На написання цієї книги мене надихнуло спілкування із багатьма добрими друзями, яких я зустрів під час поїздок до Латвії, Естонії та Литви. Вони завжди були зі мною привітними і гостинними, ділилися своїми особистими спогадами та сімейними історіями про жахливий період радянської окупації. Мужність, із якою ці люди відвойовували свою свободу в останні дні існування Радянського Союзу, не може не надихати. Звідси й посвята на першій сторінці цієї книги. Події, про які мені розповідали, сталися більше ніж ціле покоління тому і вже стали історією. Але перед лицем так званого відродження Росії знову з’являється потенційна загроза на східних кордонах країн Балтії, а також загроза всім членам НАТО, що, як ми сподівалися, ніколи вже не зможе повторитись.
Моє натхнення потребувало каталізатора, і ця книга ніколи б не була написана без Роджера Філда.
Все почалося під час зібрання випускників військової академії в Сандхерсті з розмови про те, що я робитиму, коли піду з армії. З притаманним йому бурхливим ентузіазмом Роджер закликав мене подумати про написання книги. Після слабкого опору — можливо, тому, що десь у глибині душі мені завжди хотілося писати, — я здався. І ось маєте результат. Але Роджер Філд став для мене не лише літературним агентом і редактором. Будучи сам знаним письменником, він доклав до проекту руку романіста. І я безмежно вдячний йому за творчу уяву, увагу до деталей, за численні пропозиції, доповнення та поправки, які вийшли далеко за межі звичайного редагування і загальноприйнятої роботи агента.
Крім того, я хочу висловити особливу подяку Марку Буту з видавництва Hodder & Stoughton. Я глибоко вдячний йому за ентузіазм і зацікавленість від самого початку проекту, а також за його мудрі поради та докладні рекомендації, не кажучи вже про час, який він приділив цьому проекту.
Багато з того, про що я пишу, базується на моєму власному досвіді. Але мені довелося трохи спростити деякі специфічні технічні та військові моменти заради історії, зрозумілої всім. Водночас я покладався на професійні поради тих, хто служив на передових рубежах, особливо на морі та в повітрі. Поради стосовно військово-морської справи надавав мій колишній колега, який побажав залишитись невідомим, тоді як консультації з військово-повітряних питань я отримав від Генрі Салмона, колишнього пілота реактивних літаків.
Багато персонажів та імен у книжці вигадані, деякі є прототипами людей, яких я знав особисто. Я в боргу перед тими, хто дозволив мені змальовувати своїх персонажів з урахуванням реальних особливостей їхніх характерів або називати вигаданих персонажів справжніми іменами. Я сподіваюся, друзі, ви з розумінням поставитесь до того, що я не буду називати кожного з вас окремо.
Великий внесок у реалізацію проекту внесла моя сім’я. Без її заохочення, підтримки та об’єктивної критики ця книга ніколи не була б завершена. Зокрема, завдяки моїм вірним супутникам Делілі та Мейзі, нашим спрингер-спанієлям я подолав багато безвихідних ситуацій, використовуючи метод «solvitur ambulando» — «шукай рішення, йдучи». Але найважливішу та найціннішу роль відіграла і продовжує відігравати вже протягом тридцяти шести років моя кохана дружина Сара-Джейн, на якій тримається все. Саме їй я зобов’язаний більше, ніж будь-кому. І жодних слів не вистачить, щоб подякувати їй за все те, що вона зробила і продовжує робити для мене.