Обережно, тригери

1. Джемайма Глорфіндел Петула Рамзі.

2. Виповниться сімнадцять дев’ятого червня.

3. Останні п’ять років. Досі ми жили в Глазго (Шотландія). А перед тим в Кардіффі (Уельс).

4. Не знаю. Здається, він зараз займається виданням журналів. Він з нами більше не спілкується. Вони досить кепсько розлучились, і мамі довелося заплатити йому купу грошей. Що, як на мене, якось неправильно. Та може, воно того вартувало, щоб його спекатись.

5. Винахідник і підприємець. Вона вигадала ТМ «Мафіни з начинкою» і відкрила однойменну мережу магазинів. Мені подобались ці мафіни, коли я була малою, але якщо їсти їх тричі на день (а мама використовувала нас як «піддослідних кроликів»), то вони починають набридати. Найгіршими були вечері на День подяки і Різдво, коли увесь стіл був заставлений мафінами. Але років п’ять тому мама продала свою частку в мережі «Мафіни з начинкою» і почала працювати над «Маминими кольоровими бульбашками» (які ще поки не зареєстровані як торгова марка).

6. Двоє. Моя сестра, Неріс, якій тільки виповнилося п’ятнадцять, і мій брат, Прайдері, якому дванадцять.

7. Кілька разів на день.

8. Ні.

9. В інтернеті. Мабуть, на «eBay».

10. Вона скуповувала фарби та барвники з усього світу відтоді, як вирішила, що світ просто не може жити без яскравих бульбашок кислотних кольорів. Це такі, що можна пускати з флакончика.

11. Та це ніяка не лабораторія. Вона так її називає, але насправді це звичайний гараж. Єдине, що вона витратила трохи грошей, отриманих від ТМ «Мафіни з начинкою», і поставила там раковини, ванни, газові пальники і таке інше, а ще поклала кахлі на стінах і долівці, щоб легше було мити.

12. Не знаю. Раніше Неріс була цілком нормальною. Та коли їй стукнуло тринадцять, вона почала читати усілякі журнали і вішати на стіну фото дурнуватих блондинок — Брітні Спірс та інших. Вибачте, якщо ви фанат Брітні;) але я цього не розумію. А вся ця оранжева епопея почалася тільки рік тому.

13. Креми для автозасмаги. Коли вона мастилась, до неї не можна було підходити годинами. І вона ніколи не давала крему висохнути, тому він опинявся на її простирадлі, на дверцятах холодильника і в душі, залишаючи оранжеві сліди по всьому будинку. Її друзі теж мастилися кремом, але зовсім не так, як вона. Неріс наносила його товстим шаром і навіть не намагалася бути схожою на людину — а головне вона вважала, що виглядає чудово. Вона якось ходила в солярій, але, здається, їй не сподобалося, бо то був єдиний раз.

14. Дівчинка-мандарин. Умпа-Лумпа. Морквяник. Замангована. Оранжина.

15. Не дуже добре. Але здається, їй було байдуже. Це дівчина, яка заявила, що не бачить сенсу в науці чи математиці, бо хоче стати стриптизеркою, коли закінчить школу. Я сказала, що ніхто не захоче платити за те, щоб побачити тебе голою, а вона мені — «звідки ти знаєш?» Ну, я й розповіла, що бачила на камері кілька відео, де вона танцює голяка. Так вона почала кричати і вимагала повернути камеру, а я відповіла, що вже все стерла. Та якщо чесно, я сумніваюся, що вона б колись стала наступною Бетті Пейдж чи кимось таким. У неї, як мінімум, трохи «квадратна» фігура.

16. Краснухою, свинкою і, здається, Прайдері хворів на вітрянку, коли їздив до дідуся з бабусею у Мельбурн.

17. В маленькому горщику. Чимось він скидався на банку з варенням.

18. Та ніби ні. Принаймні нічого подібного до наклейки з попередження там не було. Але вказувалася зворотна адреса. Посилка надійшла з-за кордону, бо написано було не по-нашому.

19. Ви маєте розуміти, що мама замовляла фарби і барвники з усього світу п’ять років поспіль. Фішка «Day-Glo» не в тому, що можна пускати яскраві кольорові бульбашки, а в тому, що вони не лопаються, заляпуючи все навколо фарбою. Мама казала, що це була б пряма дорога до суду. Тому ні.

20. Ну, по-перше, Неріс почала скандалити з мамою, бо та, пройшовшись по крамницях, не купила з її списку нічого, крім шампуню. Мама сказала, що не могла знайти крем для автозасмаги в супермаркеті, але мені здається, вона просто забула. Тож Неріс вилетіла з кімнати, гупнувши дверима, а тоді пішла до себе в спальню і ввімкнула на повну щось схоже на Брітні Спірс. Я в той час стояла на задньому дворі і годувала трьох котів, шиншилу і морську свинку на ім’я Роланд, що виглядає як волохата подушечка, тому все пропустила.

21. На кухонному столі.

22. Коли я наступного ранку знайшла в садку за домом порожню банку від варення. Вона лежала під вікном Неріс. Не треба бути Шерлоком Холмсом, щоб знайти тут зв’язок.

23. Якщо чесно, мені було лінь. Я подумала, що від того тільки буде більше крику, розумієте? Та й мама згодом сама про все довідалась.

24. Так, то була дурість. Але не така вже й надзвичайна дурість, якщо ви мене розумієте. Тобто, то була дурість на звичному для Неріс рівні.

25. Що вона почала світитися.

26. Якимось пульсуючим, оранжевого кольору.

27. Коли вона почала нам говорити, що їй треба поклонятися наче богу, як у стародавні часи.

28. Прайдері казав, що вона піднялася на дюйм над землею. Але сама я цього не бачила. Я думала, що він просто підігрував її новим вибрикам.

29. Вона більше не озивалася на «Неріс». Здебільшого вона називала себе «Моя Іманентність» або «Корабель» («Час годувати Корабель»).

30. Чорний шоколад. І це було дивно, бо раніше я була єдиною в домі, кому він хоч трошки подобався. Тим не менш, Прайдері довелося виходити і купувати їй одну плитку за іншою.

31. Ні. Ми з мамою вважали, що це були просто чергові забаганки Неріс. Лиш трохи більш вигадливо-дивної Неріс.

32. Тієї ночі, коли почало сутеніти. З-під її дверей пульсувало оранжеве світло. Наче то був світлячок. Або якесь шоу зі світловими ефектами. Та найдивнішим було те, що світло не зникало, коли я заплющувала очі.

33. Наступного ранку. Всі ми.

34. Це було очевидно. Вона більше навіть не нагадувала Неріс. Вона виглядала якоюсь розмазаною. Наче залишковий образ. Я думала про це і це… нормально. Уявіть, що ви пильно дивилися на щось дуже яскраве, синього кольору. А потім заплющили очі і побачили, як перед вами світиться жовтувато-оранжевий залишковий образ. Отак вона виглядала.

35. Вони теж не працювали.

36. Вона випускала Прайдері за шоколадом. Нам із мамою більше не дозволялося виходити з будинку.

37. Переважно я сиділа в садку за будинком і читала книжку. Мені нічого було більше робити. А ще ми з мамою почали носити сонячні окуляри, бо від оранжевого світла боліли очі. Ото й усе.

38. Тільки коли ми намагалися втекти або когось покликати. Правда, в будинку була їжа. А в морозилці лежали «Мафіни з начинкою™».

39. «Якби ти заборонила їй користуватися тим дурним кремом для засмаги ще рік тому, ми б не потрапили у цю халепу!» Та це було неправильно і я пізніше вибачилась.

40. Коли Прайдері повернувся з плитками чорного шоколаду. Він розповів, що підійшов до інспектора дорожнього руху і сказав, що його сестра перетворилася на величезну сяючу кулю і тепер контролює наші думки. За його словами, інспектор відреагував украй грубо.

41. У мене немає хлопця. Раніше був, але ми розійшлися після того, як він пішов на концерт «Rolling Stones» з моєю колишньою подругою — жахливою фарбованою блондинкою, чиє ім’я я не згадую. А крім того, «Rolling Stones»? Серйозно? Ці старі козлики, що скачуть по сцені, вдаючи з себе зірок рок-н-ролу? Я вас прошу. Тому ні.

42. Мені б хотілося стати ветеринаром. Але коли я починаю думати про те, що доведеться присипляти тварин, то вже якось не знаю. Перш ніж приймати якісь рішення, я хочу трохи помандрувати світом.

43. Садовий шланг. Ми ввімкнули воду на повну, коли вона відволіклась на поїдання шоколаду, і облили її.

44. Просто оранжева пара та й усе. Мама сказала, що як нам удасться пробратися до лабораторії, то в неї там є розчинники і таке інше, але тут Її Іманентність почала (буквально) скажено сичати і, так би мовити, притисла нас до підлоги. Не знаю, як пояснити. Я не відчувала жодного тиску, але не могла ні встати, ні поворушити ногами. Просто лежала там, де вона мене лишила.

45. Десь на півметра над килимом. Вона трохи спускалась, щоб заходити у двері і не вдарятися головою. Після випадку зі шлангом вона більше не заходила до своєї кімнати, а залишалась у вітальні і сердито кружляла, наче якась розжарена морквина.

46. Цілковите панування світом.

47. Я написала її на клаптику паперу, який віддала Прайдері.

48. Йому довелося принести його назад. Не думаю, що Її Іманентність розуміла сутність грошей.

49. Не знаю. То була скоріше мамина ідея, а не моя. Мабуть, вона сподівалася, що розчинник зможе прибрати те оранжеве сяйво. Та й, врешті-решт, варто було спробувати. Гірше вже було нікуди.

50. Вона навіть не засмутилася, як-то з насосом. Навпаки — я майже переконана, що їй сподобалось. Здається, я навіть бачила, як вона мочала в ньому плитки шоколаду перш, ніж їсти, хоча мені й доводилося примружувати очі, щоб дивитися у її напрямку. Бо все було залите яскравим оранжевим світлом.

51. Що ми всі помремо. Мама сказала Прайдері: якщо Велика Умпа-Лумпа знову випустить його по шоколад, то нехай навіть не вертається. А мені було дуже сумно через звірят — я не годувала шиншилу і морську свинку Роланда вже два дні, бо мені не дозволялося ходити у садок. Та й взагалі не дозволялося кудись ходити. Окрім туалету, і то тільки з дозволу.

52. Думаю, вони вирішили, що у будинку пожежа. Через оте все оранжеве світло. Тут легко було помилитись.

53. Ми були раді, що вона не зробила те саме з нами. Мама вважала це доказом того, що десь всередині там все ще була Неріс, бо якщо вона мала силу перетворити нас на слиз, як ото сталося з пожежниками, то зробила б це вже давно. На мою думку, спочатку вона ще не була достатньо сильною, щоб це зробити, а потім їй було вже не до нас.

54. Там навіть більше не було видно людини. Тільки яскраве, пульсуюче оранжеве світло, яке іноді говорило прямо в твоїй голові.

55. Коли приземлився космічний корабель.

56. Не знаю. Він був більше кварталу, але при цьому нічого не зачепив. Корабель наче матеріалізувався навколо, так що наш будинок опинився всередині. А з ним і вся вулиця.

57. Ні. Але що б це могло бути ще?

58. Блідо-блакитного. І вони не пульсували. Вони мерехтіли.

59. Більше шести, але менше двадцяти. Складно розібрати, чи це те саме розумне блакитне світло, з яким ти розмовляв всього п’ять хвилин тому.

60. Три речі. По-перше, пообіцяли, що не завдадуть Неріс шкоди чи болю. По-друге, сказали: якщо їм вдасться зробити її такою, як раніше, вони повідомлять і повернуть Неріс додому. І по-третє, вони дали рецепт флуоресцентної бульбашкової суміші. (Можу тільки припустити, що вони читали мамині думки, бо вона й словом не обмовилась. Хоча можливо, їм про це розказала Її Іманентність. Вона точно мала доступ до деяких спогадів «Корабля».) А ще вони дали Прайдері якусь штуку, схожу на скляний скейтборд.

61. Щось подібне до звуку рідини. А потім все стало прозорим.

Ми з мамою почали плакати. А Прайдері вигукнув: «Крутота!», і я почала хихотіти крізь плач, а потім ми знову повернулися в будинок.

62. Ми вийшли у садок за будинком і глянули на небо. Там, дуже високо, щось миготіло блакитним і оранжевим. Ми дивилися, як воно все меншало та меншало, аж доки зовсім не зникло з поля зору.

63. Бо я не хотіла.

64. Я погодувала тих звірят, що залишилися. Роланд весь знервувався. Коти, здається, просто раділи, що їх хтось знову годує. А от як втекла шиншила — не знаю.

65. Іноді. Треба розуміти, що вона була найбільш надокучливою людиною на планеті навіть до того, як перетворилася на Її Іманентність. Але, гадаю, так. Якщо бути чесною.

66. Сиджу на вулиці вночі, дивлюся на небо і думаю, чим вона там зараз займається.

67. Він хоче, щоб повернули скляний скейтборд. На його думку, скейтборд належить йому і уряд не має на нього жодного права. (Ви ж уряд, так?) Зате мама, здається, рада поділитися з урядом патентом на рецепт «Кольорових бульбашок». Той чоловік сказав, що рецепт може стати основою для нового розділу молекулярного чогось там чи щось таке. А мені ніхто нічого не давав, то ж я й не переймаюсь.

68. Лише одного разу, коли стояла в садку і дивилася на нічне небо. Хоча я думаю, то була просто оранжувата зірка. А може, й Марс — я знаю, що його називають «червоною планетою». Іноді я думаю, що, можливо, вона стала такою, як раніше, і зараз танцює там, куди її занесло, і усі інопланетяни обожнюють її танці на пілоні, бо нічого кращого вони й не бачили; а ще вважають це новою формою мистецтва, і їм байдуже, що вона трохи «квадратна».

69. Не знаю. Напевно, сидить в садку і балакає з котами. Або пускає бульбашки дурнуватих кольорів.

70. До скону.