Книжки та кістяний пил

ПОДЯКИ

Гадаю, варто почати з того, що все сталося зовсім не так, як гадалося.

Я пишу ці рядки, коли від виходу друком «Легенд та лате» не минуло й року, хоча я й досі не вірю, що все це відбувається насправді.

Коли британське видавництво Tor UK придбало права на перевидання «Легенд та лате», одним із пунктів договору було написання ще однієї книжки за цим же фентезійним усесвітом. Я тому був тільки радий, адже й сам давно виношував таку ідею. Я вже чітко уявляв сюжет і головних персонажів, та й озвучені терміни в пів року мене не лякали — це ж купа часу! Щоб ви знали, першу книжку я за місяць написав. Здавалося б, немає нічого простішого, еге?

Ха. Ха. Ха.

Зараз у ваших руках абсолютно не та книжка, яка задумувалася.

Розказую чому.

Другим томом мав бути детектив у жанрі «затишне фентезі», локація та сама — Тьюн. Своєрідний переспів «Вона написала убивство», тільки хронотоп фентезійний. Головна героїня — п’ятсотлітня ельфійка, викладачка предмету «Магічна криміналістика» й деканка одного з факультетів в Екерсі, Академії магії. Шляхом інтриг, хабарів і відвертого кумівства її усувають з керівної посади й на це місце призначають абсолютно некомпетентного телепня. Професорка спересердя звільняється з Академії й присвячує себе написанню любовних романів — щоправда, вельми посередніх. Минає багато років, і ельфійку просять узяти участь в розслідуванні вбивства того самого декана, який колись підсидів її. Так вона — разом із чернеткою чергового роману про незрівнянного героя-коханця — повертається в Тьюн, до Екерсу, щоб розслідувати загадкову смерть свого ненависного наступника й бодай потиснути руку тому, хто його закатрупив. Принагідно мої дорогоцінні читачі й читачки мали б більше дізнатися про те, як на Землях працює магія, про пістряву біографію Мадриґал і Брака, про тьюнські підземелля. А ще ми б разом стали свідками заснування маленької детективної агенції в тісному кабінетику прямо над університетською книгарнею.

Господи, я ж чітко уявляв, як усе має бути. В мене навіть був план-конспект на добрих десять (!) тисяч слів. Здавалося б, сідай за ноутбук — і текст сам поллється.

Я сів писати, набрав на чистовик двадцять тисяч слів і... зненавидів цей текст. Процес був надто силуваним, суто механічним: персонаж/ка «А» приїздить до міста «Б» й отримує інформацію «В». І так по колу. Я почувався так, наче щодня виконую якісь побутові, суворо прописані обов’язки. Повсякчас там зустрічалися якісь проблиски надії, були сцени, якими я пишався, але майже від самого початку я розумів: у цього тексту немає душі.

Я втратив спокій і сон. З важким серцем зізнався в усьому моїм редакторкам, Джорджії та Ліндсі. Вони вислухали мене й. підтримали ідею почати все з нуля. Інший задум, інший сюжет, інша книжка.

Я так і зробив.

А потім все повторилося. Двічі.

Та зрештою я написав книжку, яку ви зараз тримаєте в руках.

Утім, мої попередні потуги теж не були даремними: хай як огидно це може прозвучати, та я пустив на органи ті перші три невдалі тексти й пересадив усі притомні ідеї в «Книжки та кістяний пил». А деяких персонажів і взагалі переселив у Мурк.

Кажуть, другу книжку написати найважче. Тепер я повністю згоден. Мені важко було навіть зрозуміти, що я відчував, коли її писав. Час до часу мене нудило й трясло, проте я й досі не знаю, від чого: від того, що я якусь фігню пишу, чи від того, що я боюся розчарувати всіх, хто покладає на мою писанину якісь сподівання? Я тричі переживав цю бентегу, але так і не зміг розплутати клубок емоцій, що тоді мене переповнювали.

Та ось перед нами приквел, який узагалі не входив у мої письменницькі плани. І я безмежно щасливий. У цьому тексті є все, що я хотів сказати. Він чудово доповнює «Легенди та лате» й водночас є цілковито самостійним твором.

Сподіваюся, ця книжка подарує вам кілька затишних вечорів і залишить по собі приємний післясмак.

Тепер хочу подякувати моїй сім’ї: дружині, Кейт, і дітям, Ґевіну й Еммі. Я вас обожнюю.

Довіку вдячний Авені Шор-Кінд, без якої ця книжка не побачила б світ. Спасибі за підтримку, підказки й твій невичерпний ентузіазм.

Дякую Фортрайт, яка знову добровільно погодилася стати першою редакторкою цього тексту ще до того, як я надіслав його у видавництво Tor. Саме вона простежила, щоб я лишався вірним задуму й ретельно прописував усіх персонажів. Знайте: Фортрайт дбає про кожнісіньке надруковане слово.

Дякую моєму агентові, Стіві Фінґану — Стіві, ти найкращий.

Шонан Макґвайр, це ти дала потужний поштовх цій пригоді, і я ніколи не забуду твого внеску в написання цієї книжки.

Дякую Карсону Ловміллеру, який знову створив феноменальну обкладинку для американського видання. Саме завдяки твоїй роботі ця серія стала впізнаваною. Я безмежно вдячний за кожен твій малюнок і ескіз.

Дякую всім шанувальникам і шанувальницям, які надсилають мені свої фанарти — я бережу кожен файл.

Спасибі всім інфлуенсерам із тіктоку, ютубу, інстаграму й інших соцмереж, які так тепло відгукуються про «Легенди та лате» й популяризують мої твори. Я дуже ціную вашу працю.

Сердешно дякую британській команді Tor UK, до якої входять: Джорджія Саммерс, Белла Паґан, Голлі Домні, Ґрейс Барбер, Ребекка Нідез, Кірін Тайлер, Ллойд Джонс, Бекі Луше, Джеймі Форрест, Еллі Бейлі, Емма Олтон, Керол-Енн Роєр, Ель Джонс, Еллен Морґан, Александра Гамлет, Енді Джону, Вілл Апкотт, Голлі Шелдрейк, Шона Чілверс, Джеймі-Лі Нардоне, Нік Ґріффітс, Стюарт Двайр, Кейді Макґінлі, Річард Ґрін, Рорі О’Браєн, Бекка Тай, Ліан Вільямс, Джоанна Докінз, Люсі Ґрейнджер, Джон Мітчелл, Анна Шора, Мейрід Лофтус, Елена Баттіста, Тобі Селвін і Ханна Джераніо. Я безмежно вас люблю й ціную.

На окрему вдячність заслуговує й американська команда Tor US: Ліндсі Голл, Ейлін Фредсолл, Рейчел Тейлор, Ендрю Кінґ, Ейлін Ловренс, Сара Ріді, Хадіджа Локхандвала, Енджі Рао, Пітер Лютьєн, Бернард Скотт, Лорен Хоґен, Сем Даєр, Жаклін Г’юбер-Родріґез, Мішель Фойтек, Ребекка Неймон, Ерін Робінсон, Алекс Кемерон, Ліззі Гості, Вілл Гінтон, Клер Едді, Люсіль Реттіно й Дейві Піллай. Люди, ви дивовижні!

Щиро дякую Софії Бабай, яка вичитувала текст на предмет чутливого вмісту.

А ще мені допомагали такі прекрасні люди, як Кел, Мірей Тесьє, Джорі Філліпс, Кальяні Полурі, Сем Баскін, Ліннеа Ліндстрьом, Марк Ліндберґ і Бао Фам. Спасибі вам усім.

30 вересня 2022року

Спокен, штат Вашинґтон