Аїд — у еллінському міфологічному пантеоні бог підземного царства мертвих.
Піфія — жриця-пророчиця у Дельфійському храмі бога світла Аполлона.
Олімп — гора у Фессалії, на якій, як вважали древні греки, живуть боги Зевс, Гера, Афродіта, Гермес і т. д.
Гіматій — верхня одежа у греків, накидка, плащ.
Містерія — втаємничена драма, священне дійство з участю міфічних персонажів.
Борей — бог північного вітру.
Тартар — у грецькій міфології безодня у підземному царстві, де панує Велика Ніч і куди бог неба Уран поселяв своїх потворних дітей, а Зевс замкнув переможених титанів. У Тартарі знаходяться корені землі й моря, всі кінці й початки.
Фаетон — у грецькій міфології син Геліоса, бога Сонця. Фаетон попросив у батька дозволу проїхатись у його колісниці, запряженій крилатими вогнедишними кіньми, та не міг їх стримати, і вони, наблизившись до Землі, ледь не спопелили її. Зевс блискавкою знищив колісницю, і Фаетон загинув.
Гема — невеликий різьблений камінь з рельєфним зображенням.
Драхма — грошова одиниця у Елладі.
Протей — у грецькій міфології морський бог, безсмертна і мудра істота, яка могла віщувати майбутнє. Міг набирати різного вигляду, тому був невловимий.
Кронос(Хронос) — титан, наймолодший син бога неба Урана й богині землі Геї, батько бога Зевса. Його ім’я поступово злилося з назвою часу хроносом.
Фатум — доля.
За уявленнями прадавніх греків, Харон — перевізник душ через ріку Ахерон у підземному царстві Аїда.
Адонаї — одне з імен бога Яхве, верховного божества в іудаїзмі.
Ойкумена — коло землі, відоме еллінам, яке вони вважали всесвітом.
Язичниками іудеї називали інаковірців.
Xорив — гірське пасмо в Єгипті, де нібито легендарний Мойсей вперше побачив бога.
Орфічні містерії — таємнича посвята у храмах, де проповідувався культ міфічного Орфея чарівного музиканта й мудреця.
Озіріс — син богині неба Нут, володар потойбічного світу, батько сонячного бога Гора.
Ієрофант — старший жрець у єгипетських храмах.
Мінотавр — людинобик, якого цар Мінос поселив у Крітському лабіринті. Греки регулярно посилали для нього данину — семеро дівчат і юнаків. Герой Тесей подолав чудисько, вибравшись з лабіринту з допомогою нитки Аріадни, доньки Міноса.
Йога (інд.) — єднання, зведення докупи. Древній мудрець Патанджалі розробив це вчення про спеціальні психофізичні вправи, при яких людина розвиває нетрадиційні здібності єднання з природою. Розрізняють кілька йог — раджа-йога (царська), карма-йога (праця), хатха-йога (фізичні вправи).
Ріші — святий, мудрець.
Садху (інд.) — аскет, подвижник.
Дева (інд.) — боги, небесні жителі.
Ашрам (інд.) — школа, притулок для навчання йогів.
Гуру (інд.) — наставник, учитель.
Асури (інд.) — демони, супротивники девів, богів.
Кальпа (інд.) — мільйоннолітні цикли розвитку природи.
Карма (інд.) — закон причин і наслідків, що тче людську долю.
Браміни, кшатрії, шудри — касти жерців, воїнів, трудящих в індуїзмі.
Аватара — земне втілення бога Вішну, небесний посланець.
Ману, Рама — древні міфічні законодавці індуїзму.
Двічінароджений — титул браміна.
Парія, чандала — найнижчі касти, недоторкані.
Крішна — втілення Вішну, міфічний герой багатьох легенд.
Кшатрій (інд.) — каста воїнів у індуїзмі.
Майтрейя — легендарний учитель грядущого, при якому, як вірять народи Сходу, настане епоха миру й любові для всіх народів землі.
Вакх — у греків бог виноробства, веселощів, свят.
Діоніс — бог світла в римській міфології (гр. — Аполлон).
Європа — вкрадена Зевсом дівчина, її ім’ям названо материк.