Наведені тут зауваги мають на меті пояснити кілька основних особливостей вимови власних назв ельфійськими мовами (а відтак і принципи їхньої транслітерації українською). Детальну ж інформацію подано в «Додатку Е» до «Володаря Перстенів».
ПРИГОЛОСНІ
С в усіх випадках читається, як «к», а не «с»; тому, наприклад, Celebom читатиметься як Келеборн, а не Селеборн. У кількох випадках, як-от Tulkas, Kementari (Тулкас, Кементарі), в тексті цієї книги мовою оригіналу вживалося звичне k.
СН читається як таке саме звукосполучення в шотландському loch або ж у німецькому buch, а не як у звичайному англійському church. Тому, скажімо, Carcharoth, Erchamion слід читати: Кархарот, Ерхаміон, а не Карчарот, Ерчаміон.
DH це звукосполучення подібне до th в англійському слові then, а не th в thin. Тому наймення Maedhros, Aredhel, Haudh-en-Arwen передано як Маезрос, Арезель, Гауз-ен-Арвен.
G у всіх випадках читається як g (ґ — в українській мові) в англійських get чи begin, тому Eregion, Ginglith слід передавати як Ереґіон, Ґінґліт.
Подвоєні на письмі приголосні вимовляються подовжено; наприклад, n у слові Yavanna звучатиме Яванна, як в англійських unnamed penknife, а не як у unaimed, penny.
ГОЛОСНІ
АІ вимовляється, як в англійському слові еуе; тому другий склад у слові Edain слід вимовляти радше едайни, як у dine, а не як у Dane.
AU звучатиме, як звукосполучення ow (ay — українською) в англійському town; тому Sauron читатиметься Саурон, яку sour, а не в sore.
ЕІ читається, як в англійському слові grey; тому Teiglin — Тейґлін.
IE має вимовлятися не так, як в англійському piece, а з озвученням обох звуків: і та е, — які слід читати разом; тому Nienna — Ніенна, а не Neena — Ніна.
UI читається, як в англійському ruin, тому Uinen — Уінен.
АЕ як в Aegnor чи Nirnaeth (Аеґнор, Нірнает — українською) та ОЕ як у Noegyth, Loeg (Hoerum, Jloef) є комбінаціями окремих голосних а-е, о-е, проте ае можна вимовляти і як звукосполучення аі, а ое — подібно, як в англійському toy.
ЕА, ЕО не читаються разом, а утворюють два окремі склади; такі комбінації мають позначеня eа та eо (чи на початку слів: Ea, Eо,— як в Earendil, Eonwe — Еаренділ, Еонве).
U в іменах на кшталт Нurіп, Turin, Типа читається як англійське звукосполучення оо (тобто як українське у); тому Турін, а не Тьюрін.
ER, IR, UR перед приголосними (як у Nerdanel, Cirdan, Gurthang) чи наприкінці слова (як в Аіnur) читаються не за звичним правилом, як у fern, fir чи fur, а як в англійських звукосполученнях air, eer, ооr, тобто українською — Неарданель, Кірдан, Ґуртанґ.
Е наприкінці слова завжди вимовляється як окремий голосний і в такій позиції позначається як e. Так само вимовляється й усередині слова, як, наприклад, у Celebros, Menegroth — Келеброс, Менеґрот.
Циркумфлекс (знак полегшеного наголошення) в наголошених односкладових назвах синдарською мовою позначає особливо подовжену вимову цього голосного (як у Hin Нurin); в адунайських (мова Нуменору) та куздулських (гномівських) назвах циркумфлекс використовується для позначення довгих голосних звуків.