Біметалізм, або подвійна металева валюта, — грошова система, при якій законним платіжним засобом є два метали, наприклад золото і срібло.
Рупія — срібна монета в Індії.
Масонство, або «братерство вільних мулярів», — релігійно-етичний рух, що виник на початку XVIII століття в Англії і поширився в Європі.
Бертон Річард Френсис — мандрівник, що відвідав Африку, де відкрив озеро Танганьїка, вивчав Схід і написав низку книг про свої подорожі.
Леді Стенлі — дружина відомого англійського мандрівника Генрі Мортона Стенлі, який відшукав у Африці зниклу експедицію Лівінгстона.
Клайв Роберт — діяч англійської Ост-Індської компанії. Почав службу клерком (переписувачем).
Петит — дрібний друкарський шрифт.
Абракадабра — нісенітниця, плутанина.
Телегонія — одне з помилкових вчень у теорії спадковості.
Під сумнівом (лат.).
Партеногенез — явище розвитку зародка в материнській яйцеклітині без запліднення. Трапляється в деяких видів комах і в рослин.
Регбі — спортивна гра з м’ячем овальної форми; різновид футболу.
Брахіцефал — коротко- або круглоголовий.
Кельти — група племен, що жили вже в другому тисячолітті до нашої ери в Західній Європі і зайняли згодом сучасну Францію, Бельгію, Британію й Ірландію.
Уоллес Альфред Рессель (1823–1913) — англійський натураліст.
БейтcГенрі Уолтер (1825–1892) — англійський натураліст і мандрівник.
Альбінізм — відсутність барвного пігменту в покривах тварини (чисто білі кролики і миші з червоними очима). Повний альбінізм зустрічається й у людей.
Агуті — гризуни, що водяться в лісах Південної і Центральної Америки.
Гашиш — наркотик, що виготовляють з індійських конопель.
Стегозавр — вимерлий ящір з великої групи динозаврів (страшних ящерів), що панували на суші в юрський і крейдяний періоди. Належав до травоїдних динозаврів. Досягав дванадцяти метрів у довжину.
Юрський період — середній відділ мезозою (ера середнього життя) у геологічній хронології, близько 730 мільйонів років тому.
Південний Кенсінгтон — передмістя Лондона, де знаходиться природничо-історичний відділ Британського музею.
Птеродактиль (пальцокрил) — представник вимерлої групи літаючих ящерів птерозаврів, що жили в юрському й крейдяному періодах.
Каліостро — «маг і чарівник» XVIII століття, що дивував публіку своїми заклинаннями, викликаннями духів і ін.
Мастодонт — величезний викопний ссавець третинного періоду, схожий на слона.
Прецесія рівнодення — явище в астрономії, що полягає в тому, що точки весняного й осіннього рівнодення повільно переміщуються великим колом небесної сфери, назустріч річному рухові Сонця, приблизно на 50'2" за рік.
Вельдські і золенгофенські сланці — щільні тонкозернисті породи, що утворилися в морських лагунах і містять безліч викопних залишків, у тому числі морських ящерів.
Беконіанці — прихильники думки, що всі твори Шекспіра написані англійським філософом Френсисом Беконом.
Фрагонар (1732–1806), Жірарде — французькі художники.
Тернер (1775–1851) — найвидатніший англійський пейзажист.
Пара — місто і порт у Північній Бразилії.
Диморфодон (двоформозуб) — літаючий ящір.
Гасієнда — садиба, маєток.
Гуанако — ссавець з родини верблюдових, має довгу шию, великі вуха; живе у Південній Америці. Лама — в’ючна тварина з цієї ж родини.
Маніок — рослина з родини молочайних, бульби якої у вареному вигляді вживають у їжу.
Анероїд — прилад для вимірювання атмосферного тиску, що залежить від висоти над рівнем моря.
Гарпії — у давньогрецькій міфології крилаті чудовиська.
Ні кроку назад! (лат.).
Аннали — записи історичних подій за роками; літопис.
Вельд — нижній відділ крейдяного періоду, що поєднує шари порід, відкладених у прісноводних басейнах, ріках і озерах того часу.
Динозавр (страшний ящір) — представник великої вимерлої групи величезних сухопутних ящерів, серед яких були хижі і травоїдні, чотириногі і такі, що бігали на задніх ногах, панцирні і рогаті види. Травоїдні динозаври досягали тридцяти метрів у довжину і шістдесяти тон ваги. Жили в мезозойську еру.
Нині відпускаються (лат.).
Ігуанодон — рід динозаврів. Ігуанодони пересувалися на задніх трипалих кінцівках, що за своєю будовою подібні до ніг птахів. Жили по берегах рік, живилися рослинами.
Гастингс — місце в Англії, знамените в історії великою битвою англійців з норманнами при підкоренні Англії Вільгельмом Завойовником. Там залягають піщаники крейдяного періоду з відбитками слідів динозаврів.
Дайте Аліґєрі (1265–1321) — великий італійський поет доби Відродження, автор «Божественої комедії», що поділяється на три частини: «Пекло», «Чистилище» і «Рай», відповідно до етапів уявної подорожі поета трьома «загробними світами».
Шаблезубий тигр (махайродус) — вимерла гігантська кішка, що відзначалася надзвичайно розвинутими іклами верхньої щелепи, подовженими на зразок кинджалів, пристосованими для полювання на товстошкірих тварин.
Конгломерат — осадова гірська порода, що складається з гальки й валунів, зцементованих глиною тощо.
Хижі динозаври — один із видів динозаврів, що об’єднує величезних хижаків, які ходили на задніх ногах.
Телепатія — передача на відстань і сприйняття думок без посередництва органів чуття.
Армадил, або броненосець, — представник особливого виду ссавців, вкритих твердим панциром із кісткових пластинок. Викопні броненосці досягали величезних розмірів.
Спринт (англ.) — біг.
Янкі — прізвисько американців, уродженців США.
Бенефіціант — особа, на користь якої давався бенефіс. Тут у значенні особа, яка мала б найбільший успіх.
Дріопітек — викопна людиноподібна мавпа, родинна антропоїдам, які живуть нині, — горилі, шимпанзе й орангутангу.
Пітекантроп — мавпоподібна людина.
Плезіозавр — вимерлий хижий морський плазун, що мав широке, сплощене тіло, великі ласти і довгу шию. Плезіозаври жили в юрському і крейдяному періодах, деякі представники досягали велетенських розмірів (п’ятнадцяти метрів завдовжки).
Ієзекіїль — давньоєврейський пророк у VI–VII ст. до н. е.
Строфант — отруйна рослина.
Іхтіозавр — морський плазун мезозойської ери, що набув зовсім рибоподібної форми, а на вигляд схожий на дельфіна.
Фороракус — велетенський вимерлий птах, що не літав, а бігав, подібно до страуса. Мав череп до 0,5 метра завдовжки з гігантським гачкоподібно загнутим дзьобом.
Токсодоп — великий вимерлий травоїдний ссавець, що на зріст був більший за носорога. Токсодопи жили в Південній Америці наприкінці кайнозойської ери.