Піранезі

1

С. 5. Присвячую Коліну. — Роман присвячено англійському письменникові-фантасту Коліну Ґрінленду (нар. 1954), чоловікові Сюзанни Кларк.

2

Переклад Ігоря Ільїна та Олександра Кальніченка. (Прим. пер.)

3

С. 6. Анамнезіолог — від грецьк. ἀνάμνησις, «спогад». Алюзія на теорію Платона про знання як пригадування того, що душа споглядала у світі ідей, перш ніж опинилася в людському тілі (див. його діалоги «Федон» [73а-78b] і «Менон» [81b-86b]).

4

«Таємний сад» — вигаданий журнал названо на честь популярної дитячої книжки Френсіс Годжсон Бернетт (1849–1924), уперше опублікованої в 1910–1911 рр. Герої повісті — дівчинка і хлопчик — змінюються на краще, потрапивши до занедбаного саду, який, хоч і не розташований у іншому світі, як Нарнія, відділений від звичайного життя садиби стіною й зачиненими дверима. Хлопчика при цьому найбільше цікавить Магія, розлита у світі.

5

С. 11. Однодумець — в оригіналі «Other», «Інший», з усіма літературними й філософськими конотаціями цього слова.

6

С. 13. «Родинне коло» — печиво фірми «Гантлі-енд-Палмерс», свого часу дуже популярне у Великій Британії. Цей бренд існує дотепер, однак «Родинне коло» вже знято з виробництва. (Прим. пер.)

7

С. 19. Одного разу Фавн наснився мені; він стояв у засніженому лісі й розмовляв із дитиною жіночої статі. — Піранезі бачить уві сні пана Тамнаса й Люсі з книжки К. С. Льюїса «Лев, чаклунка і стара шафа» (1950), приквелом до якої є «Небіж чаклуна».

8

С. 30. У Повітрі він був дивовижною істотою — Небесною Істотою, — зате на Кам’яному Хіднику був смертним і підвладним такому ж сорому та незграбності, як інші смертні. — Імовірно, алюзія на поезію Шарля Бодлера «Альбатрос» (1859):

(Пер. М. Терещенка)

Згадка про тюрму належить перекладачеві, а не Бодлеру.

9

С. 43. Ієрофант — букв. «той, хто показує священне». Старший жрець Елевсінських містерій — давньогрецьких посвячувальних обрядів у культах Деметри і Персефони. Також карта старшого аркану Таро, символ прихованих істин, які приходять від вищих сил або духовного вчителя, і пошуку таємного знання.

10

С. 76. …статуї, про яку ти мені розповідав, — статуї літнього лиса, що навчає юних білочок та інших істот. — Пор. епізод із «Лева, чаклунки і старої шафи», де Королева перетворила на статуї компанію, що сиділа за столом: то були «пара білок із дітьми, двоє сатирів, гном і старий лис… Лис, який, вочевидь, був тут найстарший, звівся, тримаючи у правій лапі келих, немов збирався виголосити вітальний тост» (пер. О. Манька).

11

С. 80. …костюм у клітинку принца Вельського. — Візерунок на вовняній тканині, що складається з великих і дрібних клітинок, зазвичай чорного/сірого та білого кольорів. (Прим. пер.)

12

С. 97. Оркнейські острови — архіпелаг на північний схід від Шотландії.

13

Несс Бродґара — ділянка площею два з половиною гектари на острові Мейнленд Оркнейського архіпелагу («ness» означає «коса», «півострів», «brodgar» — «ферма на мості» («на перешийку»?)). Під час археологічних розкопок, що почалися 2003 р. (тобто вже після дати, вказаної в щоденнику Піранезі), там було знайдено залишки неолітичних споруд, датованих приблизно 3300–2800 рр. до н. е., зокрема так званий «собор» площею 25 на 20 метрів зі стінами завтовшки чотири метри. Близько 2400–2200 рр. до н. е. споруду було покинуто з невідомих причин; при цьому в жертву принесли кількасот голів великої рогатої худоби. Неподалік Нессу розташоване Кільце Бродґара — коло з каменів діаметром 104 метри, зведене між 2500 і 2000 рр. до н. е. 1999 р. весь неолітичний комплекс Мейнленда було включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

14

Джорджія О’Кіф (1887–1986) — американська художниця-модерністка. У контексті роману важливо, що однією з тем її творчості була архітектура — нью-йоркські хмарочоси (серія робіт 1925–1929).

15

Р. Д. (Рональд Девід) Ленґ (1927–1989) — шотландський психіатр, якого часто називали «антипсихіатром», оскільки він заперечував чітку межу між психічним здоров’ям і психічними захворюваннями: параноя для нього була реакцією на репресивну соціальну систему, шизофренія — екзистенційним бунтом в ім’я особистої свободи. Щоб відчути світ, у якому перебувають його пацієнти, досліджував свою свідомість за допомогою ЛСД; звертався до еклектичного набору філософій і практик, зокрема йоги та буддизму. Неодноразово був звинувачений у зберіганні наркотиків, був позбавлений медичної ліцензії у зв’язку зі зловживанням алкоголем.

16

С. 97. Дж. В. (Джон Вільям) Данн (1875–1949) — англійський авіаційний інженер і мислитель ірландського походження. Його книжка «Експеримент із часом» (1927) і подальші трактати запропонували серійну концепцію часу («серіалізм»). Ми рухаємося з минулого в майбутнє лише в часі першого рівня, який переживаємо у стані неспання (t₁). Однак за рухом у цьому часі спостерігає свідомість, яка перебуває в часі наступного рівня (t₂) і сприймає минуле, теперішнє й майбутнє одномоментно. У часі t₂ ми перебуваємо, наприклад, уві сні, що й пояснює віщі сни або видіння далекого минулого. Проте свідомість, що перебуває в t₂, також має сприйматися з більш «високого» часу тощо. Ця «серія» часів у принципі нескінченна, що й робить фізичну смерть у t₁ неістотною: насправді ми безсмертні. Теорія Данна вплинула — часом вельми істотно — на таких авторів, як Хорхе Луїс Борхес, Т. С. Еліот, К. С. Льюїс, Владімір Набоков, Дж. Б. Прістлі, Дж. Р. Р. Толкін та ін.

17

Овен Барфілд (1898–1997) — англійський філософ і письменник, який разом з Толкіном і Льюїсом належав до гуртка «інклінґів». У книжці «Мова поезії: дослідження значення» (1928) Барфілд викладав теорію «міфологічного періоду» людської свідомості та культури, коли слова поєднували безліч значень, зв’язок між якими був не метафоричним, а буквальним: міф утверджував тотожність там, де на більш пізніх стадіях культури ми бачимо розрізнені явища. Підібрані особливим чином слова пробуджують естетичну уяву, а вона, своєю чергою, змінює сприйняття світу в цілому. Ідеї Барфілда, що виросли з лінгвістики XIX століття, справили серйозне враження на багатьох його сучасників, зокрема на Толкіна. Більшу частину життя Барфілд був прибічником антропософії (див. нижче).

18

С. 97. Рудольф Штайнер (1861–1925) — австрійський окультист, засновник Антропософського товариства (1912). Метою антропософії є «приведення духовного в людині до духовного в Усесвіті». Штайнер поєднував європейську філософію (передусім натурфілософію Гете) зі східною (вчення про реінкарнацію). Еволюцію він визнавав, але, так би мовити, зворотну: духовний архетип людини зійшов у матеріальну форму, і еволюція світу тварин була викликана цим поступовим утіленням, а не була його причиною.

19

С. 98. Колін Вілсон (1931–2013) — англійський письменник, «феноменологічний екзистенціаліст». У книжці «Осторонь» (1956) розглядав роль аутсайдерів у культурі й зокрема в літературі на таких прикладах, як Блейк, Достоєвський, Ван Гог, Ніцше, Кафка, Камю тощо, аж до окультиста Ґеорґія Ґурджиєва.

20

Осторонь мейнстриму, математика (Outsider mathematics) — ідеться про аутсайдерську математику — маловживаний термін, створений за аналогією з «outsider art» (див. нижче). Він означає математичні дослідження, що проводяться поза загальноприйнятою парадигмою.

21

Шрініваса Рамануджан (1887–1920) — індійський математик, який не мав спеціальної освіти, проте зробив значний внесок у теорію чисел. Формули (цілком науково коректні) він отримував, зокрема, вві сні, під час медитації та, як він запевняв, із допомогою богині Намаґірі Тхаяр (аспект богині добробуту й талану Лакшмі).

22

С. 98. Осторонь мейнстриму, мистецтво — тут ідеться про «art brut», або ж «outsider art», тобто примітивізм, а також мистецтво душевнохворих, дітей та інших «дикунів». Французький термін ввів 1946 р. французький художник Жан Дюбюффе, а англійський 1972 р. — художній критик Роджер Кардінал.

23

С. 99. «Забуте, лімінальне, трансгресивне та божественне». — Лімінальний (лімінарний) — такий, що перебуває у проміжку між чимось, наприклад, між двома станами в обрядах ініціації; термін ввів французький антрополог Арнольд ван Ґеннеп у монографії «Обряди переходу» (1909), а популяризував британець Віктор Тернер у книжці «Ліс символів» (1967). Трансгресивний — такий, що виходить за рамки можливого, фізичні, моральні та юридичні; поняття розробляли Жорж Батай, Мішель Фуко та інші постструктуралісти.

24

Казале дель Піно — назва приблизно означає «будиночок між сосон».

25

С. 100. …психоделічний досвід у дусі Гакслі. — Від 1953 року англійський письменник Олдос Гакслі (1894–1963) брав участь у експериментах зі впливу мескаліну на свідомість, що й описав у книжці «Двері сприйняття» (1954). Гакслі пережив відчуття буття як такого, поза часом і простором.

26

С. 106. Анґарад Скотт — персонажка, вочевидь, вигадана, але так звати й реальну жінку, британську продюсерку документальних телепрограм.

27

С. 107. Веллі-Рейндж — район Манчестера, де вікторіанські будинки сусідять із малоповерховою забудовою XX століття.

28

С. 107. Кенел-стрит — вулиця в центрі Манчестера, частина гей-кварталу.

29

С. 111. Вейкфілд — місто в Західному Йоркширі.

30

С. 136. «Довга ложка» — натяк на старе англійське прислів’я, що трапляється у Чосера («З собою мусить довгу ложку брати, / Вечеряє хто з чортом»: «Оповідь Джури», пер. М. Стріхи) та в Шекспіра («Комедія помилок», «Буря»).

31

С. 138. «Крик кулика» — образ, який неодноразово трапляється в ранній поезії Вільяма Батлера Єйтса (1865–1939): він пов’язаний зі спогадами про минуле, що пішло назавжди.

32

С. 139. Мейрпул — вигадане місце.

33

С. 140. Ексмур — область на південному заході Англії, на кордоні між Сомерсетом і Девоном, більш ніж за двісті миль від Манчестера.

34

Аддедомар — король південно-східної Британії у другій половині І ст. до н. е. Його ім’я, що, ймовірно, означає «(Великий) колісничий», відоме завдяки написам на монетах, які він карбував. Пам’ять про короля надовго пережила його: вважається, що саме Аддедомар став прототипом легендарного володаря давнини Аедда Великого (Aedd Mawr), згадуваного в середньовічних валлійських текстах («Тріади острова Британія»). Можливе місце поховання Аддедомара — Лексденський курган у графстві Ессекс. Як тіло короля могло опинитися в болоті графства Чешир, на північному заході Англії, знає лише Арн-Сейлз.

35

С. 142. Лайм-Реджіс — містечко в Західному Дорсеті, на березі Ла-Маншу.

36

С. 154. «Саме нині, тут, нині, завше» — рядок із поезії Т. С. Еліота (1888–1965) «Літтл Ґіддінґ» (1942; пер. М. Стріхи).

37

…п’єси Дж. Б. Прістлі про час. — Джон Бойнтон Прістлі (1894–1984) — англійський драматург і прозаїк. «П’єсами про час» називають його твори, написані під впливом ідей Дж. В. Данна (див. прим. до с. 97). Так, у драмі «Небезпечний поворот» (1932) ми бачимо два можливих варіанти подій, один із яких призводить до трагічного фіналу. Друга дія «Часу й родини Конвей» (1937) показує події, що відбулися/відбудуться за вісімнадцять років після першого і третього актів, — це героїня прозріває майбутнє, а точніше, виходить за межі лінійного часу.

38

С. 154. Джерела аутсайдерської математики: Шрініваса Рамануджан і богиня — див. прим. до с. 98.

39

«Коливається, переливається»: Стівен Моффат, «Не кліпай» і теорії часу Дж. В. Данна, Журнал Життя, Всесвіту і Всього Іншого. — «Коливається, переливається» — зворот із серії «Не кліпай» (2007) британського фантастичного серіалу «Доктор Хто» (1963–1989, 1996, 2005 — нині), що став приказкою та мемом. Вислів «timey-wimey» («коливається, переливається») означає нелінійну природу часу, яким його бачить інопланетянин, головний герой серіалу. 2009 р. Стівен Моффат (нар. 1961), сценарист «Не кліпай», перебрав на себе керівництво серіалом, і «петлі часу», коли причини та наслідки міняються місцями, стали відмітною рисою «Доктора Хто» на наступні шість сезонів, до 2017 р. включно. «Журнал Життя, Всесвіту і Всього Іншого» названий на честь «Одвічного Питання про Життя, Всесвіт і Все Інше» з «Путівника Галактикою для космотуристів» (1978) Дуґласа Адамса (1952–2001). До речі, Адамс у 1979–1980 рр. був головним редактором «Доктора Хто».

40

«У голові вітряк, що не спиниться ніяк» — рядки з пісні Мішеля Леґрана на слова Алана і Мерілін Берґманів «The Windmills of Your Mind» (1968). Із лабіринтами асоціюються багато уривків із пісні («наче коло у спіралі, наче колесо в колесі», «наче тунель, із якого потрапляєш у інший тунель» тощо).

41

С. 154. …стаття про Пола Еноха та Бредфорд… — Бредфорд — місто в Західному Йоркширі. Пол Енох — вигаданий архітектор.

42

С. 157. Баттерсі-Парк — зелена зона в Баттерсі (південно-західний Лондон).

43

С. 160. Грав Берліоз… саундтреком катастрофи. — Драматичне звучання «Реквієму» (1837) французького композитора Гектора Берліоза (1803–1869) досягається, з-поміж іншого, надзвичайно великою кількістю виконавців: понад чотириста музикантів і хористів (а в деяких частинах за авторським задумом співати мають сімсот-вісімсот осіб).

44

С. 163. …Лоуренс був великим магом… — Імовірно, алюзія на роман англійського прозаїка Джона Фаулза (1926–2005) «Маг» (1965), головний герой якого — «чародій», що маніпулює наївним оповідачем. Останні сорок років життя, саме з 1965 року, письменник провів неподалік Лайм-Реджіса — того самого міста, звідки родом Арн-Сейлз (див. прим, до с. 142). Фаулз, як і герой Кларк, любив говорити про свою ненависть до «міщанської посередності» та «вульгарності». В інтерв’ю 2004 року Кларк назвала Фаулза одним із найбільш переоцінених, на її думку, авторів.

45

С. 216. Майлз-Плеттінґ — район Манчестера на північ від центру.

46

С. 217. Зіткнувшись із людиною чи ситуацією, якої не розумію, я досі машинально шукаю статую, що просвітить мене. — Для героя Будинок стає аналогом Палацу пам’яті — мнемотехніки, відомої з часів античності. В уяві необхідно створити будь-яке достатньо просторе приміщення, а в ньому розмістити предмети — наприклад статуї, — які викликають асоціації з тим, що потрібно запам’ятати. Відтак, подумки йдучи будівлею від предмета до предмета, ви згадуватимете те, що хочете, у правильній послідовності. Далі, говорячи про статуї, Метью використовує образи карт Таро. Сам Піранезі, очевидно, співвідноситься з картою «Блазень» («Дурень»): людина у дранті, з клунком, яка символізує наївність, чистосердечність і навіть божевілля, а в тих варіантах карти, де він стоїть на краю прірви, — ще й незнання про небезпеки. (Дякуємо Єфремові Ліхтенштейну за консультацію в галузі Таро.)

47

С. 218. …статуя чоловіка, що стоїть коліньми на постаменті; поряд лежить меч із клинком, розламаним нап’ятеро. Довкола — інші уламки, залишки сфери. Чоловік розбив своїм мечем сферу, бо хотів її зрозуміти, але, виявляється, знищив і сферу, й меч. — Людина з мечем — це карта «Маг», а Сфера — «Світ». У видінні Метью Маг намагається силоміць заволодіти Світом і зазнає поразки. Його меч розбивається на п’ять частин: п’ятірка мечів означає «обман».

48

…статуя папи-єретика на престолі. Він гладкий, розпухлий. Хитається на троні безформною масою. — Ідеться або про перевернуту карту «Ієрофант» (перевернуту, тому що папа фальшивий, єретичний), або про карту «Диявол» (де Нечистий також сидить на троні). У другому випадку Арн-Сейлз — це диявол, який маскується під первосвященика.

49

…статуя королеви на колісниці, оборонниці свого народу. Вона — сама доброта, сама лагідність, сама мудрість, саме материнство. — Карта «Колісниця»: допомога, провидіння, також відплата.

50

С. 219. …постать, що йде вперед, тримаючи ліхтар. Чітко визначити стать цієї постаті важко: зовнішність у неї андрогінна… передусім я здогадуюся, що вона сама… — Карта «Відлюдник»: обачність, розважливість, самотнє шукання істини.

51

С. 221. Краса Будинку безмірна; Добрість його нескінченна. — Фінал роману — інверсія міфу про печеру з діалогу Платона «Держава» (кн. VII, 514a-517d). Філософ уподібнює світ печері, в яку потрапляє світло ззовні, й ми, кайданники, бачимо лише тіні предметів на стіні. Той, хто уздрить справжній світ під сонцем, нізащо не погодиться повернутися назад. Так і мислителі, піднісши душу «до сфери, доступної для осягнення розумом», вбачають світ ідей, тінню якого є наш. У Кларк, навпаки, наш світ породив світ Будинку, який є його квінтесенцією.

52

Не виключено, що це випад на адресу Урсули К. Ле Ґуїн, яка звинувачувала Кларк саме у внутрішній суперечливості її світу (есе «Казки для циніків», 2006). А втім, за те саме Льюїсові дорікав Толкін.

53

Андреа Палладіо (1508–1580) — італійський архітектор.