Бурштиновий Меч 2

Слова графа Алкона раптом різко обірвалися. Він раптом зрозумів, що міський володар перед ним, схоже, не був змушений Бренделем. Якщо інша сторона була просто маріонеткою, то йому не потрібно було йти на таку міру тільки через словесну суперечку. Він раптом подумав про жахливу можливість. Холодний піт на лобі вже не можна було зупинити. Він раптом підвів голову і подивився на барона Меца. Він зрозумів, що, можливо, його обдурили.

Граф Алкорн, схоже, ви маєте намір стати на протилежному боці Імперії.

,

І хоча становище графа Алкорна в імперії було трохи вище, ніж у барона Меца, він не міг говорити в цей момент. У цей час інші присутні в залі побачили, що ситуація не така. На якусь мить вони вирішили мовчати, щоб захистити себе. Навіть граф Жан, який був поруч з графом Алкорном, був обережний і не сказав ні слова. Роджер підвів голову. Краєм ока він побачив, що кути другого поверху залу вже заповнені важкообладуваними лицарями. Бойові мантії на цих лицарях явно відповідали стилю імперії Круз. Очевидно, що це не була армія Еруїна.

Внутрішній Лицар підняв брови і відразу ж опустив голову. Він нічого не сказав.

Граф Алкорн нарешті витер піт і запитав: Пане барон, що ви маєте на увазі?

Ось що я маю на увазі. З-за спини барона Меца пролунав чоловічий голос. Усі присутні вельможі побачили, як барон Мец шанобливо відступив і дозволив чоловікові вийти на фронт. Насправді графу Алкорну навіть не потрібно було бачити обличчя чоловіка. Тільки почувши його голос, його обличчя вже змінилося. Він недовірливо підвів голову і, звичайно ж, побачив, що в його полі зору з'явилося гарне, холодне обличчя.

У цей момент вираз обличчя графа Алкорна був вкрай дивним, але, на щастя, ніхто не міг посміятися з його безглуздого виразу, тому що десятки облич у залі були напрочуд однаковими. Коли вони побачили, що юнак з'явився з-за спини барона Меца, багато людей навіть злегка видихнули.

?

Ваша Королівська Високість?

Чому, дивно мене бачити? Обличчя принца Ленаретта було холодним, Чи це тому, що ви заздалегідь отримали мій некролог і тепер підозрюєте, що я фальшивий?

Ні, я б не наважився

Що ж, тоді я хочу розповісти вам новину. Моя мати завдала шкоди , і тепер вони вступають у змову з Міірнами, щоб підірвати імперію та переслідувати моїх братів і сестер. Тепер я прошу всіх вельмож всієї імперії прислухатися до мого заклику і вступити в армію, щоб врятувати імперію від її розпаду. Ленаретт, схоже, не повідомляла їм про новини, а скоріше віддавала наказ. Йому навіть не потрібно було отримувати жодного схвалення. Він ніби просто висловлював свою позицію: Розумієте?

Ми, граф Алкорн, все ще розмірковували над цим словом, але старший принц, схоже, зовсім не потребував їхньої відповіді. Він прямо показав пальцем: граф Алкорн, граф Жан і мій внутрішній лицар підійшли до мене. Решта розійдіться!

?

Чи будуть ці люди слухняними? Саме тоді, коли старший князь демонстрував свою владу, Роман, Брандо і Фелерн стояли в залі на другому поверсі і спостерігали за фарсом неподалік, і дівчина-купець з цікавістю запитала:

Брандо мовчки похитав головою: Це справа народу Круса, він зробив паузу і додав: В імперії багато сил. Насправді Срібна Королева контролює лише дворян Клоак-Бей, а це означає, що по-справжньому вірні їй лише Білий легіон та частина Імперського флоту. Навіть Червоний легіон доводиться сильно скидати з рахунків. Інакше ельфи-вітряки на кілька тижнів припинили боротьбу, і у них не було ні найменшої реакції на рівнинах чотирилистої конюшини? Що стосується решти гірських народів і Сенії, то всі вони є етнічними меншинами в межах імперії. Оскільки вони називаються етнічними меншинами, як зрозуміло з назви, то людей буде не надто багато, а військ і тим більше менше. У порівнянні з кількома основними легіонами імперії про них взагалі не варто згадувати. Решта відьом і Міірни не складають навіть дещиці від загальної кількості. Імперія – це величезне чудовисько, і ці сили можуть бути сильними в руках лорда, але в імперії вони ніщо. Принаймні, вони не можуть визначити силу імперії.

.

Тепер я розумію, — сказав Ромен, усвідомлюючи, — що причина, чому вельможі Людвіга продовжують відступати, полягає в тому, що всі вони перебувають у стані роз'єднаності. Всі вони борються за себе і мають свої плани. Це схоже на бізнес-інвестицію, яка не має чіткої мети і є непостійною. Природно, це призведе до невдачі.

Розумний, Брандо похвалив і погладив Романа по лобі, змусивши останнього глянути на нього. Він посміхнувся і сказав: В імперії багато бунтівників, і кількість людей, відданих Святому Вогняному собору, набагато більше, ніж ви думаєте. Просто ці сили занадто розпорошені, і жодна з них не зрівняється з Її Величністю. Ідея захистити себе є у кожного, і це не дивно. У випадку з абсолютною силою, за винятком кількох крайніх випадків, ніхто не вирішить померти даремно. Але якщо сила не така велика, як ви думаєте, то все інакше. Тепер, коли у нас є спільний інтерес, на який можна покластися, все по-іншому.

Фелерн дивно подивився на Брандо: Пане мій, ви говорите про старшого сина імператора?

,

Брандо посміхнувся, я вже говорив про це раніше, ця людина – рідкісний товар.

.

Брандо, коли ви це сказали? Ромен допитливо підняла брови.

?

Звичайно, я це зробив. Інакше навіщо мені тримати його тут? Тепер, коли його блеф був викритий, молодий граф не міг не розсердитися. Ви повинні знати, що в той час мені було нелегко приховати місцезнаходження наступного спадкоємця імперії. Крім того, це був величезний політичний і дипломатичний ризик. Якби не сьогоднішні блага, як би я зміг переконати нашу вперту принцесу?

Через своє знайомство з характером Брандо римлянин підозріло подивився на нього, але Фелерн, здавалося, повірив йому. Дівчина Диких Ельфів злегка насупилася, Сили в Імперії Крус заплутані і складні. Які з них вірні Срібній Королеві, а які – старшому синові імператора? Які їхні стосунки? Пане мій, ви все це розслідували?

Звичайно, Брандо зітхнув, Імперія Круса занадто близька до нас, а імперія занадто сильна. Ми не можемо зрозуміти себе, але ми повинні зрозуміти імперію.

!

Фелаерн мовчав. Вона народилася в Елеранті, місці, яке стояло осторонь від мирських справ. Пізніше, як і багато інших диких ельфів, вона вирушила до Білого міста разом зі своєю молодшою сестрою. Там вона приєдналася до групи найманців і стала чарівницею-найманкою. Територія Десяти міст також була заповнена різними силами, і міста-держави часто ворогували один з одним. Однак, будучи найманкою, їй часто не доводилося враховувати стільки речей. Також їй було важко цілий день відчувати відчуття, що вона ступає по тонкому льоду. Тільки в цю мить у неї, здавалося, з'явилося нове розуміння молодого лорда, що стояв поруч з нею. Вона не могла не насупитися і не поглянути на останнього з дуже складним виразом обличчя.

На жаль, Брандо зовсім не помітив виразу обличчя свого особистого секретаря. У цю мить він подумав про Еруїна, Абіса і неосяжний Шварцвальд.

.

Одного разу Еруану більше не потрібно буде покладатися на дихання інших, щоб вижити. У той час Еруїн також мав величезну територію та потужну силу. Людям Еруїна більше не потрібно буде вгадувати думки інших, щоб жити. Вони також були лютими левами, які гордо стояли на цій землі.

Можливо, тільки в цей час бажання старшої принцеси і Валькірії здійсняться.

Брандо раптом згадав про принцесу і Валькірію в грі. Вони дуже відрізнялися від сьогоднішніх Грифіни та Фреї. Навколишнє середовище і страждання змінили їх, але сьогоднішньому Еруїну вже не потрібна ця принцеса і Валькірія.

Оскільки Еруан більше не потребував людей, його люди мовчки плакали за ним.

.

Коли він прийшов до тями, розмова в залі добігала кінця. Що ти побачив, Фелаерн? Брандо раптом обернувся і запитав:

?

Фелаерн трохи злякалася, наче щойно прокинулася від чогось. Вона почервоніла і квапливо похитала головою Що ти побачила?

.

Граф Алкон приїхав сюди не добровільно. Він є вождем дворян. Якщо він не мав наміру заохочувати цих людей, що це означає? Брандо посміхнувся, що мені було трохи цікаво. Я подумав, що вельможам у Лоен-Порті дали досить глибокий урок. Вони не повинні були так швидко забувати про біль. Тепер, коли я думаю про це, я не повинен був нічого пропустити. Просто на це є ще одна причина.

Фелерн злегка насупився. Якби вона все ще не могла зрозуміти прихованого сенсу в словах свого пана, то її позиція панського секретаря була б даремною Пане мій, ви хочете сказати, що хтось підбурює цих вельмож за їхніми спинами? Хто це?

.

Я не знав, — холодно відповів Брандо Але, на жаль, деякі люди були надто стурбовані і оголили свій лисячий хвіст.

Оголивши свій лисячий хвіст, римлянин посміхнувся Цей опис дуже доречний.

993

Розділ 993

!

Анвей скрикнула і відразу ж прокинулася від медитації. Медитація відьми сильно відрізнялася від медитації чарівника. Магія закону чарівника вимагала від них використовувати нитки закону, щоб стримувати маніакальну магію, щоб підготувати заклинання на цілий день. Це була небезпечна робота, тому вони потребували достатнього відпочинку та спокійної обстановки. Однак сила відьом виходила від

— 12 13 —

Проекція магії у Вонде — 12 Магічних Місяців було 13, включаючи Чорний Місяць. Перше покоління відьом побудувало королівство відьом у цьому тіньовому світі — Буноссон. Це було царство, де перепліталися чиста магія і духовний світ. У матеріальному світі його не існувало, але кожна відьма повинна була занурити в нього свій дух.

Протягом дня вони були активні в реальному світі. Вночі вони потрапляли зі своїх снів у царство відьом і спілкувалися пошепки в духовному світі.

,

Однак світ тіней був ще більш абсурдним і небезпечним, ніж реальний. У світі сновидінь найменша необережність призвела б до того, що дух людини загубився б у глибині темряви. Таким чином, відьми ретельно охороняли свої володіння і використовували медитацію, щоб заспокоїти себе. Це був важливий ритуал, який не можна було пропустити. Якщо це не вдасться, наслідки будуть дуже серйозними.

.

Дуже серйозно.

!

Куруль. Відьма видала незабутній крик гніву. Ви заслуговуєте на смерть!

,

З-за меж намету прибігло кілька молодих відьом і в паніці подивилися на розпатланого Анвея. Анвей показав на них і суворо сказав: Швидше, убийте цього кота! Зовні намету стояв вигнутий кленовий каркас, на якому звисала золота клітка. Усередині клітки знаходився чорний кіт. У цей момент чорний кіт неспокійно кружляв по золотій клітці, згорбившись спиною.

Все волосся на спині ставало дибки. Його зелені очі дивилися в кут намету, оголюючи ікла і безперервно видаючи скорботні крики.

,

У Вонде люди вірили, що кішки є втіленнями відьом. У деяких місцях кішок спалювали живцем, а чорну кішку, яка вважалася невдахою, було ще важче втекти. Ненависть і жорстокість по відношенню до кішок теж час від часу з'являлися в легендах. У певному сенсі ця приказка не була помилковою. Відьми використовували кішок як свої втілення, коли стикалися з чимось, від чого не могли втекти у світі тіней.

Коли їм загрожувала небезпека, вони використовували котів, щоб замінити себе.

Але в цей момент Ань Вей здалося, ніби вона побачила отруйну змію, коли побачила чорну кішку.

.

Тоді молода відьма витягла блискучий ніж і встромила його в тіло чорної кішки. Чорний кіт видав дивний крик і впав у калюжу крові. Потім молода відьма вдарила кота ножем на дюйм позаду правої передньої лапи. Дно клітки тепер було вкрите липкою кров'ю. Дві інші молоді відьми відразу ж намалювали тіні на землі.

.

Незрозумілі персонажі почали виконувати Техніку пожирання снів.

,

Хоча відьми в Країні Відьом Буноссон могли спілкуватися один з одним подумки, вони рідко дозволяли іншим входити в свої володіння. Світ тіней був неосяжним і безмежним. Якби не запрошення свого господаря, оточуючі рідко наважувалися б пройтися по світу пасток і увійти в чужі мрії. Але є один виняток, і це світ тіней.

Вихідцями тіні були духи, народжені в темряві. Відьми Місяця Мечів відповідали за зв'язок і мирні володіння. Ань Вей був вражений і розгніваний. Курул, мабуть, спілкувався з духом у темряві і знайшов її місцезнаходження.

.

Техніка пожирання снів може пожирати сни. Медитація відьом проводилася уві сні, і щоб вторгнутися в їхні володіння, потрібно було також увійти у світ снів. Тому Техніка пожирання снів була найкращим захисним заклинанням . Юні відьми спритно влаштовують ритуал. Очевидно, що вони це робили не вперше. Однак не встигли вони проспівати перше заклинання.

Тьмяний простір навколо намету раптом засвітився. Яскрава пляма світла впала з неба, як камінь, що падає у воду. З точкою приземлення в центрі вийшли кола кругових візерунків. Сліпуче світло просочувалося з центру круглих візерунків. Світлова пляма відразу поширилася на пляму світла. Пляма світла поступово збільшувалася, утворюючи стійкі світлові двері.

.

Анвей та інші молоді відьми підсвідомо припинили те, що робили. Це був не відьомський метод, а надприродна сила. Серед речей, з якими відьми були знайомі найбільше, була лише одна, що володіла такою силою.

.

І це був дух.

.

Дух контракту, Білий Туман, недбало відкрив прохід до реальності через світ тіней. Ця дія була настільки знайома їй, ніби вона вже сформувала фіксовану пам'ять про її тіло тисячі років тому. Вона стрибнула через світлові двері, намалювавши красиву дугу, коли приземлилася на землю. У той момент, коли вона потрапила в матеріальний світ, вона знову перетворилася на білу лисицю.

, —

Піднявши голову, вона своїми прекрасними рубіновими очима дивилася на кількох людей перед собою — Ань Вей і кількох молодих відьом поруч із нею. Позаду неї стояли Бабаша та усміхнені цукерки. Усміхнена дівчинка обійняла свої цукерки і стрибнула через світлі двері, зупинившись за Білим Туманом. За ним пішов Сіель . Сіель привів трьох людей і тричі викотився.

,

Молоді люди в червоних мантіях магів неквапливо вийшли за світлі двері. Останньою була Темна Відьма Місяця Мечів Крулл. На той момент Крулль був трохи слабкий. Її кроки були легкими, а колір обличчя був не набагато кращим, ніж у Ань Вей, який був серйозно поранений нею у Світі Снів.

Очі Ань Вей розширилися, але вона не стала різко запитувати Крулла, чому вона хоче завдати їй шкоди. Вона навіть не видала ні звуку. Погляд цієї пухкої круглолицої відьми був прикутий до Білого Туману, наче вона побачила якусь жахливу істоту. Це був не перший раз, коли вона бачила Білий Туман. Білий туман зазвичай висів у неї на шиї, як шарф.

é

На шиї маленької нареченої молодого лорда його справді важко було не помітити. Зазвичай він точно не був би таким, як сьогодні, випромінюючи ауру могутнього духу. Цей вид аури зазвичай відчувався тільки відьмами, і відьми також були найбільш чутливі до неї. Ань Вей виразно відчувала це від духу, що стояв перед нею.

Вона відчула якусь ауру, якої давно не відчувала. Така аура майже змусила її подумати, що вона галюцинує.

.

Вона відчула ауру своїх предків.

Перше покоління відьом об'єднало свої душі у Світ Тіней і побудувало Королівство Відьом Буноссон. Їхні душі блукали в безлюдній тіні і ставали наймогутнішими духами в темному світі.

!

Однак, з тих пір, як Раса Відьом зазнала повної поразки у Війні Святих Святих і навіть розпалася, Королівство Відьом Буноссон було серйозно поранено. Ці наймогутніші духи більше не з'являлися на світі, і жодна відьма ніколи більше не викликала їх. Всі відьми думали, що вони вже розвіялися, як і найцінніша спадщина відьом. Вони також розсіялися в роздробленому духовному світі.

.

Посередині.

Ти: Хто ти? Ань Вей показав на Білого Туману і тремтячим голосом запитав:

.

Білий Туман пирхнув і зневажливо відвернув голову. Їй було ліньки відповідати на запитання цієї відьми низького рівня. Хоча Ань Вей був спадкоємцем Місяця Мечів, спадщина також поділялася на різні ступені та ступені. У порівнянні з дванадцятьма спадкоємцями, які слідували за Королевою Відьом під час розквіту Королівства Відьом, ця пухка жінка перед нею була схожа на малюка, який вчиться ходити.

.

Маленька дівчинка.

Вона раптом відчула легке занепокоєння. Навіть така другорядна героїня могла бачити, яка вона могутня, але ця молода господиня зовсім не сприймала її як страву. Більше того, ця молода коханка була спадкоємицею, обраною Королевою Відьом. Це змусило її скреготати зубами від ненависті.

!

— Якби не я, я б з'їв ту маленьку дівчинку!

.

Розум Білого Туману наповнився такою похмурою і бунтівною думкою.

Білий Туман не відповів на запитання Ань Вея, але це не означало, що всі інші можуть. Сіель і троє юнаків позаду нього зробили крок уперед і привітно посміхнулися. Пані Ан Вей, Його Господня Милість ніколи не змушувала вас до чогось. Вибір приєднатися до Його Господньої Милості – це також ваш власний вибір. Звичайно, ми це вітаємо. Якщо доводиться вибирати

?

Якщо ти хочеш піти, ми тебе не зупинимо. Це твоя свобода. Але чи не здається вам, що за нашою спиною підло грати якісь капості?

.

Відкиньте це своє лицемірне обличчя. Ань Вей з ненавистю подивився на Круля і без найменшого везіння сказав: Я ніколи не приєднувався до тебе, не кажучи вже про зраду.

?

Я знаю. Сіель кивнув. Тому що, пані, ви ж служниця Королеви Відьом, чи не так?

Добре, що ти знаєш, — холодно відповів Ань Вей. Ваша Господня Милість — це зовсім не Дракон Темряви. Тільки така неосвічена людина, як Бабаша, була б зачарована іншими, щоб повірити в таку безглузду чутку. Мій Учитель давно передбачив прихід моєї Королеви. Королева завжди буде одна, а вона вже прийшла на цей світ. Але ж ти не кланяєшся їй?

Ви суб'єкт і все ще маєте намір вперто чинити опір. Що за жарт.

Вона повернула голову і втупилася в Круля. Найбільше я не розумію тебе, Круле. Ви чітко знаєте, що юнак не є Драконом Темряви, то чому ви все ще такі вперті? Ви навіть не соромтеся використовувати такий заборонений прийом. Для чого саме ви це робите?!

.

Круль повільно підняла голову і холодно подивилася на колегу. Обличчя її було смертельно бліде, наче вона була мертвою, але вона відкрила рота. Брандо – не Дракон Темряви.

.

Це був певний тон.

Очі Ань Вея розширилися. Ви знаєте? Оскільки ти знаєш, навіщо ти це зробив, вона, здавалося, побачила щось надзвичайно неймовірне, до такої міри, що її голос спотворився. Ви, власне, вирішили його зрадити?

!

Це неможливо!

!

Відьми не можуть зрадити свого Господаря! Ви просто божевільні!

.

Вона видала кілька криків і раптом відскочила від землі. Вона простягла руку, щоб схопити Сіель а. Порив холодного вітру, змішаний з жахливим свистом, вирвався з-поміж її пальців і подув у бік Сіель а. Хоча Ань Вей, здавалося, збожеволіла, вона дуже чітко знала, що серед цих людей найбільшу загрозу для неї становили саме ці четверо людей.

.

Майстрів.

—

Серед усіх професій заклинання у Вонде були дві професії, які були найбільш досвідченими в бою. Першим був елементаліст. У зв'язку з великою силою магії стихій, більшу її частину становила образлива магія. Другим був Чарівник Закону. Незважаючи на те, що Правові Чарівники здавалися найкращими кандидатами на посаду Вчених, і більшість Вчених дійсно знали одне або два Заклинання Закону, Чарівники Закону також були відомі як Цивільні Чарівники одночасно. У них була найбільша популяція чарівників Закону серед усіх заклинателів у Вонде. Якщо ви випадковим чином вибрали одного або двох заклинателів із груп шукачів пригод і груп найманців, вони, швидше за все, були б чарівниками закону. З цього можна було побачити, що велика популяція Чарівників Закону породила велику кількість Чарівників Права, які мали надзвичайно багатий бойовий досвід. Ці чарівники передавали свій досвід з покоління в покоління, і з плином часу серед Чарівників Закону сформувалася унікальна культурна атмосфера — тобто, бій був єдиним критерієм, який визначав, чи є Чарівник кваліфікованим чи ні.

!

У такій культурній атмосфері, якби Чарівник Закону не хотів стати професією заклинателя, який знав би бойові дії, це було б складно. Чарівники під командуванням Бренделя були в основному авантюристами і найманцями, і дуже мало з них були вченими. Сам Сіель пережив останню Священну війну, а чарівники, яких він вибирав, були в основному авантюристами і найманцями. Серед них було дуже мало вчених.

Що стосується Чарівників, то їх бойовий досвід можна було собі уявити.

Крім того, що Чарівники Закону були як наступальними, так і оборонними, з Чарівниками Закону, як відомо, було важко мати справу в бою. Незважаючи на те, що магія рун відьом була дивною і могутньою, це був скоріше секретний метод. У прямому протистоянні вони не мали переваги. Таким чином, Анвей чітко дала зрозуміти, що якщо вона хоче перемогти, вона повинна застати суперницю зненацька і зробити перший хід.

,

Перше, що вона зробила, це відлила п'яте коло Дотик льоду. У системі магії дванадцяти кіл рун магія п'ятого кола була не дуже потужною. Більшість відьом, які перебували на піку срібного рівня, могли його закидати. Однак це чаклунство було одним з рідкісних чаклунств прямої атаки, і його ефект був дуже практичним. Це було заклинання, яке безпосередньо атакувало душу, і воно могло.

, 5 ,

Він міг заморозити душу на короткий проміжок часу, а міг навіть вбити слабших за силою супротивників. Звичайно, Анвей не очікувала, що їй вдасться вбити чотирьох чарівників закону, які перебували хоча б на 5-му колі за одну атаку, особливо коли вона знала, що Сіель — це Великий Наставник Чарівників, який близький до Домену Стихій. Вона лише сподівалася, що ця її атака зможе завадити суперниці на короткий проміжок часу.

.

Вона зможе спокійно вимовити наступне заклинання.

.

Відьми були експертами у вивченні душ, і їх досягнення в цій області були на одному рівні з некромантами, які вивчали мистецтво виклику. З іншого боку, Лоу-Чарівники не дуже добре вміли це робити, тому Анвей вважала, що у неї високі шанси на успіх. Насправді її атака була надзвичайно швидкою, і за допомогою кігтя в її долонях з'явилися складні магічні руни, бліді, як сніг.

Вона виконала це заклинання в одну мить, і її могутню силу було чітко видно.

! —

Свистячий крижаний вітер понісся до Сіель а. Сіель ледь помітно посміхнувся і проспівав заклинання: В ім'я закону я дозволяю лініям розійтися, і в просторі більше не буде медіума —

,

Хоча чарівники закону не були хороші в душі, вони добре володіли магією. Будь-яка магічна передача в космосі вимагала медіума, і навіть сам простір був різновидом закону. Це також було найскладнішим у . Їхнє вивчення заклинань було надзвичайно глибоким, і здатність мудреця розбирати заклинання була такою ж звичайною, як їсти їжу для них.

.

Це було диво.

Магія була лише глибоким знанням перед чарівниками закону. Це було зовсім не загадково.

.

Чаклуни закону були противниками, які найкраще розумілися на заклинателях.

Свистячий крижаний вітер, якого було досить, щоб заморозити все, здавалося, зустрівся з невидимою стіною перед Сіель ом. Він сповільнювався і, нарешті, зупинився, перетворившись на білосніжний крижаний пил, який розвіявся в небуття.

Анвей був приголомшений. Вона давно знала, що з Чарівниками Закону важко мати справу, але вона не очікувала, що Сіель буде таким могутнім. Вона зробила тремтячий крок назад і якусь мить вагалася. Це сталося тому, що вона зрозуміла, що не може знайти спосіб розправитися з цим молодим чоловіком, який стояв перед нею, не кажучи вже про те, що за ним стояли три чарівники закону, з якими було однаково важко мати справу.

.

Сіель, здавалося, бачив відступ цієї Відьми. Він ледь помітно посміхнувся і сказав: Здавайся.

!

Мадам Анвей. Оскільки я тут, я не можу дозволити тобі втекти. Більш того, я завжди був боязкою і обережною людиною, і навіть взяв з собою трьох помічників. Він розвів руками. Мій Господь не кровожерлива людина. Як я вже сказав, ви вільні приходити і йти. Однак нинішня ситуація не дуже влаштовує. Якщо ви готові попрацювати тут деякий час,

.

Ми не будемо ускладнювати вам завдання.

Ви маєте намір посадити мене під домашній арешт? Анвей дещо небезпечно примружила очі.

994

Розділ 994

У Залі Дерева Вальгалла в залі на мить запанувала тиша.

, ó

Амандіна повільно опустила руку, призматичний кристал у її руці випромінював слабке світло. Очі Амандіни також випромінювали слабке світло, але вона не сказала ні слова. Принцеса подивилася на неї збоку і тихо запитала: Що трапилося, що сказав граф Тонігель? Імперія Як закінчилася ситуація в Меці? Чи все гаразд у графа та інших? Чи є ситуація незворотною?

Очі Амандіни миттєво прояснилися. Вона ніби прийшла до тями і раптом щось зрозуміла: Що? Ні, це нічого, у Господа та інших все гаразд. Сталася невелика аварія, але ситуація поки що контрольована. Вона мовчала. Брандо рідко говорив з нею про батька, але тільки зараз він серйозно розпитував її про батька.

?

– Амандіно, у твоєму батькові є дещо, про що я хочу з тобою поговорити. Чи знайомі ви з життям свого батька?

?

— Знайоме?

?

— Я маю на увазі, що твій батько був завзятим авантюристом, але чи знаєте ви, куди він подівся, коли був живий? Я маю на увазі, де ж ці дивні місця?

— Хіба це важливо, мій Господи?

.

Дуже важливо. Поки що, Амандіно, я підозрюю, що смерть твого батька не така вже й проста.

!

Серце Амандіни було в безладді. Вона мовчки стиснула кристал, гостре вістря пронизало її шкіру, зовсім не відчуваючи його. Смерть її батька може бути не випадковістю, а змовою. Змова, це слово схопилося їй в голові. Її дитячі спогади були дуже простими. У той час вона жила з сім'єю в Кам'яному районі. Це не був дворянський район, максимум, це було місце, де жив середній клас Бреггса. Коли вона була дитиною, життя її сім'ї було досить непоганим. Це був безтурботний час. Її батько був шанованим джентльменом, і люди називали його сером. За описом матері, їхній рід справді вважався знатним. Їхня сім'я провела славний час, а їхні предки колись були лицарями Королівства і досягли видатних досягнень.

.

Але це було все.

Її батько справді був завзятим шукачем пригод і проводив більшу частину часу на вулиці. Він побував у багатьох місцях, і Еруан майже всюди залишив свої сліди. Він навіть кілька разів виїжджав за кордон, наприклад, в Імперію і Герцогство Великий Ріг. Але Амандіна не знала, в яких конкретно місцях він побував. Вона згадала, що батько любив розповідати їй історії про свої подорожі, коли вона була маленькою, але з бунтарського менталітету вона навмисно не записувала їх. Вона лише пам'ятала, що в місцях, де він ходив, які красиві краєвиди він бачив, і кілька разів він стикався з небезпекою, але це було цілком нормально.

У його батька було кілька друзів, але більшість з них не були фіксованими. Вони були просто мандрівними друзями, тому навряд чи вони потраплять у пастку. У її батькові було щось особливе. Амандіна згадувала, що йому було особливо цікаво збирати каміння з усього світу, з агату, обсидіану, халцедону та всіляких необроблених каменів. Його не хвилювала вартість самих каменів, а більше цікавив процес їх поховання під землею і бачення денного світла.

Ніхто не знає, яка зворушлива душа краса ховається в цих потворних каменях, Амандіна. Вони можуть бути нічого не вартими або коштувати тисячі золотих, але це не важливо. Важливо те, що кожен камінь, який закопаний глибоко під землею, побачив світ. Вони стали свідками історичного періоду, і в порівнянні з цим довгим періодом часу наше життя коротке, як мить.

Вона пам'ятала, що її батько був побожним послідовником братів Геї. Крім Марти, монахи також вірили в послідовницю Марти, богиню Землі, Гею. Її батько захоплювався розкопками дорогоцінних каменів, закопаних глибоко в землю, щоб відчути історію та емоції, що містяться в каменях. Амандіна раптом згадала, що одного разу батько приніс їй дорогоцінний камінь, якого вона ніколи раніше не бачила, і приніс його їй.

Амандіна, цей камінь називають бурштином. Я знайшов його в дивному місці. Подивіться на його красу, але це не просто дорогоцінний камінь. Амандіна, чи знаєш ти, що в цьому світі є багато дорогоцінних каменів, які містять неймовірну магію, і Бурштин - один з них.

?

Магія?

.

Це рушійна сила нашого світу. З його допомогою люди можуть використовувати магію, парити в небі і навіть змінювати цей світ.

?

З ним я можу стати чарівником, батьком?

,

Ні, Амандіна. Для чарівників магія - це привілей, який є лише у небагатьох. Але цей камінь буває різним. Жителі Зеля винайшли Магітек, і цей камінь з часом змінить наш світ.

?

Це бурштин?

!

Ха-ха, це бурштинова руда, Амандіна. До бурштинової руди ще далеко, але це не біда. Ці бурштинові руди містять у собі велику таємницю. Це як ключ, і одного разу ми зможемо побачити справжню бурштинову руду, Амандіну.

Так, батьку.

Наче в темряві раптом відчинилися двері, і спогади вилилися беззвучним потоком.

. -

Амандіна повільно розкрила долоню і опустила голову. Ромбоподібний кристал сяяв у тьмяному світлі. Це був проекційний кристал на велику відстань, виготовлений з Місячного каменю Мани. Це був справжній магічний дорогоцінний камінь, але він був набагато менш красивим, ніж бурштиновий дорогоцінний камінь, який її батько подарував їй того дня багато років тому. Магічний дорогоцінний камінь був короною з дорогоцінних каменів, а бурштиновий дорогоцінний камінь був найяскравішою зіркою на короні.

!

Після цього її батько став все більше і більше захоплюватися дослідженнями, а часу, який він проводив вдома, ставало все менше. Щоразу він забирав з дому велику суму грошей. Сусіди перешіптувалися, що її батько має коханку на вулиці, і мати з плином днів ставала все більш пригніченою. Саме в той час її враження про батька поступово змінилося. Від первісної поваги до образи, до байдужості і, нарешті, вона, здавалося, забула про його існування. Поки Брандо не надіслав їй звістку про свою смерть.

.

Тоді Амандіна вважала, що їй зовсім не варто дивуватися. Тому що іноді вона не могла не поцікавитися, чи є у її батька на вулиці ще одна жінка, але принаймні Брандо дав їй негативну відповідь.

По крайней мере, він їх не обманював.

.

Але це не було для неї приводом прощати його.

.

Цей камінь називають бурштином.

.

Він забезпечить нескінченну потужність для .

Одного дня це змінить наш світ.

Амандіна мовчки стояла на місці. З-за арочного вікна Вальгалли-Трі-Холу віяв вітерець, шелестячи кресленнями на столі. Полуденне сонце лилося в зал, утворюючи стовпи світла. Принцеса Грифіна подивилася на обличчя Амандіни, і раптом там з'явилися якісь блискучі речі, схожі на нитку намистин, блискучих і напівпрозорих. За якусь мить Амандіна глибоко вдихнула, зробила крок назад і протерла очі: Вибачте, я забула про себе, Ваша Високість.

Вибачте, принцеса подивилася на неї з деяким збентеженням Що сталося?

Нічого, я просто думав про батька.

Мені шкода

.

Не шкодуйте, Ваша Високість, Амандіна посміхнулася, як груша в сльозах Господь попросив нас бути трохи пильнішими в цей період часу. Магічний приплив наближається, і всюди відбувається багато змін.

,

І справді, Грифіна зітхнула, але насправді мені стає ніяково дещо інше. Нежить знову починає ставати неспокійною.

Амандіна зібралася йти, але, почувши це, зупинила Вашу Високість, Королівська фракція, схоже, не права.

ó —

Реформа графа Тонігеля зачепила інтереси герцогів, але наша сила набагато більша за їхню, не варто хвилюватися...

.

Здавалося, що Амандіна знову знайомиться з принцесою.

?

Що не так?

Ваша Високість, я сподіваюся, що ви серйозно замислитеся над тим, що я сказав вам минулого разу.

.

Обличчя принцеси Грифіни було злегка червоним, я серйозно розгляну його.

?,

Батько Амандіни є віруючим братів Геї? Світло проекційного кристала блимнуло двічі, а потім потьмяніло. Брандо мовчки опустив руку і насупився. Брати Гея? Чи є така церква в Еруані, і вона діє біля Бреггса? Чому я не чув про це раніше? В Еруані є багато церков, які вірять у богиню Геї, і найвідомішими з них є Церква Срібної Лілії та Церква Святого Хреста, але я ніколи не чув про організацію під назвою Брати Гайя. Це якийсь культ? Але, схоже, це не так, і збирати каміння – не ганебна справа.

.

Батько Амандіни знайшов Бурштиновий камінь в Яньбао, але яке відношення Бурштиновий камінь має до цієї речі? Брандо вийняв сірувато-коричневий камінь з другої кишені. Ця річ начебто не має ніякого відношення до Бурштинового каменю, але, схоже, це уламок якогось сланцю.

?

Чи містив у собі бурштиновий необроблений камінь величезну таємницю?

!

Брандо похитав головою. Схоже, що інтерес Амандіни до Магічних Пристроїв походить від її батька, але чи цікавила її батько лише нескінченна сила, яку дає Магічний Самоцвіт, чи він шукав якусь іншу таємницю та таємницю Бурштинового Каменю, знали лише небеса. Якщо навіть Амандіна не знає, то єдині підказки, що залишилися, ймовірно, впадуть на друзів її батька, коли він був живий, і на тих дивних братів-геїв.

?

Амандіна розповіла, що у її батька було не так багато друзів, коли він був живий, і більшість з них не були фіксованими. Це не звучить як проблема, але трохи дивно, якщо подумати. Якщо її батько був просто дворянином, який захоплювався дослідженнями, то це добре, але він також був побожним віруючим у братів Гею. Тоді постає питання, де знаходяться члени його церкви? Чи може бути так, що ці монахи-відлюдники схожі на деяких дивних монахів-відлюдників в Еруїні? Більшість членів церкви не знають одне одного і не спілкуються одне з одним.

?

Чому це звучало як культ?

,

Якщо є щось ненормальне, то це демон. Схоже, що на цьому впадуть підказки.

.

Він раптом зупинився.

Брандо? Ромен був трохи спантеличений.

.

Він підвів голову і нахмурив брови. Його очі ковзали по місцевості перед ним, наче він щось шукав. Одна його рука лежала на комірі графського пальта, а друга рука простягла руку до пальта і схопила холодну руків'я Халрана Геї. Брови Фелаерна також були насуплені. Ліва рука тримала великий сувій пергаменту, а права простягла руку, і з повітря з'явилася срібна тростина, яка міцно приземлилася в руці.

?

Маніпуляція сновидіннями?

!

Перед ним була порожня доріжка. Ця доріжка була з'єднана з залом перед ним, і вона була яскраво освітлена. На стінах сяяли смолоскипи, але на доріжці не було жодної людини, і було дивно тихо.

,

Хе-хе-хе, граф Брандо, ви дуже різкі. Пролунав вибух сміху. Вона легенько заплескала в долоні, і з повітря раптом з'явилися чотири відьми в білих шатах. Вони раптом з'явилися на порожній доріжці і перегородили дорогу. Повітря між двома відьмами, що стояли перед ним, злегка затремтіло, і прекрасна відьма повільно вийшла.

. - ,

Це була красива і загадкова жінка. У неї була пара вражаючих, як озера, блакитних очей, а ромбоподібний кристал на лобі сяяв дивним світлом.

.

Вона також була відьмою.

é, É

Мер'єтла, старша донька Ехіса. Віруюча в Темний Ко Хуа, відьма місяця брехні в грудні. Відьма злегка посміхнулася, і від цієї посмішки все втратило свій колір. Вона легенько відкрила рота і сказала: Відьма обману, я тут, щоб позичити голову графа Брандо.

!

Господи мій!

! é.

Брандо простягнув руку, щоб зупинити Фелерн, яка збиралася атакувати, і жестом попросив її та Романа відступити. Він підвів голову і подивився на п'ятьох відьом, я чув, що серед дванадцяти відьом цього покоління, крім Короля-Чаклуна, найсильнішою є віруюча Золотого моря, Відьма Відчаю. Друга за силою – Відьма обману, мадам Мер'єтла. Я думаю, що ти вона.

é .

Як і слід було очікувати від людини, яка претендує на роль Спадкоємця Темного Дракона. Ви нас добре знаєте. — з усмішкою похвалила Мер'єтла.

?

Претендувати на те, щоб бути? Брандо похитав головою: я ніколи не претендував на звання Темного Дракона. Я бачив Одіна, але це не означає, що я згоден з його поглядами.

? é

Ви бачили мого Короля? Мер'єтла злегка підняла брови, а потім відповіла: Так, адже у вашому тілі є спадщина мого короля. Але не має значення, погоджуєтеся ви зі шляхом мого короля чи ні. Всевишньому не потрібне схвалення смертних.

?

Тобто ви кажете, що за цим стоїте ви?

, é ?

Ха-ха, Мер'єтла засміялася Той, хто це зробив, був Анвей. Відьми Місяця Кубка вміють змінювати серця людей. Крім того, ці вельможі мають приховані мотиви. Моя сила походить від цілісності та мудрості, тому мене не хвилюють ці дрібниці. Гра з людськими серцями - маленька хитрість, але порядок і долю цього світу змінити не можна. Розумієш, графе?

.

Отже, ви співучасник.

é

Мер'єтла злегка насупилася, і голос її став холодним Чи розумієте ви ситуацію, графе? Ви тільки що увійшли в Царство Стихій. У моєму домені ніхто не може вас врятувати. Вона перевела очі на Романа і Фелаерна і засміялася: Ви ж не розраховуєте на цих людей надворі? Хех, не хвилюйся, в цьому сні, який я сплела для тебе, ніхто не буде насторожений. Я дам тобі спокійно померти.

Бачу, думаю, розумію.

Брандо витягнув Халрана Гею, і його ліва рука перейшла на праву. Кінчик меча спрямований донизу, м'яко торкаючись землі. Він тримав меч в одній руці і посміхався: Моя голова тут, ви можете прийти і спробувати.

995

Розділ 995

У цю епоху світ представляє світові свою зламану долю. Брехня, надія, правда, віра та історія, яку навмисно приховували, переплітаються та ускладнюються, що унеможливлює вибір смертних. Тому добро і зло є особливо важливими і цінними.

.

Це було зоряне небо, яке зовсім не схоже на Вонде. Горизонт був схожий на чорну кулю, в якій нічого не було, і величезне зоряне небо було перевернуте на цій сфері. Дванадцять супутників були паралельні небу і зі своїми траєкторіями утворювали дванадцять зоряних полів. У цих зоряних полях сяяла незліченна кількість зірок. Однак серед зірок деякі були яскравішими за інші, а деякі – тьмянішими. Вони постійно гасли і світилися, як і вогні смертного світу.

.

Кнуделл подивилася на зоряне небо, і її обличчя засяяло. Зоряне світло окреслювало вигин її обличчя та шкіру кольору слонової кістки. Нарешті він запав у її світлі сріблясті очі. Вона була трохи сп'яніла від зоряного неба. Вона багато років подорожувала, але її зовнішність не сильно змінилася. Вона була такою ж, як і тоді, коли їй було за тридцять. Їй навіть довелося використовувати магію, щоб виглядати дорослішою. Її довге волосся було схоже на срібний водоспад, а на мочках вух сяяла пара сережок з аметисту. Під кристалами було кілька тонких золотих китиць.

. --

Учитель. Позаду неї з'явилася п'ятнадцятирічна дівчина. Потім вона глибоко опустила голову і вклонилася. Молода дівчина виглядала звичайною, і її зовнішність не можна було вважати видатною. Однак у неї був особливий темперамент, який змушував людей відчувати себе незбагненними. Вона була дуже тихою, але таку тишу не можна назвати холодною. Смарагдові очі молодої дівчини не несли в собі байдужості або зарозумілості. Була тільки тиша, наче вона завжди була бадьора і розважлива. Це чудове зоряне небо нічим не відрізнялося від скелі в її очах.

,

Я сказала, що не треба називати мене вчителем. Софіє, я тебе нічому не вчила. Не від мене прийшла твоя спадщина. Ви народилися з цим ім'ям, і так було протягом багатьох поколінь. Навіть без мене ти стала б відьмою тринадцятого місяця. Кнуделл обернувся і подивився на маленьку дівчинку поглядом старця. Хоч вона й сказала це, але все одно радісно посміхнулася.

Софі нічого не відповіла. Вона випросталася і запитала: Учителю, чому ти покликав мене сюди?

?

Ви звикли?

. ó . —

Я звик до цього. Клімат Тонігеля і Тосанкарда мало чим відрізняється. Перебуваючи під впливом того ж Ордену і під захистом Світового Дерева, сенійці не надто зазнають впливу зовнішнього світу. Я не зіткнувся з жодними труднощами —

?

Це не те, про що я вас прошу. Кнуделл невдоволено похитала головою. Я питаю, чи знайшла моя Софі когось, хто їй подобається в новому середовищі?

.

Дівчина розсудливо заткнула рота і зробила вигляд, що не чула питання.

.

Гаразд, гаразд, не гнівайся. Кнуделл добре знала темперамент своєї учениці і пустотливо посміхалася. Я покликав вас сюди, тому що сьогоднішній вечір особливо важливий. Подивіться на зоряне небо. Напевно, це останній раз, коли ви побачите таке зоряне небо. Софіє, придивись гарненько. Сьогоднішня ніч може бути найжвавішою в Королівстві Відьом з часів Війни Святих Святих. Тут буде влаштовано безліч інтересів і змов, а зірки погаснуть, а потім знову запалять. Минула стара епоха, а з її руїн повстане нова.

.

Почалася хвиля магії. В очах Софії відбилися сотні мільярдів зірок. Сотні мільярдів зірок палали люто, розповідаючи довгу історію.

.

Світло сузір'я Сіріуса почало тьмяніти, і навпаки, світло Оповідача Зірки почало коливатися.

.

Самотній Високий Пагорб.

.

Мефістофель сидів на краєчку ліжка. Він простягнув руку і взяв меча. Його рука якусь мить тримала піхви в повітрі, потім мовчки опустила їх. Як святий меч, який старанно тренувався, він не гнався за розкішшю. Кімната, про яку він просив, завжди була маленькою, простою і без зайвих прикрас. Хоча у нього була ексклюзивна навчальна кімната, він там не жив. У його кімнаті було лише ліжко, письмовий стіл і стілець. Він сидів на краєчку ліжка, і тінь від ліжка нескінченно простягалася в певному напрямку, проектуючи безмежний простір. Стіни кімнати давно зникли, і здавалося, що він сидить у безмежному темному просторі.

.

Це було Царство Тіней, Самотній Високий Пагорб, територія Золотого моря.

! —

Неподалік від Меча Святого Попелу з'явилися дві постаті. Вони були схожі на дві маси чорнила, що звивалося з повітря. У процесі капання вони перетворювалися на людські фігури, а потім розкривали свої обличчя та риси обличчя. Поступово вони скинули свої фарби і утворили двох людей, одного попереду, а іншого позаду. Мефістофель подивився на людину, що стояла перед ним, обличчя його було спокійне, як вода. У певному сенсі це був його смертельний ворог — імператор імперії, срібна королева Констанція.

,

Але він не зробив жодного кроку, бо позаду Констанції стояла інша жінка. Жінка була схожа на знатну даму, яку можна було побачити всюди в Імперії. Вона була одягнена в сукню з низьким вирізом, а її волосся було високо зав'язане, відкриваючи білосніжні та сліпучі пейзажі від шиї до грудей. На її стрункій шиї, схожій на лебедя, висіла нитка блискучого кришталевого намиста. Це було настільки взаємодоповнююче, що не було жодного натяку на ауру нуворишів. Здавалося, що такі розкішні аксесуари повинні бути використані, щоб прикрасити її гордість і красу. Жінка була надзвичайно високою, навіть серед чоловіків. Вона була майже на дві голови вища за Срібну Королеву. У порівнянні з нею вона була схожа на жінку-велетня.

.

Самка велетня тримала в руці чорний предмет. З об'єкта постійно виходив чорний рідкий дим. Клуби диму спадали з її білосніжної долоні, як водоспад, зливалися з землею і сходилися в це безмежне Море Тіней.

13 .

Це був найвідоміший магічний інструмент Відьомського клану — Серце Темряви, серце Золотого Моря Самотнього Вовка. У Сутінковій війні 13-те покоління відьом відчаю вбило Самотнього Вовка Золотого Моря і використало її серце для виготовлення магічного інструменту. Це було Серце Темряви. Покладаючись на силу цього магічного інструменту, відьми Вічного Темного Місяця були чи не найсильнішими в Королівстві Відьом, за винятком двох епох.

.

У цю епоху.

У Королівстві Відьом було три найсильніших, і це покоління відьом відчаю могло зайняти лише друге місце.

?

Констанція, Мефісто не мала наміру робити крок, Ти хочеш померти?

Переді мною навіть не думай торкатися мого короля, заговорила жінка-велетень позаду Срібної Королеви. Несподівано голос у неї був дуже приємний, але сповнений сильного почуття зневаги. Побачивши, що Мефісто дивиться на неї, жінка представилася: Катріна, Відьма Вічного Темного Місяця, віруюча в Золоте море Самотнього Вовка.

?

Мефісто мало спілкувався з відьмами, але вже дізнався про них від Брандо. Він насупився: Сила Крайнього Царства, але вже є слабка аура Святого Царства?

Жінка-велетень все ще хотіла щось сказати, але Констанція вже простягла руку, щоб перервати її. Верховний представник імперії спокійно подивився на Мефісто і посміхнувся: Великий князю, хоча я давно чув про ваше ім'я, але вперше бачу вас особисто. Я давно знав про невдоволення між тобою та Імперією, але якби не послання Анвея, я б справді не дізнався, що ти був поруч із онуком Дарія. Не дивно, що він зміг вирости до цього моменту.

.

Вона знову простягла руку і зупинила Мефісто, щоб той не сказав: Не хвилюйся, це Самотній Високий Пагорб, у Королівстві Відьом, це світ мрій. Ти не можеш мене вбити, і, звичайно, я вірю, що Катріна теж не може вбити тебе. Я прийшов сюди сьогодні не для того, щоб знайти вас, щоб залагодити суперечки між Імперією та Імперією. Імперія має свої інтереси, а ви маєте свою справедливість. Хто правий, а хто винен, я вважаю, що це не можна чітко сказати словами.

У такому разі, чому ви досі тут? Мефісто байдуже відповів: Це тому, що Її Величність занадто самотня і хоче знайти когось, з ким можна поговорити, чи тому, що вона хоче знайти нового коханця?

Навіть при самовладанні Срібної Королеви вона не могла не відчути і сліду гніву, коли почула цей вирок. Цей хлопець занадто довго блукав на вулиці, вона боялася, що він забув етикет благородства. Вона перевела подих і холодно відповіла: Звичайно, це для того, щоб зупинити тебе.

?

Зупинити мене? Святий Попелястого Меча підняв брови, я розумію, ти хочеш напасти на мого учня?

.

Реакція легендарного Святого Попелястого Меча не така швидка, як очікувалося. Різкий голос Катріни висміювався.

Мефісто зробив вигляд, що погладив його по щоках і зітхнув: Але я все ще не розумію. Констанція, ти правителька імперії. Вам здається, що не варто нападати на дитину особисто. Він просто граф маленької країни, на яку ви навіть не дбаєте. Я справді не розумію, навіщо мобілізувати стільки людей.

Не треба мене обманювати, Мефісто. Говорячи про особистість онука Даріуса, мені дійсно не потрібно приділяти йому стільки уваги. Навіть якщо це спадщина Темного Дракона, я не дуже прагну її отримати, тому що я Темний Дракон, а Темний Дракон – це я. Ця спадщина насправді є лише зовнішніми речами для мене на даний момент.

—

Моя Королева спустилася у світ, правила світом і пізнала світ, — Відьма Золотого Моря глибоко опустила голову, її обличчя було сповнене благоговіння.

Але все, що сталося сьогодні, влаштував хтось інший, продовжила Срібна Королева, - Вона правителька цієї країни, і я повинен уважно зважити її думку.

Королева відьом, чому?

Тому що вона хоче, щоб зірки впали і заснували нову, земну країну.

Ідеал божевільного. Мефісто презирливо похитав головою.

?

Констанція відкинула гнів на обличчі і подивилася на зоряне небо, яке несвідомо вкрило небо, Цю чудову сцену рідко можна побачити. Якщо ти нікуди не поспішаєш, Мефісто, чому б тобі не сісти зі мною і не подивитися, як це відбувається?

,

Мефістофель легенько похитав головою і підвівся з краю ліжка. Тільки-но він підвівся, як непроглядна темрява біля ліжка природно розвіялася, і млява сіра повільно розкинулася на всі боки, тримаючи ноги в центрі. Він простягнув руку, і меч на ліжку автоматично влетів йому в долоню. У такому випадку я не можу залишити свого учня одного. Можливо, мені доведеться боротися з усіх сил.

.

Схоже, Ататріс очікував, що він скаже це. Вона зробила крок вперед і стала перед Срібною Королевою, Святою Попелястим Мечем, я давно хотів з тобою познайомитися. Я не знаю, чи виправдовуєте ви свою репутацію.

Мефісто нічого не відповів, але на його обличчі з'явився дивний вираз.

.

Країна мертвих, на південь від Буноссона, млявий ліс.

Дві відьми, одна стара, а друга молода, дивилися на зоряне небо перед маленьким дерев'яним будиночком у лісі. Зірки горіли все швидше і швидше, випромінюючи світло, яке було в тисячі разів яскравішим, ніж зазвичай. Ці вогні перепліталися між собою, немов розгорталася різанина і війна. Сузір'я Сіріуса було тьмяним і безсвітлим. Місяць меча насправді був оповитий величезною тінню. Світло Оповідача було на межі краху. Метеор пролетів по зоряному полю, в якому вона перебувала. Це була її зірка-компаньйон, і вона вже зникла в нескінченній темряві.

У мерехтливому зоряному небі почали з'являтися маленькі клаптики порожнечі, ніби Всесвіт вигорів, залишивши після себе лише попіл.

Крулле, ти залицяєшся до смерті! Ань Вей видав жалюгідне і люте виття, схоже на вовчицю, яка була на межі смерті. Її обличчя було залите кров'ю, оскільки рана пронизала обличчя і забрала одне очне яблуко, тоді як інша рана була на грудях. Це місце було сильно понівечене, і залишилася тільки глибока яма. Крижані трупи кількох молодих відьом були розкидані навколо намету. Сліди, залишені попередньою битвою, глибоко змінили цю місцевість. Після того, як магічна сила розсіялася в повітрі, він виорав на землі перехресні яри.

Ань Вей раптом голосно засміялася, наче збожеволіла. Ха-ха-ха. Вона вказала на Сіель а, Бабашу і глечик з цукром. Вона показала на Крулла і закричала: Ти хочеш посадити мене під домашній арешт? Це неможливо. Ви не розумієте, не розумієте значення цього дня для нас. Ми змиємо тіні минулого і підтримаємо справжнього короля. Народиться нова імператриця-відьма, і так само, як прихід короля, це створення нової країни. Все минуле змиється.

,

Вона глибоко вдихнула, і на її обличчі з'явився сакральний вираз. Вона подивилася на порожнє нічне небо і сказала: Смерть не страшна. Прийди, смерть – це просто нове життя. Цей ваш доброзичливий і майже дурний повелитель ніколи цього не зрозуміє.

Ширдивився на цю сцену зі складним виразом обличчя. Він зітхнув і сказав: Але ти все одно зазнав невдачі. Чому ви наполягаєте на тому, щоб шукати смерті?

,

Я зазнав невдачі, Ань Вей задихався. Вона дивилася на Крулла, який стояв позаду всіх, поглядом надзвичайної ненависті та складності. Незважаючи на те, що відьма Місячного Меча не постраждала, її обличчя було бліде, як аркуш паперу. Таємнича магічна сила, яка символізувала відьом, відступала з її тіла, як приплив. Вона швидко постаріла і ослабла, перетворившись на справжню звичайну людину. Але, незважаючи на це, Круль все одно мав холодний вираз обличчя. Вона зовсім не дивилася, ніби все, що відбувалося перед її очима, не мало до неї жодного стосунку.

Саме таке ставлення змусило Ань Вея відчувати себе ображеним і злим. Це через зраду. Я не розумію, що оволоділо всіма вами. Для того, щоб зруйнувати план нашого короля, ви, не вагаючись, скористалися таким забороненим прийомом. Ви відмовилися від своєї ідентичності відьми-спадкоємиці. Крулле, ти готовий прийняти це?

.

Нарешті Круль повернула голову назад.

.

Вона дивилася на свою колишню супутницю так, ніби дивилася на мертвого собаку. Це доля, Ань Вей.

.

Ань Вей Сіель око розплющила очі.

.

Вона наче померла від образи.

Немолода відьма мовчки обернулася. Повернувшись спиною до Сіель а, вона ледь чутно сказала: Я більше не відьма, містере Сіель . З сьогоднішнього дня буде передаватися спадщина відьми Місячного Меча. Ми більше не контролюємо її долю, тому що Нація Відьом була повністю перебудована. Такі битви відбуваються не тільки тут, а й у багатьох інших місцях. З сьогоднішнього дня Буноссон більше не буде Буноссоном минулого.

.

Вона на мить зупинилася. Хвиля магії спадає. Я відчуваю його величний тиск.

.

Ви їдете, міс Крулл? Сіель на мить злякався, перш ніж спитати.

.

Я вже не відьма. Мені вже не личить залишатися поруч з королем. Я виберу місце, де буду похований, один.

Ширпростягнув руку, щоб зупинити цю жінку. Міс Крулл, раз ви вже не відьма, то вам не потрібно стежити за долею відьми. Зараз ви звичайна людина, громадянин Еруїна. Я вірю, що наш Господь не дозволить громадянці постояти за себе тільки тому, що вона занадто стара і слабка. Крім того, ви також зробили для нас видатний внесок.

.

Круль трохи здивувався.

Вона підняла голову, і похмурий погляд у її запалих очах зупинився на цьому юнакові.

Анвей має рацію в одному. Ваш феодал занадто м'якосердий.

.

– сказала вона.

,

У нічному небі Буноссона сузір'я Сіріуса вже було спалене вщент. Зірка оповіді розлетілася на друзки. Дві зірки перетворилися на незліченні промені світла, які розсіялися в непроглядно чорному небі. Однак на тому місці, де впали дві зірки, була струнка нова зірка, яка повільно сходила.

Тієї ночі в Орлиному місті Аррека маленькій дівчинці на ім'я Мікая приснилося, що вона підібрала золотий скіпетр з непроглядного чорного лісу.

—

Цей скіпетр називався Каат — Стародавні Руни, Всевишній.

996

Розділ 996

,

Гавань Фатем, замок барона Людвіга, коридор на другому поверсі.

é .

У той момент, коли Брандо вимовляв слово візьми, склади слова, здавалося, нескінченно витягувалися, а його тіло розтягувалося в певному напрямку. У цей момент у полі зору Мер'єтли з'явилася дивна тінь. Вона підсвідомо повернула голову, і майже несвідомо її поле зору вже змістилося в бік тіла. Вона відразу відчула, що щось не так. Що це була за швидкість? Це було швидше, ніж межа її свідомої реакції. Мерієтта підсвідомо витягнула праву руку, розплющивши п'ять пальців, а потім міцно стиснула кулак. У неї на долоні вже з'явився блискучий спис.

Вона махнула рукою, і кінчик списа намалював у повітрі яскраву дугу, стріляючи в той бік. Начебто кінчик списа вдарився об щось, і він вибухнув у повітрі. Уламки, що розліталися, були схожі на бризки води, і в одну мить завмерли, видаючи скрипучий звук, і виросли в напівсферичний морозний щит. Це було заклинання п'ятого рівня, Морозний спис, заклинання стихій, що має як наступальні, так і захисні можливості. Мерієтта могла вимовляти це заклинання без співу, що показувало, що вона не тільки відьма, але і чаклун стихій.

.

Вона була впевнена, що її закляття вразило Брандо. Хоча вона очікувала, що срібного заклинання буде недостатньо, щоб завдати йому клопоту, морозний щит, утворений Морозним списом, був надзвичайно товстим, і навколишнє холодне повітря також могло зменшити швидкість і силу цілі. Це був не звичайний крижаний пил, а Мороз Зими, який був викликаний з Гори Пригнічених Бур на Плані Стихій Вітру за допомогою амулета. Крижане заклинання стихії, накладене чаклуном високого рівня, може навіть заморозити сам закон. Хоча власне стихійне чаклунство Мерієтти не могло досягти цього рівня, вона була впевнена, що зможе зупинити Брандо на мить.

Вона рішуче послабила хватку, і Морозний Щит покинув її руку. Потім вона зробила крок назад і однією рукою намалювала в повітрі руну, яка символізувала спокій. Вона простягнула другу руку долонею донизу, і на тому місці з'явилася тінь магічного артефакту.

Це була мантра Відьми, вона хотіла викликати свій дух.

Насправді Мерієтта вже бачила Брандо в цей час.

Морозний спис, який вона викинула, дійсно був ефективним, і він точно влучив у ціль, або, точніше, влучив у ціль у цьому напрямку. Швидкість Брандо перевищувала межу її зору, і вона взагалі не могла цілитися в нього. Але ж Мерієтта була однією з найсильніших відьом цієї епохи. Вона пережила тисячі битв, і її підсвідоме судження не було ні краплі.

.

Мерієтта гордо посміхнулася, і її палець поворухнувся вниз, наче раптом відчинилися невидимі двері. У повітрі раптом з'явилася гнітюча сила, це був її стиснутий дух, Айеш, воїн із мудрістю на сотні років

..

Час зупинився..

Наступної миті зіниці Мерієтти раптом розширилися. Вона з жахом дивилася, як Брандо недбало ступив уперед, простягнув ліву руку, що не тримала меча, і притиснув її до морозного щита. У ту мить, коли його рука торкнулася морозного щита, мороз, викликаний зі Святої Гори Бур, що вщухає, не мав ніякого ефекту. Натомість мороз, що пронизував морозний щит, начебто чогось боявся і автоматично розсіювався.

.

Брандо підвів очі і посміхнувся відьмі. Не погано. Він натиснув однією рукою на Морозний щит, а праву руку підняв високо над грудьми. З гучним гуркотом товстий Морозний щит був крихким, як шматок скла перед цим ударом. В одну мить він розпався і перетворився на хмару крижаного пилу, яка кинулася вперед.

Заповіт Бар'єр! Розум Мерієтти вибухнув, а її обличчя наповнилося недовірою. Вона не знала, чи був цей граф насправді аскетом, чи у неї були галюцинації. Вона підсвідомо хотіла відступити, але Брандо холодно вилаяв тихим голосом: Морозна земля. Свист! Шар інею з гострими кристалами льоду вибухнув на всі боки, в центрі якого був він, і в одну мить покрив щиколотку Мерієтти. Відьма спробувала відтягнути ногу назад, але вона не зрушила з місця ні на сантиметр. Не встигла вона зреагувати, як відчула сильний удар спереду.

?

До чого призвело те, що мага вдарив воїн? Просто подивившись на сцену перед їхніми очима, було зрозуміло, що станеться. Навіть з Морозним щитом як буфером, удар Бренделя все одно змусив Мерієтт полетіти. Мерієтта не змогла звільнитися з Морозної Землі Гвардії Морозної Землі, але удар Бренделя змусив її полетіти разом з льодом під ногами з Домену Морозної Землі. Відьма літала в повітрі, як мішок з піском, кілька раундів, перш ніж випустила крик і важко приземлилася на землю вдалині. Розбитий лід розкидався по всій землі. Вона відскочила кілька патронів від землі, перш ніж вдарилася об кам'яний стовп і зупинилася.

.

Побачивши цю сцену, Фелерн був приголомшений. Хоча рідко можна було побачити, як пан вдарив жінку, коли це сталося по-справжньому, він не проявив ніякого милосердя до представниць слабкої статі.

.

Роман клацнув язиком убік.

.

Кашель. Мерієтта виплюнула повний рот крові. На щастя, вона була близька до сили Вищого Царства, тому їй не відірвало голову від удару. Але навіть незважаючи на це, вона все одно була серйозно поранена, а з носа та очей просочувалася кров. Вона з великими труднощами намагалася підвестися з землі і обурено дивилася на Брандо, якого заблокували четверо її підлеглих.

. —

Такий рівень сили та швидкості точно не повинен бути у людини, яка щойно увійшла до Царства Стихій. Це, очевидно, була сила другого світу — Білої Вежі Овілії, Стихійного Просвітництва. Однак в інформації говорилося, що цей молодий чоловік був просвітленим стихією лише півроку. Як він міг так швидко увійти в Просвітлення Стихій? Мерієтта була вкрай підозрілою. Швидкість, з якою Брандо перевищила межі її бачення, і це було набагато більше, ніж просто Просвітлення стихій. Хоча вона була лише відьмою, як сила Вищого Царства, було не так багато людей, які могли б бути настільки швидкими, щоб вона не могла вчасно зреагувати.

Трясця його матері

.

Вона вилаялася в серці.

При цьому Брандо теж був роздратований.

.

Його зупинили чотири відьми, яких Мерієтта привела з собою. Чотири молоді відьми стояли між Мерієттою і Брандо пильно, кожна з них тримала в руках заклинання. Навіть якщо Брандо не сприймав їх серйозно, він не був настільки зарозумілим, щоб думати, що може взятися за чотири з них одночасно. Він знав, що ці відьми, які прийшли з Мерієттою, були довіреними особами відьом роду, і часто займали високі посади у відьом гілки.

Звичайно, вони теж мали відповідну силу.

Окремо вони, можливо, не такі могутні, як Мерієтта, але разом вони вчотирьох були майже такими ж могутніми, як половина Відьми Брехні.

.

Брандо мовчки зупинився, але його погляд все ще був спрямований на Мерієтту, яка була неподалік. Насправді він не був таким розслабленим, як здавався. Як спадкоємиця трьох найсильніших гілок відьом цієї епохи, Відьма Брехні, безумовно, була гідна своєї репутації. Раніше він отримував таку величезну перевагу не тільки тому, що Мерієтта зазнала великої втрати через інформаційну асиметрію, а й завдяки своїй надзвичайній силі волі.

,

Його бар'єру сили волі було достатньо, щоб зробити його несприйнятливим до більшості заклинань нижче десятого кола, не кажучи вже про простий крижаний спис п'ятого кола. Такий рівень сили волі був рідкістю навіть серед подвижників, не кажучи вже про такого юнака, як він. Цілком логічно, що Мерієтта цього не очікувала.

Однак ці методи можна було використовувати лише один раз.

Незважаючи на те, що сила Стихійної Істини була сильною, її було недостатньо перед Мерієттою, яка досягла найвищого царства. Що стосується Бар'єру сили волі, то обійти його було неможливо. Інакше, чи не був би волхв безпорадним перед супротивниками з високою силою волі? Брандо чітко дав зрозуміти, що як тільки такий досвідчений суперник, як Мерієтта, розбереться зі своїми трюками, настане його черга мати важкі часи.

Тим більше, що це був рідний майданчик Мерієтти.

Шкода, що він не зміг убити цю стару відьму одним ударом. Брандо не міг не засмучуватися. Звичайно, він знав, що це просто видавання бажаного за дійсне. Всі ці існування над вищим царством мали сотні років бойового досвіду. Як він міг так легко вбити їх одним ударом? Навіть якби Мерієтта потрапила в його пастку, можливість сильно поранити її одним ударом вже була приводом для неабиякої радості.

Однак це була не та ситуація, коли йому довелося здатися, не влаштувавши бій.

.

У нього ще був козир.

Брандо подивився на чотирьох молодих відьом, що стояли перед ним, і не сказав ні слова. Тільки полум'я танцювало в глибині його очей.

!

Це Мерієтта ледь відчувала, що атмосфера навколо неї трохи дивна. Вона раптом відреагувала: Це спадщина короля! Чорт забирай, зупиніть його!

7

Чотири відьми одночасно співали чотири зв'язуючі заклинання. Два з них були націлені на Брандо, а два інших – на Романа та Фелаерна. Закляття, спрямоване на Брандо, навіть не наблизилося до нього, як врізалося в невидимий бар'єр і розлетілося на друзки. З іншого боку, дівчина-дикий ельф, яка цілилася в Фелаерна, швидко відреагувала. Вона холодно підняла в руці срібний посох і заспівала вдвічі швидше, ніж її суперниця. Саме тоді, коли було сформовано зв'язуюче заклинання, на кінчику посоха Фелаерна утворився складний набір срібних ліній. Вістрям пальця аналогічний масив з'явився біля ніг відьми. Вогняний стовп Великого Салрода! Відьма не могла стриматися, коли побачила це закляття, її обличчя дивно скривилося. Вона ніколи не уявляла, що ця, здавалося б, звичайна дівчина з Дикого ельфа застосує заклинання стихії 7-го Кільця Вогню, і що її швидкість чаклування буде такою мірою.

Відьма більше не дбала про збереження закляття. Вона погладила своє тіло і активувала якийсь невідомий магічний предмет. Світло-блакитний бар'єр швидко розширився від її тіла. В цей час з неба впав сліпучо-золотисто-червоний стовп світла і точно влучив у вершину синього бар'єру.

У той момент, коли вогняний стовп вдарився об бар'єр, за частку секунди утворилася ударна хвиля. Киплячі гарячі хвилі повітря проносилися на всі боки зі швидкістю, видимою неозброєним оком, проносячись по всьому коридору. Синій світловий щит зігнувся і деформувався під ударом вогняного стовпа. Він змінив свою первісну напівсферичну форму на плоску форму диска. Незабаром на світловому щиті з'явилися шестигранні тріщини. Коли відьма закричала від жаху, вогняний стовп прорізав світловий щит уздовж цих щілин. Світловий щит розлетівся на друзки. Полум'я, що вирувало вгору, було схоже на розпечений ніж, що врізався в плече відьми і випарував її руку в попіл.

Вогняний стовп Великого Салрода був найпотужнішим заклинанням стихій сьомого кола. Казали, що це заклинання винайшов Повелитель вогняних ельфів Салрод. Це заклинання викликало надзвичайне полум'я Царства Вогняних Стихій, щоб утворити полум'яний спис. Це було найбільш пряме і варварське наступальне заклинання.

.

Обидві сторони обмінялися ударами за частки секунди. У цю коротку мить затримки Брандо і Мерієтт закінчили свої приготування.

.

За спиною Брандо здіймалася пара чорних крил.

У той же час з довгого коридору піднявся туман.

,

Незважаючи на те, що Мерієтт була серйозно поранена, вона вже завершила ритуал виклику свого духу. Позаду неї вже з'явився дух на ім'я Айеш. Вона простягнула палець і запозичила силу духу, що стиснувся, щоб завершити останній етап заклинання сновидіння. У світі снів відьми вірили, що світ снів – це дзеркало, яке може відображати підсвідомість людини. У світі сновидінь емоційні почуття людини були набагато вищими за раціональні. Тому цей світ часто був гротескним і строкатим. Оскільки відьми могли маніпулювати світом снів, вони також могли маніпулювати серцями людей. Існувало багато видів сновидінь, і навіть приблизний поділ можна було розділити на кошмари і солодкі сни. Деякі сни можуть звільнити потаємні бажання, а деякі можуть відображати тривожні сцени в реальності. Сни, складені з брехні, можуть спокусити людей віддатися їм і не мати змоги виплутатися.

é .

Мрією Мер'єтли був лабіринт.

.

Його називали Лабіринтом праведників.

.

Серед відьом грудня відьми обману місяця брехні контролювали сферу праведності та мудрості. Сни, які вони плели, не були небезпечними пастками і не були ілюзорними. Це був найпростіший з усіх снів відьом. Однак у цьому сновидінні відьма, яка керувала сном, мала надзвичайно жахливу здатність.

Це була здатність умовно викликати ілюзії. Оскільки ілюзії були реальними речами уві сні, вони не були пов'язані умовами заклинання і не могли бути скасовані бар'єром волі.

. 5 ! É ,

Обличчя Мер'єтт було невиразним. Вона простягла праву руку, і в її долоні покотився морозний вихор. Потім вона простягла руку в центр вихору і витягла блискучий спис. Цей спис перестав бути простим заклинанням 5-го рівня. Це була божественна зброя Морозного Велетня Корміра, Верхівка Неба. У стародавній міфології батько велетнів, Кормір, витягнув вершину гори Райдер і використав її для боротьби зі старшою дочкою Ечіса, Ко Хуа. Ця вершина була божественним списом, вершиною неба. Крижаний туман на краю неба був пронизливим холодним вітром, що затримався на вершині гори. Між крижаним туманом можна було розгледіти тіні літаючих драконів і вітряних елементалей, що жили на горі.

.

Брандо уважно подивився на спис у руці Мер'єтти. Звичайно, він бачив крижаний туман і тіні від драконів, що летять навколо кінчика списа.

997

Розділ 997

é ,

З моменту, коли Мер'єтла викликала Божественного Списа Райдера, до моменту, коли Брандо активував Божевілля, знадобилося лише мить. Це було схоже на секундну стрілку годинника, що цокає від одиниці до двох. За цей час Роффін вимовила своє заклинання, в результаті чого з неба спустився золотий вогняний стовп, який проник у весь замок і вразив відьму. Саме в цей час сформувалося зв'язуюче закляття четвертої відьми. Він йшов певним шляхом через хаотичний потік магії в цьому короткому коридорі і прибув до римлянина.

Тоді тоді не було. Закляття було схоже на ілюзію, проходячи прямо через тіло римлянина без будь-якого ефекту. Відьма, яка наклала закляття, завмерла на місці. Вона чітко бачила позаду Романа величезну тінь. У тіні стояла висока жінка з довгим білим волоссям, що майоріло на вітрі. Жінка подивилася на неї лагідним поглядом. Вона підняла палець і приклала його до губ. Її губи ворушилися, і голосом, який сягав прямо до її душі, вона заговорила.

Твої чари не можуть зашкодити мені, моя дитино.

?

Королева відьом?

. -

Нащадок першої відьми, Буноссон, був природним правителем Відьомського королівства. Її влада походила від її могутності та величі, і ця сила походила від її абсолютного панування над чаклунством. Нащадок першої відьми, Мейблер, був тим, хто сплев правду про всі речі. У цьому богоподібному царстві чаклунство смертних було неефективним проти неї. У цей момент час завмер. Відьма, яка наклала закляття, була настільки вражена цією сценою, що не могла поворухнутися або видати звук. Вона була схожа на маріонетку, тому ніхто не помітив цю маленьку деталь у кутку поля бою.

Довге волосся Роффіна розвівається на вітрі. Вітер, принесений полум'ям, розворушив волосся дикої ельфійки, піднявши її над землею, як невидиму пару крил. У її зелених очах відбивалося золоте полум'я полум'я. Вона обережно приземлилася на землю і повернула голову.

У цей момент битва між Брандо і Мерієттою тільки починалася.

. é , - !

Богохульник. Мер'єтла тримала в одній руці Божественний Спис Райдера. Крижаний спис поплив за фут від її долоні. Голос її був порожній і величний, немов на неї зійшли духи попередніх двадцяти двох поколінь Відьом Брехні. Двадцять два голоси резонували і підносилися, утворюючи рев велетня Мірка. Померти!

,

Весь коридор почав завмирати зі швидкістю, видимою неозброєним оком. Між цеглинами почувся хрускіт. Цегла почала тріскатися і розлітатися. Потім поверхня покривалася шаром інею. Потім мороз застиг у лід і сніг. Порив крижаного вітру пронісся по замку, змусивши всіх відчути холодок від щирого серця.

.

Брандо зробив крок назад і перейшов до того, щоб тримати меч обома руками. Він тримав вістря меча спрямованим уперед, готовий атакувати.

,

Він відчував, що шкода, що мечем Зайберса можна користуватися лише зрідка, якщо він зможе орудувати ним в обох руках, він зможе вивільнити всю міць найсильнішого Морозної гвардії

.

Але поки що цього вистачило.

é !

Мер'єтла кинула спис у руці вперед. Не було ні чудового ефекту, ні сліпучого світла, ні пронизливого холодного вітру. Це було звичайне синє світло, яке пробивалося вперед. Коли синє світло пройшло приблизно третину відстані, здавалося, що воно вдарилося об невидиму стіну і миттєво розлетілося на всі боки. Світло вибухнуло, і з гучним вибухом звукова хвиля утворила кругову ударну хвилю з вибухом у центрі, що прокотилася в усі боки. Величезна звукова хвиля раптом заглушила всі звуки в околицях.

,

Серед фальшивої тиші спалахнув сліпучо-блакитний дощ світла. Дощ світла, що заповнив небо, просувався вперед. Коли він вдарявся об стіни, стіни ламалися. Коли він вдарявся об стовпи, стовпи розбивалися. Коли він вдарявся об цеглу, цегла перетворювалася на дрібний порошок. Після руйнування уламки, які танцювали в повітрі, захопив світ, де все було заморожено. Велетенська крижана поверхня просунулася по землі, стінах і зруйнованих руїнах, які зруйнував дощ світла. Слідуючи напрямку вибуху і ударної хвилі, утворилися незліченні гострі бурульки, які з'єдналися в одну.

Потім пролунав звук. Звук був настільки різким, що, здавалося, пронизував барабанні перетинки. Було шумно і розривало все на частини. Вона була змішана з ударною хвилею, що прокотилася, як бурхливе море.

.

Після вибуху.

! -

Коридор, в якому перебували Брендел та інші, першим прийняв на себе основний тягар вибуху. Після вибуху від коридору нічого не залишилося. Деревина і каміння, що залишилися, були загорнуті в товстий шар льоду, що висіли порожніми в повітрі. Половина замку в тому напрямку вже давно зруйнована. Однак сила Божественного Списа Райдера була набагато могутнішою. Сліди руйнувань продовжували поширюватися по радіації вибуху. Садиби перед замком, гірська стежка і половина порту Фаттан тепер зникли.

,

Якщо дивитися в той бік, то побачиш лише світ льоду та снігу. З неба повільно падали великі сніжинки. Міські стіни, будинки, вулиці та порт тепер перетворилися на величезний порожній прохід.

. é , É

За логікою, під таким нападом Брандо та інші вже давно мали б загинути. Так вважала і Мер'єтла. Це була вся сила Божественного Списа Райдера. Під таким нападом також серйозно постраждала старша дочка Ечіса Ко Хуа. Розбився і Божественний Спис. Ще в Сутінкову війну така атака вважалася однією з найпотужніших атак. Яким би могутнім не був Брандо, втекти від такої атаки йому було неможливо.

.

Однак, коли лід і пил розсіялися, фігури Брандо, Фелаерна і Романа знову з'явилися на іншому кінці коридору, ніби нічого не сталося.

Не кажучи вже про рани на тілі, навіть кути одягу не були зіпсовані.

, é .

Потім Мер'єтла побачила шокуючий удар мечем.

é. é .

Брандо все ще був за сорок футів від нього, все ще в атакуючій позі, нерухомий. Однак світло меча вже з'явилося перед Мер'єтлою. Темне світло меча відбивалося в глибині очей відьми. Це було схоже на скелю, яка простягалася по небу. Однак це була не скеля і не тріщина. Це був клинок, який посилав людей на смерть. Мер'єтла відчула холодок на шиї. Потім її зір злетів високо. Її зір обертався в повітрі. Вона побачила, як постать Брандо повільно згасає, поки не зникла. Нарешті вона помітила холодні очі Брандо. У глибині його темних очей не було ні жалю, ні вагань.

Це було мистецтво меча , також відоме як Мистецтво меча Дев'яти Світил.

!

Це неможливо!

é

Постать Брандо вмить зникла. Коли він знову з'явився, він уже був позаду групи з п'яти осіб Мер'єтли. Чотири відьми вчинили так само, як і їхній господар. Вони підсвідомо хапалися за власну шию, ніби намагалися вхопитися за повітря. Однак вони хапалися лише за гарячу кров, що бризкала з їхніх ший. Чотири безголові трупи боролися і гойдалися, перш ніж впасти на землю. Їхні голови котилися по мерзлій землі, очі наповнювалися небажанням.

,

У непроглядній темряві нічного неба Буноссона, де знаходився Трон Мудреця, на зоряному нічному небі промайнули чотири сяючі метеори.

?

Що відбувається?

.

Королівство Північного Вітру, Північний Буноссон, Виючий трон.

,

На троні жінка років сорока, одягнена в блакитну сукню, з подивом дивилася на свою розбиту кришталеву кулю. Вона була нерухома. Її очі були схожі на розплавлені срібні кульки, і був лише вираз недовіри. З тріском кришталева куля скотилася вниз з платформи, на якій була розміщена. Він важко впав на землю, зроблену з тисячолітнього льоду, і розлетівся на незліченні уламки, схожі на зоряний пил.

.

На даний момент.

,

Майже у всіх великих і малих чарівних вежах у Вонде незліченна кількість астрологів раптом здивовано вставали перед своїми кришталевими кулями. Вони кинули свої здивовані очі в певному напрямку на сході. У Кільці Світу, в Залі Всього Творіння, який ніс Блідий Епос, Світове Дзеркало, яке відповідало за спостереження за Морем Магії, не змогло витримати тягаря. Він скрипів, і весь зал тремтів і кричав, як грім. У Вічнозеленому храмі вдалині далекий погляд дивився в цей бік зі складним виразом обличчя.

Потім було протяжне зітхання.

Мудрець гір і землі, Елеранта тихенько заплющила повіки.

.

У Спокійному морі майже всі рибалки злякано підняли голови, дивлячись на небо, яке ставало темно-фіолетовим. На небі спочатку чисте небо повністю зникло. У цій частині Священного моря, яка не постраждала від шторму, над поверхнею моря збирався вітер і хмари. З усіх боків збиралися незліченні хмари, і в небі ледь чутно відлунював гучний звук, немов повільно пробуджується істота, яка спала тисячу років.

431 .

Срібний союз, вежа десяти тисяч книг. Всі тривоги пролунали одночасно. Адміністратори храму в срібних шатах були густі, як мурахи, і курсували туди-сюди через міст зі слонової кістки, який з'єднував 431 поверх книжкових полиць.

,

Буквально мить тому Буги виявили, що їхні зіркоподібні спостережні вежі, які щільно вкривали кордон цивілізованого світу, світилися одночасно.

--

Велика хвиля, що трапляється раз на тисячоліття, похитнула наріжний камінь цивілізованого світу.

Далеко у Фарнезайні перед колишнім імператором і папою Імперії повільно відчинялися двері світла. Старий верховний чоловік показав шанобливий вираз обличчя, коли вклонився, і тремтів, коли кланявся.

Твоя присутність проливає світло на скромне житло Імперії, Великого Мудреця.

.

Не потрібно бути таким ввічливим.

Великий Мудрець, це дійсно Велика Хвиля Тисячоліття.

-, 320-- 25 .

У Храмі зірок і Луни в Сен-Осоль 320-річна верховна жриця Ланднар була приголомшена, спостерігаючи, як перед нею падають 25 тіней. Наче одержима, вона не могла втриматися від слів: Ласкаво просимо назад, імператриця вітру.

.

Траєкторія долі відхилялася.

Однак двоє причетних осіб не були відомі громадськості.

! é

Коли чотири відьми впали на землю, Брендель замахнувся мечем, і з його меча вилетів промінь світла, точно влучивши в розбиту стіну поруч з ним. З гучним тріском половина стіни, що залишилася, вибухнула з гучним тріском, а уламки стіни розлетілися на всі боки. Однак з порожнього місця раптом викотилася чорна тінь. Це була Відьма брехні, Мер'єтла, яка була вся в крові, а її мантія була в лахмітті. Дивлячись на її обезголовлений труп, він перетворився на безголового чорного кота, що лежав у калюжі крові.

é

Брандо давно знав, що він не може вбити Мер'єтлу одним ударом, не кажучи вже про те, що вона панувала над цим сном.

, é .

Але в цей момент у Мер'єтли вже не було сил боротися. Божественний спис у її руці, Райдер, також зник. Вона лежала на землі з розпатланою шерстю, як бродяча собака. Чорна кров текла з усіх частин її тіла і збиралася на землі. Вона повільно текла, застигала і застигала, утворюючи дивний візерунок. Вона задихалася, але все одно підняла голову і з недовірою подивилася на Бренделя.

!?

Чому Як не можна померти!?

Вона вже була лампою, в якій закінчилося масло. Наче це єдине, що допомагало їй вигукувати ці слова.

.

Брандо глянув на неї, якусь мить завагався і мовчки відійшов від Галрана Геї. Той, хто знає вас найкраще, крім вас самих, є вашим ворогом.

? é .

Ворог? Мер'єтла була трохи приголомшена.

Холодний голос відповів на запитання Брандо. Як я можу зазнати такої ж травми під цим списом?

é .

Постать молодої дівчини немов з'явилася на рівному місці. Після того, як холодне повітря навколо неї повільно розвіялося, перше, що з'явилося, було її довге чорне волосся, яке розвівається на вітрі. На її лобі сяяв призматичний кристал. Молода дівчина подивилася на Мер'єтлу, що лежала на землі, поблажливим і беземоційним поглядом і тихо сказала:

Крім того, частина влади Мірка все ще в моїх руках.

, é .

У той момент, коли вона побачила цю дівчину, Мер'єтла, спадкоємиця Місяця Брехні, Відьма Обману і віруюча Дім Ко Хуа, не могла не здригнутися.

Царство тіней, самотній високий пагорб. У володіннях Золотого моря Меч Попелу Святий Мефісто був трохи наляканий. Тоді він поклав меч у руку. Напади Відьми Відчаю були, як зірки на небі, що беззастережно бомбардували його. Однак всі ці напади були асимільовані і зникли, як тільки торкнулися сірої області навколо Мефісто. Побачивши цю сцену, в очах Ататріса спалахнув дивний вогник. Вона злегка підняла брови і зробила крок уперед. Але, трохи подумавши, вона відвела руку і перестала атакувати.

На якусь мить запекла битва між двома сторонами одночасно припинилася.

.

Святий Попелястого Меча дійсно виправдовує своє ім'я. Незважаючи на те, що це був комплімент, її тон був сповнений поблажливості та зарозумілості.

.

Але Мефісто було байдуже. Він просто глянув на Її Величність неподалік і відповів: Схоже, ваш план трохи хибний.

Обличчя Констанції було трохи похмуре. Завдяки зв'язку з Королевою Відьом вона знала все, що сталося хвилину тому. Але вона лише тихенько пирхнула і втупилася в очі Мефісто, ніби хотіла знайти якісь підказки в цих сірих очах. Якби вона ще не знала, що потрапила в пастку Мефісто, то вона була б не Констанцією.

Великий князю, здається, ви вже знали цей результат?

.

Мефісто не сказав ні слова.

?

Звідки ви все це дізналися? Хтось злив секрет? Чи був це Анвін? Констанція похитала головою: Це неможливо. Вона не могла зрадити цю людину. Але вона була єдиною, хто все це знав. Хто вам все це розповів?

Мефісто, здавалося, отримував якесь задоволення від сумнівів королеви. Він повернув голову і подивився на Констанс з посмішкою: Ти не єдина розумна людина в цьому світі, Констанс.

, é .

Я не знаю, що пішло не так під час набору тексту вчора, але я видалив останнє слово Мер'єтли і перетворив її на Мерієтту. Я п'яний.

998

Розділ 998

Три дні тому на подвір'ї замку барона Людвіга.

,

Брандо в супроводі Мейнільда і Сіель а прибув на подвір'я за замком. Все подвір'я було вкрите тінню велетенського дуба. Під дубом в інвалідному візку сиділа жінка з чорним волоссям до плечей. Сонячне світло пробивалося крізь гілки і розсипалося по її тілу. Вона зовсім не рухалася. Біля неї стояла висока срібноволоса жінка. Срібноволосою жінкою була володарка Срібного Дракона Мітраль. Жінка в інвалідному візку була приголомшливою красунею, але її відкрита шкіра та обличчя були надзвичайно жахливими. Її шкіра була вкрита шрамами від опіків, а шматки некротичної коричневої шкіри линяли. Нова червона шкіра, яка залишилася після линьки, зовсім не відповідала її білій шкірі.

.

Якби це була будь-яка інша жінка, яка зазнала такого удару, вони могли б збожеволіти. Однак Дельфайн, дочка прем'єр-міністра, спокійно сиділа в інвалідному візку. Одне її око вже було сліпе, але друге око було таким же спокійним, як і раніше. Глибоко в пурпуровій зіниці світилося глибоке світло. Начебто це лихо не сталося з нею і зовсім не торкнулося її.

Коли Брандо знову побачив дочку прем'єр-міністра, він не міг не бути приголомшеним. Коли він вперше побачив цю жінку в Петлі Пасатів, вона дійсно була такою. Але коли він побачив її знову, дочка цього прем'єр-міністра стала нерозумною землерийкою. Він не міг не бути приголомшеним ні на мить. Він не знав, яка з них справжня. Однак дочка цього прем'єр-міністра була досить відомою в історії. Вона була відомим генієм імперії. Лицар Мейнільд поруч з Брандо був спокійніший. Побачивши, що Брандо нічого не говорить, вона заговорила від його іменіти хочеш нас побачити?

Дочка прем'єр-міністра подивилася на неї і Брандо і кивнула. Я хочу з вами домовитися.

?

Домовитися?

.

не згадав про те, що було раніше. Брандо знав, що ця жінка прославилася в історії своєю мудрістю. Оскільки вона не підняла це питання, це означало, що вона все продумала. Вона не хотіла говорити про минуле, бо знала, що воно нічого не змінить. Це не мало б ніякого значення, і це не компенсувало б того, що вона втратила. Це була марна трата часу. Така жінка була лякаюче спокійна, тому Брандо теж став серйозним. Він хотів почути, що вона збирається сказати.

,

На відміну від нормальних людей, Дельфайн не хотів говорити про всі тонкощі. Пропустивши початок, вона сказала, що я прийшла сюди через найманця на ім'я Солінц. Він досить відомий у столиці імперії. Він також відомий як Сова. У нього є підлеглий на ім'я Болі Файрфельт. Він карлик, але я підозрюю, що вони обоє не на одному боці. Саме завдяки цим найманцям я зміг покинути імперську столицю і застати вас біля Чумацького Шляху. Вони змогли втекти від людей, яких мій батько послав переслідувати мене, обійти оточення армії Джоргенді Ріджа і знайти невелику дипломатичну групу, подібну до вашої. Я думав, що вони цілком здібні.

.

Перш ніж Брандо встиг зреагувати, Мейнільд холодно відповів. Такого могутнього найманця в цьому світі немає. Іншими словами, ви змогли їх знайти, тому що хтось хотів, щоб ви знайшли нас. Брандо почув це і не міг не поглянути на Мейнільда з подивом. Він відчував, що тон Мейнільда дуже схожий на тон старшого, з яким він був знайомий.

.

Це не хтось. Це Її Величність Королева хотіла, щоб я знайшов вас. Пізніше я дізнався, що у них є прямий начальник на ім'я Родні. Він граф імперії. Я впевнений, що ви його вже знаєте.

?

Її Величність Королева? Чому?

.

У Дельфайн не було навіть найменшого виразу обличчя, ніби вона розповідала щось, що не мало до неї жодного стосунку. Мені також цікаво, чому Її Величність Королева не раз завдавала клопоту простому графу Еруїну.

Неодноразово? — спитав Мейнільд.

ó.

І останній раз у Тоніджелі. Цього разу Брандо відреагував.

.

Слова доньки прем'єр-міністра одразу посіяли зерно сумніву в його серці. Так, після вибуху в самому серці Смертельної тундри Констанція приїхала, щоб знайти з ним неприємності. Можна сказати, що вона випробовувала його через Лазуровий спис. Але до цього вони з Її Величністю Королевою взагалі не спілкувалися. Незважаючи на те, що він змусив Святий Вогняний Собор сильно постраждати в Ампер Сіл, світ знав, що Святий Вогняний Собор був Святим Собором Вогню, а Імперія була Імперією. Срібна Королева повинна дякувати йому, а ще рідше завдавати йому клопоту. Ворожнеча між Дельфайном і ним утворилася в Петлі Пасатів. Така річ мала б бути незначною в очах такої високої, як Констанція, але вона не тільки помітила її, але навіть потрудилася нею скористатися. Верховна особа імперії не робила б цього, якщо тільки їй не було так нудно, що вона звертала увагу на повсякденну діяльність дворян у маленьких країнах, що її оточували.

Можна було сказати, що в історії Імперії було кілька імператорів, які перебували під контролем Святого Собору, але Срібна Королева точно не була такою людиною. Тепер здавалося, що вона не тільки має справу з імперським урядом, але й має багато чого підготувати наодинці.

?

Як вона могла знайти час, щоб звернути увагу на таке нікчемне існування, як він?

.

Очевидно, це було навмисно.

. .

Але проблема, яка спантеличила Брандо, полягала в тому, як Срібна Королева дізналася про його існування. Була лише одна причина, чому вона націлювалася на нього, і це те, що вона вже знала, що він має спадщину Темного Дракона. Але як вона про це дізналася? Або це був таємничий зв'язок між спадкоємцями Темного Дракона? Але це була явна нісенітниця. Чому Її Величність Королева змогла його відчути, а він її зовсім не відчував? І навряд чи це було тому, що він був онуком Дарія. Констанція, очевидно, поглинула сірий дорогоцінний камінь від свого діда, і якщо вона цікавилася таким старим другом, як він, то це тому, що вона хотіла відплатити за його доброту.

Звичайно, Брандо не очікував, що королева згадає про доброту свого дідуся до неї в минулому. Він буде вдячний, якщо вона не завдасть йому клопоту. Він похитав головою і раптом згадав слова Дельфайна. Ця донька прем'єр-міністра сказала, що хоче з ними домовитися, тому вона повинна мати якісь уявлення про тонкощі всього цього.

.

Такими були її умови.

.

Дельфайн побачила, як погляд Брандо повернувся до неї, і зрозуміла, що все продумала. Вона сказала прямо: Це мої умови.

Що ти хочеш? Брандо вважав, що ця дочка прем'єр-міністра не хоче нічого, крім свободи. Після цього випадку ворожнеча між ними була надзвичайно глибокою, але помститися тут вона, очевидно, не могла. Вона повинна була знайти спосіб повернутися в імператорську столицю або, принаймні, покинути це місце, де за нею стежили. Але чого Брандо не очікував, так це того, що Дельфайєн відповів: Я чув, що у вас є помічник в Еруїні. Я зустрів її одного разу на вашій території. Вона видатна вельможа, і я вірю, що вона може добре керувати вашою територією. Але з цією здатністю її можна вважати лише видатною жінкою-чиновником. Вона далека від кваліфікації, щоб бути асистентом.

Почувши це, Брандо ні на мить не відреагував. Коли він нарешті зрозумів справжнє значення цих слів, то був приголомшений і вражено витріщився на дочку прем'єр-міністра.

?

Що ви маєте на увазі?

!

Мій сенс і так дуже зрозумілий. Просто не хочеться в це вірити. Перед вами найвидатніший кандидат. Це залежить від того, чи готові ви прийняти це чи ні. — байдуже відповів Дельфайн. Її голос був трохи хрипким, можливо, через печіння голосових зв'язок. Я дуже впевнена в собі. Я вважаю, що у всій Імперії немає нікого видатнішого за мене.

. é .

Але у Брандо трохи запаморочилося в голові. Хоча він не був безпосередньою причиною того, що ця дочка прем'єр-міністра стала такою, якщо вона хотіла виплеснути на нього свій гнів, він точно не міг втекти. Не кажучи вже про те, що раніше він спричинив смерть її нареченого. Принаймні, він знав, що Дельфайн точно так думає. Поставивши себе на її місце, Брандо відчув, що якщо він опиниться на її місці, то обов'язково заріже свого ворога до смерті. Навіть якби він не міг його вбити, він точно не поставився б до нього по-доброму. Однак мислення цієї панянки перед ним явно відрізнялося від мислення простих людей. Спочатку Брандо вважав, що його мислення як трансмігранта вже дуже унікальне в цьому світі, але в порівнянні з цією жінкою воно було просто занадто вульгарним.

Чому ви це зробили? Які ваші мотиви? Мейнільд дуже спокійно поставив питання, яке хотів задати в цей момент найбільше.

. —

Я задумався над цим. Її Величність Королева закликала мене покинути імператорську столицю з двох причин. Так само говорив і Дельфайн. Перший — відправити листа —

?

Лист?

ï .

Дельфіна обережно пояснила, що я, очевидно, не можу завдати вам клопоту. Хоча колись я думала, що зможу, але на той момент у мене не було чіткого розуміння твоєї сили. Я не буду себе обманювати. Принаймні з того, що я бачу сьогодні, я тоді був досить наївним. Оскільки я бачу це сьогодні, Її Величність Королева, мабуть, знала про це давно. Потім вона попросила мене бути поруч з тобою, це тільки для того, щоб викликати у тебе огиду? Я не думаю, що Її Величність Королева має дозвілля для цього, тому є лише одна можливість. Вона попросила мене з'явитися поруч з тобою з якоюсь іншою метою. Я ретельно згадував весь процес своїх дій. У процесі своїх дій я, здається, не завдав вам клопоту. Отже, або план Її Величності Королеви провалився, або вона, мабуть, досягла своєї мети якимись засобами, які я не можу собі уявити заздалегідь.

.

Господи мій. Вона ненавмисно змінила спосіб звертатися до нього. Ви повинні знати, що реальність – це не казка на ніч. Насправді, чим складніший план, тим вищі шанси на його провал. Оскільки Її Величність Королева витратила стільки зусиль, щоб розставити таку шахову фігуру, як я, вона, очевидно, не хотіла, щоб вона провалилася. Отже, після ретельного аналізу я дійшов висновку. За задумом Її Величності, поки я з'являюся перед вами, її план буде успішним.

Брандо розгубився. Йому знадобився деякий час, щоб розібратися в логічному зв'язку в цьому абзаці. Ти кажеш, що, коли ти з'являєшся поруч зі мною, ти вже надіслав повідомлення. Не встиг він закінчити говорити, як раптом насупився. Якщо слова Дельфайна не були безцільними або навмисно вводили в оману, то була велика проблема. Яке послання надіслала Констанція і кому вона його надіслала?

.

Це означало, що навколо нього, швидше за все, був хтось, кого посадила Срібна Королева.

Він відразу згадав, що говорив Дельфайн раніше. Якби Констанція з самого початку мала навколо себе шпигунів, то її подальші дії мали б сенс. Чому вона так цікавиться ним, маленькою людиною у віддаленій місцевості, і постійно знаходить з ним неприємності? Було очевидно, що вона знала про його існування з самого початку. Брандо раптом зрозумів, що Срібна Королева отримала спадщину Темного Дракона майже на двадцять років. У порівнянні з ним, вона, очевидно, знала про Темного Дракона більше. За такий короткий проміжок часу у нього з'явилися відьми, які прийшли шукати притулку у нього. Отже, не було жодної причини, чому Констанція не мала відьом, які слідували за нею.

.

Тому дуже ймовірно, що Срібна Королева підкинула серед відьом шпигунів. Коли Бабаша оголосив про появу його, наступника Темного Дракона, він вже потрапив у поле зору Королеви. Чим більше Брандо думав про це, тим більше відчував, що це дуже ймовірно. Нещодавно у нього з'явилося неясне відчуття, що хтось заохочує вельмож накликати біду в гавані Сажом, але знайти винуватця він не зміг до сьогоднішнього дня.

! ó .

Брандо деякий час мовчав і насупився. Навколо нього був шпигун, але він не знав, хто цей шпигун. Можливостей було занадто багато. Це можуть бути найманці, авантюристи або навіть відьми. Склад влади на території Абіс був занадто складним, але іншого шляху не було. Крім карт , у нього не було власних людей, якими можна було б користуватися на ранніх етапах розвитку Тонігеля.

?

Побачивши вираз обличчя Брандо, Дельфайн зрозумів, що з'ясував причинно-наслідковий зв'язок. Вона мовчала, поки Брандо не продовжував питати, міс Делфайн, що, на вашу думку, Її Величність Королева хоче від вас передати?

.

Як я вже говорив раніше, Її Величність Королева хоче, щоб я покинув Королівство з двох причин. Друга причина полягає в тому, що вона хоче, щоб я покинув батька і діда. Насправді це приватна таємниця. В даний час я перебуваю біля керма сім'ї Нідевон. Мій дідусь старий, а батько далекий від своїх здібностей. Крім того, моя позиція в дідовому серці надзвичайно важлива. Якщо я покину Королівство, я потраплю під контроль Її Величності. Якщо вона продовжує мені погрожувати, Дельфайн на мить зупинився, я вже багато днів не отримую жодних звісток ззовні. Але я впевнений, що ви знаєте ситуацію в Королівстві.

. 20

Брандо почув її слова і не міг не відчути шоку. Доля сім'ї Нідевон фактично опинилася в руках молодої дівчини, якій не було і 20 років. Вона чітко знала, наскільки він важливий, і все ж таки наважилася покинути Королівство, щоб помститися. Якщо хтось скаже, що це було безрозсудно, то це справді було безрозсудно. Він особисто відчув на собі таку нерозсудливість. Вона не раз прагнула помститися йому і завдала йому чимало клопоту.

,

Однак, якщо сказати, що ця жінка була безмозкою, то було ясно, що навіть якщо Брандо був безмозким, міс Делфайн точно не була безмозкою. Це може означати лише одне. Людина, яка загинула в Петлі Пасатів, на ім'я віконт Елман, була дуже важливою для цієї жінки. Він не міг не відчувати легких ревнощів. Зуміти закохати в себе такого генія, тому хлопцеві дійсно пощастило.

,

Після хвилини мовчання він кивнув. Ваші дід і батько перебувають під домашнім арештом, як і інші вельможі, які виступали проти Її Величності Королеви. Зараз все королівство знаходиться під контролем Срібної Королеви. Другого голосу немає.

.

Дельфіна анітрохи не здивувалася. Вона кивнула. Це мій мотив. Я член Дому Нідвенів. Я не можу просто дивитися, як він падає. Хоча це моя провина, що все так закінчилося, тепер, коли я заспокоївся, я більше не буду впертим.

.

Брандо промовчав.

У Дельфайна була вагома причина і достатній мотив, але ця жінка була занадто розумною. Як він міг бути впевнений, що все, що вона сказала, було правдою, а не тільки для того, щоб завоювати його довіру і дочекатися нагоди, щоб завдати смертельного удару? Врешті-решт, у порівнянні з Дельфайном, він був просто смертним. Він знав, що не може так легко позбутися своєї ненависті, особливо коли побачив перехресні шрами на обличчі цієї жінки. Якби він тримав її біля себе, вона точно була б бомбою уповільненої дії, причому найжахливішою.

Він на мить подумав і відповів: Ви можете поки що працювати зі мною, але крім мене, у вас насправді є кращий вибір.

?

Ви маєте на увазі кронпринца? Дельфайн похитала головою. У порівнянні з ним, я все ще більш високої думки про вас. Кронпринца підтримує військова аристократія Людвіга. Сім'я Нідевон наразі не може йому допомогти. Навіть якщо я буду на його боці, це піде мені максимум на користь. Це не те, чого я хочу. З іншого боку, Ваша Господня Милість, хоч Ви й чужинець, але тепер Вас вважають впливовою силою в імперії. Я сподіваюся, що доки Ваша Господня Милість буде достатньо сильною в майбутньому, Ви зможете забезпечити вплив родини Нідевон в імперії. З іншого боку, якщо сім'я Нідевон зможе зберегти свій вплив у вищих ешелонах імперії, це також може зміцнити позиції Вашої Милості в Еруїні. Це взаємовигідний альянс.

?

Ви теж знаєте про наслідного принца? Брандо був вкрай шокований. Він майже подумав, що поруч з ним родимка. Він навіть не розповів про це відьмам. Про це знали лише найближчі люди.

Неважко здогадатися. Я йшов за Вашою Милістю аж від гавані Лоен. Я бачив, як Твоя Господня Милість сьогодні досягла цієї точки. Це вже вважається безвихідною ситуацією, і вирватися з неї майже немає можливості. Однак Твоя Господня Милість все ще безстрашна. Очевидно, що у вас вже є козир. Я підсумував останні події і можу лише зробити висновок, що кронпринц все ще у ваших руках, — тихо відповів Дельфайн.

.

Коли вона це сказала, Брандо і Мейнільд одразу насупилися. Однак Дельфайн, схоже, знав, що їх турбує. Вона сказала: Ваша Господня Милість, будь ласка, не хвилюйтеся. Я здогадався про це лише тому, що йшов за тобою всю дорогу. Срібна Королева вважає, що підсадила когось поруч з вами і використовує вас на кожному кроці. Можливо, вона не очікує, що у вас буде запасний план.

Але хіба ви не сказали, що вона посадила біля мене крота?

.

Донька прем'єр-міністра посміхнулася. Я впевнений, що Твоя Господня Милість дуже суворо ставиться до Твоєї Господньої Милості. Кріт, якого посадила Її Величність Королева, не завжди може донести інформацію до вух Вашої Милості. Інакше вона б не влаштувала для мене такий план, щоб донести інформацію. З цього видно, що цей кріт є лише прихованою шаховою фігурою, яку Твоя Господня Милість заздалегідь розставила. Ця шахова фігура ще не вступила в гру.

.

Брандо подумав і погодився. Його територія сильно відрізнялася від територій інших дворян. У його підпорядкуванні було багато магів. Таємно відправити будь-яку інформацію з території Абі за допомогою магії було б непросто. Подумавши про це таким чином, Срібна Королева посадила біля нього крота. Дуже ймовірно, що вона дійсно знала про його існування, але що стосується того, скільки таємниць вона знала про нього, то, мабуть, знала не надто багато.

Він кивнув, і питання повернулося до початкового.

?

Але Брандо запитав: Як ви можете довести, що те, що ви говорите, є правдою? Я непрофесіонал, і мені справді неприємно, коли поруч із мною є ворог. Я міг би відпустити тебе, але, як помічник, ти знаєш, між нами немає нічого, крім ворожнечі.

. —

У мене немає можливості це довести. — тихо відповів Дельфайн. Її око, що залишилося, яскраво сяяло. Але у мене є те, чого ти хочеш. Срібна Королева, очевидно, вирішила використовувати родимку на вашому боці. Вона таємно націлена на тебе, Твоя Господня Милість, але Твоя Господня Милість, здається, не знає, як з цим впоратися.

.

Брандо глибоко вдихнув.

999

Розділ 999

Вітер шелестів гіллям, шелестіло клиноподібне листя на кінчиках дуба. Розбите світло між тінню дерев гойдалося на довгій спідниці Дельфайна.

?

Розкажіть, будь ласка, детальніше.

Дочка прем'єр-міністра м'яко кивнула, ніби їй було байдуже, чи повернеться Брандо до свого слова після того, як вона закінчила говорити. З тих пір, як ми покинули Лоен-Порт, Її Величність повинна була втратити з нами зв'язок. З Піднесеного моря йдуть десятки внутрішніх морських шляхів. Ми можемо відправитися в Клоак-Бей, Мец, Квітковий Ліф-Рідж, на північ від Вічнозеленої алеї, Рокезі і навіть на північний захід від Анзерути. Навіть у Меці є десятки портів. Після прибуття в Фатан, навіть якщо шпигуни, яких Його Величність розставив навколо вас, знайдуть можливість відправити назад інформацію, вони не зможуть спокійно відправити війська. Адже ніхто в цьому світі не може по-справжньому передбачити майбутнє.

На підлокітнику колеса стояла склянка з водою. Дельфайн засунула кінчики пальців у склянку і обережно занурила їх. Потім вона намалювала кілька простих ліній на круглій клумбі дуба поруч з нею. Брандо зрозумів, що це проста карта. Делфайн спочатку намалював берегову лінію, потім позначив кілька ключових місць. Це була імперська столиця, вхід до Людвіга, Східний Мец, на північ від Вічнозеленої алеї та порт Фатан.

Вона вказала в напрямку імперської столиці, потім рушила до Людвіга, потім до Східного Меца і, нарешті, зупинилася в порту Фатан. Минув тиждень з того часу, як ми прибули до порту Фатан. Щоб прибути до Людвіга Гріффіном з імперської столиці, знадобиться не менше двох днів, а до Східного Меца - півтижня. З точки зору часу, вона не змогла б мобілізувати жодного зі своїх військ поблизу нас. Навіть якщо це буде вбивство, у неї не буде часу на підготовку. Але зараз ситуація у Фатан-Порту нестабільна. Хтось ворушиться за лаштунками, а це означає, що Її Величність вже вжила заходів. Вона впевнена, що зможе завершити атаку на вас найближчим часом.

Брандо не запитав, звідки Дельфайн взяв цю новину. Він вважав, що з її інтелектом їй не буде надто важко витягнути інформацію з когось іншого. Також він подивився на Леді Срібного Дракона. Здавалося, вона дуже подобалася леді Мітріл. Якби Леді Срібний Дракон запитала, вона, мабуть, не збрехала б. Однак це не вважалося таємницею, тому Брандо полінувався запитати.

Голос Дельфайна був спокійний, як вода, коли вона продовжувала, Констанція свавільна і самовпевнена. Їй подобається показувати свою сильну сторону перед оточуючими. Особливо вона любить діяти довільно і рідко прислухається до думки оточуючих. Вона здається дуже типовою імператрицею. Однак це лише фасад, який вона одягає перед сторонніми. Як вища істота Імперії, вона повинна використовувати цей метод, щоб зберегти свій престиж і ускладнити іншим бачити її наскрізь. Цей спосіб здається дуже вдалим, але, на жаль, деяким речам судилося вас зрадити.

.

За часів правління її батька і діда Імперія і Святе Святилище були як вогонь і вода. Але за час її правління імператорська влада ставала все більш стабільною, а відносини зі Святим Святилищем ставали все більш гармонійними. Це точно не те, що може зробити довільна людина. Адже в історії Імперії є лише кілька жінок-правителів. Хоча вона навмисно ховається, їй доводиться щось робити, щоб проявити себе. Але врешті-решт її досягнення запишуться в історію, зробивши анотацію до її життя і характеру. Це те, що вона не може змінити.

.

Констанція насправді дуже спокійна людина. З усієї її політики та планів за останні десять років ви також можете побачити, що вона любить планувати, перш ніж діяти.

Карта, намальована на кам'яній платформі, поступово зникала, залишаючи лише ледь помітний слід.

,

Для такої людини, якщо вона вирішить зробити крок проти вас, то вона, мабуть, зробила всі приготування. Я розглядав все це з її точки зору. Незалежно від того, чи це мобілізація армії для нападу на ваш флот, мій Господи, чи відправка когось, щоб убити тебе, часу недостатньо — і ідеально. Тоді нам залишається тільки шукати інший шлях.

Брандо кивнув. Але навіть якщо він виключив мобілізацію армії та вбивства, Срібна Королева все одно могла використовувати тисячі методів, особливо в цьому світі, де лютувала магія. Було надто легко влаштувати змову проти когось. Якщо це все, то це нічого не означало. Йому було б дуже важко вберегтися від цього. Єдиний спосіб, який він міг придумати, це зловити людей, які стоять за цим. Але оскільки інша сторона наважилася на крок, вона, очевидно, не боялася, що її спіймають.

.

Схоже, Дельфайну було не так вже й важко. Насправді дуже просто дізнатися, що робитиме Її Величність. У низці подій, що відбулися раніше, насправді є кілька прихованих деталей. Раніше ми не помічали цих деталей, але після з'ясування тонкощів справи інформація, що міститься в них, стає зрозумілою.

.

Її погляд упав на чай біля руки. Сонячне світло пливло вгору і вниз у темно-червоному чаї, як і її думки.

Вона продовжувала: По-перше, Срібна Королева навмисне повела мене до Варгаса, щоб розшукати вас усіх, послати повідомлення. Якщо розібрати цей меседж, це означає не що інше, як Вона тримає ситуацію в імперській столиці під контролем, ви можете зробити крок зараз. Чому вона надіслала це повідомлення?

.

З цього питання ми можемо отримати багато відповідей. По-перше, ця людина повинна бути в дипломатичній групі, інакше припущення про відправку повідомлення не може бути встановлено. По-друге, якщо це повідомлення не має на нього ніякого впливу, то акт відправки повідомлення не потрібен. Тому ця людина точно не маловажний персонаж. По-третє, якщо ця людина не є незначним персонажем, то ця людина повинна вміти грати якусь роль у цьому плані.

.

Брандо був приголомшений. Те, що сказала донька прем'єр-міністра, здавалося йому само собою зрозумілим, але коли він добре подумав, то виявилося, що в ній дійсно міститься багато корисної інформації. У нього в голові спалахнув спалах натхнення, але він не міг відразу проаналізувати, яка з інформації корисна, а яка безглузда. В цей час Дельфайн продовжив.

. - —

Роль, яку ця людина може зіграти в цьому плані, пов'язана з тим, яким є план Її Величності. Під так званим планом розуміється процес дій по досягненню певної мети, і цей процес є лише засобом досягнення мети. Якщо мети немає, то засоби безглузді. Тому ядром плану є мета, а не процес. Тож, врешті-решт, залишається лише одне питання, яке варто обговорити — яка мета Її Величності? У людини, як правило, є мотив щось робити. Мотив - це мета. Мотив відноситься до благ, які спонукають людей до чого-небудь. Простіше кажучи, Її Величність Королева націлена на вас. Що вона може отримати від вас? А точніше, які вигоди вона отримує, орієнтуючись на вас?

—

Дельфайн знову занурила чашку з чаєм і намалювала кілька символів на повністю висохлій карті. Брандо визнавав ці символи, вони були символами чарівників — користі і шкоди. Потім вона підняла голову і сказала: Вигоди відносяться до прибутків і втрат, і їх можна розділити на чисто хороші і погані. Її вигоду можна отримати від вас, а можна запобігти втраті. Але теоретично ви всього лише маленький граф Ауїн, і ви не повинні мати нічого спільного з королевою. Ви не можете стати їй на заваді, і вона не може звернути на вас увагу. Тепер, коли вона дивиться на вас, це означає, що у вас має бути щось особливе, що може привернути її увагу або навіть загрожувати їй.

.

Таким чином, шукаючи ціль у Мого Господа, діапазон вибору значно звузився.

Вона на мить подумала і сказала: Дозвольте мені зробити гіпотезу. Її Величність називає себе Темним Драконом і не соромиться бути ворогом всього континенту. Якщо вона навіть не ставить в очі чотири Святі собори, то навіщо їй невелика загроза з боку Еруїна? Дозвольте мені припустити, що Лорд також має спадщину Темного Дракона. Ні, це має бути частина спадщини. Тоді реальна ситуація має бути такою. Ви та Її Величність не є справжнім Темним Драконом, але ви обидва володієте частиною влади Темного Дракона. Але справжній Темний Дракон може бути тільки один.

,

Дельфайн на мить зупинилася, і її очі заблищали. Так, тільки так можна все пояснити. Чому у пана Лорда також є відьми, віддані йому? Чому Її Величність має слабкість до сера Лорда? Чому Лорд піднімається за такий короткий час? Ця логіка встановлена. А ще є непрямі докази. Її Величність отримала спадщину Темного Дракона з поля бою останньої битви. У той час в Імперії була ще одна високопоставлена особа, і цією людиною був дід сера Лорда — Земний Меч Святий Дарій.

.

Її голос наче зупинився.

Вона взагалі може про це здогадатися? Брандо був приголомшений.

.

Дельфайн подивився на його вираз обличчя і байдуже сказав: У мене є ще один доказ, і тепер він написаний на вашому обличчі.

Брандо почервонів. З тих пір, як він пережив стільки всього, він рідко втрачав самовладання. Але це сталося головним чином тому, що мудрість дочки прем'єр-міністра занадто перевершила його очікування. Це нічого. Ви правильно здогадалися. Він цього не заперечував. Крім того, Її Величність Королева брала на себе провину за нього, тому він не надто переймався цією справою. Але він все одно стурбовано запитав: А чи бачили ви ще щось?

Ще щось? Мене не цікавить приватне життя сера Лорда. Зараз ми обговорюємо лише офіційні питання.

,

Брандо зітхнув з полегшенням. Хоча це було дещо малоймовірно, але після того, як він побачив виступ цієї жінки, він дуже боявся, що вона розбереться з його походженням. У цю мить йому здалося, ніби вона дивиться на нього тими світло-фіолетовими очима. Він наче був голий перед нею. Недарма в народі говорили, що розумні жінки не викликають симпатії. Брендел відчував те ж саме і зараз.

У порівнянні з цими таємницями, його походження було найбільшою таємницею в цьому світі. У той же час це була і таємниця, яку йому ще належить розгадати. Він знав, що він Брандо, але в ньому також була душа Софі.

Він заспокоївся і зрозумів слова Дельфайна. Ви маєте на увазі, що Її Величність Королева знає, що я є наступницею Темного Дракона. Через це вона вирішила напасти на мене. Отже, людина, яка поруч зі мною, швидше за все, буде відьмою.

.

Тому що тільки відьма може зіграти вирішальну роль в цьому питанні. Більш того, відьма може контролювати сни і вбивати людей непомітно, не вступаючи особисто на сторону жертви. Дельфайн кивнув і сказав: З'єднавши всі лінії, вся лінія бездоганна, і немає сумнівів, що це саме та, яку ми шукаємо.

.

— пробурмотіла собі під ніс відьма Брандо.

Я мало знаю про відьом. Як помічник, це все, що я можу зробити. Решта залежить від сера.

Брандо кивнув. Цього було достатньо. Він не міг не сказати серйозно дочці прем'єр-міністра, міс Делфайн: Якби ви використали таке ставлення, щоб поводитися зі мною тоді, я міг би потрапити у велику халепу.

.

Ви занадто багато думаєте,. Ви були просто маленьким дворянином з Еруана. Я взагалі не сприймав тебе всерйоз. Перший раз я хотіла зробити це сама. Я не очікувала, що у вас буде якась сила. Але це все. Не потрібно використовувати кувалду, щоб убити курку. Дельфайн відповіла так, ніби це не має до неї жодного стосунку Вдруге я хотів найняти кількох найманців, щоб убити тебе. Зрештою, ви тоді були лідером групи посланців Еруана. Мені було недобре мати з тобою відверте спілкування. До того ж це було надто клопітно. Після того, як я вбив тебе, у мене, природно, з'явився спосіб втекти. Але я не очікувала, що на мене нападе дракон. Це був нещасний випадок, який неможливо було передбачити, тому я не маю наміру тримати зла.

. é

Брандо нарешті зрозумів і не міг стриматися, щоб не зітхнути з полегшенням. На щастя, ця жінка не сприйняла його всерйоз. Він не міг не запитати: а як же твій наречений Елман?

При згадці про Ельмана дочка великого канцлера нарешті відреагувала. Вона підняла голову зі скорботним виразом обличчя: Насправді, я знаю, що смерть Ельмана не має нічого спільного з тобою і Вагіною. Я дуже добре знаю, що зганяв свій гнів на тобі, але на даний момент я більше не маю на це права.

.

Брандо нарешті зрозумів.

, É . – , é. -

Тепер, коли ми знаємо, що за цим стоять відьми, наступний крок буде простим. Срібна Королева – наймогутніша відьма у світі з трьома спадками. Якщо вона захоче здійснити цей план, то, швидше за все, саме три відьми зроблять хід. Королеву відьом цього покоління звуть Есмеральда, Відьма Агонії з Темного Місяця. Вона є послідовницею четвертої дочки Ехіса, Астор. Як Королеві Відьом, їй важко покинути Королівство Зими, тому навряд чи вона почне діяти. Таким чином, перед нами залишається Ататріс з Темного Місяця і дама – Відьма обману Мер'єтла. Але оскільки Її Величність знає, що Сірий Мефистофель – мій учитель, вона обов'язково пошле когось, щоб затримати його. Цією людиною має бути Ататріс, послідовник Золотого моря. Вона не зрівняється з моєю вчителькою, але її більш ніж достатньо, щоб впоратися зі мною.