 85

Ноґрод Одне з двох гномівських міст у Синіх Горах; переклад синдарською гномівського Тумунзагар. Див.: Печерна Будова. 85, 86, 88, 109, 130, 132, 210, 240, 242-243, 245

Ноеґит-Нібін «Дрібногноми» (див. також: Гноми). 210, 239

Нолдоланте «Падіння Нолдорів» — поминальна пісня, яку склав Маґлор, син Феанора. 81

Нолдори «Потайні Ельфи» — друге воїнство елдарів, яке під проводом Фінве рушило на захід од Куівіенену. Назва (синдарською—нолдо, мовою квенья — ґолоз) означає «мудрі» (тобто ті, котрі володіють знанням; а не ті, котрим притаманні поміркованість і розважливість у судженнях). Щодо нолдорської мови див.: Квенья. Урізних місцях; див., зокрема: 27,42, 47-49, 50-53, 114

Ном, номіни «Мудрість», «Мудрі» — так власною мовою називали Фінрода та його народ послідовники Беора. 139

Нулуккіздін Гномівська назва Нарґотронда. 240

Нуменор (Повна назва мовою квенья — Нуменоре, 272, 293) «Вестернес», «Західна Земля» — великий острів, який валари підготували для життя едайнів після закінчення Першої Епохи. Його ще називали Анадуне, Андор, Еленна, Земля Зорі, а після зруйнування — Акаллабет, Аталанте і Мар-ну-Фалмар. 270, 271-274, 283-284, 288-293, 302

Нуменорці Люди, котрі жили в Нуменорі; їх іще називали дунедайнами. 271-275, 277-278, 280-281, 283, 285, 288, 290, 303

Нуртале-Валінорева «Утаємничення Валінору». 96

Огтар «Воїн» — зброєносець Ісілдура, котрий приніс уламки Еленділового меча в Імладріс. 308

Ойолоссе «Вічно Сніжно-білий» — найпоширеніша серед елдарів назва Танікветілу, що синддрською передається як Амон-Уілос; однак, згідно з «Валаквентою», то була «найвища вежа Танікветілу». 14, 25

Ойомуре Край туманів поблизу Гелкараксе. 72

Окружне Море Див.: Еккая.

Окружні Гори Див.: Ехоріат.

олвари Ельфійське слово, яке вживали у мовленні Яванна та Манве в «Розділі 2»; означає «усе, що росте і має коріння в землі». 34

Олве Разом із братом Елве (Тінґолом) стояв на чолі рушення телерів під час їхньої мандрівки на захід од Куівіенену; володар телерів із Алквалонде в Амані. 42-43, 46, 48-50, 79-80

Олорін Мая, один із істарів (чарівників); Мітрандір, Ґандалф, пор. також: «Дві Вежі» IV 5: «Олоріном звали мене в юності на Заході, що відійшов у минуле». 19

Ондолінде «Пісня в Камені» — первинна назва Ґондоліна мовою квенья. 122

Орки Істоти, котрих створив Морґот. У різних місцях; щодо їх походження див.: 39,88

Орли 28, 35, 54, 106, 158, 159, 185, 263

Ормал Одне з валарських Свічад, які створив Ауле. Ормал стояв на півдні Середзем’я. 23,25

Ородрет Другий син Фінарфіна; охоронець вежі Мінас-Тіріт на Тол-Сіріоні; після смерті брата Фінрода — Король Нарґотронда; батько Фіндуілас; поліг у битві при Тумґаладі. 51, 76, 116, 155, 175, 193, 216

Ородруін «Гора Полум’яного Вогню» в Мордорі, де Саурон викував Правлячого Персня; її ще називали Амон-Амарт — «Судна Гора». 300,305,307

Орокарни Гори Східного Середзем’я (назва означає «Червоні Гори»). 38

Ороме Вала, один із аратарів; вправний мисливець, котрий стояв на чолі ельфів під час їхньої мандрівки від Куівіенену, чоловік Вани. Ім’я означає «Звучання Рогу» або «Звук Ріжків», пор.: Валарома; у «Володарі Перстенів» це ймення трапляється в синдарській формі —Арав. Див., зокрема: 13, 16, 17, 24, 29, 36, 38-39, 40-44, 51, 64-65, 69, 89, 94

Оромет Пагорб поблизу гавані Андуніе на заході Нуменору, де було збудовано вежу Тар-Мінастір. 280

Ортанк «Роздвоєний Верх» — нуменорська вежа в Колі Ізенґарду. 304,313

Орфалх-Ехор Глибока ущелина в Окружних Горах, якою можна було наблизитися до Ґондоліна. 249

Осґіліат «Зоряна Фортеця» — головне місто стародавнього Ґондору по обидва боки ріки Андуін. 304,310

Оссе Мая; васал Улмо, з котрим він увійшов у води Арди; доброзичливець і вчитель телерів. 18, 19, 28,47-49, 80, 201

Оссіріанд «Земля Семиріччя» (тобто Ґеліону та його приток, що збігали з Синіх Гір) — територія Зелених ельфів. Пор. пісню Деревобородого у «Двох Вежах» III 4: «Лісами я влітку блукав берестовими Оссіріанду. Ах! Сяйво і музика літа над Семиріччям Оссіра!» Див.: Ліндон. 89-91, 109, 116-119, 138, 140-141, 201

Останній Союз Спілка, яку уклали наприкінці Другої Епохи Еленділ і Ґал-галад, аби завдати поразки Сауронові. 306

Ост-ін-Езіл «Фортеця Елдарів» — ельфійське місто в Ереґіоні. 298,299

Палантіри «Ті, що спостерігають здалеку» — сім Видющих Каменів, що їх Еленділ і його сини привезли з Нуменору. Палантіри виготовив Феанор в Амані (див.: 52 та «Дві Вежі» ІІІ іі). 288,304

Пастирі Дерев Енти. 35, 245

Печерна Будова Переклад назви Ноґрод, «Порожнисте житло» (дієслово будувати пов’язане з давньоукраїнським іменником буда— житлова або господарська споруда). 85

Пеларґір «Пристань Королівських Кораблів» — нуменорська гавань поблизу дельти Андуіну. 277

Пелори «Оперезні, або Захисні висоти», звані також Гори Аману чи Захисні Гори, що їх звели валари після знищення їхньої оселі на Алмарені; простягались у вигляді півмісяця з півночі на південь поблизу східних узбереж Аману. 25, 27,47,66,72, 94-96, 176

Первородні Старші Діти Ілуватара, ельфи. 6, 8,10, 27, 29, 32, 34, 37, 38,260, 265, 271, 273, 275, 299

Пралісні ельфи їх іще називали Лісовими ельфами. Вважають, що за походженням вони були нанорами, котрі залишились у Долині Андуіну й у Великому Зеленоліссі (див.: Нандори) й ніколи не переходили на захід од Імлистих Гір. 298,311

Переправи через Тейґлін У південно-західній частині Бретілського Лісу, де стара дорога на південь од Сіріонового Проходу перетинала Тейґлін. 146, 157,211,224, 227, 231,238

Періаннати Дрібнолюдики (гобіти). 316

Перстені Влади 265, 266, 278. Єдиний Перстень, Величний Перстень, або Правлячий Перстень: 300, 305, 308, 314, 316, 317. Три Ельфійські Перстені: 300, 311,312,315 (див. також: Нар’я, Перстень Вогню, Ненья, Адамантовий Перстень, і Вілья, Сапфіровий Перстень). Сім Гномівських Перстенів 301, 311, 312. Дев'ять Людських Перстенів 301, 312

Північне Пророцтво Судьба Ноддорів, яку прорік Мандос на узбережжі Араману. 81

Північні Дюни В Еріадорі, де було збудовано нуменорське місто Форност. 303

Поближні Землі Середзем’я (також зване Зовнішніми Землями). 45,48,250, 256, 265, 312

Послідовники Молодші Діти Ілуватара, люди; переклад назви Гілдори. 98

Прадавні Часи Перша Епоха; звана також Найдавніші Часи. 18,26,98,215, 307

Примари Персня Раби Дев’яти Людських Перстенів, головні слуги Саурона; їх іще називали назґули й улайри. 278,301,309,310

Прихід Літа Велике свято в Ґондоліні, напередодні якого місто атакували сили Морґота. 253

Пряма Дорога, Прямий Шлях Шлях до Стародавнього, або Істинного Заходу, який пролягав через Море і яким ельфійські кораблі могли допливати туди навіть після Повалення Нуменору та Зміни Світу. 294

Рагнор Один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155

Радаґаст Один із істарів (чарівників). 313, 315

Разруін Один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155

Рамдал «Кінець Стіни» (див.: Андрам) — місце, де закінчувалися пагорби, які перетинали Белеріанд. 119,152

Рана «Блукач» — так нолдори між собою називали Місяць. 93

Ратлоріель «Золотодонна» — пізніша назва ріки Аскар; походить від того, що в ній утопили скарби Доріату. 119,245

Раурос «Шумливі Бризки» — великий водоспад на річці Андуін. 310

Реґіон Густий ліс —південна частина Доріату. 45,87,117,130,243

Рерір Бескид на північ від Озера Гелеворн, де брав початок більший із двох рукавів-приток Ґеліону. 108, 118-120, 152

Ріан Донька Белеґунда (племінника Барагіра, батька Берена); дружина Гуора та матір Туора; померла з горя на Гауз-ен-Нденґіні після загибелі свого чоловіка. 147, 155,203,248

Рівенділ Переклад назви Імладріс.

Рівіл Потік на півночі Дортоніону, що впадав у Сіріон при Твані Сірех. 195, 199. Джерело Рівілу 164

Рік Голосіння Рік, коли відбулася битва Нірнает-Арноедіад. 137

Рінґвіл Потік, який впадав у ріку Нароґ у Нарґотронді. 118

Рінґіл Меч Фінґолфіна. 153

Рованіон «Пустир» — розлога територія на схід від Імлистих Гір. 303

Роган « Країна Коней» — пізніша назва великої трав’янистої рівнини в Ґондорі, яка до того називалася Каленарзон. 310,317

Рогіррими «Володарі Коней», мешканці Рогану. 310

Роменна Гавань на східному узбережжі Нуменору. 279,283,284,287, 291

Ротінзил Адунайська (нуменорська) назва Еаренділового корабля Вінгілота, яка має те саме значення — «Піниста Квітка». 269,270

Рохаллор Кінь Фінґолфіна. 152

Рубіж Маезроса Рівнинні землі на північ од верхніх вод ріки Ґеліон, які утримували Маезрос і його брати, щоби запобігти атакам на Східний Белеріанд; іще звані Східний Рубіж. 108, 119

Рудаур Край на північному сході Еріадору. 303

Руміл Нолдорський мудрець із Тіріона, котрий уперше створив ієрогліфи для письма (пор.: «Володар Перстенів», «Додаток Е» II); йому приписують «Айнуліндале». 53, 54

Саерос Нолдорський ельф, один із головних радників Тінґола в Доріаті; образив Туріна в Менеґрогі, й той загнав його на смерть. 205

Салмар Мая, котрий ступив на Арду разом із Улмо; виготовив для Улмо великі роги — улумури. 28

Самотній Острів Див. Тол-Ерессеа.

Сарн-Атрад «Кам’янистий Брід», де гномівська дорога з Ноґрода та Белеґоста перетинала ріку Ґеліон. 86,138,242,245

Саруман «Вправний Муж» — так люди іменували Куруніра (це переклад його ймення), одного з істарів (чарівників). 313—315

Саурон «Ненависний» (синдарською — Ґортаур); найвеличніший зі слуг Мелкора, за походженням — мая Ауле. 20, 36,41,155, 156, 163-164, 278, 281-287, 289, 291-293, 297-317

сереґон «Кров Каменя» — рослина з темно-червоними квітами, що росла на Амон-Рузі. 208,212

Середзем’я Територія на схід од Великого Моря; її також називали Поближні Землі, Зовнішні Землі у Великі Землі у Ендор. У різних місцях.

Серп Валарів Див.: Валакірка.

Сильмарили Три коштовності, які виготовив Феанор напередодні знищення Двох Дерев Валінору, наповнені їхнім світлом. У різних місцях, див., зокрема: 58—60, 62—63, 70—71

Синдари Сірі ельфи. Цю назву вживали стосовно всіх ельфів телерського походження (крім Зелених ельфів Оссіріанду), котрих нолдори, повернувшись, застали у Белеріанді. Нолдори вигадали цю назву, найімовірніше, тому, що вперше зустріли Сірих ельфів на півночі, попід сірими небесами, в туманах поблизу Озера Мітрім (див.: Мітрім); або, можливо, тому, що Сірі ельфи не належали ні до Світлих (валінорських), ані до Темних (аварів) ельфів, а буди Ельфами Сутінків (46). Однак, відколи Елве на ймення Тінґол (мовою квенья — Сіндаколло, Сінґолло — «Сіроплащий») було визнано верховним королем усієї землі та її народів, назву почали пов’язувати саме з його іменем. Синдари ж називали себе езіл, у множині — езели. 17, 25, 46, 85-91. У різних місцях, 99, 109, 112, 113, 123, 124, 127, 142,210

Синдарська Ельфійська мова Белеріацду, яка походить зі спільної ельфійської, та з плином часу зазнала багатьох змін і дуже відрізняється од валінорської квеньї; нею розмовляли також і нолдори-вигнанці у Белеріанді (див.: 109,127). Цю мову називають іще сіроельфійською, мовою ельфів Белеріанду й ін. 28, 50, 115, 155

Сини Феанора Див.: Маезрос, Маґлор, Келеґорм, Карантір, Куруфін, Амрод, Амрас. Часто про них згадують у множині, особливо після смерті батька. 52,76, 83, 102, 104,107-109, 113, 120, 121, 126, 131, 138, 149, 152, 170, 193, 194, 264

Сині Гори Див.: Еред-Луін і Еред-Ліндон.

Сильмаріен Донька Тар-Еленділа, четвертого Короля Нуменору; матір першого володаря Андуніе, праматір Еленділа та його синів — Ісілдура й Анаріона. 279

Сильпіон Назва Телперіона. 26

Сім Каменів Див.: Палантіри.

Сім Отців Гномів Див.: Гноми.

Сінґолло «Сірий Плащ», «Сіроплащий»; див.: Синдари, Тінґол.

Сірех Велика твань на північ од Сіріонового Проходу, де ріка Рівіл витікала з Дортоніону. 102, 151, 164, 198, 199, 237, 238

Сірі Гавані Див.: Гавані, Мітлонд.

Сірі ельфи Див.: Синдари.

Сірінде «Вишивальниця»; див.: Міріель (1).

Сіріон «Велика Ріка», що текла з півночі на південь і відділяла Західний Белеріанд од Східного. У різних місцях; див., зокрема: 40,116-119. Водоспад Сіріону 169, 240. Болота Сіріону 169. Ворота Сіріону 119. Гавані Сіріону 248, 257, 263. Гирло Сіріону 48, 117, 137, 159, 201, 256. Сіріоновий Прохід 117, 151, 160, 180,219, 223. Долина Сіріону 44, 102, 111, 115, 122, 208

Сіроельфійська мова Див.: Синдарська.

Сіроплащий Див.: Сінґолло, Тінґол.

Слюдоград Переклад назви Белеґост:«Велична фортеця» 78

Смаглявці Див.: Східняни. 156

Соронуме Назва сузір’я. 37

Союз Маезроса Спілка, яку створив Маезрос із метою завдати поразки Морґотові і яка розпалася під час Нірнает-Арноедіаду. 192, 193

Старший Король Манве. 260, 263

Судна Гора Див.: Амон-Амарт.

Сулімо Ім’я Манве, яке у «Валаквенті» витлумачено як «Володар Дихання Арди» (буквально — «Життєдавець»). 14, 28

Сутінкові Озера Див.: Аелін-уіал.

Східняни Також звані смаглявцями; прийшли до Белеріанду зі Сходу після Даґор-Браґоллаху; під час Нірнает-Арноедіаду воювали на боці обох сторін; Морґот віддав їм на поталу Гітлум і залишки Народу Гадора. 156, 157, 186, 189, 192, 197, 203

Таємниче Королівство Так називали і Доріат, 112,159, 260, і Ґондолін, 128, 255

Талат-Дірнен Заповідна Рівнина на півночі Нарґотронда. 146,166, 170, 206,210

Талат-Рунен «Східна Долина» — рання назва Тарґеліону. 121

Таліон «Незламний, Дужий»; див.: Гурін.

Талос Друга притока Ґеліону в Оссіріанді. 120,137

Танґородрім «Гори Тирана», які звів Морґот над Анґбандом і які було знищено під час Великої Битви наприкінці Першої Епохи. 74, 90, 102, 104, 105, 112, 115, 149, 150, 194, 202, 263

Танікветіл «Висока Біла Вершина» — найвища з Пелорських гір, а також найвища гора Арди, на верхівці якої був Ілмарін — палаци Манве та Варди; її ще називають Біла Гора, Священна Гора, Гора Манве. Див.: Ойолоссе. 14, 25, 28, 37,66, 67, 71, 106, 259

Тар-Анкалімон Чотирнадцятий Король Нуменору; за часів його правління ну-менорці розділилися на два ворожі табори. 276,277

Тар-Атанамір Тринадцятий Король Нуменору, до котрого приходили Посланці Валінору. 276

Тарґеліон «Земля по той бік Ґеліону» поміж Бескидом Рерір і рікою Аскар, де мешкав Карантір; її ще називали Дор-Карантір і Талат-Рунен. 121, 129, 141, 144, 152

Тар-Еленділ Четвертий Король Нуменору, батько Сильмаріен, праматері Еленділа. 279

Тар-Каліон Ім’я Ар-Фаразона мовою квенья. 280,302

Тар-Кір’ятан Дванадцятий Король Нуменору, «Кораблебудівник». 276

Тар-Мінастір Одинадцятий Король Нуменору, котрий допомагав Ґіл-ґаладові боротися з Сауроном. 278,280

Тар-Міньятур Так величали Елроса Напівельфа, коли він став першим Королем Нуменору. 282

Тар-Міріель Див.: Міріель (2).

Тарн-Аелуін Озеро в Дортоніоні, поблизу якого знайшли притулок, а згодом були вбиті Барагір і його супутники. 162,164

Тар-Палантір Двадцять четвертий Король Нуменору, котрий розкаявся за поведінку Королів і прибрав нове ім’я мовою квенья: «Той, хто дивиться вдалеч». Див.: Інзіладун. 280,284

Таур-ен-Фарот Поросла лісом височина на захід од ріки Нароґ, що височіла понад Нарґотрондом; також званий Високий Фарот. 110, 169, 176

Таур-ім-Дуінат «Ліс Межиріччя» — назва дикої місцини на південь од Андраму поміж ріками Сіріон і Ґеліон. 119,149

Таур-ну-Фуін Пізніша назва Дортоніону —«Піднічний Ліс». Пор.:Делдуват. 154, 172, 177, 185, 187, 213, 215

Таурон «Лісничий» (у «Валаквенті» це ім’я перекладено як «Володар Лісів») — так синдари звали Ороме. Пор.: Алдарон. 17

Тгурінґветіль «Жона Загадкової Тіні» — посланець Саурона з Тол-ін-Ґауроту у вигляді великого кажана; в її подобі Лутіен увійшла в Анґбанд. 182

Тейґлін Притока Сіріону, що брала початок на Еред-Ветріні й межувала на півдні з Бретілським Лісом; див. також: Переправи через Тейґлін. 116, 118, 146, 157, 223, 235

Телемнар Двадцять шостий Король Ґондору. 309

Телери Третє і найчисельніше з елдарських воїнств, котрі рушили в мандрівку на захід од Куівіенену; очолювали його Елве (Тінґол) і Олве. Самі вони називали себе ліндарами — співцями; телерами («Останні, Задні») їх назвали ті, котрі виступили в похід перед ними. Багато телерів не полишало Середзем’я; синдари та нандори — теж за походженням телеринські ельфи. 42-44,46,48, 51, 64, 69, 79-80, 83, 88, 130, 132, 258

Телперіон Старше з Двох Дерев Валінору. 26, 27, 37, 50, 66, 93, 273. Його ще називали Біле Дерево 50

Телуменділ Назва сузір’я. 37

Телхар Найуславленіший із-поміж ковалів Ноґрода; викував Анґріст і (за словами Араґорна у «Двох вежах» III 6) Нарсіл. 88,179

Темний Володар Так називали Морґота 236 і Саурона 305, 312, 315

Темні ельфи Мовою Аману всі ельфи, котрі не переправилися через Велике Море, називалися Темними (моріквендами), й іноді це поняття вживали саме в такому значенні 99,103; коли ж Карантір назвав Темним Ельфом Тінґола, то це було зроблено навмисно, з бажання образити, бо Тінґол був в Амані, «його залічували не до моріквендів» (46). Однак у період Вигнання нолдорів цей термін часто застосовували на позначення ельфів Середзем’я, котрі не належали ні до нолдорів, ані до синдарів, тому, властиво, його можна вважати рівнозначним із назвою «авари» (99,117, 141). Окремим випадком є титул Темний Ельф, що належав синдарському ельфові Еолу, і його не слід плутати зі згаданими вище загальними назвами ельфів 127,130,207; але на с. 136 Турґон, без сумніву, має на увазі те, що Еол — один із моріквендів.

Терас Гора на мисі Неврасту; попід нею стаяв Віньямар — місто, де до побудови Ґондоліна мешкав Турґон. 115,247

Тисяча Печер Див.: Менеґрот.

Тіліон Мая, стерновий Місяця. 93—96

Тінґол «Сірий Плащ», «Сіроплащий» (мовою квенья — Сіндаколло, Сінґолло) — під таким іменням був знаний у Белеріанді Елве, який разом із братом Олве очолював рушення телерів під час мандрівки на захід од Куівіенену, а згодом став Королем Доріату; його ще звали Таємничий Король. Див.: Елве. 442, 44-46, 48, 85-91, У різних місцях, 103, 107, 108, 110, 124-126, 166-170, 173, 175, 186-190, 192, 204-206, 241-244

Тінисті Гори Див.: Еред-Ветрін.

Тінталле «Та, що засвічує» — так називали Варду за те, що вона створила Зорі. Так її іменує Ґаладріель у своїй елегії в Лоріені («Братство Персня» II 8). Пор.: Елберет, Елентарі. 37

Тінувіель Так Берен іменував Лутіен; поетичне означення солов’я, «Донька Сутінок». Див.: Лутіен.

Тіріон «Велична Варгова Вежа» — ельфійське місто на пагорбі Туна в Амані. 49, 51-53, 61, 67, 111, 123, 124, 171, 259

Тол-Ґален «Зелений Острів» на ріці Адурант в Оссіріанді, де після повернення мешкали Берен і Лутіен. 120,192,244,245

Тол-Ерессеа «Самотній Острів» (або ж просто Ерессеа), на якому ваньярів, нолдорів, а згодом і телерів Улмо перевіз через океан і який, урешті, вкоренився в Елдамарській Затоці неподалік від узбереж Аману. Телери залишалися на Ерессеа тривалий час, перш ніж вирушити до Алквалонде; чимало нолдорів і синдарів теж оселилося там після закінчення Першої Епохи. 39,51,97, 265, 270, 294, 305

Тол-ін-Ґаурот «Острів Вовкулаків» — так нарекли Тол-Сіріон після того, як його захопив Саурон. 155, 173, 176

Тол-Морвен Після затоплення Белеріанду — острів у морі, на якому стояв надмогильний камінь Туріна, Ніенор і Морвен. 239

Тол-Сіріон Острів на ріці в Сіріоновому Проході, де Фінрод збудував вежу Мінас-Тіріт; після того, як його захопив Саурон, отримав назву Тол-ін-Ґаурот. 109,116,155

Торондор «Король Орлів». Пор. у «Поверненні Короля» V I4: «Старий Торондор, який звив гніздо на неприступних вершинах Окружних Гір, коли Середзем’я було молоде». Див.: Кріссаеґрім. 106, 122, 154, 158, 159, 185, 238, 251, 254, 263

Трандуіл Синдарський ельф, Король Пралісних ельфів на півночі Великого Зеленолісся (Морок-лісу); батько Леґоласа — члена Братства Персня. 312

Тулкас Вала — «найсильніший і найвеличніший звитяжець», — котрий прийшов на Арду останнім; його ще звали Асталдо. 13, 16, 17, 23-25, 37, 39, 55, 61-64, 69, 70, 76

Тумгалад Долина поміж річками Ґінґліт і Нароґ у Західному Белеріанді, де зазнало поразки воїнство Нарґотронда. 219,220

Тумладен «Розлога Низина» — таємнича низина в Окружних Горах, посеред якої стояло місто Ґондолін (пізніше Тумладен називали долину в Ґондорі: «Повернення Короля» V 1). 111,122, 131, 158, 185, 249, 253

Тумунзагар Див.: Ноґрод. 78

Туна Зелений пагорб у Калакір’ї, на якому було збудовано ельфійське місто Тіріон. 50, 52-54, 61, 75, 78, 82, 112, 122, 265, 273, 276, 277

Туор Син Гуора та Ріан, котрого всиновили сірі ельфи з Мітріму; вступив у Ґондолін, аби передати послання Улмо; був одружений із Ідріль, донькою Турґона; разом із нею та їхнім сином урятувався під час зруйнування міста Ґондоліна; поплив на Захід своїм кораблем Еарраме. 146, 204, 248-257,261

Турамбар «Владар Судьби» — останнє ім’я, яке прибрав Турін, живучи у Бретілському Лісі. 225, 227-236, 238

Тур-Гарета Могильний курган Володарки Галету Бретілському Лісі (див. Гауз-ен-Арвен). 146

Турґон Званий Мудрим; другий син Фінґолфіна; до таємного від’їзду в Ґондолін, яким правив аж до своєї смерті під час сплюндрування міста, мешкав у Віньямарі в Неврасті; батько Ідріль, дід Еаренділа; його, як і Тінґола, назвали Таємничим Королем. 51, 76,82, 84, 109, 111, 116, 122, 123, 127, 128, 131, 135-137, 154, 158-160, 185, 194, 195, 197-199, 201, 237, 238, 248-252, 254, 266

Турін Син Гуріна та Морвен, головний герой балади «Нарн і Гін Гурін», яка є основою «Розділу 21». Інші ймення: Нейтан, Ґортол, Аґарваен, Мормеґіл, Лісовий Дикун, Турамбар. 147, 170, 201-235, 239, 249

Уінен Мая, Володарка Морів, дружина Оссе. 18,28,48,80

Улайри Див.: Примари Персня.

Улварт Син Улфанґа Чорного; загинув од рук синів Бора під час Нірнает-Арноедіаду. 158,198

Улдор Званий «Проклятим»; син Улфанґа Чорного; загинув од рук Маґлора під час Нірнает-Арноедіаду. 158,196,198,199,261

Улмо Вала, один із аратарів; званий Володарем Вод і Королем Моря. Елдари тлумачили його ім’я приблизно як «Розлий-вода» чи «Дощовик». Див., зокрема: 15, 28. 7, 8, 13-15, 17, 18, 28,33,40,41,47,48,51,79, 95, 98, 110, 111, 115, 118, 122-124, 155, 158, 202, 215, 248-251, 254, 257, 259

Улумури Великі ріжки Улмо, які виготовив мая Салмар. 15,28

Улфанґ Званий Чорним; ватажок східнян, котрий разом із трьома синами пішов за Карантіром і під час Нірнает-Арноедіаду зрадив його. 157, 193, 197

Улфаст Син Улфанґа Чорного, загинув од рук синів Бора під час Нірнает-Арноедіаду. 157,197

Уманьяри Так називали ельфів, котрі вирушили в мандрівку на захід од Куівіенену, та не досягли Аману: «Неаманські ельфи», на відміну від аманьярів — «Аманських ельфів». 43,46

Умарт «Безталанний» — таким вигаданим ім’ям Турін, коли був у Нарґотронді, називав свого батька. 216

Умбар Велика природна гавань і фортеця нуменорців на південь од Затоки Белфалас. 281

Унґоліанта Велетенська павучиха, яка разом із Мелкором знищила Дерева Валінору. Шелоба у «Володарі Перстенів» була «останнюю дитиною Унґоліанти, яка тривожила цей нещасний світ» («Дві Вежі» IV 9). 65-69, 72, 73, 82, 90, 95, 117, 129, 165, 259

Уртел Один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155

Урулокі Мовою квенья — «вогняна змія», дракон. 112, 219

Утумно Перше чимале укріплення Морґота на півночі Середзем’я, що його знищили валари. 24, 25,29, 36, 39, 74

Фаеліврін Так Ґвіндор називав Фіндуілас. 216

Фалас Західні узбережжя Белеріанду на південь од Неврасту. 49, 90,91, 102, 161,201,218

Фалатар Один із трьох мореплавців, котрі супроводжували Еаренділа під час його мандрівок. 258

Фалатріми Телерські ельфи Фаласу, котрими правив Кірдан. 49

Фалмари Морські ельфи; так називали телерів, котрі покинули Середзем’я, вирушивши на Захід. 44

Фаразон Див. Ар-Фаразон.

Феанор Найстарший син Фінве (єдина дитина Фінве та Міріель), зведений брат Фінґолфіна та Фінарфіна; найвеличніший із нолдорів, очільник їхнього повстання; творець феанорського рукописного шрифту; виготовив Сильмарили; поліг у Мітрімі під час Даґор-нуін-Ґіліату. Його звали Куруфінве (куру — «вміння»), й він передав це ім’я своєму синові — Куруфіну; проте його зазвичай іменували так, як колись нарекла його мати — Феанаро, «Дух Вогню», тільки перетворивши цей варіант імені на синдарське Феанор. Розділи 5-9 і 13 у різних місцях; див., зокрема: 51-54, 58, 102, 103. У решті випадків його ім’я фігурує у словосполученні сини Феанора.

Феантури «Повелителі Духів» — валари Намо (Мандос) та Ірмо (Лоріен). 15, 16

Фелаґунд Так називали Короля Фінрода після того, як він заснував Нарґотронд; це ймення гномівське за походженням (фелак-ґунду — «прорубувач печер», але в тексті перекладено як «Володар Печер», 51). Див.: Фінрод.

Фінарфін Третій син Фінве, молодший зі зведених братів Феанора; залишився в Амані після Вигнання Нолдорів і правив рештою свого народу в Тіріоні. Єдиний із-поміж нолдорських принців мав золоте волосся, яке успадкував од матері Індіс (ваньярської ельфійки, див.: Ваньяри) та яке стало характерною ознакою його нащадків. 50, 56,61,62, 76, 77, 79,82, 152,171. Часта поява імені Фінарфіна пов’язана зі згадками про його синів і народ.

Фінве Очільник нолдорів під час мандрівки на захід од Куівіенену; Король Нолдорів в Амані; батько Феанора, Фінґолфіна та Фінарфіна; загинув од рук Морґота у Форменосі. 41,42,44, 47, 48, 50, 52-55, 61-63, 67, 70-71; згадується також у стосунку до його синів і народу.

Фінґолфін Другий син Фінве, старший зі зведених братів Феанора; Верховний Король Нолдорів Белеріанду, котрий мешкав у Гітлумі; загинув під час поєдинку з Морґотом. 451,55,60-62, 76, 77 79, 80, 82-84, 101, 104-106, 111, 112, 115, 117, 121, 128, 149, 151. Часта поява імені Фінґолфіна пов’язана зі згадками про його синів і народ.

Фінґон Найстарший зі синів Фінґолфіна, званий Відважним; урятував Маезроса з Танґородріму; Верховний Король Нолдорів після смерті батька; убитий Ґотмоґом під час Нірнает-Арноедіаду. 51,79, 80, 82, 83, 105, 106, 112, 113, 115, 160, 161, 193-198

Фіндуілас Донька Ородрета, кохана Ґвіндора; потрапила в полон під час плюндрування Нарґотронда, вбита орками біля Переправ через Тейґлін. 216-218, 220-224, 227

Фінрод Найстарший син Фінарфіна, званий «Вірним» і «Другом Людей». Засновник Королівства Нарґотронд, звідки походить його ім’я Фелаґунд; познайомився в Оссіріанді з найпершими людьми, котрі перетнули Сині Гори; під час Даґор-Браґоллаху його врятував Барагір; виконав обітницю, дану Барагірові, супроводжуючи Берена під час його виправи; поліг, захищаючи Берена, в підземних в’язницях Тол-ін-Ґауроту. Тут указано номери сторінок і для ймення Фелаґунд, яке вживається самостійно: 51,79, 81, 85, 107, 109, 110, 116, 117, 119, 121, 124, 126, 138-142, 170-173, 175, 176

Фірімари «Смертні» — одна з ельфійських назв людей. 98

Форменос «Північна Фортеця» — твердиня Феанора та його синів на півночі Валінору, збудована після вигнання Феанора з Тіріона. 62-64, 67, 68, 72, 124

Форност «Північна Фортеця» — нуменорське місто на Північних Дюнах Еріадору. 304

Фродо Персненосець. 316

Фуінур Нуменорець-зрадник, котрий наприкінці Другої Епохи здобув владу серед гарадрімів. 306

Чарівники Див.: Істари. 313

Червоний Перстень Див.: Нар’я.

Чертоги Чекання Чертоги Мандоса. 58

Чорна Земля Див.: Мордор.

Чорний Меч Див.: Мормеґіл.

Чорноліття 302,307

Яванна «Дарителька плодів»; одна з валіер, котра входила до числа аратарів; дружина Ауле; також звана Кементарі. Див., зокрема: 15. 13, 15-18, 23, 26, 27, 29, 31-36, 70-72