Хотілося б висловити свою подяку:
Усім у видавництві «Quirk», особливо Джексону Рекулаку за його, здавалося, безмежну терплячість та багацько чудових ідей; Стівену Сіґалу за уважне прочитання та проникливі зауваження; а також Дуґі Горнеру, який, безперечно, є найталановитішим із сучасних оформлювачів книг та естрадних коміксів.
Моєму прекрасному й наполегливо-чіпкому агенту Кейт Шафер Тестерман.
Моїй дружині Аббі за те, що вона мужньо терпіла впродовж багатьох місяців мою щетинисту бороду і мої нервові походжання туди-сюди; а також її батькам, Баррі та Філліс, за їхню підтримку, а ще батькам Баррі — Гледіс та Абрахаму, чиї історії про поневіряння надихнули мене на книгу.
Матусі, якій я, вочевидь, завдячую всім.
Всім моїм друзям-фотоколекціонерам: надзвичайно щедрому й великодушному Пітеру Коену; Леонарду Лайтфуту, який познайомив мене з ними; Розалін Лейбовіц; Джеку Морду з Архіву Танатоса; Стіву Банному; Джону Ван Ноуту; Девіду Бассу; Мартіну Ісааку; Мюріель Муте; Джулії Лорен; Єфиму Товбісу; а особливо Роберту Джексону, у чиїй вітальні я провів багато приємних годин, передивляючись дивовижні фотографії.
Крісу Хіґґінсу, якого вважаю провідним знавцем подорожей у часі, за те, що терпляче відповідав на мої дзвінки.
Лорі Портер, яка зробила моє фото для обкладинки, коли ми досліджували химерні покинуті халупи в пустелі Мохаве.